Практичне оволодіння засобами догляду за хворими

Практичне оволодіння засобами догляду за хворими

• Догляд за хворими, гіпургія (hypurgia), —це комплекс заходів, що спрямовані на полегшення стану хворого і забезпечення успіху лікування.

• Догляд за хворими передбачає такі заходи: • 1) створення гігієнічного оточення довкола хворого; • 2) виконання призначень лікаря; • 3) проведення різноманітних лікувальних процедур; • 4) надання допомоги під час їжі, при різних фізіологічних відправленнях; • 5) профілактика ускладнень, що можуть виникнути при незадовільному догляді за важкохворими; • 6) проведення діагностичних маніпуляцій; • 7) спостереження за функціонуванням усіх органів та систем організму; • 8) надання першої медичної допомоги; • 9) полегшення страждань хворого, заспокоювання, підбадьорювання, навіювання віри в одужання; • 10) ведення медичної документації

• Лікування догляд за хворим Медичні працівники повинні знати: • анатомію та фізіологію людини; • найпростіші механізми розвитку патологічного процесу в організмі, його перебіг, можливі ускладнення; • дію тієї чи іншої лікувальної процедури; • особливості особистої гігієни важкохворого

Медичні працівники повинні володіти такими вміннями: • визначати найпростіші фізіологічні показники, що свідчать про стан хворого (пульс, артеріальний тиск, частоту дихання тощо); • виявляти патологічні ознаки тієї чи іншої хвороби • вміти виконувати різні гігієнічні заходи; • кваліфіковано надати хворому екстрену допомогу; • виконати найпростіші медичні маніпуляції: перемінити натільну та постільну білизну, подати судно, поставити банки, прикласти п'явки, зробити ін'єкцію тощо.

Догляд за важкохворими • Для забезпечення важкохворим спокою, їх поміщають у палати на 1 або 2 місця з сигналізацією. • Хворому забезпечують зручне положення в ліжку. • Для запобігання пролежням хворому щодня перестеляють ліжко, перемінюють постільну білизну двічі на день. Простирадла, наволочки, сорочки мають бути без рубців, швів, застібок на поверхні, повернутій до тіла хворого. • Дуже важливим є забезпечення особистої гігієни важкохворих • Складним питанням є харчування важкохворих. Якщо хворий у змозі їсти самостійно, медична сестра допомагає йому в цьому, якщо такої можливості немає, застосовують штучне годування. • Для забезпечення догляду за важкохворими організовують індивідуальний пост. Медична сестра весь час повинна знаходитися біля хворого, стежити за його станом, кольором шкіри, частотою пульсу та дихання тощо.

Догляд за шкірою у важкохворих • Знесилені важкохворі протягом тривалого часу позбавлені можливості приймати гігієнічні водні процедури. У той же час чистота шкіри є обов'язковою умовою видужання хворого, тому що шкіра виконує дихальну, захисну функції, бере участь у терморегуляції, обміні речовин. • Таким чином, догляд за шкірою покращує загальний стан хворого, запобігає гнійним та грибковим ураженням, пролежням.

• Вмивання важкохворого проводять не рідше двох разів на добу, а при потребі й частіше. Обличчя протирають м'якою губкою або Руки у важкохворого миють не ватним тампоном чи рідше трьох разів на добу, а при м'яким рушником, потребі й частіше змоченим теплою водою. Потім обличчя витирають сухим рушником.

• Миття ніг важкохворого

• Миття волосся у важкохворого

Профілактика пролежнів та боротьба з ними • У ослаблених, нерухомих хворих, особливо тих, які займають пасивне положення в ліжку (наприклад, у паралізованих), швидко виникають порушення живлення м'язів та шкіри. Утворюються пролежні — спочатку дистрофічні, а потім виразково- некротичні ураження шкіри, підшкірної основи, а іноді й скелетних м'язів. • утворення пролежнів завжди є ознакою поганого догляду за хворим

• Небезпека утворення пролежнів зростає при тих захворюваннях, яким притаманне порушення трофіки (живлення) тканин. Це можуть бути цукровий діабет, різні ураження головного та спинного мозку (інсульт, запалення, травма), атеросклеротичне ураження артерій певних ділянок тіла, тромбофлебіт.

Проведення лікувальних та профілактичних заходів

Догляд за ротовою порожниною у важкохворих. • У хворих з важкою хворобою та прикутих до ліжка швидко настає знесилення організму, зниження його опірності і легко виникають супутні запальні процеси, насамперед у ротовій порожнині — стоматит (запалення слизової оболонки ротової порожнини) або гінгівіт (запалення ясен). Крім цього, у важкохворих через інтоксикацію, як правило, виникає сухість язика та губ; . • Полоскання рота проводять за допомогою гумової груші або шприца Жане. Для цього хворого слід посадити або покласти на бік. Під груди йому кладуть гумову клейонку, підборіддя ниркоподібний лоток. Відтягуючи шпателем по черзі то праву, то ліву щоку, промивають рот, використовуючи при цьому до 1 л води.

Годування важкохворих • Годувати важкохворих зобов'язана палатна медична сестра • Якщо хворий не може самостійно приймати їжі, тоді слід надати йому напівсидячого положення і погодувати його. Лівою рукою охоплюють хворого за шию і тримають його так, годуючи правою рукою. Можна підняти підголівник функціонального ліжка або підкласти під голову хворого декілька подушок.

Штучне годування хворих • Цей вид харчування передбачає введення в організм хворого поживних речовин ентеральним або парентеральним шляхом. • Існують такі види штучного годування: 1. Через зонд, уведений у рот або ніс і далі у шлунок. 2. Через операційну фістулу (норицю) шлунка (гостростому) або тонких кишок (єюностому). 3. Через пряму кишку (ректальне) за допомогою клізми. 4. Парентеральне — переважно внутрішньовенна.

Асептика та антисептика • Антисептика - комплекс заходів, які спрямовані на знищення мікробів у рані, патологічному вогнищі або в організмі в цілому. • Основними збудниками гнійних захворювань є стафілокок, кишкова паличка, протей, стрептокок, анаеробні бактерії та ін. • Основними джерелами неспецифічної хірургічної інфекції є хворі з післяопераційними гнійними ускладненнями, а також бацилоносії. • Основні фактори передачі інфекції: повітря, руки, білизна, перев'язувальний матеріал, інструментарій, апаратура тощо

• Розрізняють фізичні, механічні, хімічні та біологічні методи антисептики. • Головна мета фізичних методів антисептики полягає в створенні в рані несприятливих умов для розвитку бактерій і всмоктування токсинів та продуктів розпаду тканин. • Механічна антисептика включає ряд механічних прийомів, які спрямовані на якнайшвидше (в перші години) видалення з рани некротичних тканин, згустків крові, сторонніх тіл, а разом з ними і мікроорганізмів, що потрапили в рану.

• Хімічна антисептика забезпечує знищення мікробів у рані за допомогою різних антисептичних засобів. Антисептичні засоби мають бути бактерицидними або бактеріостатичними і не завдавати шкоди тканинам організму. • Біологічні методи антисептики спрямовані на підвищення захисних сил організму і створення несприятливих умов для розвитку мікроорганізмів. До біологічних антисептичних засобів належать антибіотики, ферменти, імунні сироватки.

Асептика • Асептика - комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникненню мікробів у рану. В основу асептики покладене правило: все, що стикається з раною (руки медичного персоналу, інструменти, перев'язувальний і шовний матеріал, операційна білизна, повітря в операційній та перев'язочній), має бути стерильним.