Презентація на тему План презентації 1 Російська Федерація

Презентація на тему: План презентації: 1. Російська Федерація. 2. Німеччина. 3. Італія.

Російська Федерація В податковому кодексі РФ під податком розуміється обов’язковий індивідуально-безкорисний платіж, який стягується з фізичних та юридичних осіб у формі відчуження належних їм на праві власності грошових коштів з метою фінансового забезпечення діяльності держави або муніципальних утворень. Відповідно до Податкового кодексу Російської Федерації (ст. 106), податковим правопорушенням зізнається винне зроблене протиправне діяння (дія або бездіяльність) платника податків, податкового агента та інших осіб, за який встановлена відповідальність.

Податковим кодексом РФ встановлено загальні умови залучення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення. До них відносяться: 1. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, які передбачені Податковим кодексом РФ. 2. До платника податків не можуть бути повторно застосовані заходи податкової відповідальності за вчинення одного і того ж порушення податкового законодавства. 4. Притягнення до відповідальності за податкове правопорушення не звільняє платника податків від обов'язку сплатити належні суми податку і пені, так само як не звільняє податкового агента від обов'язку перерахувати належні суми податку і пені. 5. Платник податків не може вважатися винним у порушенні податкового законодавства, якщо ця вина не доведена і не встановлена рішенням суду, що набрало законної сили. 3. Відповідальність за податкове правопорушення виникає в тому випадку, коли відповідне діяння не містить ознак кримінального злочину. За наявності в діянні ознак кримінального злочину податкові органи повинні передати справу правоохоронним органам. 6. Притягнення платника податку – юридичної особи до відповідальності за вчинення податкового правопорушення не може звільняти його посадових осіб (за наявності відповідних підстав) від адміністративної, кримінальної чи іншої відповідальності, передбаченої законами РФ.

Німеччина Для ФРН властива множинна податкова система, що налічує близько 40 окремих податків. У залежності від закріплення за окремими ланками бюджетної системи податки розділяються на п’ять груп: загальні (надходять у бюджети різних рівнів); федеральні; земельні; общинні (місцеві); церковні. Одна з особливостей податкової системи ФРН полягає в тому, що по відношенню до окремих податків законодавча ініціатива (компетенція) по їх запровадженню (як за німецьким, так і міжнародним правом Європейського Союзу), бюджетна приналежність одержуваних доходів, організаційно -адміністративний рівень справляння можуть співпадати повністю, співпадати частково, а в окремих випадках навіть не співпадати зовсім.

У Німеччині чітко виділяються дві сфери діяльності податкової поліції: кримінальне переслідування і податковий розшук. У сфері кримінального переслідування до її компетенції належать податкові злочини, які підлягають кримінальному покаранню згідно з податковим законодавством, а також "менш важкі злочини" — порушення порядку нарахування і сплати податків. До податкових злочинів належать ухилення від сплати податків, контрабанда, підробка гербових та акцизних марок. Як самостійний злочин закон визначає приховування особи, що вчинила податковий злочин. У випадку виявлення ознак податкового злочину інспектор повідомляє про це компетентні органи. Для цього необхідна домовленість між податковою поліцією і податковими органами, яка може зумовлювати кілька варіантів взаємодії: Податкова перевірка закінчується, її результати передаються в поліцію, яка розглядає матеріали перевірки в частині, що стосується податкових злочинів. Податковий інспектор не відображає цей випадок у своїй статистиці. Це найгірша форма взаємодії. На інспекторів здійснюється тиск щодо виконання кількісних показників перевірених підприємств. Матеріали податкової перевірки передаються в поліцію, яка проводить як податкову перевірку, так і перевірку відповідно до своєї компетенції. При цьому звіт про перевірку, поданий поліцією, є частиною звіту податкового відомства. Цей варіант розробляється спільно спеціалістами податкових органів і поліцією за умови обміну думками і повного взаєморозуміння. Такий обмін думками необхідний за використання розрахункових (непрямих) методів визначення оподатковуваної бази. До розрахункових методів належать внутрішній і зовнішній порівняльний аналіз підприємств, розрахунок приросту майна.

Італія Найбільш значними подіями в розвитку сучасної податкової системи Італії стали реформи 1973– 1974 рр. та 1988 р. Перша була проведена з метою модернізувати структуру й адміністрування національної податкової системи у відповідності з вимогами Європейського Союзу, друга внесла зміни в оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб. Сучасна податкова система Італії характеризується досить чіткою структурою, уніфікованими правилами обкладання та вилучення коштів у бюджет. Вона включає систему прямих і непрямих податків. Прямі податки поділяються на податки з фізичних і юридичних осіб.

Відповідальність за податкові порушення Податкові правопорушення в Італії тягнуть адміністративну або кримінальну відповідальністю. Кримінальна відповідальність настає при несплаті податків в сумі понад 200 тис. євро і тільки при доведеному умислі такого ухилення. Своєрідним «покаранням» платника податків, який має заборгованість по податках, може стати передача відомостей про борг спеціалізованої компанії (концесіонеру) - уповноваженою комерційній фірмі по збору боргів. Ця фірма самостійно (за договором з податковим органом) стягає заборгованість з неплатника шляхом розшуку, вилучення і продажу його майна, після чого (за винятком визначеного відсотка власного інтересу) перераховує її до бюджету. Таку процедуру стягнення податкових боргів влади Італії пояснюють тим, що комерційна фірма має більше, ніж держава, можливостей «переслідувати» неплатників. Крім того, італійська влада досить часто (останній раз у 2004 році) застосовують податкову амністію. Так, амністія 2002 дозволила повернути в бюджет близько 30 млрд євро під гарантію звільнення платників податків від адміністративної та кримінальної відповідальності. Ставка податку для легалізованих доходів склала 2, 5 відсотка і могла бути замінена придбанням державних облігацій на суму, що становить 12 відсотків від прихованого капіталу.

Роботу виконав студент групи ПСФ – 51 Островерх Руслан