Презентація на тему: Мобільний і стільниковий зв'язок
Мобільний зв'язок Мобі льний зв'язо к (рухо мий зв'язо к) — електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції
Класифікація мобільного радіозв'язку Наземні Супутникові ◦ системи персонального радіовиклику (СПРВ) ◦ стільникові СМРЗ (надають доступ до територіального ресурсу) ◦ найпростіші системи мобільного радіозв'язку, транкінгова система мобільного радіозв'язку (використовують ретранслятори, система автоматично вибирає найкращий) ◦ зонові СМРС (фіксований канал через ретранслятор) ◦ геостаціонарні (супутник перебуває на геостаціонарній орбіті, висота близько 34 тисяч км) ◦ середньорбітальні ◦ низькоорбітальні ◦ високоеліптичні (робота супутника здійснюється при його знаходженні в апогеї. )
Перший бездротовий зв'язок
Кількість абонентів В грудні 2008 року кількість абонентів мобільного зв'язку на Землі стала більше за 4 мільярди користувачів. На кінець вересня 2010 року кількість абонентів мобільного зв'язку на планеті досягла відмітку 5 мільярдів користувачів. Тобто, мобільними телефонами користуються три з чотирьох мешканців Землі (або близько 73, 4%). Природньо, що проникнення мобільного зв'язку дуже залежить від регіону. Наприклад, у Африці цей показник становить всього 50%, а в Європі він вже перейшов за 157, 6%. Станом на середину травня 2011 року абонентами мобільного зв'язку є понад 5, 3 млрд осіб у всьому світі. Ці дані надав генеральний секретар Міжнародного телекомунікаційного союзу (англ. ITU) Хамадун Туре під час підготовки до святкування Всесвітнього дня телекомунікацій та інформаційного суспільства.
Стільниковий зв'язок Стільнико вий зв'язо к — один із видів мобільного радіозв'язку, в основі якого лежить стільникова мережа. Особливість стільникового зв'язку полягає в тому, що зона покриття ділиться на «стільники» , що визначається зонами покриття окремих базових станцій (див. BSS). Стільники частково перекриваються й разом утворюють мережу. На ідеальній (рівній і без забудови) поверхні зона покриття однієї базової станції являє собою коло, тому складена з них мережа має вигляд шестикутних зон (бджолиних стільників).
Історія В 1947 році д. Рингом, співробітником відомої лабораторії, створеної винахідником телефону Беллом (США), була висунута чудова ідея стільникового принципу організації мереж рухомого зв'язку. У таких мережах зони обслуговування окремих БС утворюють стільники, розмір яких визначається територіальної щільністю абонентів мережі.
Етапи розвитку Стільникові технології пройшли декілька етапів розвитку: 1 G-технології. Початок 80 -х. Перше покоління стільникових мереж використовувало аналогові технології. В таких мережах передавали тільки телефонні розмови; 2 G-технології. Середина 90 -х. Цифрове кодування та передавання мовлення і коротких текстових повідомлень; 2. 5 G-технології. 2001 рік (США). Цифрові мережі з передаванням мовлення, тексту, приєднання до Internet; 3 G-технології. Технології наступного покоління. Швидкість передавання до 2 Мбіт/с. Передавання мультимедійних даних. Окремі технології доступні в Японії.
З роками зв'язок ставав кращим
Дякуємо за увагу!!!
Скачать презентацию Презентація на тему Мобільний і стільниковий зв язок
Mobile phone.pptx