ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ НЕКРОБАКТЕРІОЗ Виконала студентка IV курсу

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ: “НЕКРОБАКТЕРІОЗ” Виконала: студентка IV курсу I групи факультету ветеринарної медицини НУБіП України Алексеєнко Олександра Олегівна Київ - 2014

Загальні відомості про хворобу Некробактеріоз (Necrobacteriosis) – підгостра або хронічна інфекційна хвороба всіх видів свійських та більшості диких тварин і птахів, що характеризується гнійнонекротичним уражен-ням шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів та кінцівок. N. B. Людина також вразлива

Історична довідка Збудник – Fusobacterium necrophorum виділений Р. Кохом у 1881 р. , широко розповсюджений у природі – належить до нормальної мікрофлори ШКТ, зустрічається у ґрунті. Fusobacterium necrophorum утворює ряд сильних токсинів (гемолізин, лейкоцидин, цитоплазматичний токсин) та ферментів (лецитиназа, гіалуронідаза), які руйнують клітини організму та пригнічують імунітет.

Економічні збитки свинарства Летальність серед поросят може досягати 50 – 60 %

Економічні збитки птахівництва Летальність серед курчат становить 75 – 80 %

Економічні збитки вівчарства Летальність серед ягнят досягає 80 %

Економічні збитки скотарства Внаслідок захворювання корови втрачають 30 – 40 % маси тіла та близько 1 тонни молока

Економічні збитки оленярства В оленярстві впродовж року на хворобу страждає 50 – 70 тис. тварин, серед яких 30 – 35 % гине

Збудник хвороби Fusobacterium necrophorum • • • анаероб; нерухомий; грамнегативний; поліморфний; спор і капсул не утворює; відносно нестійкий м/о (у замороженому стані 35 діб, у гною 50, у воді і сечі 15 діб; швидко руйну-ється під час кип’ятіння) У мазках-відбитках з інкапсульованих осередків, хронічних уражень мають форму коротких паличок

У мазках із патматеріалу і молодих культур збудник має вигляд довгих переплетених ниток із 60 – 80 члеників, які часто мають колбоподібні потовщення та кулясті здуття

Особливості прояву хвороби Рід Fusobacterium вміщує в себе 17 видів збудника. Залежно від виду та віку тварини прояв некробактеріозу може мати свої особливості. Так, наприклад, F. necrophorum у комбінації з Actynomyces викликає форму захворювання, яку називають “дифтерія телят”, яка супроводжується утворенням некротичних фокусів в ділянках гортані, трахеї, грудної порожнини, а також абсцесів у печінці.

Особливості прояву хвороби У дорослої великої рогатої худоби F. necrophorum викликає ураження кінцівок, метрити, мастити. Вівці частіше страждають через ураження кінцівок, шкіри губ, слизових рота та статевих органів. У свиней хвороба супроводжується появою абсцесів на шиї, тулубі, вимені, кінчиках вух, хвості, можуть розвиватися некротичний ентерит та абсцеси печінки.

Особливості прояву хвороби У коней некробактеріоз виражається гангренозним дерматитом кінцівок, а у північних оленів – флегмонозно-гнійним запаленням нижніх фаланг кінцівок, артритами.

Епізоотологія хвороби Джерелом збудника є хворі та перехворілі тварини (бактеріоносії), а також жуйні q Зараження відбувається при потраплянні збудника на травмовані ділянки шкіри або слизової оболонки травного каналу q У оленів поширений трансмісивний шлях зараження (кровосисні комахи) q

Патогенез Доброякісний перебіг Злоякісний перебіг інкапсуляція та відторгнення ушкоджених ділянок, загоювання виразок і утворення рубців некротичний процес поширюється на прилеглі здорові тканини, спричинюючи некроз шкіри, м'язів, сухожилків, хрящів, кісток, тромбоз судин Вівці (хронічний перебіг, а у ягнят – гострий), північні олені Інкубаційний період триває 1 -3 доби

Некротичні вогнища у печінці ВРХ Виразки та ерозії на язиці теляти (дифтерія) Некроз голови поросяти

Діагностика Діагноз встановлюють на підставі характерних клінічних ознак та результатів лабораторних досліджень. До уваги беруть епізоотологічні дані та патологоанатомічні зміни. Лабораторна діагностика. Для дослідження в лабораторію надсилають цілі трупи дрібних тварин або уражені тканини та шматочки паренхіматозних органів з некротичними осередками від великих тварин. У лабораторії проводять мікроскопію мазків з патматеріалу, посіви на живильні середовища, зараження кролів.

Діагностика Диференціальна діагностика від: ящуру; копитної гнилі; контагіозної ектими

Лікування Ізоляція хворих Ø Хірургічна обробка уражених ділянок шкіри та слизових оболонок з використанням бактерицидних і дезінфекційних препаратів у вигляді мазей, присипок, емульсій Ø Пролонговані антибіотики Ø Сульфаніламідні препарати Ø Імуностимулятори Ø

Імунітет Після перехворювання на некробактеріоз імунітет не утворюється. В останні десятиліття проводилася активна робота над створенням ефективної вакцини, що не могло не дати своїх результатів. “Щолковський Біокомбінат” розробив вакцину, що захистила від захворювання 98 % оброблених тварин (у експерименті брали участь ферми 25 регіонів РФ).

Карантинні обмеження Трупи загиблих тварин спалюють. Молоко від хворих корів знищують, від підозрюваних – кип'ятять. Клінічно здорових тварин пропускають через ванни для ніг. Карантинні обмеження знімають через 30 діб після припинення хвороби, здійснення остаточної дезінфекції та проведення усіх заходів, передбаче -них чинною інструкцією.

Список використаної літератури 1. Каришева А. Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. – К. : Вища освіта, 2002. – 703 с. 2. Каврук Л. С. Лечить некробактериоз можно эффективно, быстро и очень дешево//Вет. консультант. – 2008. – № 6. – с. 19 – 20. 3. Мельник Н. Методы лечения и средства ветеринарно-санитарных и лечебно-профилактических мероприятий при заболевании некробактериозом КРС//Ветеринария с/х животных. – 2010. – № 12. – с. 20 – 23. 4. Лопатин С. В. Некробактериоз КРС// Ветеринария с/х животных. – 2007. – № 12. – с. 9 – 15. Шубина Е. А. Специфическая профилактика некробактериоза животных// Ветеринария с/х животных. – 2007. – № 12. – с. 16 – 17. 6. Скородумов Д. И. Микробиологическая диагностика некробактериоза// Ветеринария с/х животных. – 2007. – № 12. – с. 21 – 25.

Дякую за увагу!