Презентация eitema5germany-vin-new

Тема 5. Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН 1. Спільні та відмінні риси країнових моделей в ЄС. Континентальна модель розвитку. 2. Позиції ФРН в глобальній та в європейській економіці. Вплив Німеччини на діяльність євроструктур. 3. Особливості німецької економічної моделі. 4. Сучасна трансформаційна модель розвитку ФРН. 5. Структура господарства та зовнішньоекономічні зв’язки.

1. Спільні та відмінні риси країнових моделей в ЄС. Континентальна модель розвитку. Спільні цінності країн-членів ЄС: • — свобода • — рівні можливості та недискримінація • — соціальна справедливість • — повага до прав людини В країнах ЄС держава має значний вплив на процеси в економіці та суспільному житті, виступає посередником між ринком та індивідами, між працівниками та роботодавцями.

Основна мета європейської соціально-економічної моделі – створення конкурентоспроможної, динамічної та соціально-орієнтованої економіки, що базується на знаннях. Основні характеристики європейської соціально-економічної моделі: — відповідальність — регулювання — перерозподіл

Характерні риси країнових моделей в ЄС: високий рівень кваліфікації робочої сили; спільність культурного надбання; високий рівень флоридизації нації; формування спільного монетарного простору; зростання ролі держави-підприємця (питома вага державних витрат в структурі ВВП в Бельгії 52%, Нідерландах – 60%, Швеції – 63%); поширеність моделі змішаної економіки.

Основні соціально-економічні моделі в ЄС (за Еспінг-Андерсеном): – Скандинавська універсалізуюча – Континентальна корпоративна – Англосаксонська ліберальна – Середземноморська сімейно-орієнтована

2. Позиції ФРН в глобальній та в європейській економіці. Вплив Німеччини на діяльність євроструктур. За сукупним обсягом ВВП Німеччина займає: 1 -ше місце в ЄС та 5 -ге місце в світі

• Населення Німеччини – 81, 8 млн. осіб (1, 16% світового). • ВВП (за ПКС) – 3, 1 трлн. $ (3, 9% світового. 19, 6% європейського). • ВВП на д. н. – 37, 9 тис. $ (17 місце у світі, вище середнього рівня по ЄС (31, 6 тис дол. ), але відстає від Люксембургу, Нідерландів, Австрії, Швеції та Ірландії). • ІЛР – 0, 905 (9 місце у світі) • Четверте місце в світі за обсягами промислового виробництва ( після Китаю, США, Японії). • Експорт – 3 місце у світі (після Китаю та США), 1, 408 трлн. дол. (7, 9% світового обсягу).

Із 500 найбільших компаній світу за рівнем виручки ( Forbes 500) , 37 знаходяться у Німеччині Німецькі компанії-лідери: — Volkswagen ( автомобілебудування), — Allianz (фінансові послуги), — E. ON (енергетика), — Daimler (автомобілебудування), — Siemens (електроніка та інше), — Metro (роздрібна торгівля), — Deutsche Telekom (зв’язок), — Munich Re (фінансові послуги (перестрахування), — BASF (хімічна промисловість), — BMW (автомобілебудування)

6 -те місце в світі за Індексом Глобальної Конкурентоспроможності Німеччина залишається однією з найбільш інноваційних країн у світі за рейтингом ВЕФ (2012 -2013) : 7 місце за субіндексом GCI інноваційності економіки і має один з найвищих показників у світі щодо видатків компаній на НДДКР (4 місце у світі) та патентів на винаходи (7 місце). Головні чинники інноваційного успіху країни: • — Захищеність прав власності (особливо інтелектуальної) • — Інтенсивна співпраця між ВНЗ та промисловістю • — Наявність висококваліфікованих науковців та інженерів • — Сприятливий клімат для інновацій стимулює значні приватні капіталовкладення у НДДКР • — висока інноваційна спроможність німецьких компаній

Вплив Німеччини на діяльність євроструктур : — Представники в Європейському Парламенті: 99 депутатів з 752 — Представник в Європейській Комісії: Гюнтер Отінгер (портфоліо — енергетика) — Зважені голоси в Раді ЄС: 29 голосів з

3. Особливості німецької економічної моделі. (В. І. Чужиков «Економіка зарубіжних країн» ст. 109 -111) • Модель соціального ринкового господарства Л. Ерхарда, що базувалася на методології неолібералізму “фрайбурзької школи” – приватна власність – вільна конкуренція та вільне ціноутворення – активна роль держави у подоланні економіч. криз – соціальна справедливість і гарантії • “ шокова терапія” 1950 -х років: – грошова реформа (рейхсмарки / дойчмарки 1: 10) – реформа цін (ліквідація обмежень) – підтримка МСБ у поєднанні з протидією монополіям – кредитна політика (↓ ставок % та податкового тиску) – соціальна реформа (зменшення диспропорцій у розподілі доходів, безоплатна освіта, страхова медицина, довгострокова допомога по безробіттю)

ЕКОНОМІЧНІ КРИЗИ у ФРН : • Структурна криза 1966 -67 рр. (падіння ВВП на душу населення, вичерпання екстенсивного економічного розвитку). На зміну ліберальній моделі прийшла неокейнсіанська (“глобальне державне регулювання” стабільність цін, повна зайнятість, рівновага ПБ, невисокі темпи економічного росту) • Криза перевиробництва 1974 -75 рр. (зростання кількості банкрутств, зростання інфляції, безробіття, виникнення феномену стагфляції). • Криза 1980 -82 рр. (подорожчання енергоносіїв, загострення міжнародної конкуренції, падіння норми прибутку) → пом ’ якшена неоконсервативна модель • Найглибша криза — 1990 -х рр. : — на циклічну кризу наклався процес приєднання Східної Німеччини, більшість підприємств якої не витримало конкуренції з європейськими; — безробіття зросло подекуди до 17%; — за період 1991 -98 рр. трансферти склали 700 млрд. євро

• Стагнація 2001 -05 рр. : середньорічний темп зростання ВВП знизився, а рівень безробіття був на рівні близько 10% і більше. • Протягом 2006 -2007 років відбувалося певне пожвавлення темпів приросту ВВП та зменшення рівня безробіття до 7, 1% у 2007 році, яке перервалося у 2008 році і призвело до падіння ВВП на — 4, 7% у 2009 році.

4. Сучасна трансформаційна модель розвитку ФРН. (В. І. Чужиков «Економіка зарубіжних країн» ст. 112 -113) • Сучасна модель: – значна питома вага держсектору (енергетика, металургія, інфраструктура; 10% зайнятих; зараз частка знижується; приватизація пошти) – високий рівень зарплати ; – соціальні пріоритети (допомога по безробіттю 32 місяці 2/3 попередньої з/п) – суворі екологічні вимоги (покращення стану довкілля, але відплив ПІІ посилився після 2004) – демографічна проблема (20% населення > 65 років, природній приріст населення -0. 033%)

Причини високого рівня безробіття у ФРН протягом останнього десятиліття: • Стагнація економіки • Зменшення рівня інвестування в основні фонди • Реструктуризація компаній • Інертність внутрішнього споживання • Структурні диспропорції на ринку праці • Нестача конкуренції у сфері послуг • Високі відсоткові ставки

Основні проблеми сучасного етапу розвитку: — Модернізація економіки Східної Німеччини (щорічні трансфери складають 80 млрд. дол. США) • Старіння населення ФРН, що призводить до значних видатків бюджету • Зростання державного боргу

• Для забезпечення сталого економічного зростання ФРН має вирішити ряд структурних проблем : • Структурні проблеми функціонування ринку праці • Слабкі сторони освітньої системи (дуже дорога освіта, освітні програми занадто тривалі, нестача кваліфікованих інженерів, низький рівень держ. витрат на освіту у % від ВВП порівняно з іншими країнами ОЕСР, низький рівень абітурієнтів аспірантури) • Надмірне регулювання певних ринків товарів і послуг

• Уряд А. Меркель ініціював ряд соціальних реформ: • — збільшення пенсійного віку з 65 до 67 років • — заходи щодо збільшення зайнятості жінок • — зменшення соціальних нарахувань із 42 до 40% • — реформування системи страхування по безробіттю у напрямку стимулювання зайнятості • — планується: полегшити процедуру звільнення найманих працівників для підприємців • — розширити можливості працевлаштування для низькокваліфікованої робочої сили

5. Структура господарства та зовнішньоекономічні зв’язки. (В. І. Чужиков «Економіка зарубіжних країн» ст. 114 -117) Структура ВВП: сільське господарство -0, 9%, промисловість -29, 1%, послуги – 70%. Структура зайнятості: сільське господарство -1, 6%, промисловість -24, 6%, послуги – 73, 8% Для Німеччини характерне позитивне сальдо торговельного балансу (188, 6 млрд. дол в 2011 р). Обсяг експорту: 1, 408 трлн. дол (3 місце у світі , 7, 9% світового обсягу) Транспортні засоби, продукція машинобудування, хімікати, комп’ютери та електроніка, електричне обладнання, фармацевтичні товари, метали, транспортне обладнання, харчові продукти, текстиль, гума та вироби з пластику. Основні партнери по експорту: Франція (9, 4%), США (6, 8%), Нідерланди (6, 6%), СК (6, 2%), Італія (6, 2 %), Китай (5, 7%), Австрія (5, 5%).

• Обсяг імпорту: 1, 198 трлн. дол • Продукція машинобудування, обладнання для обробки даних, транспортні засоби, хімікати, нафта та газ, метали, електричне обладнання, фармацевтичні товари, продукти харчування, аграрні товари. • Основні партнери по імпорту: Китай (9, 7%), Нідерланди (8, 4%), Франція (7, 6%), США (5, 7%), Італія (5, 2), СК (4, 7%). • Німеччина є активним експортером інвестицій: розмір ПЗІ -1, 465 трлн. дол (2011 р). • Німеччина входить в п’ятірку країн, які є найбільшими донорами допомоги з розвитку ( після США, Сполученого Королівства, Франції).