Презентація на тему: ”Бароко в архітектур Чернігівської області”
Миколаївський собор (Ніжин) Свя то-Микола ївський собо р, Соборна церква Святого Миколи у Ніжині — споруда часів раннього українського бароко. Могутній, спрямований вгору центричний об'єм споруди заввишки 55 метрів, із щільно стуленими п'ятьмабанями, став в українській барокковій архітектурі прототипом мурованих хрещатих п'ятибанних храмів. Собор повністю відтворює в цеглі звичні прийоми народного дерев'яного зодчества. Особлива, парадна роль споруди підкреслена і вінтер'єрі, де обабіч головного входу влаштовано на підвищенні спеціальні лоджії для полкової старшини
Церква Михаїла Архангела(Ніжин) До визначних пам'яток Ніжина відноситься і Церква Михайла Архангела, побудована в 1719 -1729 роках у стилі бароко, нерідко її називають Грецької церквою. Сама церква являє собою одноглавий храм, що складається з трьох частин. Як і інші православні храми в стилі українського бароко, Церква Михайла Архангела привертає увагу своїм білосніжним фасадом м невеликим зеленим куполом, піднятий на округлу ротонду-дзвіницю.
Спасо-Преображенська церква (Ніжин) Спасо-Преображенська собор - була зведена у Ніжині в 1757 році. У народі Спасо. Преображенську церкву прозвали «Тарасовою» . Храм чотирьохстовпний, одноапсиданий з розташуванням трьох куполів по одній подовжній осі (схід-захід), в основі плану хрестоподібна композиція. Вирішений у стилі українського бароко. Зовнішній декор представляють численні колонки, ніші, пілястри, виконані в цеглині в кращих традиціях архітектури Лівобережної України. Не менш цікавий інтер'єр храму, характер якого багато в чому визначають висотне розкриття простору і відкриті арки хорів. Спасо-Преображенський собор – досить рідкісний зразок дивовижного поєднання хрещатого об'ємно-просторового рішення з традиційним прийомом трьох глав (коли куполи розташовуються по одній осі).
Богоявленська церква (Ніжин) Богоявленська церква, Церква Богоявлення, Замкова церква у Ніжині — побудована 1721 році у стилі бароко на території колишнього. Ніжинського замку (звідси назва — Замкова церква). 1826 прибудований купол, із заходу — дзвіниця, а біля бічних входів колонні портики. Купол і портики не збереглися, дзвіниця відновлюється. У радянські часи церква використовувалася під складські приміщення зазнавши значні перебудови — замуровані вікна, зроблені перекриття для 2 -го поверху. Складно було вгадати колишній храм. На початку 2000 -х рр. будівля була передана приходу Українскої Православної Церкви (Московський Патріархат) і з тих пір достатньо швидко відновлюється. Внутрішній інтер'єр відновлений повністю (окрім розписів стін). Побудовані хори, встановлений різьбленийіконостас (іконостаси ніжинських майстрів-різьбярів).
Церква Іоана Богослова (Ніжин) Церква Іоана Богослова - споруджена у 18 ст. на місці давно існуючої одноіменної дерев'яної церкви. Фахівці вбачають у цій пам'ятці риси творчості відомого архітектора Гетьманської України І. Г. Григоровича. Барського. Центричний храм. Хрещата в плані, однобанна й компактна церква. Храм двоярусний — на першому була тепла церква, на другому — холодна, досить рідкісна межа для української храмової архітектури. За об'ємно-просторовим вирішенням вона належить до різновиду тетраконхових будівель. Гарні пропорції споруди з підкреслено струнким, пірамідальним силуетом з видовженим світловим барабаном, стриманими оздобами в дусі пізнього українського бароко.
Фінансування й організацію будівництва храму забезпечив повітовий предводитель ніжинського дворянства, грек за національністю - Іван Тернавіот. У 18 -19 ст. при церкві діяли парафіяльна школа та лікарня. У кінці 18 ст. у храмі правив службу - батько Юрія Лисянського - кругосвітнього мандрівника. З балкона церкви благословляв місто і Іоанн Кронштадській, коли він відвідува Ніжин. В 1954 — 1955 роках у храмі велись — реставраційні робти. В комуністичну добу і по цей час у будівлі розташовано архів.
Храм святого Георгія(Данівка) Монастир розташований за 7 км від Козельця біля села Данівка на березі річки Остер. Заснований в ім'я мученика Георгія 1654 року на честь перемоги над поляками під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького ченцями Козелецького Свято-Троїцького монастиря. Георгіївський собор — один з кращих, побудованих в Україні у XVIII сторіччі. Собор у плані прямокутний, з внутрішніми несучими колонами. Бані собору розташовуються по осі захід-схід, що традиційно для дерев'яних тридільної церков. З трьох сторін до собору приставлені невисокі в квадратні тамбури. Під усім собором є підвал. Зовнішній декор храму заскромний для періоду бароко. Тільки підбанні барабани прикрашені соковитою білої ліпниною. Собор має суворий вигляд, наближений до оборонної архітектури.
Собор Різдва Богородиці (Козелець) Собор споруджено у 1752— 63 роках на замовлення графині Наталії Розумовської (Розумихи, матері Олексія та Кирила. Розумовських) архітекторами Іваном Григоровичем. Барським та Андрієм Квасовим — на знак подяки Богові за щасливу долю синів замовниці. Під час другої Світової Війни в Соборі знаходився табір для військово-полонених та конюшня. За часів СРСР собор було реставровано у 1961— 82 роках. Храм мурований, хрещатий, дев'ятидільний. Рамена завершено напівкруглими ризалітами. Всередині чотири опорні стовпи несуть систему склепінь і п'ять бань, поставлених по діагоналі (як у давньоруських храмах). Витончений ліпний декор стін поєднує форми бароко, рококо і класицизму.
Миколаївська церква (Козелець) Миколаївська церква розташована на південній межі давньої фортеці, на місці дерев'яної церкви. Споруджена 1781— 1784 в стилі пізнього бароко на кошти священика К. Тарловського та парафіян. Мурована, хрещата; до південного і північного рукавів прилягають низенькі екседри; з Сх. між рукавами — криволінійні у плані камери. Фасади завершено трикутними фронтонами. Увінчана багатоярусною банею. Хрещатий однобанний трьохапсидний храм.
Успенський собор(Н. -Сіверський) Успенський собор - унікальний пам'ятник архітектури, найстаріша зі споруд Новгород. Сіверського, що збереглися в первинному вигляді. Храм датується 1671 роком. За легендою, в древні часи на місці, де зараз знаходиться Успенський собор, розташовувалося язичницьке капище. Храм п’ятикупольний, хрестовий в плані, барабан центральної глави циліндрової форми, решта — грановані. Фасади декоровані фігурними сандриками, наличниками і багатопрофільним карнизом, що раскрепований на пілястрах. В цілому храм виконаний в класичному стилі українського бароко, вважається одним зі значних творів цього стилю раннього періоду. Реконструкція храму проводилася в 1767 році. Під час відновних робіт під арки були підведені стовпи (щоб запобігти подальшій появі тріщин), була укріплена східна стіна. У 1820 році зробили заміну грушовидних куполів на цибулинні, в цей же час до Успенського собору була прибудована дзвіниця. Загальний вигляд церкви та дзвіниці зі сходу
Іконостас собору Бані собору
Спасо-Преображенський монастир (Н. -Сіверський) Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир — монастир у НовгородіСіверському засновано в XI ст. Хрещатий однобанний трапезний храм. Збудований у стилі українського бароко. Входить до складу Новгород. Сіверського історикокультурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» . Домінантою монастиря є Свято. Преображенський собор, побудований протягом 17911817 років за проектом архітектора Джакомо Кваренгі.
Спасо-Преображенський собор (Прилуки) Прилуцький Спасо-Преображенський собор православний собор у районному центрі Чернігівської області місті Прилуках; історикоархітектурна пам'ятка українського бароко XVIII століття. Спасо-Преображенський собор у Прилуках — мурована культова споруда у стилі українського бароко, цегляна, на цегляному ж фундаменті, оштукатурена й побілена. У плані храм має форму рівнокінцевого хреста. Між ременами прибудовано криволінійні приміщення. Дзвіниця Спасо-Преображенського собору збудована окремо, разом з Миколаївською церквою. Мала 7 дзвонів.
Церква Миколи Чудотворця(Прилуки) Перша дерев'яна, трибанна ц-ва в ім'я Святителя і Чудотворця Миколая була побудована 1713 на кошти сотника Полкової сотні Івана Маркевича. 1809 церква відремонтована і перебудована - зняті дві бокові бані. 1856 на сучас. місці, біля дороги з Прилук на Іваницю, поміщик Микола Іванович Величко побудовав за свої кошти нову муровану Миколаївська ц-ву, а на місці розібраної старої дерев, ц-ви поставлена каплиця. Церква прямокутної форми, однобанна, з трьох'ярусною дзвіницею. В нижньому ярусі дзвіниці з лівого боку - комора, праворуч - вхід на дзвіницю, в середньому ярусі - приміщення, де колись зберігався архів, у верхньому розміщені дзвони. Церква огороджена, поряд з нею будинок колишньої церковнопарафіяльної школи і сторожка. Нині церква діюча.
Троїцький собор Густинського монастиря (Густин) Це головний храм Густинського монастиря, розташованого неподалік від Прилук. Схема собору – теж дев’ятидільна п’ятиверха, але побудований він раніше за прилуцький, ще за гетьманування Івана Самойловича. Чотирьох'ярусний іконостас початку XVIII ст. знищений в радянські часи
Успенська церква Густинського монастиря (Густин) Збудована І. Мазепою. Однобанний хрещатий трапезний храм. Початок XVIII ст.
Церква Петра і Павла Густинського монастиря (Густин) Надбрамний дев'ятидільний п'ятибанний хрещатий храм. Перша чверть. XVIII ст.
Церква Миколи Чудотворця Густинського монастиря (Густин) Надбрамна церква, повністю перебудована в XIX ст. Збереглись лише нижні частини. 1670 -і рр.
Воскресенська церква (Седнів) Церква Воскресіння Христового в Седневі відома також як Благовіщенська або Різдва Богородиці (в ній були такі додаткові вівтарі). Церква була збудована у 1690 коштом родини Лизогубів як родинна усипальниця. В крипті церкви, а пізніше поруч із церквою ховали членів родини Лизогубів. Воскресенська церква, смт Седнів. Фото 1970 -их. У 1796 -1814 церква зазнала перебудов: грушоподібну баню замінили на напівсферичну, поряд із церквою збудували дзвіницю в псевдоросійському стилі. У 1924 в крипті церкви виявили добре збережені поховання XVII-XIX ст. , які не розклалися, а засохли; відомі як "Седнівські мумії". Ці залишки поховань частково були передані до історичного музею, а частково експонувалися на антирелігійних виставках по всій країні. Під час радянської влади богослужіння в церкві декілька разів припиняли, а будівлю намагалися використовувати то як зерносховище, то як клуб, то як виставкову залу. У 1970 -1980 церкву реставрували. Бані була повернута первісна грушоподібна форма, були розчищені деякі розписи. Склепи церкви були повністю розчищені, тому від поховань Лизогубів не залишилося і сліду. На п. 1990 -их в церкві відновили богослужіння.
Собор Бориса й Гліба (Чернігів) Будівництво фундував чернігівський князь Давид Святославич. За припущенями будівництво закінчене у 1123 р. , і, ймовірно, пов'язане зі смертю свого сина. Собор присвячений небесним заступникам києво-руських князів - Борису та Глібу. Після занепаду Кіївської Руси землі дістались в уділ Польсько-Литовській державі. Пізніше православний храм перебудували на костел. В 20 ст. проведено капітальну реконструкцію будівлі з метою повернення їй форм домонгольської доби. Первісні склепіння та абсиди собору не зберіглися. Реконструкція виконана за проектом Холостенко. Археологічні дослідження поблизу стін виявили підмурки галерей. За відсутністю даних про їх форми галереї при реставрації не відновлені. В наші дні храм Бориса і Гліба перетворений на музей Національного архітектурно -історичного заповідника "Чернігів стародавній". Крім того, собор став також Будинком хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики. Серед фундаторів храму - Іван Мазепа. За сприяння Мазепи собор отримав нові Царські врата, викувані західноєвропейськими ювелірами з використанням золота й срібла. Витвір став шедевром на теренах України. Загальна висота воріт - три метри 45 см. Як унікальний витвір мистецтва доби бароко були показані на виставках в Національному музеї історії України в Києві( 2008 -2009 рр. ) та в Українському музеї в місті Нью-Йорк.
Борисоглібський собор, праворуч, стан на 2006 р. Борисоглібський собор до реставрації
Катерининська церква (Чернігів) Катерининська церква (Кафедральний собор святої великомучениці Катерини) — православна церква в місті Чернігів, пам'ятка архітектури національного значення. Яскравий зразок кам'яної української архітектури Лівобережжя XVII —XVIII століть. Зведена на кошти братів Семена і Якова Лизогубів, за заповітом їхнього батька Юхима Лизогуба. Церква побудована в пам'ять про героїзм їхніх діда Якова Лизогуба й козаків Чернігівського полку, виявлений ними під час штурму турецької фортеці Азов в 1696. Катерининська церква — побудована у формах бароко, з цегли, тинькована й побілена. Конструкція хрестоподібна у плані, девятичасна з розвиненими камерами у внутрішніх кутах (висота їх становить 2 / 3 висоти стін основних об'ємів церкви). Кожна з гілок — п'ятигранна, завершується банями на восьмигранних барабанах.
Чернігівський колегіум(Чернігів Побудований І. Мазепою за участю місцевого вищого духовенства. Це двоповерхові палати, в їх верхньому ярусі розташований домовий храм зі стовповидною дзвіницею. Декор будівлі в дусі наришкінського бароко. Кінець XVII ст. , 1700– 1702 рр.
П'ятницька церква (Чернігів) Вигляд церкви після барокових перебудов. Дореволюційне фото. П'ятницька (св. Параскеви) церква в Чернігові — побудована в кінці 12 — на початку 13 ст. на чернігівському посаді біля торгу; чотиристовпна, тринавна, однобанн а, в загальній масі квадратова. Від інших церков Чернігова відрізнялася завершеним оздобленням фасаду усіма видами архітектурної орнаментики та композицією склепінь під барабаном. Була реставрована у 1670 і 1690 -х pp. коштом чернігівського полковника В. Дуніна-Борковського у стилі українського бароко. Після реставрації вона набуває вигляду семибанного храму з бароковими фронтонами, на східному з яких окреслювався герб гетьмана Івана Мазепи. Реставрована 1962 року за проектом Барановського Петра Дмитровича, у дещо зміненому стилі, на подобу російським церквам (зокрема, баня).
Іллінська церква (Чернігів) Іллі нська це рква — православний храм ХІІ— XVIII століть, що входить до ансамблю ТроїцькоІллінського монастиря у Чернігові. Церква розташована на схилі Болдиних гір. Церкву було збудовано в ХІІ столітті (хоча літописні джерела не згадують часу зведення храму) біля південного входу до Антонієвих печер, разом з якими вона поклала початок Іллінському монастирю. Під час Татарської навали у ХІІІ століття Іллінська церква зазнала значних пошкоджень, лише у XVI ст. її було відновлено. Сучасний вигляд Іллінської церкви — результат перебудов XVII— XVIII століть. Зокрема, 1649 року коштом чернігівського полковника С. Подобайла розібрано притвор і замість нього зведено великий гранчастий об´єм, розширено бабинець, після чого церква одержала трибанне багатоярусне завершення над центральною банею, розібрано баню над старим бабинцем і зведено нову над прибудовою. Унаслідок цих перебудов пам'ятка набула рис стилю українського бароко.
Введенська трапезна церква(Чернігів) Введенська трапезна церква — споруда що входить до складу Троїцького монастиря. Збудована у стилі українського бароко. Побудована в 1677— 1679 роках, ще до зведення головної споруди цього ансамблю — Троїцького собору. Єдина двобанева церква, що збереглась в лівобережній Україні. Безстовпна трапезна є справжнім шедевром національного архітектурного стилю. Споруда трапезної — одна з найдавніших в групі пам'яток XVII ст. Вплив цієї споруди на ряд інших пам'яток безсумнівний. Її планувальна структура повторена в трапезній. Михайлівського монастиря в Києві.
Троїцький собор (Чернігів) Свято-Троїцький кафедральний собор — кафедральний собор Чернігівської єпархії Української Православної Церкви. Є головним собором Троїцького монастиря. Закладений у 1679 р. Лазарем Барановичем за проектом і керівництвом архітектора Іоанна Баптиста. Збудований за кошти гетьмана України Івана Мазепи. Будівництво завершенно у 1695 році. За період існування собору він неодноразово горів, перебудовувався, але в результаті реставраційних робіт в 80 -х роках ХХ ст. собор відновлено в первісних формах XVII ст. Автор проекту реставрації – київський архітектор М. М. Говденко. Собор є визначною пам'яткою, що розкриває шляхи становлення і розвитку архітектури українського бароко.
Успенський собор (Чернігів) Це один з перших в Київській Русі храмів, при будівництві якого застосовувалася рівнослоєва кладка. Відмінність від київського храму в тому, що з трьох сторін були невеликі притвори, а у південно-західному куті була влаштована капличка з апсидою. Успе нський собо р — один з небагатьох зразків мурованої монументальної архітектури XII століття. Це головний храм Єлецького Успеського монастиря. Успенський собор будувався на рубежі XI та XII століть (точна дата невідома) за зразком однойменного храму. Печерського монастиря в Києві. У 1239 році храм був сильно зруйнований монголами. Відновлений храм у 1445 — 1495 роках. У 1635 — 1649 роках монастир разом з храмом належав єзуїтам. Після вигнання польської шляхти монастир відновив свою діяльність. Саме тут у 1646 році Кирило Ставровецький (Транквіліон) надрукував першу в Чернігові книгу «Перло многоценноє» . Формування монастирського архітектурного ансамблю завершилось у 18 столітті і комплекс набув рис українського барокко.
Спасо-Преображенський собор (Чернігів)
Спасо-Преображенський (Спаський) собор у Чернігові, одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства; Закладений до 1036 -ого року сином Володимира Великого Чернігівським князем Мстиславом Володимировичем. У 1036 (за іншим списком літопису — 1034) році був збудований на висоту «вершника, що стоїть на коні з піднятою рукою» . Будівництво було завершене за князя Святослава Ярославича. Спасо-Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного града» і був також усипальницею князів. У плані являє собою прямокутник, поділений двома рядами опорних стовпів на три нави, завершені на сході трьома півкруглими апсидами, з 5 банями. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому оригінальну форму піраміди.
Крупицький монастир (Осіч) Крупи цький Микі льський монасти р (Бату ринський Мико ло-Крупи цький монасти р) — православний жіночий монастир у с. Осіч Бахмацького району Чернігівської області за 7 км від Батурина. Хрещатий дев'ятидільний п'ятибанний храм, зведений на кошти І. Домонтовича. Знищений в 1930 -і рр. разом із розкішним п'ятиярусним іконостасом початку XVIII ст. Входить до Національного історико-культурологічного заповідника «Гетьманська столиця» . Монастир набуває особливого значення з оголошенням Батурина гетьманською столицею, стає релігійним центром всієї Лівобережної України. Ліквідований більшовиками у 1922 р. Після відновлення у 1999 р. Вигляд монастиря на початку XX ст.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Батурин) Церква Покрови Пресвятої Богородиці, також Свято –Покровська церква, також Покро вська це рква в Батурині — один із храмів гетьманської столиці, сповідальня Івана Мазепи. Протягом своєї історії двічі руйнувалася і двічіПочаткову дерев'яну церкву XVII ст. спалено у 1708 під час Батуринської трагедії. Цегляну 1789 року побудови знищено більшовиками у 1936 Новий п'ятибанний храм зведено у 2007— 2008 роках за благодійні кошти в основному української діаспори за благословенням Патріарха Київского і України-Руси Філарета У 2009 храм відвідала голова Наглядової ради Фонду «Україна 3000» паніКатерина Ющенко[2]. 19 листопада 2011 при церкві відкрився центр дитячої творчості, який очолив предстоятель цієї церкви отець Роман поставала з небуття. Іконостас відродженої Покровської церкви
Покровська церква (Дігтярівка) Покровська церква в с. Дігтярівка. Фото 1950 -их. Покровська церква в с. Дігтярівка. Фото 1984
Покровська церква була зведена у 1708 -1709 коштом гетьмана І. Мазепи, а освячена у 1710. У 2 п. ХІХ ст. була змінена форма куполів. Баня центрального верху зберегалася ще до с. ХХ ст. У к. 1950 -их пам'ятку дослідили київські реставратори, які зафіксували її й опрацювали проект реставрації. Пам'ятку поступово зруйновано впродовж 1960 -1990 -их з ініціативи місцевого голови колгоспу за підтримки районного і обласного керівництва правлячої Комуністичної партії. П'ятидільний п'ятибанний храм, . Зведений коштом І. Мазепи. Постраждав під час війни, а вже після неї більша частина церкви розібрана на цеглу. Залишились руїни.
Скачать презентацию Презентація на тему Бароко в архітектур Чернігівської області
Бароко в черн.обл.Терпицький.ppt