Правові основи запобігання та протидії насильства в сім’ї

Правові основи запобігання та протидії насильства в сім’ї «Перша школа з сімейного права» 7 листопада 2015 року, м. Київ

Поняття насильства в сім’ї (відповідно до Закону України про попередження насильства в сім’ї) Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Види насильства (відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» ) Фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвести до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психологічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності. Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім’ї. Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю. Економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, одягу, іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психологічного здоров’я.

Міжнародні стандарти подолання домашнього насильства До основних стандартів ООН належать: 1. Загальна декларація прав людини , прийнята і проголошена Резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. 2. Декларація про ліквідацію дискримінації стосовно жінок , затверджена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН № 2263 від 7 листопада 1967 р. 3. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок , прийнята Генеральною асамблеєю ООН 18 грудня 1979 р. , ратифікована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 24 грудня 1980 р. 4. Загальні рекомендації №№ 12, 14 та 19 Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок. 5. Декларація ООН про викорінення насильства щодо жінок № 48 -104 від 20 грудня 1993 р. 6. Пекінська декларація та Платформа дій , ухвалена на Четвертій міжнародній конференції ООН зі становища жінок 15 вересня 1995 р.

Міжнародні стандарти подолання домашнього насильства До основних документів Ради Європи належать: 1. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. , ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 455/97 -ВР. 2. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 р. , ратифікована із заявами Законом України від 14 вересня 2006 р. № 137 — V. 3. Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівля людьми від 16 травня 2005 року, ратифікована Законом України від 21 вересня 2010 р. , № 2530 — V І. 4. Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством стосовно жінок та домашнім насильством від 11 травня 2011 р.

1. Конституція України. 2. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» . 3. Закон України «Про охорону дитинства» . 4. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» . 5. Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» . 6. Сімейний кодекс України. 7. Цивільний кодекс України. 8. Кодекс України про адміністративні правопорушення. 9. Кримінальний кодекс України. Законодавство України з питань попередження насильства в сім’ї

1. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу» від 26 квітня 2003 р. № 616. 2. Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї» від 07 вересня 2009 р. № 3131/386 (зі змінами). 3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження заходів щодо виконання Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї» від 23 січня 2004 р. № 38. Законодавство України з питань попередження насильства в сім’ї

а) один з подружжя (жінка або чоловік) (у разі вчинення насильства щодо іншого з подружжя); б) батьки (мати, батько) (у разі вчинення насильства стосовно дитини (дітей); в) брати й сестри; г) дід (баба) (у разі вчинення насильства стосовно онуків (онука); д) вітчим (мачуха) (у разі вчинення насильства щодо пасинка (падчерки)); е) усиновитель та всиновлена особа; є) опікун або піклувальник та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням (у разі вчинення насильства в сім’ї стосовно осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням); ж) особи, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, тобто насильство в сім’ї може вчинятися особою, яка перебуває у фактичних шлюбних стосунках (жінкою або чоловіком) (у разі вчинення сімейного насильства щодо особи, з якою кривдник перебуває у фактичних шлюбних стосунках); з) інші родичі прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання. Коло осіб, на яких поширюється дія законодавства України про попередження насильства в сім’ї

Державні органи та соціальні установи як суб’єкти насильства в сім’ї

Підрозділи органів внутрішніх справ (служба дільничних інспекторів міліції)

Структурні підрозділи обласних, районних (міських) державних адміністрацій

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Служби у справах дітей

Органи опіки та піклування

Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї

Кризові центри

• Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї (стаття 10 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» ). • Узяття на профілактичний облік і зняття з профілактичного обліку членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї (стаття 12 Закону України про попередження насильства в сім’ї). • Обов’язок пройти корекційну програму (частина 3 статті 10 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» ). • Захисний припис (стаття 13 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» ). Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї за законодавством України

Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї • Статті 115 -117, 119 -123, 125 -129, 135, 136, 152, 153, 155, 156, 167, 194, 195 Кримінального кодексу України. • Стаття 173 -2 «Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми» Кодексу України про адміністративні правопорушення. • Стаття 1166 «Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду» Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!