Презентація на тему Адміністративний проступок

Презентація на тему: “Адміністративний проступок”

.

1. Розуміння адміністративного проступку: історія і сучасність.

Сер. ХІХст. , Росія: “злочин” та “проступок” позначають різні за ступенем сусп. небезпечні діяння. кін. ХVІІІст. , у Франц. Кодексі за проступки передбачали покарання виправного характеру. Кін. ХІХст. , Росія: ”адм ін. проступок “малозначний злочин, або крим. проступки. Адмін. проступок

Наслідок реалізації ідей Великої фран. революції. (1789 -1794): виникнення інституту адмін. юстиції Адмін. правопорушення – рішення адміністрації, що порушують права громадян. Адмін. правопору шення

Після жовтня 1917 року: Адмін. проступок Адмін. правопорушення Норамативне закріплення в Основних засадах законодавства Союзу РСР і союзних республікпро адміністративні правопорушення (1980).

Сучасність За КУп. АП (1984) адміністративний проступок(правопорушення) – протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9).

2. Апостеріорні і апріорні ознаки адміністративного проступку.

Існує 2 підходи для фіксації ознак адміністративного проступку: І І. наводиться перелік конкретних ознак. Апостеріорні ознаки ІІ. Позначаються не конкретні фактичні дії та їх наслідки, а результати наукового осмислення емпіричних знань про адмін. Проступок. Апріорні ознаки • Ст. 9 КУп. АП • Ст. 247 КУп. АП

Апостеріорні ознаки : Фіксуються у законі як результат узагальнення історичного досвіду щодо детермінації небажаних для суспільства діянь. діяння протиправні сть До таких ознак належать: Каранність Об”єкт посягання винність Апріорні ознаки: Забезпечують осмислення зазначених діянь з позицій права і доведення того, що вони є (або не є) в юридичному розумінні адмін. правопорушенням за яке настає адмін. відповідальність.

Отже, апостеріорні ознаки забезпечують розпізнання у різноманітті діянь таких, що можуть кваліфікуватися як адмін. правопорушення, а апріорні ознаки осмислюють діяння і доводять/ не доводять, що воно є адмін. правопорушенням, за яке може наставати адміністативна відповідальність.

3. Суспільна небезпечність адміністративного проступку

Концепція суспільної небезпеки адміністативного проступку (Таганцев, Єлістратов): Злочини, адміністративні, дисциплінарні й цивільні правопорушення певною мірою є суспільно небезпечними діяннями. Адміністративним правопорушенням вона властива меншою мірою. Категорія “суспільна небезпека” є гносеологічною. Підгрунтям оцінки є стан правових відносин , відбиття бажаної і небажаної поведінки у правовій свідомості.

Концепція шкідливості адміністративних проступків. Підгрунтям для такої оцнки є стан суспільних відносин, відбиття бажаної і небажаної поведінки у сусп. свідомості Її метою було: Доведення того, що адміністативн ий проступок є новим і особливим видом правопоруше нь; Що вони мають лише їм прита манні власти вості; Що вони не мають генетичні зв”язки із злочинам и; Наявність шкоди встановлюється шляхом опису того, що трапилось. Ця категорія є онтологічною

4. Розмежування адміністративних проступків і злочинів

Основи відмежування адміністратвних правопорушень від злочинів містяться в нормах статтей КУп. АП та ККУ. Їх аналіз дозволяє вказати на ознаки , за якими розмежовують злочини й адміністративні проступки.

Перша ознака. Це включення складу правопорушення або в ККУ, або в нормативні акти, що становлять законодавство про адміністративні правопорушення. Друга ознака: склад будь-якої ознаки може бути встановлений лише законом. Склад адміністративних проступків – як законами, так і підзаконними актами. Третя ознака: Джерело кримінальної відповідальності єдине – ККУ. Джерел адміністративної відповідальності є багато. Четверта ознака: за вчинення злочинів передбачені покарання (ст. 51 КК). За вчинення адміністративних правопорушень передбачені адміністративні стягнення (ст. 24 КУп. АП). П”ята ознака: Згідно ст. 23 КУп. АП адміністративне стягнення є мірою відповідальності застосовується з метою виховання правопорушника і попередження правопорушень. За ст. 50 ККУ покарання – насамперед кара за вчинення злочину.

Шоста ознака: Кримінальні справи розглядають тільки суди. Лише суд визначає та призначає те чи інше покарання за злочин. Справи про адміністративні правопорушення відповідно ст. 211 КУп. АП можуть розглядатися і іншими органими влади. Сьома ознака полягає в пріоритеті кримінальної відповідальності. Його встановлює ч. 2 ст. 9 КУп. АП. Відповідно до неї адміністративна відповідальність настає, якщо вчинене діяння не тягне за собою кримінальної відповідальності.

5. Розмежування адміністративних і дисциплінарних проступків

Щоб зрозуміти різницю між адміністративними та дисциплінарними проступками, потрібно розглянути ознаки за якими вони відрізняються.

Різна правова природа. Обов”язок додержуватися правил, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність, на відповідних S-в покладається владно. Обов”язок додержуватися правил, за порушення яких передбачено дисциплінарну відповідальність , віповідними S-ми береться на себе добровільно. Адмін. проступки зафіксовані в законодавстві про адмін. правопорушення. Дисциплінарні проступки не утворюють окрему галузь законодавства Різна характеристика S-та , який вчинив протиправне діяння. S-м розгдяду дисциплінарних справ є керівник колективу, в якому працює правопорушник, а адміністративних – носій функціональної влади, повноваження якого чітко визначені, зафіксовані у законодавстві.

Виконала: студентка 201 групи, юридичного факультету Климчук Я. С.