Права людини і громадянина Цінність держави визначається цінністю

Права людини і громадянина “Цінність держави визначається цінністю її громадян” (Дж. С. Мілль) "Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані ” Виконала учениця 10 – Б класу Павленко Ліна (Сенека)

Сьогодні ми дізнаємося: 1)Боротьба за юридичне закріплення прав в історії цивілізації. 2)Права людини в нашій країні. 3)Сучасні міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини. 4)Класифікація прав і свобод людини

Закріплення прав людини в історії цивілізіції Ідея про права людини має давню історії. Давньогрецькі філософи – софісти проголосили ідею рівності всіх людей від народження, тобто те, що люди мають однакові обумовлені природою права, які мусять гарантуватися законом.

Одним з правових досягнень людства стала Велика Хартія Вольностей (1215 р. )Вона обмежувала права монарха, захищала право на приватну власність, недоторканність та свободу особистості.

У 1688 р. англійський парламент прийняв “Білль про права” , що заклав основи демократичного парламентизму.

В Конституції США 1787 р. уже було чітко сформовано й зафіксовано природні громадські права.

У Декларації Прав Людини і Громадянина сформульовано головні принципи ставлення держави до людини.

Права людини в нашій країні Процес становлення й розвитку прав людини на території України зародився у Північному Причорномор’ї, де з’явились перші інститути рабовласницької демократії.

Згодом епоха Київської Русі дала Руську Правду – один з найгуманніших кодексів часів раннього феодалізму.

Ідеали рівності та свободи панували в “козацькій християнській республіці”. Вінцем козацької політичної думки стала Конституція Пилипа Орлика 1710 р. спрямована на “виправлення і піднесення принижених прав та вольнослей”.

Пізніше, в універсалах ЦР і Конституції УНР від 29 квітня 1918 р. Українському народу було обіцяно всю повноту громадянських і політичних прав та реальна рівноправність.

Вже в Конституціях Радянської України 1919 р. та 1929 р. було закріплено широкий перелік прав людини, які вирішували питання соціально – економічного забезпечення трудящих. Найповнішим цей перелік був у Конституції УРСР 1937 р.

Сучасні міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини. В 1919 р. була заснована Ліга Націй, під егідою якої виникла серія міжнародних договорів, що передбачали захист національних меншин в окремих країнах.

Зусиллями держав світу було створено Організацію Об’єднаних Націй (145 р. ), одним з головних завдань якої є здійснення міжнародного співробітництва в “заохоченні та розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії ”.

10 грудня 1948 р. в Парижі Генеральна Асамблея ООН прийняла і проголосила Загальну декларацію прав людини «як завдання, до виконання якого, повинні прагнути всі народи і всі держави»

Рівноправність громадян “Від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови, роду і характеру занять не залежать права громадян. Всі громадяни України є вільними та рівноправними. ”

Взаємна рівноправність людини і держави Ст. 3 : “ Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави ”

Конституційні принципи правового статусу громадян Кожна людина живе в тій чи іншій державі і має зв‘язки з суспільством. Держава, як офіційний представник суспільства юридично закріплює права та обов’язки людини і громадянина в державній Конституції.

Особисті Класифікація прав і свобод людини Політичні Культурні Соціальні Економічні

Розділ ІІ Конституції України “ Права, свободи та обов’язки людини і громадянина ” 48 статей що закріплюють наші можливості.

Людина має право на: Життя Особисту Свободу Повагу до своєї гідності

Недоторканність житла Таємниця Особиста недоторканність телефонних дзвінків і листування Свобода пересування Вільний вибір місця проживання

Українське громадянство Свобода думки і слова Сімейне життя Свобода світогляду і віросповідання

Свобода на об’єднання у політичні і громадські організації Право брати участь в управлінні держ. справами. Право на підприємницьку діяльність Право володіти та користуватись Право на майном відпочинок і дозвілля

Право на охорону Право на інтелектуальну здоров’я та медичну вільний діяльність допомогу шлюб Право на освіту Право на соціальний захист

Ст. 64 “ Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. “

Ст. 68 “ Кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. ”