Презентация МРзГП Т7.2 Microsoft Office Power Point

Тема № 7 /2: ““ Методика виховної роботи офіцера щодо попередження порушень військової дисципліни. ” Навчальні питання : 1. Методика виховної роботи офіцера щодо попередження нестатутних взаємовідносин, суїцидальних випадків, загибелі та травмування підлеглих. 2. Методика виховної роботи офіцера щодо попередження порушень військової дисципліни при виконанні завдань вартової і внутрішньої служби. 33. . Вдосконалення організаційної діяльності офіцера по зміцненню військової дисципліни та профілактиці правопорушень.

• Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями – це різноманітні протиправні моральні, фізичні, психічні та інші форми дій одного військовослужбовця (або групи військовослужбовців) щодо іншого (їх), які здійснюються систематично або одноразово із корисних мотивів з метою досягнення певних привілеїв, незаконних пільг, “казарменого комфорту”, задоволення егоїстичних потреб за рахунок інших воїнів або тих, хто не в змозі за себе постояти

• Основними їх різновидами можуть бути: • — образи чи насильницькі дії начальника до підлеглих (або навпаки) чи молодшого щодо старшого (їх) (або навпаки): словесні образи, погрози застосування сил, завдання тілесних ушкоджень тощо; • — зловживання командиром (начальником) своїм службовим положенням або перевищення ним своїх службових повноважень: побиття, викривлення практики використання дисциплінарної влади, незаконні правові обмеження тощо;

• — глум воїнів старшого періоду служби над воїнами, як правило, першого періоду служби, а також над воїнами, які мають певні фізичні та інші вади: словесні образи, знущання заради розваги, забирання грошей, примушення молодих воїнів виконувати до виснаження різних фізичних вправ, обмеження у розподілі їжі, надання їм принижуючих прізвиськ, примушення їх до самовільної відлучки та інших протиправних дій, прання “дідівського” обмундирування та його прасування тощо.

• Для ефективної профілактики командирам слід знати основні ознаки наявності порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями у підрозділі: • — неохайний зовнішній вигляд солдат першого періоду служби, їх пригнічений МПС, відсутність у них окремих елементів обмундирування; • — замкнутість, усамітненість молодих солдатів;

• — “добровільне” розташування у незручних місцях; • — постійна зайнятість молодих солдат якимись роботами, особливо у вільний від служби час, під час відпочинку і проведення в підрозділі заходів дозвілля; • — громадська пасивність, небажання йти у звільнення, у клуб; • — постійне перебування молодих солдат у добовому наряді у вихідні і святкові дні; • — наявність на їх обличчі га тілі ознак побиття, приховування травм тощо.

• Система роботи командирів (начальників) з діагностики випадків порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями складається з основних напрямів роботи. Це: • — аналіз повсякденної організації життєдіяльності військ; • -вивчення індивідуальних якостей та психічних особливостей військовослужбовців усіх категорій; • -вивчення, діагностика і регуляція взаємовідносин між військовослужбовцями;

• — вивчення традицій і колективної думки у військових колективах та оперативна реакція на них; • — аналіз впливу різноманітних мікрогруп у колективі та виявлення їх лідерів; • — аналіз характеру службової і позаслужбової діяльності цих лідерів; • — виявлення військовослужбовців, які потребують медико-психологічної допомоги та проведення індивідуально-виховної роботи з ними.

• Робота щодо їх профілактики на рівні конкретного військового колективу повинна включати: • вдосконалення соціально-побутових умов військової служби, надання військовослужбовцям можливості задовольняти свої матеріальні та духовні потреби легально, законними шляхами;

• цілеспрямоване формування свідомості і самосвідомості, самодисципліни і самоконтролю у процесі військово-професійної соціалізації як засобами виховної роботи, так і в результаті гуманізації військової служби, виключення протиправних дій командирів; • узгодження формальної і неформальної структур військового колективу, подолання протиріч у їхніх вимогах до своїх членів, легалізація деяких елементів субкультури військового колективу, творче використання їх у виховній роботі;

• поліпшення медичного та психологічного добору військовослужбовців, оптимальна організація адаптації призовників до умов військової служби, подолання соціальної ізольованості військовослужбовців, створення можливості легально змінити місце служби при нестерпних її умовах, що дозволить виключити самовільне залишення частин або самогубство; • спрямування соціальної активності військовослужбовців на творчу навчальну пізнавальну діяльність, на самоактуалізацію у бойовій підготовці, спорті, дозвіллі, художній творчості, щоб за їх допомогою зняти соціальну невдоволеність, агресивність;

• налагодження каналу зворотного зв’язку в керуванні підлеглими (формування інституту довірених осіб, встановлення телефонів і поштових скриньок довіри тощо); • поширення впливу на поведінку військовослужбовців найбільш референтної групи для нього – сім’ї; • організація протидії негативним явищам у військово-соціальному середовищі.

• Методи отримання інформації : • — спостереження; • — вивчення результатів соціально-психологічних опитувань; • — аналіз документів; • — індивідуальні бесіди; • — доповіді молодших командирів; • — зустрічі з батьками; • — аналіз листів рідних, близьких і друзів; • — аналіз участі в громадських організаціях; • — вивчення інформації медичних працівників; • — урахування матеріалів військових судів тощо.

• Форми роботи : індивідуально-виховна робота; психологічне дослідження; психологічна допомога; психологічна консультація; загальні збори військовослужбовців; робота з сержантами; робота з доведення вироків військових судів; співпраця з батьками військовослужбовців; використання засобів масової інформації, наочної агітації, стінної преси; використання навчальних кінофільмів; воєнно-правова робота; медичні огляди військовослужбовців тощо.

• Методика попередження суїцидальних випадків серед • військовослужбовців. • Особливу увагу командирів, офіцерів виховної роботи мають привертати особи: • — відстаючі в бойовій і спеціальній підготовці; • — схильні до порушень військової дисципліни; • — сварливі в колективі, конфліктні, злісні, гнівливі;

• — пустотливі, які припускаються безглуздих, недоладних вчинків, або які мають незвичну поведінку, постійно перебувають у піднесеному настрої, бага тослівні; • — скритні, сльозливі, помислові, легковразливі, схильні до усамітнення, з тривалозниженим настроєм, які висловлюють думки про самогубство; • — з нестійким настроєм, ті, що постійно скаржаться на поганий стан здо ров’я; • — сором’язливі, байдужі до навколишнього світу, хто ставиться до всього з підозрою;

• — схильні до вживання наркотиків і алкоголю; • — одружені, котрі мали відстрочки до призову в армію з різних причин, судимі до призову в армію; • — фізично ослаблені; • — ті, хто пережив травми й захворювання нервової системи, ті, хто скаржиться на біль у голові, помічені в лунатизмі тощо.

• Як свідчить досвід роботи з військовослужбовцями, які здійснили суїцидальні замахи, для того, щоби бесіда діяла ефективно, вона має бути побудо вана відповідним чином і складатися з декількох послідовних етапів, кожен із яких має своє специфічне завдання і зумовлює спеціальні прийоми. • а) Запрошення на бесіду. • б) Місце бесіди. • в) Час для бесіди. • г) Поведінка під час бесіди.

• Для запобігання злочинам , подіям та нестатутним взаємовідносинам при несенні вартової служби виключити : • вручення поштової кореспонденції напередодні або в день заступання у варту, наявність моб. телефонів ; • заступання на пост в одній зміні в/сл-в , які ставляться один до одного з неприязню ;

• — прибирання вартового приміщення одними і тими ж в/сл- ми ; • — безконтрольне приймання їжі о/с варти ; • — покарання вартових в ході несення служби ; • — формальну перевірку посадовими особами несення вартової служби вартою ; • — необ’єктивну оцінку несення служби в/сл-ми при підведенні підсумків.

• Шляхи подальшого удосконалення системи роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку — це головні напрямки посилення дієвості позитивного впливу на військовослужбовців відповідними організаційними, виховними та соціально-психологічними заходами.