Презентація до дипломної роботи на тему : Професійна компетентність соціального працівника як складова його фахової підготовки Виконав учень групи СР-8 Муравльов Владислав Анрiйович
Основою соціальної роботи є система професійно-етичних цінностей, які знаходять свою практичну реалізацію у процесі надання допомоги людям
Соціальна робота - це система теоретичних знань та заснована на них практика, яка має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження і підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії факторам соціального виключення
Завдання соціальної роботи O 1. Розширення можливостей та O O самостійності клієнтів у подоланні їхніх проблем. 2. Встановлення зв'язків клієнтів із системами, які мають необхідні ресурси, надають послуги. 3. Сприяння ефективному та гуманному функціонуванню цих систем. 4. Сприяння розвитку служб, які відповідають потребам клієнтів. 5. Вплив на соціальну політику.
Професійна компетентність соціального працівника як складова його фахової підготовки Компетентність у вирішенні соціальних проблем становить основу професійного здійснення соціальної роботи. Представники цієї професії – соціальні працівники застосовують свої знання і вміння для соціальної допомоги індивідам, сім’ям, групам, організаціям, громадам, соціуму загалом.
Значення термінів як «компетенція» та «кваліфікація» Термін «компетенція» стосується кола питань, щодо яких певна особа володіє знаннями та досвідом, або ж повноважень певного закладу чи особи Компетенція фахівця визначається нормативними документами організації і відображається у посадових інструкціях. Компетентність є показником сформованості відповідних навичок та вмінь, ступенем їх володіння.
Термін «кваліфікація» відображає ступінь розвитку особистості у трудовій сфері її життєдіяльності, визначає її соціальний статус і має економічні показники, що відрізняє її від професійної компетентності спеціаліста. До змісту кваліфікації входить обсяг теоретичних знань і практичних навичок.
. Заходи пожежної безпеки Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке призводить до матеріальної шкоди. Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
• Горіння - це процес окислення який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії. • Горіння виникає коли є горюча речовина , окислювач та джерело запалювання. Окислювачами можуть бути кисень повітря, бертолєтова сіль, пероксид натрію, азотна кислота, хлор, фтор, бром, окисли азоту, тощо
• Спалимість - це здатність речовини або матеріалу до горіння. Займання - це початок горіння під дією джерела запалювання. За спалимістю речовини і матеріали поділяються на три групи: Спалимі - речовини і матеріали здатні самозайматися, або займатися від джерел запалювання і самостійно горіти або тліти після його віддалення. До них відносяться всі органічні речовини. Неспалимі - речовини і матеріали, які не здатні до горіння у повітрі, від джерел запалювання не займаються, не тліють і не обвуглюються. Це неорганічні матеріали, метали та ін. Важкоспалимі - речовини і матеріали, які горять від джерела запалювання, але не здатні горіти після його видалення. Це матеріали, які містять спалимі та неспалимі складові.
Скачать презентацию Презентація до дипломної роботи на тему Професійна
муравлев.pptx