ПРАВОЧИНИ ЗОБОВ ЯЗАННЯ ТА ПОВ ЯЗАНІ ІЗ НИМИ ІНСТИТУТИ В

ПРАВОЧИНИ, ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ТА ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ НИМИ ІНСТИТУТИ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ Інститут права ім. І. Малиновського Філіп’єв А. О.

Питання лекції: 2 Колізійні норми, що застосовуються до правочинів, довіреності, позовної давності. Колізійні норми щодо договірних зобов'язань. Особливості здійснення вибору права в договірних зобов'язаннях. Правове регулювання окремих видів договорів у МПр. П (договори ЗЕД, міжнародний договір купівлі-продажу, weaker-party contracts, засновницькі договори). Колізійні норми позадоговірних зобов'язань.

3 Колізійні норми, що застосовуються до правочинів, довіреності, позовної давності.

Правочин (дія, що породжує правові наслідки) Основні колізійні питання щодо правочинів: За яких умов правочин вважається вчиненим? – дотримання форми правочину. Які правові наслідки може породжувати правочин? – вимоги щодо змісту правочину. Колізійні норми, що визначають зміст та форму правочину у МПр. П отримали назву зобов'язальний статут.

Основний принцип зобов'язального статуту у МПр. П – забезпечення єдності регулювання щодо форми та змісту правочину. Така єдність також передбачає, що дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину (див. ст. 33 ЗУ «Про МПр. П» ). Основна колізійна норма, що застосовується до правочинів в сучасному МПр. П – lex voluntatis.

Lex voluntatis Право обране сторонами правочину Ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про МПр. П» Якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину. Ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про МПр. П» Зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Виключення щодо форми правочину 7 1. Дотримання вимог lex loci regit actum. 2. Дотримання вимог lex loci ofertantum – за умови проживання сторін правочину в різних державах. 3. Дотримання вимог lex rei sitae – щодо нерухомого майна. 4. Дотримання вимог права України щодо нерухомого майна, яке зареєстроване на території України.

Виключення щодо змісту правочину: 8 Застосовуються лише за умови відсутності вибору права. q «гнучка колізійна норма» – право, що має найбільш тісний зв’язок із правочином. Ієрархія критеріїв визначення права, що має найбільш тісний зв’язок із правочином (ч. 3 ст. 32): 1. 2. 3. Місце проживання (ФО) та місцезнаходження (ЮО) сторони, що має здійснити вирішальне виконання. Умови та суть правочину. Сукупність обставин справи.

Проблеми застосування ч. 3 ст. 32 ЗУ «Про МПр. П» : Що таке «суть правочину» ? Варіант 1. Суть = зміст = сукупність прав та обов'язків (що мають роботи сторони? ). Варіант 2. Суть = мета (для чого вони мають виконувати зобов'язання? ). Які обставини справи впливають на визначення права, що має найбільш тісний зв’язок? Повністю оціночна категорія, але основний її критерій – повнота (вся сукупність обставин).

Колізійні норми щодо довіреності: Lex loci regit actum Ст. 33 ЗУ «Про МПр. П» Порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність. Виключення: довіреності видані в консульстві.

Проблеми застосування ст. 33: 11 Як підтвердити відповідність довіреності вимогам права держави, де видана довіреність? Процедура консульської легалізації (підтвердження консулом держави, в якій буде пред'являтись довіреність) Апостилювання Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05. 10. 1961 N. B. Обов'язково перевіряти статус конвенції, оскільки багато держав підписали із застереженнями!

Апостилювання 12 НПА: Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05. 10. 1961 N. B. Обов'язково перевіряти статус конвенції, оскільки багато держав підписали із застереженнями! Наказ Мін’юсту від 25. 09. 2012 № 1418/5 «Про затвердження Порядку проставлення апостиля в Міністерстві юстиції України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, та підготовки Міністерством юстиції України нотаріально оформлених документів для подальшої консульської легалізації» Наказ Мін’юсту, МОН, МЗС від 05. 12. 2003 N 237/803/151/5 «Про затвердження Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав»

Апостиль 13 штамп спеціальної форми, який: проставляється на офіційних документах; скасовує вимогу легалізації; посвідчує автентичність підпису та відбитку печатки/штампу; посвідчує якість особи, яка підписала документ. Цей перелік є виключним!

Офіційними документами 14 є: документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; адміністративні документи; нотаріальні акти; офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів. не є: документи, складені дипломатичними або консульськими агентами; адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

15

Колізійні норми щодо позовної давності 16 Ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про МПр. П» Позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов'язків учасників відповідних відносин. Приклад: право, що застосовується до позовної давності у договірних відносинах = право, що обрано сторонами. Виключення (ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про МПр. П» ): Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України. Приклад: ст. 268 ЦК України

17 Колізійні норми щодо договірних зобов'язань.

Основні колізійні прив’язкі: 18 Lex voluntatis Сторони договору згідно із статтями 5 та 10 (обхід закону – як застосувати? !) цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. Ст. 43 ЗУ «Про МПр. П» Право держави місця проживання або місцезнаходження сторони, що має здійснити вирішальне виконання Правила визначення відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 32 або перелік, передбачений ст. 44 ЗУ «Про МПр. П» .

Сфера дії права щодо договору: 19 дійсність договору; тлумачення договору; права та обов'язки сторін; виконання договору; наслідки невиконання або неналежного виконання договору; припинення договору; наслідки недійсності договору; відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Особливі випадки визначення права, що застосовується до договору: щодо неможливості виконання договору або визначення заходів за наслідками його невиконання – право держави місця виконання (ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про МПр. П» ); щодо договору про нерухоме майно - право держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстрації, - право держави, де здійснена реєстрація; щодо договорів про спільну діяльність або виконання робіт - право держави, у якій провадиться така діяльність або створюються передбачені договором результати; щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, - право держави, у якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

21 Особливості здійснення вибору права в договірних зобов'язаннях.

В якій формі може бути здійснено вибір права? письмове застереження у договорі; шляхом вчинення конклюдентних дій (напр. , подання позову, посилання на одне і те саме законодавство в претензії та відповіді на неї тощо); випливати із сукупності обставин справи та умов договору (напр. , укладення та виконання договору на території однієї держави).

Чи можливий вибір права щодо частини договору? 23 Так, можлива ситуація, коли різні частини договору будуть врегульовуватись різними правопорядками, або одним правопорядком проте з різних підстав. Приклад у договорі купівлі-продажу: гарантійні зобов'язання продавця визначаються правом держави покупця, а відповідальність покупця за порушення зобов'язань із оплати правом держави продавця.

Коли може бути здійснено вибір права? В будь-який час, навіть після того як між сторонами виник спір щодо договору, або ж навіть після виконання договору. Обмеження: 1. не може бути підставою для визнання договору недійсним у зв'язку з недодержанням його форми; 2. не може обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права. Аналогічно, в будь-який час може бути змінено вибір права щодо договору.

25 Чи поширюється застереження про обхід закону? Теоретично так, проте на практиці застосування цього застереження щодо договору є надзвичайно складним та плутаним.

26 Правове регулювання окремих видів договорів у МПр. П.

Засновницький договір q q Пряма вказівка ст. 46 ЗУ «Про МПр. П» – тільки право держави місця реєстрації юридичної особи. Що таке «засновницький договір» ? Ч. 2 ст. 87 ЦК України – установчий документ товариства. Чи поширюється на «договори про заснування (установчі договори)» , які не є установчими документами? Ні, оскільки це договір про спільну діяльність див. п. 3 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про МПр. П»

Weaker-party contracts Договори споживання В світовій практиці: Страхові договори Трудові договори

Договори споживання: 29 До договорів споживання належать договори щодо придбання товарів та одержання послуг особою (споживачем) не для цілей підприємницької діяльності. Ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про МПр. П» Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. П. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» ВИСНОВОК: ЗУ «Про МПр. П» дає звужене поняття договорів споживання в порівняні із іншими НПА!

Обмеження lex voluntatis 30 Вибір права сторонами договорів споживання не може обмежити захист прав споживача, який надається йому імперативними нормами права держави, у якій є його місце проживання, перебування або місцезнаходження, якщо: укладенню договору передувала оферта або реклама в цій державі та споживач здійснив усе необхідне для укладення договору в цій державі; або замовлення від споживача було прийняте в цій державі (напр. , офіційним дилером, який виступає як агент, а не продавець); або споживач з ініціативи іншої сторони здійснив подорож за кордон з метою укладення договору щодо придбання товарів (напр. , «шуба-тури» до Греції).

Альтернатива – lex domicili споживача 31 У разі відсутності вибору права сторонами щодо договору споживання, у тому числі щодо його форми, застосовується право держави, у якій споживач має місце проживання або місцезнаходження. Як споживач може мати місцезнаходження?

32 Міжнародний договір купівлі-продажу.

Основні джерела: 33 Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 р. Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14 червня 1974 р.

Вказані Конвенції – 34 1) містять матеріальноправові норми та усувають дію національного законодавства 2) мають надзвичайно широку сферу застосування та ратифіковані значною кількістю держав

Міжнародний ДКП – це 35 цивільний або торгівельний договір купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах: коли ці держави є учасницями конвенції; або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право держави-учасниці конвенції. Виключення: Та обставина, що комерційні підприємства сторін розміщені в різних державах, не береться до уваги, якщо це не випливає ні з договору, ні з ділових відносин або обміну інформацією між сторонами, що мали місце до чи в момент його укладення.

Не застосовується до договорів: 36 договорів споживання (крім випадків, коли продавець у будьякий час до чи в момент укладення договору не знав і не міг знати, що товари придбані для такого використання); ДКП з аукціону; ДКП укладених у порядку виконавчого провадження чи іншим чином згідно із законом; ДКП фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів та грошей; ДКП суден водного й повітряного транспорту, а також суден на повітряній подушці; ДКП електроенергії.

Конвенції врегульовують питання: 37 порядку укладення МДКП; прав та обов'язків сторін МДКП; переходу ризиків та порядку передачі майна; відповідальності та способів захисту у правовідносинах щодо МДКП; позовної та її застосування у договорах МДКП.

Строк позовної давності у МДКП 38 4 роки. Не передбачає виключень! Не передбачає договірної позовної давності, за виключенням одностороннього продовження цього строку боржником!

39 Зовнішньоекономічний договір (контракт).

Джерела правового регулювання: 40 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Правила ІНКОТЕРМС-2010

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – 41 матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність – 42 діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність – 43 діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Особливості договору ЗЕД: 44 обов'язкова проста письмова форма; необхідність ліцензування Мінекономіки для договорів, що передбачають товарообмінні (бартерні) операції; можливість використання іноземної валюти, як засобу розрахунку без прив'язки до гривні, як наслідок валютний контроль з боку органів державної влади; особлива система санкцій за порушення договору; можливість використовувати при складанні тексту договору відомих міжнародних звичаїв, рекомендацій, правил міжнародних органів та організацій.

Санкції за неналежне виконання договорів ЗЕД: 45 експорт – оплата за товар протягом 180 днів із дня виписки ВМД (НБУ має право скоротити цей строк) санкція за порушення – пеня 0, 3% неодержаної валютної виручки з постачальника на користь держави; імпорт – товар має бути поставлений протягом 180 днів з дня оплати авансу або виписки векселя санкція за порушення – пеня 0, 3% неодержаної валютної виручки з платника на користь держави.

Правила Інкотермс 2010 46

47 Колізійні норми позадоговірних зобов'язань.

Основна колізійні прив'язка – 48 lex loci regit actum Можливі альтернативи: lex fori (напр. , ч. 4 ст. 49; ст. 51); lex domicili (напр. , п. п. 1, 3 ст. 50); lex contractum (напр. , п. 3 ст. 50).

Особлива підстава відмови у застосуванні іноземного права – 49 у зобов'язаннях про відшкодування шкоди це відсутність протиправності іноземної дії відповідно до права України.