Презентація на тему Цукрова промисловість в Україні

Презентація на тему: “Цукрова промисловість в Україні”

ЩО ТАКЕ ЦУКОР? ? ? Цу кор — солодкий продукт харчування. Це загальна назва групи простих вуглеводів, які використовуються в повсякденному приготуванні їжі. Ця група складається з моносахаридів і дисахаридів і включає в себе: * * * * * моносахариди (прості цукри): глюкоза (виноградний цукор, декстроза) фруктоза (фруктовий цукор) галактоза дисахариди (що хімічно складаються з двох моносахаридів): цукроза ( «звичайний цукор» ) = фруктоза + глюкоза мальтоза (солодовий цукор) = глюкоза + глюкоза лактоза (молочний цукор) = глюкоза + галактоза олігосахариди «прості цукри» , що складаються з 3 -6 моносахаридів (тріози, тетрози, пентози, гексози). Містяться у топінамбурі, цибулі і часнику. У повсякденній мові слово цукор особливо застосовують до цукрози, яка виробляється промисловим способом з цукрового буряка або цукрової тростини. В цукровому буряку її вміст складає від 16 до 20%, а в цукровій тростині — 14 -26%. Через цінні харчові, смакові і фізичні властивості цукор віднесено до продуктів першої необхідності. Всі інші речовини, які використовуються для підсолоджування вважаються замінниками цукру — речовинами, які мають близьку до солодкості цукру солодкість і виконують в продукті роль наповнювача маси.

Ø Батьківщина цукру — Індія, де він відомий 2300 років та їхньою мовою іменувався «сак-кара» . Ø В Європі цукор був відомий ще римлянам. Коричневі цукрові крупинки готували з соку цукрової тростини та ввозили в Європу з Індії. Єгипет, провінція Римської імперії, був посередником в торгівлі з Індією. Ø Значення цукрових буряків для підготовки цукрового сиропу було відкрито у 16 -му столітті паном Олів'є де Серра. Методичні використання цукрових буряків для вилучення цукру започатковані в 1747 році. Історія українського цукру Ø Перша згадка в історичних документах про появу в Стародавній Русі кристалічного цукру, ввезеного «із заморськими товарами» , з'явилося в 1273 році, але для населення він ще тривалий час був недоступним продуктом. Ширше цукор почав надходити на ринки Російської імперії починаючи з XVII століття — через порти Чорного та Балтійського морів з різних колоніальних країн. Ø Історія цукрової промисловості Російської імперії, до складу якої входили українські землі, бере свій початок з 1719 року, з моменту будівництва перших цукрових заводів у Санкт-Петербурзі та Москві, де цукор виготовляли із завезеного з-за кордону сирцю. Так на зміну в'яленим і сушеним коренеплодам буряку, брукви, ріпи, які до цього широко застосовувалися для виготовлення солодких сиропів, напоїв і настоянок, прийшов справді «золотий» продукт — цукор. Ціна на нього була неймовірно висока: у 1820 році в Росії вона досягла двох рублів за фунт (409 г), у той час як корова коштувала 3 -5 карбованців. Ø У 30 -х роках XIX століття державна влада цілком підтримувала розвиток буряківництва та цукрової промисловості на родючих українських землях. Прекрасні перспективи, які обіцяло виробництво цукру, викликали справжній промисловий бум. Найпопулярнішою темою, яка з цікавістю обговорювалася на світських заходах, було виробництво цукру. Вельми значущий слід в історії не тільки цукрової промисловості, але також України в цілому залишила династія Терещенко.

Ø Цукро ва промисло вість — галузь харчової промисловості, яка виробляє цукор-пісок і рафінад. В Україні це одна з найстаріших і найважливіших галузей харчової промисловості, продукція якої до 1914 року, поруч із збіжжям, була найважливішим предметом експорту. Схема потреб для цукрової промисловості:

Ø Добова потреба у сахарозі становить 30 -50 грамів, однак, людина часто перевищує фізіологічні потреби в ній. Загально світова статистика свідчить про те, що середньорічне споживання цукру у розрахунку на одну людину становить 40 -50 кг, тобто 100– 150 г на добу, що у 3 -4 рази перевищує фізіологічну норму. Ø Довгий час споживання цукру і внутрішньовенне введення концентрованих розчинів глюкози вважалося ефективним засобом при різних захворюваннях серцево-судинної, нервової і травної систем. Ø Встановлено, що в похилому віці надмірне споживання цукру сприяє порушенню жирового обміну, призводить до збільшення концентрації холестерину і цукру у крові, вносить дезорганізацію у функції клітин. Ø Збільшення концентрації цукру в крові, змінюючи проникність стінки артерій, створює сприятливі умови для відкладення в ній ліпідів і підвищує склеювання тромбоцитів. Ø Кардіологи стверджують, що в результаті підвищення калорійності харчування за рахунок цукру у людей, які не займаються фізичною працею, створюються умови для надлишкової маси тіла та швидкого розвитку атеросклерозу. Ø Справа вся в тому, незасвоєні вуглеводи потрапляють з кишечника в кровотік і подразнюють (а якщо це повторюється часто, то можуть вивести з ладу) інсулярний апарат підшлункової залози. Ø У нормальних умовах гормон підшлункової залози — інсулін виконує в організмі функції регулятора вуглеводного обміну. Завдяки інсуліну цукор розподіляється в печінці і в м'язах у вигляді глікогену, а частина цукру перетворюється в жир. Потреба організму у вуглеводах в середньому віці становить 400– 500 грамів, а в літньому на 100 грамів менше, тобто 300– 400 грамів. Ø Для людей, які не можуть вживати цукор існують цукрозамінники.