Довготелес Вадим 11-А.pptx
- Количество слайдов: 25
Презентація На тему «Обсерваторії, рефлектори та телескопи» учня 11 -А класу Довготелес Вадима
Обсерваторія — наукова установа, в якій за допомогою особливих інструментів виконують астрономічні магнітні , сейсмологічні, метеорологічні та інші спостереження, а також обробляють одержані результати. Рефлектор — оптичний телескоп, що використовує як світлозбиральні елементи дзеркало. Телескоп — прилад для спостереження віддалених об'єктів.
Найпростіші обсерваторії виникли у стародавні часи для спостережень за небом у зв'язку з потребами передбачати зміни погодних умов для ведення сільського господарства. Вперше рефлектор побудував Ісаак Ньютон близько 1670 року. Більшість сучасних астрономічних телескопів є рефлекторами. Телескоп був вперше сконструйований у 1608 році трьома винахідниками — Гансом Ліпперсгеєм, Захарієм Янсеном та Джейкобом Метьюсом.
Найвидатніші телескопу світу
Великі обсерваторії — серія з чотирьох науково-дослідних супутників НАСА. Всі великі обсерваторії приблизно однакові за розміром і вартості на початку програми, усі внесли істотний внесок в астрономію. Кожна з обсерваторій досліджувала свою область електромагнітного спектру. Великі обсерваторії : «Хаббл» — космічний телескоп для спостережень у видимому діапазоні і в ближній ультрафіолетовій області спектра. «Комптон» — гамма-обсерваторія. Запущена в 1991 році на борту шаттла « Атлантіс» . Обсерваторія була зведена з орбіти 4 червня 2001 року. «Чандра» — рентгенівська обсерваторія. Запущена в 1999 році на борту шатлу «Колумбія» . «Спітцер» — інфрачервоний телескоп. Виведений на орбіту 25 серпня 2003 року, на час запуску був найбільшим у світі. Після вироблення хладагенту зберігає часткову працездатність.
Космічний телескоп «Габбл» — американський оптичний телескоп, розташований на навколоземній орбіті 1990 року. Спільний проект NASA і Європейського космічного агентства. Телескоп названо на честь Едвіна Габбла. Телескоп «Габбл» — унікальна багатоцільова орбітальна обсерваторія, найбільша серед запущених у космос у XX сторіччі. Є першим апаратом із серії «Великі обсерваторії» . Незважаючи на невдалий початок роботи (телескоп було запущено на орбіту із дефектом головного дзеркала) зусиллями космічної експедиції дефект вдалося майже повністю компенсувати, що надало змогу наблизитися до розрахункових характеристик. Подальші експедиції вдосконалили телескоп і за його допомогою здійснено багато важливих спостережень. У 1997 році телескоп був вдосконалений і отримав чутливість до ближньої частини інфрачервоного діапазону. Приклади найбільших відкриттів за допомогою Габбла за останні роки : визначення віку Всесвіту, знімки планет за межами Сонячної системи, визначення хімічного складу їх атмосфери. Хаббл відіграв важливу роль у зміні уявлень людства про Всесвіт. Дата запуску 24 квітня 1990, його маса сягає 13, 3 тонн. Досі працює!
Гамма-обсерваторія «Комптон» — космічна обсерваторія, що працювала на орбіті Землі з 1991 по 2000 рік і детектувала випромінювання в інтервалі від 20 ке. В до 30 Ге. В. Обсерваторія складалася з 4 головних телескопів на одному кораблі, які спостерігають у рентгенівському та гамма-діапазонах, а також з різноманітних спеціалізованих приладів та детекторів. Він був виведений на низьку опорну орбіту висотою 450 км, щоб уникнути радіаційних поясів Ван-Аллена. На той час обсерваторія мала найбільше корисне астрофізичне навантаження. Космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра» — космічна обсерваторія, запущена НАСА 23 липня 1999 для дослідження космосу у рентгенівському діапазоні. Злітна маса AXAF/Чандра становила 22 753 кг, що є абсолютним рекордом маси, колинебудь виведеної в космос шатлами. Станція проектувалася на період роботи у 5 років, проте 4 вересня 2001 року в НАСА було прийнято рішення продовжити термін служби на 10 років, завдяки видатним результатами роботи. Космічний телескоп «Спітцер» — космічний апарат наукового призначений для спостереження космосу в інфрачервоному діапазоні. Став четвертим і останнім апаратом із серії «Великі обсерваторії» . Саме в інфрачервоній області знаходиться максимум випромінювання слабосвітної речовини Всесвіту — тьмяних остиглих зірок, позасонячних планет і гігантських молекулярних хмар. Інфрачервоні промені поглинаються земною атмосферою і практично не потрапляють з космосу на поверхню, що робить неможливою їхню реєстрацію наземними телескопами.
Чандра
Спітцер
Телескоп Галілея Насправді Галілео Галілей не був винахідником телескопа, та й, мабуть, він не перша людина в історії, котра спрямувала в небо трубу з лінзами і дзеркалами. Однак його беззаперечною заслугою є винайдення потужного телескопа. Такого, з яким він бачив те, чого до нього ніхто не міг побачити. Праці Галілея сколихнули всю Європу – невипадково його назвали «батьком сучасної науки» . За допомогою свого телескопа у 1609 році він вивчив Місяць, відкрив чотири супутники Юпітера, плями на Сонці й фази Венери. Сьогодні телескоп Галілея – музейний експонат.
Обсерваторії світу
Велика міліметрова антена Атакама (ALMA) - це масив радіотелескопів розміщених у пустелі Атакама, що знаходиться у північній частині Чилі. Оскільки значна висота місцевості й сухий клімат мають вирішальне значення для астрономічних спостережень на міліметрових довжинах хвиль (за рахунок поглинання у цьому діапазоні молекулами води, що знаходиться в земній атмосфері), то цей масив споруджується на плато Чайнантор, на висоті біля 5000 метрів над рівнем моря. ALMA складається з 66 радіотелескопів діаметром 12 і 7 метрів, дизайнованих для спостережень в міліметровому і субміліметровому діапазонах довжин хвиль. Очікується, що ALMA забезпечить надходження нових даних для вивчення процесів народження зірок у ранньому Всесвіті, надасть детальні зображення областей навколо близьких зірок, де все ще має місце формування екзопланет.
Радіоантени ALMA
Обсерваторія Мауна-Кеа 10 -метровий, 8 -ярусний, 300 -тонний телескоп Кека відомий як через оригінальну конструкцію, так і завдяки численним відкриттям. Кожне головне дзеркало складається з 36 шестикутних сегментів, які працюють разом як один шматок скла – революційна технологія, що збільшує потужність дзеркал. Цей телескоп, розташований на горі Мауна-Кі, є найбільшим оптичним та інфрачервоним телескопом у світі. Саме він допоміг ученим зробити низку важливих відкриттів: існування галактик на краю Всесвіту, природа наднових, механізм викиду гамма-випромінювання, численні планети навколо інших зірок. Обсерваторія має 12 телескопів, які розатошовані на висоті 4 205 метрів над рівнем моря.
Маунт-Вілсон
Маунт-Вілсон – одна з найголовніших в історії астрономії обсерваторій. Саме тут біля півтораметрового телескопа дослідник Едвін Габбл провів не одну ніч, переписуючи наново астрономію, доповнюючи її новими відкриттями і спостереженнями. До речі, на вершину гори чималенький телескоп доставив віслюк. Телескоп, який сконструював Джордж Еллері Гейл нині вже не використовують. Проте саме завдяки йому був розроблений спектральний аналіз і класифікація зірок, що стало фундаментом сучасної астрономії. Маунт-Вілсон близько 40 років залишалась головною у світі обсерваторією.
Паломар
500 -сантиметровий телескоп “Паломар” вніс революційні зміни у розвиток сучасної астрономії. Виробники дзеркал витратили на нього майже $1 млн. , і це у 1934 році! Досі ніхто не спромігся виготовити більші кварцові дзеркала. При цьому матеріал, з якого вони зроблені, малочутливий до температурних коливань, а отже, в телескопа невелика похибка. Вперше телескоп використали для вивчення небосхилу тільки після закінчення Другої світової війни. Невдовзі в обсерваторії з’явився новий 250 -сантиметровий телескоп, і почалося дослідження Palomar Observatory Sky Survey. Його результатом було складання зоряної карти Північної півкулі. До речі, нею продовжують користуватись і донині. Важко уявити, але й через три чверті століття паломарськими телескопами продовжують успішно користуватися, роблячи нові відкриття.
Паризька обсерваторія
Паризька обсерваторія — це астрономічна обсерваторія, чиї споруди розташовані в трьох місцях: Париж (Авеню Обсерваторія, частина центру міста на лівому березі Сени), Медон (на місці стародавнього замку Медону) та Нансе. Паризька обсерваторію було засновано у 1667 р. з метою створити астрономічну обсерваторію оснащену точними (на той час) інструментами, що дозволили б провести детальне картування для навігації. Вона стала своєрідним доповненням до французької Академії наук заснованої на рік раніше. Ця обсерваторія зіграла дуже важливу роль у розвитку астрономії на теренах колишньої Європи. Саме там набули бурхливого розвитку у Франції такі науки як геодезія, картографія та метеорологія.
Кінець! Дякую за увагу!
Довготелес Вадим 11-А.pptx