Презентація на тему Петро Могила заснування Лаврської школи

Презентація на тему: «Петро Могила, заснування Лаврської школи та Києво-Могилянської академії»

Петро Могила Князівства Валаське і Молдавське Вихідець з давнього молдавського боярського роду. Народився 31 грудня 1596 року в сім'ї валаського і молдавського господаря Симеона Могили та семигородської княжни Марґарет. Після смерті Симеона Могили та після захоплення в 1612 році Кантемиром Мурзою молдавсько-валахійських володінь, княжна Маргарет разом з сином мусили покинути Молдавію та переїхати на українські землі Речі Посполитої, де їх прийняли родичі — князі Стефан Потоцький, Самуїл Корецький та Михайло Вишневецький Самуїл Корецький Михайло Вишневецький

Петро Могила Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі. Сімейство Могил дотримувалося православ'я і мало тісні зв'язки з Львівським братством, постійно допомагаючи йому коштами та послугами у будівництві. Подальшу освіту Петро Могила здобував у європейських університетах. Спочатку він здобув освіту в Польській академії в Замості, а згодом вчився у різних навчальних закладах Голландії та в Парижі. Петро Могила вільно володів грецькою та латинською мовами і досить швидко опанував богословську науку. Після повернення до Речі Посполитої він пішов на військову службу, брав участь у Цецорській битві 1620 року та Хотинській битві 1621 року.

Петро Могила Іов Борецький Український церковний, політичний і освітній діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620– 1631), педагог, ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи, полеміст, святий, письменник. Духовний та політичний наставник Петра Могили. Після смерті 21 березня 1627 року архімандрита Печерської лаври Захарія Копистенського, у грудні 1627 року на цю посаду було посвячено Петра Могилу. У цей час йому виповнилося тридцять років. В такому віці обрання на таку високу церковну посаду здійснювалося чи не вперше. Очевидно, цьому посприяла підтримка Іова Борецького та інших впливових шляхетських сімей, які сповідували православну віру, попереднє іночество Петра Могили та його особисте багатство. 1628 року польський король Сигізмунд III затвердив Могилу на цій посад

Видавнича діяльність Петро Могила За п'ять з половиною років його настоятельства з лаврської друкарні вийшло 15 назв видань. Серед них були і книги самого Петра Могили. В 1629 році на Київському помістному соборі був схвалений до видання "Літургіаріон" Петра Могили. Він являв собою служебник, виправлений архімандритом за грецькими джерелами і з його власними догматичними й обрядовими роз'ясненнями літургії. Це одна з найвизначніших праць Могили, яка протягом понад двохсот років не втрачала свого значення.

Петро Могила залишив майже 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського та моралізаторського характеру. Він автор книг «Євангеліє» (1616), «Анфологіон» (1636), «Евхологіон» (1646) та ін. Петро Могила мав одну з найбагатших бібліотек. В ній були твори Сенеки, Горація, Цезаря, Ціцерона, Макіавеллі, трактати Авіценни та ін. Поряд з богословською літературою сусідували польські хроніки, руські літописи, документальні збірники, хронографи. До його бібліотеки також ввійшли книги, які свого часу заповів Могилі Іова Борецький.

ПЕТРО МОГИЛА І ЛАВРСЬКА ШКОЛА Просвітницька діяльність Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво. Печерської лаври він відкрив першу школу. Петро Могила добирав здібних молодих людей і за свої кошти відправляв їх за кордон на навчання. ЛАВРСЬКА ШКОЛА — навчальний заклад, відкритий П. Могилою 1631 у Троїцькому монастирі Києво-Печерської лаври. Була школою нового типу, організованою за зх. -європ. зразком; давала повнішу освіту, ніж братські школи. В 1632 Л. ш. було злито з Київською братською школою і створено Колегію. Згодом на честь її протектора П. Могили Колегія стала називатися Києво. Могилянською. Практично це був перший вищий навч. заклад на Україні. Див. Київська академія.

Петро Могила і Києво-Могилянська колегія Колегія залишалася національною школою, ґрунтованою на давніх культурних й освітніх традиціях. В ній вивчалися церковнослов’янська і руська (книжна українська) мови, вітчизняна історія, студенти виховувалися у глибокому православному благочесті. До Колегії приймали дітей всіх станів. Петро Могила зумів перетворити Колегію на заклад європейського типу. Тут вивчався курс наук, властивий для західноєвропейських університетів, впроваджувалися досягнення світової історії, літератури, поезії, філософії. Засобом до опанування вищих наук була латинська мова, вивчались також грецька й польська мови. Професорів для викладання в Колегії Могила навчав в закордонних університетах. Незабаром Колегія вже сама готувала викладачів, державних діячів, високоосвічених богословів. Петро Могила забезпечував викладачів і неімущих студентів засобами до життя та навчання, збудував першу бурсу, нове кам’яне приміщення під школу, яке знаходиться сьогодні на території Києво-Могилянської академії (відоме під назвою Трапезна або Святодухівська церква). Помираючи, Могила заповідає Колегії великі кошти й найбільшу свою цінність – бібліотеку (2131 книгу), а також будинки і дворові місця

1 РЕФОРМА ПЕТРА МОГИЛИ Перше й найголовніше, що було здійснене митрополитом, забезпечено такий рівень освіти тогочасних священиків, що відповідав європейському. Це дозволило уже в короткий час на теологічному рівні протистояти натиску католиків та уніатів, підносило авторитет Церкви в народі, виводило її з стану провінційності. В сучасній Україні в жодній з її Православних Церков немає навіть розуміння необхідності надання, паралельно з богословською, вищої світської освіти священикам. Досвід Могили у боротьбі за європейську освіту священиків, видно, вчить сьогоднішніх ієрархів протилежному. Здається, вони звертають нині більшу увагу на те, з якими труднощами доводилось митрополиту ламати старі стереотипи і навіть через погрози затятих ортодоксів вводити ту ж латину, схоластику тощо. Перемога у боротьбі за людські душі можлива лише через самовдосконалення церкви, піднесення її теологічного рівня хоча б до рівня конкуруючих конфесій. Цебто культурою долати безкультур'я

2 РЕФОРМА ПЕТРА МОГИЛИ(ЦЕРКОВНА) У 1632 р. київським митрополитом став Петро Могила. Друге, за що взявся Петро Могила, - це організаційна реформа Православної Церкви, яка проявилась у зміцненні її соборності і централізації, певній уніфікації елементів обрядово-культової сфери для всіх регіонів країни. Митрополит невпинно працював над тим, щоб Православна Церква мала єдиний і систематизований канон, догматику.

3 РЕФОРМА ПЕТРА МОГИЛИ(ОСВІТНЯ) Третє - особлива увага Петра Могили та його однодумців була звернута на богословські напрацювання, які дали змогу виводити Православ' я із стану архаїчності і збагачувати богословськими розробками не тільки Українське, а й Вселенське Православ' я. Ретельна розробка богословських питань зумовлювалась не тільки конфронтацією з уніатами, а й незадовільним висвітленням православної догматики вченими греками, які стояли на консервативних ретроградських позиціях. Час релігійних суперечок і контроверсій, яким було ХУІІ ст. , сприяв і вимагав чіткого і сучасного викладу основ православної віри та їх захисту перед закидами іновірців

Петро Могила Помер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року, коли йому виповнилося лише п'ятдесят. На посаді митрополита він прослужив всього чотирнадцять років. 3(19) березня 1647 року тіло покійного, згідно з його волею, було перенесено й покладено у Великій церкві Києво-Печерської лаври. У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій. За кілька днів до смерті первосвятитель склав духовний заповіт, оголошуючи Києво-Братську колеґію першою спадкоємицею свого майна. Їй він заповів 81 тис. злотих, все своє нерухоме майно, коштовності та бібліотеку. На той час Петро Могила мав одну з найбагатших бібліотек.

Заслуги Петра Могили - Церква при Могилі перейшла на зовсім інший рівень існування, перетворившись з роздробленої і гонимої в об’єднану та фактично незалежну. - Митрополит Могила відновив фінансову незалежність церкви, пожертвувавши для цього майже все своє майно. - Він відкрив у Києві колегію, яка була однією з кращих у Європі і дала світові багато видатних діячів. - Всіма можливими засобами Петро Могила старався полегшити долю простих людей захищаючи їх від утисків з боку поляків. -Маючи підтримку серед політичних кіл Речі Посполитої та православної шляхти митрополит Могила домагався зрівняння у правах, для православних та католиків, на урядовому рівні. -Він вважав, що церква повинна бути відокремленою від держави. Тому він все своє життя присвятив відродженню та укріпленню церкви, вбачаючи в сильній церкві передвісника незалежності України. -На жаль, передчасна смерть митрополита Петра Могили не дала йому змоги завершити свої справи і виконати все задумане. Ніколи більше Українська церква не була такою консолідованою та монолітною. Не зміг він також втілити свою найбажанішу мрію – створення власного Українського Патріархату.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ Презентацію виконала студентка 2 -Ку групи ІФОН Кукольцева Валерія