Презентація на тему: «IСТОРIЯ OБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНIКИ» Проект підготувала Павлова Дар’я Далі
Назад Далі
IСТОРIЯ OБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНIКИ 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Назад Стародавні засоби лічби Перші обчислювальні машини Перші комп’ютери Принципи фон Неймана Покоління комп’ютерів (I-IV) Персональні комп’ютери Сучасна цифрова техніка Далі
Назад Приємного перегляду! Далі
Стародавні засоби лічби Кісти із зарубками ( «вестоницька кість» , Чехія, 30 тис. років до н. е. ) Вузолкове письмо (Південна Америка, VII століття н. е. ) n n n вузли з вплетенними камінцями нитки різного кольору (червона – число воїнів, жовта – золото) десяткова система Назад Далі
Передісторія Назад Далі
Абак Спочатку дощечка, вкрита шаром пилу (1000 р. до н. е. – Китай). В Стародавньому Римі абак з’явився, в V VI ст н. е. , і називався calculi або abakuli. Прообраз сучасної рахівниці. . Назад Далі
Абак і його «родичі» Абак (Стародавній Рим) – V-VI ст. Суан-пан (Китай) – VI ст. Соробан (Японія) XV-XVI ст. Рахівниця (Росія) – XVII ст. Назад Далі
рахівниця Назад абак Далі
Розвиток пристроїв для лічби крокував у ногу з досягненнями математики. Незабаром після введення в обіг логарифмів у 1623 р. з'явилася логарифмічна лінійка, яку винайшов англійський математик Едмонд Гантер. Логарифмічній лінійці судилося довге життя: від XVII століття до нашого часу. Назад Далі
Логарифмічна лінійка Дослідження в астрономії потребували для обчислень більш складних пристроїв. І на початку XVII ст. Джон Непер створив свій відомий прилад. Назад Далі
Перша механічно- обчислювальна машина Створена в 1642 р. французьким вченим Блезом Паскалем (“Паскаліна”). Розрахована на підсумовування і віднімання десяткових чисел. Назад Далі
Арифмометр - удосконалена “Паскаліна“ Створена в 1673 р. Готфрідом Лейбніцом. Пристрій для виконання арифметичних операцій, включаючи множення і ділення. Назад Далі
Аналітично-обчислювальна машина Створена в 1856 р. англ. математиком Чарльзом Беббіджем. Універсальна цифрова обчислювальна машина з програмним керуванням. Включала арифметичний пристрій, запам’ятовуючий, вводу, виводу, керування (як і перші ЕОМ, що ’явилися 100 р. потому). Назад Далі
Саламінська дошка о. Саламін в Егейському морі (300 років до н. е. ) Назад • бороздки – одиниці, десятки, сотні, … • кількість каменів – цифри • десяткова система Далі
Історія Назад Далі
Табулятор Створена в 1875 р. американцем Германом Холлерітом. Інформація, нанесена на перфокарти, розшифровувалася електричним струмом Назад Далі
“Марк-І” – релейно-механічний комп’ютер Геніальну ідею Чарльза Беббіджа використав в 1944 р. американець Говард Айкен. Використовувалася для обчислень під час роботи над створенням атомної бомби. Назад Далі
Перші проекти лічильних машин Леонардо да Вінчі (XV ст. ) – сумуючий пристрій з зубчатими колесами: додавання 13 -розрядних чисел Вільгельм Шиккард (XVI ст. ) – сумуючий «лічильний годинник» : додавання і множення 6 -розрядних чисел (машина побудована, але згоріла) Назад Далі
Назад В історії механічних обчислювальних машин лаври першопроходця здобув Блез Паскаль. n n Далі Блез Паскаль ( Blaise Pascal 1623— 1662 рр. ) увійшов у світову науку як математик, фізик, філософ. Він народився 19 червня 1623 року у Франції в м. Клермоні Феррані. Ще 17 річним юнаком Паскаль задумав виготовити обчислювальну машину. Його батько, інтендант і вповноважений Його Величності у Верхній Нормандії для оподатковування і збирання податків, довгі часи витрачав на фінансові розрахунки, і син мріяв побудувати машину, яка б спростила цю роботу.
’ «Паскаліна» (1642) Блез Паскаль (1623 - 1662) n n машина побудована! зубчаті колеса додавання і віднімання 8 -разрядних чисел десяткова система Назад Далі
1642 Блез Паскаль Назад Далі
Машина Лейбніца (1672) Вільгельм Готфрід Лейбніц (1646 - 1716) • додавання, віднімання, множення, діленння! • 12 -розрядні числа • десяткова система Арифмометр «Фелікс» (СРСР, 1929 -1978) – розвиток ідеї машини Лейбніца Назад Далі
1673 Готфрід Вільгельм фон Лейбніц Назад Далі
У 1801 році француз Жозеф-Марі Жаккар сконструював ткацький станок, який є першим станком з числовим програмним керуванням. Перфокарти – маленькі шматочки картона з отворами – вставлялись в станок, який зчитував закодований цими отворами узор та переплетав нитки тканини відповідно до нього. Назад Далі
Розвиток обчислювальної техніки йшов своїм шляхом. Наступне відкриття на цьому шляху – колесо Однера, винахід петербурзького механіка шведського походження Вільгорда Однера. Колесо Однера з висувними зубцями замінило ступінчастий вал Лейбніца як процесор арифмометра. Назад Далі
Машини Чарльза Беббіджа Різнецева машина (1822) Аналітична машина (1834) n n n «млин» (автоматичне виконання обчислень) «склад» (збереження даних) «контора» (управління) уведення даних і програми з перфокарт уведення програми «на ходу» Ада Лавлейс Назад (1815 -1852) перша програма – обчислення чисел Бернулі (цикли, умовні переходи) 1979 –мова програмування Ада Далі
1834 Чарльз Беббідж Назад Далі
Машина Бэббиджа
Прогрес в науці n n n Назад Основи математичної логiки: Джордж Буль (1815 - 1864). Електронно-променева трубка (Дж. Томсон, 1897) Вакумні лампи – діод, тріод (1906) Тригер – пристрій для зберігання біта (М. А. Бонч-Бруєвич, 1918). Використання математичної логіки в комп’ютерах (К. Шеннон, 1936) Далі
Перші комп’ютери 1937 -1941. Конрад Цузе: Z 1, Z 2, Z 3, Z 4. • електромеханічне реле (пристрій з двома станами) • двійкова система • використання булевої алгебри • уведення даних з кіноплівки 1939 -1942. Перший макет електронного лампового комп’ютера, Дж. Атанасофф • двійкова система • pозв’язок систем 29 лінійних рівнянь Назад Далі
Марк-I (1944) Розробник – Говард Айкен (1900 -1973) Перший комп’ютер в США: – довжина 17 м, вага 5 тон – 75 000 електронних ламп – 3000 механічних реле – додавання – 3 секунди, ділення – 12 секунд Назад Далі
Марк-I (1944) Збереження даних на паперовій смужці А це – програма… Назад Далі
У 1945 р. відомий американський математик і фізик теоретик угорського походження Джон фон Нейман сформулював загальні принципи роботи універсальних обчислювальних пристроїв. За фон Нейманом, обчислювальна машина повинна керуватися програмою з послідовним виконанням команд, а сама програма — зберігатися в пам'яті машини. Перша подібна ЕОМ була побудована в Англії в 1949 р. Назад Джон фон Нейман Далі
Принципи фон Неймана ( «Попередня доповідь про машину EDVAC» , 1945) n n Принцип двійкого кодування: вся інформація кодується в двійковому вигляді. Принцип програмного керування: програма складається з набору команд, які виконуються процесором автоматично одна за одною в певній послідовності. Принцип однородіності пам’яті: програми і дані зберігаються в одній і тій же Принцип адресності: пам’ять складається з пронумерованих комірок; процесору в будь-який момент часу доступна будь-яка комірка. Назад пам’яті. Далі
У 1951 році в СРСР була створена «МЭСМ» (малая электронно счетная машина). Ці роботи здійснювались в Україні (м. Київ) в Інституті електро динаміки під керівництвом видатного конструктора обчислювальної техніки С. О. Лебедєва. Можна стверджувати, що «МЭСМ» була першою ЕОМ в континентальній Європі. У 1952 році в Москві під курівництвом С. О. Лебедєва створили «БЭСМ» (большая электронно счетная машина). Назад Академік Сергій Олексійович Лебедєв (1902– 1974) Далі
Поколiння комп’ютерiв I. 1945 – 1955 eлектронно-вакумнi лампи II. 1955 – 1965 транзистори III. 1965 – 1980 інтегральні мікросхеми IV. с 1980 по … великі і надвеликі інтегральні схеми (ВІС і НВІС) Назад Далі
60 -і 70 -і роки 50 -і роки Великіі іінтегральніі В е л и к н те г р а л ь н схеми. Транзистори Інтегральніі міікросхеми Інтегральн м кросхеми Далі Назад Електронніі лампи Е л е к тр о н н л а м п и Елементар на база 90 -і роки 80 -і роки Роки V IV III II I Покоління комп’ютері в
ЕОМ постійно вдосконалювалися, завдяки чому до середини 50 х років їх швидкодію вдалося підвищити від кількох сотень до кількох десятків тисяч операцій за секунду. Однак при цьому електронна лампа залишалася най не надійнішим елементом ЕОМ. Використання ламп почало гальмувати подальший прогрес обчислювальної техніки. Згодом на зміну лампам прийшли напівпровідникові прилади. Так завершився перший етап розвитку ЕОМ. Обчислювальні машини цього етапу прийнято називати ЕОМ першого покоління. Назад Далі
I покоління (1945 -1955) • на електронних лампах • • швидкодія 10 -20 тис. операцій в секунду кожна машина має свою мову немає операційних систем введення і виведення: перфострічки, перфокарти, магнітна плівка Назад Далі
БЭСМ-2
Перша ЕОМ створювалася в 1943 1946 pp. у США інженерами Дж. Моучлі та Дж. Еккертом і називалася ЕНІАК (ENIAC Electronic Numerical Integrator and Calculator електронно числовий інтегратор і обчислювач). Ця машина містила близько 18 тисяч електронних ламп, багато електромеханічних реле, причому щомісяця виходило з ладу близько 2 тисяч ламп. У машини ЕНІАК, а також в інших перших ЕОМ був серйозний недолік – програма, що виконувалася і зберігалася не в пам'яті машини, а набиралася складним способом за допомогою зовнішніх перемичок. Назад ENIAC. Частина машинної зали Далі
Характерними рисами ЕОМ першого покоління є застосування електронних ламп у цифрових схемах, великі габарити, а також трудомісткий процес програмування. Насправді, ЕОМ першого покоління розміщувалися у великих машинних залах, споживали багато електроенергії та вимагали охолодження за допомогою потужних вентиляторів. Програми для цих ЕОМ потрібно було складати у машинних кодах, і це могли робити тільки фахівці, що знали детально пристрій ЕОМ. Назад Далі
ЕНІАК (1946) Electronic Numerical Integrator And Computer Дж. Моучли і П. Еккерт Перший комп’ютер загального призначення на електронних лампах: • довжина 26 м, маса 35 тон • додавання – 1/5000 с, ділення – 1/300 с • десяткова система числення • 10 -розрядні числа Назад Далі
Комп’ютери С. А. Лебедєва 1951. МЕСМ – мала електронно-лічильна (счетна) машина • 6 000 електронних ламп • 3 000 операцій в секунду • двійкова система 1952. БЕСМ – велика електронно-лічильна (счетна) машина • 5 000 електронних ламп • 10 000 операцій в секунду Назад Далі
II покоління (1955 -1965) n на напівпровідникових транзисторах (1948, Дж. Бардін, У. Брэттейн і У. Шоклі) n 10 -200 тис. операцій в секунду n перші операційні системи n n перші мови програмування: Фортран (1957), Алгол (1959) засоби зберігання інформації: магнітні барабани, магнітні диски Назад Далі
II покоління (1955 -1965) 1953 -1955. IBM 604, IBM 608, IBM 702 1965 -1966. БЕСМ-6 • 60 000 транзисторів • 200 000 діодів • 1 млн. операцій в секунду • пам’ять – магнітна плівка, магнітний барабан • працювали до 90 -х р. Назад Далі
ЦВМ «Раздан» , 1961 р. РУТА-110, 1967 р.
«Весна» , 1964 г. М 4, 1961 р.
Друге покоління Розробники ЕОМ завжди прямували за прогресом в електронній техніці. Коли в середині 50 х років на зміну електронним лампам прийшли напівпровідникові прилади, почалося переведення ЕОМ на напівпровідники. Напівпровідникові прилади (транзистори, діоди) були, по перше, значно компактнішими, ніж їхні лампові попередники. По друге, вони мали триваліший термін служби. По третє, споживання енергії в ЕОМ на напівпровідниках було істотно нижчим. З упровадженням цифрових елементів на напівпровідникових приладах почалося створення ЕОМ другого покоління. Назад Перший транзистор (1948 г. ). Далі
ЕОМ другого покоління відрізняються застосуванням напівпровідникових елементів і використанням алгоритмічних мов програмування. Завдяки застосуванню більш досконалої елементної бази почали створюватися невеликі ЕОМ, сталося розподілення обчислювальних машин на великі, середні й малі. Назад ІІ покоління Далі
В Україні першою малою ЕОМ стала машина «Днепр 1» , серійне виробництво якої було налагоджено на заводі «Арсенал» (м. Київ). ЕОМ «Днепр 1» передувала унікальній за своєю архітектурою машині «Мир 1» , розробленій в 1965 р. в Інституті кібернетики (керівник В. М. Глушков). Машина «Мир 1» та її наступна модифікація «Мир 2» передбачались для інженерних розрахунків, які виконував на ЕОМ сам користувач без допомоги оператора. Назад Далі
У СРСР були розроблені і широко використовувалися також малі ЕОМ «Раздан» і «Наїрі» . До середніх ЕОМ належали машини серій «Урал» , «М 20» і «Минск» . Але рекордною серед вітчизняних машин другого покоління і однією з найкращих у світі була «БЭСМ 6» , створена колективом на чолі з академіком С. О. Лебедєвим. Ця машина виконувала понад 1 млн. операцій за секунду. За кордоном найпоширенішими машинами другого покоління були «Елліот» (Англія), «Сіменс» (ФРН), «Стретч» (США). Назад Далі
Найкраща радянська ЕОМ – БЭСМ-6 (1967 рік) Назад Далі
III поколiння (1965 -1980) n на інтегральних мікросхемах (1958, Дж. Кілбі) n швидкодія до 1 млн. операцій в секунду n оперативна пам’ять – сотні Кбайт n n n операційні системи – управлення пам’ятью, пристроями, часом процесора мова програмування Бэйсік (1965), Паскаль (1970, Н. Вірт), Сі (1972, Д. Рітчі) сумістність програм Назад Далі
Характерними рисами ЕОМ третього покоління є застосування інтегральних схем і можливість використання розвинутих мов програмування (мов високого рівня). Назад Далі
У третьому поколінні з'явилися великі серії ЕОМ, що розрізняються за своєю продуктивністю і призначенням. Це родина великих і середніх машин IBM 360/370, розроблених у США. У Радянському Союзі й у країнах РЕВ були створені аналогічні серії машин: ЄС ЕОМ (Єдина Система ЕОМ, машини великі і середні), CM ЕОМ (Система Малих ЕОМ) і «Електроніка» (система мікро ЕОМ). Назад ІВМ 360 Далі
Перші інтегральні схеми Назад Далі
Мейнфрейми IBM великі універсальні комп’ютери 1964. IBM/360 фирми IBM. • кеш-пам’ять • конвейєрна обробка команд • операційна система OS/360 • 1 байт = 8 біт (а не 4 або 6!) • розділення часу 1970. IBM/370 1990. IBM/390 Назад дисковід принтер Далі
Комп’ютери ЕС ЕОМ (СРСР) 1971. ЕС-1020 • 20 тис. оп/c • пам’ять 256 Кб 1977. ЕС-1060 • 1 млн. оп/c • пам’ять 8 Мб 1984. ЕС-1066 • 5, 5 млн. оп/с • пам’ять 16 Мб Назад магнитные ленты принтер Далі
Мінікомп’ютери Серія PDP фірми DEC • менша ціна • простіше програмувати • графічний екран СМ ЕОМ – система малих машин (СРСР) • до 3 млн. оп/c • пам’ять до 5 Мб Назад Далі
IV покоління (з 1980 по …) n комп’ютери на великих і надвеликих інтегральних схемах (БІС, СБІС) n суперкомп’ютери n персональні комп’ютери n поява користувачів-непрофесіоналів, необхідність «дружнього» інтерфейса n більше 1 млрд. операцій в секунду n оперативна пам’ять – до декількох гігабайт n багатопроцесорні системи n комп’ютерні мережі n мультимедіа (графіка, анімація, звук) Назад Далі
Четверте покоління У процесі вдосконалення мікросхем збільшувалася їхня надійність і щільність розміщених в них елементів. З'явилися великі інтегральні схеми (ВІС), у яких на один квадратний сантиметр припадає декілька десятків тисяч елементів. На основі ВІС були розроблені ЕОМ наступного четвертого покоління. Назад Далі
Завдяки ВІС на одному невеличкому кристалі кремнію стало можливим розмістити таку велику електронну схему, як процесор ЕОМ (про процесори йтиметься пізніше). Однокристальні процесори згодом почали називати мікропроцесорами. Перший мікропроцесор був створений компанією Intel (США) у 1971 p. Це був 4 розрядний Intel 4004, що містив 2250 транзисторів і виконував 60 тис. операцій за секунду. Назад Intel 4004 Далі
Персональний комп’ютер Apple 2 (1979 рік) Назад Далі
ІВМ РС (1981 рік) Назад Далі
Мікропроцесори стали основою міні ЕОМ, а потім і персональних комп'ютерів, тобто ЕОМ, орієнтованих на одного користувача. Почалася епоха персональних комп'ютерів (ПК), що триває і досі. Однак четверте покоління ЕОМ це не тільки покоління ПК. Крім персональних комп'ютерів, існують й інші, значно потужніші комп'ютерні системи. Назад Далі
ЕОМ четвертого покоління характеризуються застосуванням мікропроцесорів, побудованих на великих інтегральних схемах. Вплив персональних комп'ютерів на уявлення людей про обчислювальну техніку виявився настільки великим, що поступово з ужитку зник термін «ЕОМ» , а його місце зайняло слово «комп'ютер» . Назад Далі
Суперкомп’ютери 1972. ILLIAC-IV (США) • 20 млн. оп/c • багатопроцесорна система 1976. Cray-1 (США) • 166 млн. оп/c • пам’ять 8 Мб • векторні обчислення 1980. Ельбрус-1 (СССР) • 15 млн. оп/c • пам’ять 64 Мб 1985. Ельбрус-2 • • 8 процесорів 125 млн. оп/c пам’ять 144 Мб водяне охолодження Назад Далі
Суперкомп’ютери 1985. Cray-2 2 млрд. оп/c 1989. Cray-3 5 млрд. оп/c 1995. GRAPE-4 (Японія) 1692 процесора 1, 08 трлн. оп/c 2002. Earth Simulator (NEC) 5120 процесорів 36 трлн. оп/c 2007. Blue. Gene/L (IBM) 212 992 процесора 596 трлн. оп/c Назад Далі
Мікропроцесори 1971. Intel 4004 • 4 -бітні дані • 2250 транзисторів • 60 тис. операцій в секунду. 1974. Intel 8080 • 8 -бітні дані • ділення чисел Назад Далі
Процесори Intel 1985. Intel 80386 • 275 000 транзисторів • віртуальна память 1989. Intel 80486 • 1, 2 млн. транзисторів 1993 -1996. Pentium • частоти 50 -200 МГц 1997 -2000. Pentium-II, Celeron • 7, 5 млн. транзисторів • частоти до 500 МГц 1999 -2001. Pentium-III, Celeron • 28 млн. транзисторів • частоти до 1 ГГц 2000 -… Pentium 4 • 42 млн. транзисторів • частоти до 3, 4 ГГц 2006 -… Intel Core 2 • до 291 млн. транзисторів • частоти до 3, 4 ГГц Назад Далі
Процесори AMD Advanced Micro Devices 1995 -1997. K 5, K 6 (аналог Pentium) 1999 -2000. Athlon K 7 (Pentium-III) • частота до 1 ГГц • MMX, 3 DNow! 2000. Duron (Celeron) • частота до 1, 8 ГГц 2001. Athlon XP (Pentium 4) 2003. Opteron (серверы) Athlon 64 X 2 • частота до 3 ГГц 2004. Sempron (Celeron D) • частота до 2 ГГц 2006. Turion (Intel Core) • частота до 2 ГГц Назад Далі
Перший мікрокомп’ютер 1974. Альтаїр-8800 (Е. Робертс) • • комплект для збирання процесор Intel 8080 частота 2 МГц пам’ять 256 байт 1975. Б. Гейтс і П. Аллен транслятор мови Альтаїр-Бейсік Назад Далі
Комп’ютери Apple 1976. Apple-I С. Возняк і С. Джобс 1977. Apple-II - стандарт в школах США з 1980 -х • тактова частота 1 МГц • пам’ять 48 Кб • кольорова графіка • звук • мова Бейсік • перші електронні таблиці Visi. Calc Назад Далі
Комп’ютери Apple 1983. «Apple-IIe» • пам’ять 128 Кб • 2 дисковода 5, 25 дюйма з гнучкими дисками 1983. «Lisa» • перший комп’ютер, який курувався мишкою 1984. «Apple-IIc» • портативний комп’ютер • рідиннокристалічний дисплей Назад Далі
Комп’ютери Apple 1984. Macintosh • системний блок і монітор в одному корпусі • немає жорсткого диску • дискети 3, 5 дюйма 1985. Excel для Macintosh 1992. Power. Book Power. Mac G 3 (1997) Назад i. Mac (1999) Power. Mac G 4 Cube (2000) Далі
Комп’ютеры Apple 2006. Mac. Pro • процесор - до 8 ядер • пам’ять до 16 Гб • вінчестер(и) до 4 Тб 2006. Mac. Book • • монітор 15’’ або 17’’ Intel Core 2 Duo пам’ять до 4 Гб вінчестер до 300 Гб 2007. i. Phone • • телефон музика, фото, відео Інтернет GPS Назад Далі
Комп’ютери Apple 2008. Mac. Book Air • • процесор Intel Core 2 Duo пам’ять 2 Гб вінчестер 80 Гб флеш-диск SSD 64 Гб 2009. Magic Mouse • чутлива поверхня • ЛКМ, ПКМ • прокручування в будь-якому напрямку • масштаб (+Ctrl) • прокручування двома пальцями (перелистування сторінок) Назад Далі
Миша з чутливою поверхнею Magic Mouse (фірма Apple) Далі клацання ЛКМ і ПКМ тільки Mac, Mac. Book, i. Tunes, Safari, i. Phone Назад + Ctrl = масштаб прокрутка Перелистування сторінок і фотографій
Комп’ютери Apple 2010. i. Pad – Інтернет-планшет • • • процесор Apple A 4 флеш-пам’ять до 64 Гб сенсорний екран час роботи 10 г Wi. Fi, Blue. Tooth мобільний зв’язок 3 G, Інтернет Назад Далі
Комп’ютери IBM PC 1. Монітор 2. Материнська плата 3. Процесор 4. ОЗП 5. Карти розширення 6. Блок живлення 7. Дисковід CD, DVD 8. Вінчестер 9. Клавіатура 10. Миша Назад Далі
Принцип відкритої архітектури Стандартизуються і публікуються: • принципи дії комп’ютера • способи підключення нових пристроїв Є рознімачі (слоти) для підключення пристроїв. • Комп’ютер збирається з окремих частин як конструктор. • Багато виробників додаткових пристроїв. • Кожний користувач може зібрати комп’ютер, який відповідає його особистим вимогам. Назад Далі
Комп’ютери IBM 1981. IBM 5150 • • процесор Intel 8088 частота 4, 77 МГц пам’ять 64 Кб гнучкі диски 5, 25 дюйма 1983. IBM PC XT • пам’ять до 640 Кб • вінчестер 10 Мб 1985. IBM PC AT • процесор Intel 80286 • частота 8 МГц • вінчестер 20 Мб Назад Далі
Мультимедіа Multi-Media – використання різних засобів (текст, звук, графіка, відео, анімація, інтерактивність) для передачі інформації 1985. Amiga-1000 • • процесор Motorolla 7 МГц пам’ять до 8 Мб дисплей до 4096 кольорів мишка багатозадачна ОС 4 -канальний стереозвук технологія Plug and Play (autoconfig) Назад Далі
Microsoft Windows 1985. Windows 1. 0 багатозадачність 1992. Windows 3. 1 віртуальна пам’ять 1993. Windows NT файлова система NTFS 1995. Windows 95 довжина імена файлів файлова система FAT 32 1998. Windows 98 2000. Windows 2000, Windows Me 2001. Windows XP 2006. Windows Vista 2009. Windows 7 Назад Далі
Пристрої мультимедіа Дисковід CD/DVD Відеокарта Звукові колонки Навушники Геймпад Руль Назад TV-тюнер Мікрофон Звукова карта Джойстик Шлеми віртуальної реальності Далі
Сучасна цифрова техніка Ноутбук КПК – кишеньковий персональний комп’ютер Мультимедійний проектор Назад Цифровий фотоапарат MP 3 -плеєр Цифрова відеокамера Електронна записна книжка GPS-навігатор Далі
V покоління (проект 1980 -х, Японія) Мета – створення суперкомп’ютера з функціями штучного інтелекта • • • обрабка знань за допомогою логічних засобів (мова Пролог) надвеликі бази даних використання паралельних обчислень розподілені обчислення голосові повідомлення з комп’ютером поступова заміна програмних засобів на апаратні Проблеми: • • • ідея саморозвитку системи провалилась невірна оцінка балансу програмних і апаратних засобів традиційні комп’ютери достигнули більшого ненадійність технологій витрачено 50 млрд. йєн Назад Далі
П'яте покоління Починаючи із середини 90 х років, у потужних комп'ютерах застосовуються супермасштабні ВІС, які вміщують сотні тисяч елементів на квадратний сантиметр. Багато фахівців почали говорити про комп'ютери п'ятого покоління. Характерною рисою комп'ютерів п'ятого покоління повинно бути використання штучного інтелекту і природних мов спілкування. Передбачається, що обчислювальні машини п'ятого покоління будуть легко керованими. Користувач зможе голосом подавати команди машині. Назад Далі
Проблеми і перспективи Проблеми: • наближення до фізичної межі швидкодії • складність програмного забеспечення приводить до зниження надійності Перспективи: • квантові комп’ютери ▫ ефекти квантової механіки ▫ паралельність обчислень ▫ 2006 – комп’ютер з 7 кубіт • оптичні комп’ютери ( «заморожене світло» ) • біокомп’ютери на основі ДНК ▫ хімічна реакція з участю ферментів ▫ 330 трлн. операцій в секунду Назад Далі
На початок Вихід
Скачать презентацию Презентація на тему IСТОРIЯ OБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНIКИ Проект підготувала
ИСТОРИЯ ЭВМ.ppt