Презентація на тему Конфуцій Лісняка Владислава 2 Фн

Презентація на тему: “Конфуцій” Лісняка Владислава 2 Фн 1

Загальні відомості Конфу цій ( — Кун-цзи чи — Кун Фу-цзи, латинською: Confucius; *551 до н. е. — † 479 до н. е. ) — давньокитайський філософ та політичний діяч, титульна фігура у конфуціанстві. В його вченні значна увага приділяється питанням світобудови і справедливого суспільного устрою у Піднебесній, тобто сучасними словами, у глобальному суспільстві.

Розвиток популярності Популярність Конфуція, що зростала та поширювалася протягом двох з половиною тисячоліть, стала причиною виникнення багатьох легенд, які слід відрізняти від фактів його життя. Першу біографію Конфуція (разом із понад 100 інших біографічних описів) склав Сима Цянь ( «Ши цзі» , гл. 47), який жив близько 500 років пізніше за Конфуція.

Генеалогія Найраніший запис про походження Конфуція міститься у «Цзо чжуань» (7 -й рік Чжао-ґуна, 535 до н. е. ): позначається, що Конфуцій має народитися у сім'ї, давнім предком якої був Фуфу Хе, аристократ з царства Сун. Деталізоване викладення генеалогії маємо у збірці «Речення сім'ї Кун» (Кунцзи цзяюй), яка, вірогідно, містить ранні матеріали, але продовжувала редагуватися у період Хань та пізніше.

Держава та суспільна діяльність На службі у правителя царства Лу Конфуцій залишався всього чотири роки (501– 497 до н. е. ), послідовно піднімаючись службовими східцями. Займав посаду помічника начальника управління громадських робіт. У віці 52 років він обійняв посаду сикоу (міністр юстиції). Відомо, що на цій посаді він стратив популярного у Лу промовця та лідера на ім'я Шаочжен Мао.

Дружина, діти та нащадки Конфуція Згідно «Кунцзи цзяюй» , син Конфуція народився, коли батькові було 20 років . «Аналекти» 5: 1 вказують, що Конфуцій видав свою доньку за людину, яка була засуджена без провини. Відомості про дружину Конфуція майже відсутні у класичних джерелах. Існує розбіжність навіть щодо написання її прізвища: «Кунцзи цзяюй» наводить Шангуань 上官氏, енциклопедія «Тундянь» надає варіант Цзяньгуань, а Сима Цянь загалом його не згадує.

Зустріч із Лао-цзи Вшановуючи Лао-цзи як вчителя, він відвідав його в Лої, духовній столиці Китаю того періоду, і поставив питання про сутність ритуалу. Попрощавшись з Лао-цзи, Конфуцій сказав своїм учням: Я знаю, що птах літає, звір бігає, риба плаває. Того, хто бігає, можна упіймати в тенети, того, що плаває, у невід, того, хто літає - збити стрілою. Що ж до дракона, то я ще не знаю, як його можна впіймати! Сьогодні я зустрівся з Лао-цзи, і він нагадав мені дракона.

Дім та храм Конфуція

Пам’ять Конфуція Учителя поховали на березі ріки Сишуй, в тому місці, яке він сам обрав незадовго до смерті. Могила Конфуція стала місцем паломництва. У будинку, що належав Конфуцієві, через два роки після смерті було засновано храм Конфуція. Наступні покоління спорудили храм Учителя, де був зібраний його одяг, головні убори, музичні інструменти, бричка, книги Кун-цзи.

Історична еволюція Конфуція Інтерпретація ролі Конфуція була пов'язана із його сприйманням як засновника текстуальної традиції: редактора п'ятьох класичних книг, які було взято за основу у конфуціанстві. Широкого вжитку протягом Хань набула герменевтична практика пошуку "великого змісту у малих висловлюваннях [Конфуція]". Це перед усім стосувалося інтерпретації тексту «Чуньцю» , кожна підробиця якого, на думку адептів, висловлювала етичні погляди та судження майстра. На стосунок Конфуція до утворення «Чуньцю» вперше вказує «Мен-цзи» у 4 ст. до н. е. У той самий час, найраніші твердження про участь Конфуція в редакції інших з «П'ятьох класичних книг» з'являються лише після