ПР № 3

ПР № 3 з навчальної дисципліни „Системи технічного захисту інформації” n Заняття № 4. Методи виявлення радіозакладних пристроїв

n Навчальні питання: n 1. Методи пошуку радіозакладннх пристроїв з використанням індикаторів поля, інтерсепторів і радіочастотомірів n Методи контролю дротових ліній

Література 1. Хорошко. Чекатков. Методы и средства защиты информации 2. В. О. Хорошко, О. Д. Азаров, Г. О. Максименко, Ю. Є. Яремчук. Пошук та локалізація радіозакладних пристроїв. Навчальний посібник. Вінниця: ВНТУ, 2007. 333 с.

n Перед пошуком акустичних радіозакладок необхідно встановити поріг спрацьовування (чутливість) індикатора поля. n З цією метою оператор, знаходячись у точці приміщення на відстані декількох метрів від можливих місць розміщення закладок (це, як правило, середина контрольованого приміщення), повинен встановити регулятор чутливості в таке положення, при якому світлові чи стрілкові індикатори знаходяться на грані спрацьовування або частота слідування звукових і свінг імпульсів була б мінімальною. n Для цього він, спочатку обертає регулятор, домагається спрацьовування індикаторів, а потім повільним обертанням його в зворотному напрямку їх вимикає. n Якщо регулятора рівня чутливості немає, то поріг спрацьовування встановлюють з допомогою зменшення довжини телескопічної антени.

n При роботі в складних завадових умовах (наприклад, у великому місті) часто використовуються індикатори поля які мають режекторно-; смугові фільтри. n Центральна частота режекторного фільтра, як правило збігається з частотою випромінювання однієї з потужних станцій яка працює у даному районі (телевізійної, радіомовної, радіорелейної станції чи центральної станції системи стільникового зв'язку і вибором того чи іншого режекторного фільтра оператор домагається максимального послаблення завадового сигналу. n Але при цьому слід відмітити, що частота радіозакладки може знаходитися в смузі режекції фільтра.

n Смугові фільтри здійснюють подавлення прийнятих сигналів на частотах вище і нижче граничних частот фільтрів і значно підвищують чутливість індикатора поля. n При цьому час пошуку значно зростає, і обхід приміщення необхідно проводити стільки разів, скільки використовується смугових фільтрів.

n Для активізації роботи акустичних радіозакладок , обладнаних схемою VОХ, у приміщенні необхідно створити тестовий акустичний сигнал. Як джерела тестового сигналу можуть використовуватися будь-які джерела звукових сигналів (спеціальні акустичні генератори, магнітофони, програвачі та інші засоби). n Створити тестовий сигнал може і сам оператор, наприклад, даючи рахунок або постукуючи пальцем по існуючих предметах. n Якщо потрібно провести пошук закладних радіопристроїв для створення тестового акустичного сигналу доцільно використовувати засоби, які постійно знаходяться в приміщенні. n Найчастіше в них використовується радіоприймач, налагоджений на частоту будь-якої радіомовної станції.

n У режимі прихованого пошуку закладок рекомендується відключити звукову сигналізацію і пристрій акустичної «зав'язки» індикатора поля. Прослуховування детектованих сигналів необхідно здійснювати через головні телефони. n Пошук акустичних радіозакладок здійснюється шляхом і повного обходу приміщення, рухаючись вздовж стін і обходячи меблі і предмети, які знаходяться в приміщенні. n При обході приміщення антену необхідно орієнтувати в різних площинах, роблячи повільні повороти руки і домагаючись максимального рівня сигналу. n При цьому відстань від антени до обстежуваних об'єктів повинна бути не більше 5. -. 20 см. В процесі пошуку динамік індикатора поля увесь час повинен бути направлений в бік обстежуваних предметів чи об'єктів.

n Обхід приміщення необхідно проводити два рази: n перший з повністю висунутою телескопічною антеною; n другий - з антеною, висунутою на два коліна. n При наближенні індикатора до випромінювальної закладки інтенсивність електромагнітного поля зростає, відповідно підвищується і рівень сигналу на його вході. n При перевищенні рівнем сигналу порогового рівня, який встановлюється регулятором чутливості, спрацьовують оптичні чи звукові індикатори, і при включенні пристрою акустичної "активації» з'являється характерний сигнал самозбудження (свист).

n Змінюючи рівень звуку акустичного сигналу в динаміку, оператор може виділити зону, у якій виникає режим самозбудження (акустична зав'язка), і таким чином локалізувати місце розташування закладки. n Необхідно пам'ятати, що ефект акустичної «зав'язки» відбувається не у всіх радіозакладок, тому основною де маскувальною ознакою при їхньому виявленні є наявність випромінювання. У цьому випадку локалізація закладки за допомогою індикатора поля здійснюється шляхом послідовного зменшення чутливості або довжини антени і виявлення максимального рівня електромагнітного поля. n Можливе місце розташування радіозакладки визначається за максимальним рінм сигналу, при цьому помилка визначення місця розташування малопотужних закладок (10. . . 20 м. Вт) складає 5. . . 10 см.

n Джерелом виявленого сигналу (електромагнітного поля) обов'язково є радіозакладка. У результаті численних перевідбиттів електромагнітних хвиль зовнішніх джерел (потужних радіомовних телевізійних станцій, ПЕОМ, оргтехніки і т. п. ) від стін приміщення, конструкцій, металевих предметів і радіоапаратури розподіл енергії в просторі кімнати має складний вигляд з мінімумами і максимумами. n Тому виявлення закладки здійснюється ще і шляхом візуального огляду місця обстеження, де рівень випромінювання максимальний.

n Пошук радіозакладок з використанням індикаторів поля найбільш доцільний і ефективний у місцях з низьким рівнем загальнного електромагнітного поля, тобто вдалині від великих міст, телевізійних передавальних центрів, об'єктів з великою концентрацією потуж і радіоелектронних засобів і т. п. (наприклад, при віддаленні від міста Києва на відстань понад 20 км). У цих умовах дальність виявлення наявності малопотужної радіозакладки індикатором поля складає кілька метрів.

n Процес пошуку радіозакладок з використанням індикаторів поля у великих містах і місцях з високим загальним рівнем електромагнітного поля дуже трудомісткий і тривалий за часом, тому що в цих умовах дальність виявлення малопотужної радіозакладки не перевищує 10. -50 см. n Виникають незручності з обстеженням важкодоступних місць, наприклад стелі (особливо, якщо вона висока), люстр, повітроводів і т. п. n Значно полегшує пошук радіозакладок наявність інтерсепторів), чутливість яких значно вище чутливості детекторних індикаторів поля, котрі мають пам'ять і функцію блокування частот.

n Методика пошуку радіозакладок з використанням цих приладів така. Оператор, знаходячись у контрольованому приміщенні, включає аналоговий n акустичний сигнал і включає інтерсептор, який захоплює і блокує найбільш потужний сигнал. Якщо детектованнй і прослуховуваний за допомогою динаміка сигнал не відповідає тестовому, данна частота вводиться оператором у пам'ять і вилучається з очікуваного діапазону. Процес продовжується до появи в динаміку тестового сигналу (тобто до виявлення випромінювання радіозакладки) чи до n (пропадання всіх сигналів (коли рівень сигналів, які залишилися, стає нижче чутливості інтерсептора).

n При виявленні випромінювання радіозакладки її локалізація здійснюється шляхом послідовного обходу приміщення. У процесі пошуку напрям інтерсептора весь час повинен бути повернутий в бік обстежуваних предметів або об'єктів. При наближенні інтерсептора до випромінювальної закладки на деяку критичну відстань з'являється характерннй сигнал самозбудження (акустичної «зав'язки» ). n Зменшуючи гучність акустичного сигналу в динаміку, оператор може звузити область, у якій виникає режим акустичної "зав'язки", і тим самим локалізувати закладку. Якщо інтерсептор має індикатор рівня сигналу то можливе місце розташування радіозакладки визначається за максимальним рівнем сигналу.

n Методика пошуку радіозакладок з використанням радіочастотомірів аналогічна методиці пошуку з використанням (икаторів поля. Пошукрадіозакладок здійснюється шляхом послідовного обходу приміщення. n При обході приміщення антену обхідно орієнтувати в різних площинах, роблячи повільні повороти і домагаючись максимального рівня сигналу. Відстань від антени до обстежуваних об'єктів повинна бути не більшою 5. . . 20 см. При цьому оператор фіксує частоту прийманого сигналу і його відносний рівень.

n Радіочастотомір захоплює найбільш потужний у точці приймання сигнал і вимірює його частоту. Знання частоти дозволяє оператору грубо класифікувати прийманий радіосигнал за можливими його джерелами радіо- чи телевізійнемовлення, службовий зв'язок, стільниковий телефонний зв'язок і т. д). Я n к правило, радіочастотомір захоплює сигнали потужних радіомовних станцій (при цьому при кожному вимірі на жидкокристалічному дисплеї покази частоти змінюються). При переміщенні по кімнаті (у режимі автозахоплення частоти) відносний рівень цих сигналів змінюється незначно, і максимальний рівень спостерігається біля металевих рам і труб парового опалення.

n При наближенні до радіозакладки на деяку критичну відстань сигнал від неї починає перевищувати сигнали радіомовних станцій, «частотомір захоплює цей сигнал і фіксує його частоту. Наявність сигналу радіозакладки підтверджується стабільністю частоти сигналу (при відключеній функції автозахвату частоти) і його високим рівнем. n Можливе місце розташування радіозакладки визначається і максимальним рівнем сигналу. Виявлення радіозакладки здійснюється шляхом візуального огляду підозрілих місць і предметів.

n Радіочастотоміри, які мають високоомні входи, можуть використовуватися і для пошуку закладок котрі передають інформацію по проводових лініях (лініях електроживлення телефонних лініях і т. д. ) на високій частоті. Для цього частотомір підключається до контрольованої лінії за допомогою щупа. n При підключенні до лінії електроживлення частотомір підключається до нульового проводу який визначається звичайним індикатором напруги. Рішення про наявність мережної закладки в лінії приймається при виявленні в ній сигналу високого рівня з високою стабільністю частоти (при відключеній функції автозахоплення частоти). n Як правило, частота передачі інформаційної закладки лежить у межах від 40 до 600 к. Гц, а в деяких випадках 7 МГц. Пошук радіозакладки здійснюється шляхом візуального обстеження розеток, розподільних коробок і електрощитів, освітлювальних електричних приладів (при огляді вони відключаються від мережі розбираються), а також безпосередньо ліній.

n Аналогічно пошуку акустичних радіозакладок здійснюється пошук телефонних радіозакладок. n При пошуку телефонних радіозакладок необхідно зняти слухалку піднести індикатор поля (інтерсептор) до телефонного апарата. n При наявності в корпусі телефонного апарата радіозакладки спрацьовують світлові чи звукові індикатори пошукового пристрою, а в динаміку головних телефонів буде прослухуватися неперервний тональний сигнал або короткі гудки телефонної станпдї. Радіочастотоміром визначається частота закладки. n Пошук телефонної закладки здійснюється шляхом розбирання та огляду телефонного апарата, слухавки і телефонної розетки.

n Далі пошук телефонних радіозакладок здійснюється шляхом послідовного обходу приміщень вздовж телефонного кабелю. При обстежені антену необхідно орієнтувати паралельно телефонній лінії на мінімально можливій відстані вд неї. Особлива увага звертається на розподільчі коробки і місця, де телефонна лінія прокладена прихованим проводом. n Огляд проводиться аж до центрального розподільного щита будинку, котра знаходиться, як правило, на першому поверсі чи в підвалі. n При наявності на лінії телефонної радіозакладки в місці її розташування рівень сигналу пошукового пристрою буде максимальний, а в динаміку або головних телефонах індикатора поля чи інтерсептора буде прослуховуватися неперервний тональний сигнал чи короткі гудки телефонної станції.

Питання 2. Методи контролю дротових ліній n Методи контролю проводових ліній як слабкострумових (телефонних ліній, що працюють у режимі слухового контролю) є значно складнішими, ніж контроль систем охоронної ї пожежної сигналізації і базуються на виявленні інформаційних сигналів (низькочастотних і високочастотних) і вимірюванні параметрів ліній. n Використання того чи іншого методу контролю визначається типом лінії і характеристиками апаратури контролю.

n Методи контролю телефонних ліній в основному засновані на тому, що будь-яке підключення до них викликає зміну електричних параметрів ліній: амплітуд напруги і струму в лінії, а також значення ємності, індуктивності, активного і реактивного опорів лінії. n В залежності від способу підключення закладного пристрою до телефонної лінії (послідовного, у розрив одного з проводів телефонного кабелю, чи паралельного) ступінь його впливу на зміну параметрів лінії буде різним.

n За винятком особливо важливих об'єктів лінії зв'язку побудовані стандартним зразком. Введення лінії в будинок здійснюється магістральним багатопарним (багатожильним) телефонним кабелем з подальшим розведення двопроводним телефонним проводом марки ТРП. n Дана схема характерна для житлових і адміністративних будинків невеликих розмірів. При великих розмірах адміністративних будинків разведення проводиться набором магістральних кабелів до розподільних колодок, від яких на невеликі відстані (до 20 м) розведення також проводиться проводом ТРП чи ТРВ.

n У статичному режимі будь-яка двопроводова лінія характеризується хвильовим опором, який визначається погонною ємністю Ф/м) і індуктивністю (Гн/м) лінії. Хвильовий опір магістрального «проводу лежить у межах 130. . . 160 Ом для кожної пари, а для проводів типу ТРП і ТРВ має розкид 220. . . 320 Ом. n Підключення засобів знімання інформації до магістрального (як то зовнішнього, так і внутрішнього) малоімовірно. Найбільш ймовірними місцями підключення є вхідний розподільний щит, внутрішні • (удільні колодки і відкриті ділянки з проводу ТРП, а також телефонні » іки і апарати. Наявність сучасних внутрішніх міні-АТС не впливає на пінну ситуацію.

n Основними параметрами радіозакладок, які підключаються до іп|юнної лінії, є такі. Для закладок з паралельним підключенням шийним є величина вхідної ємності, діапазон якої може змінюватися & *пх від 20 до 1000 п. Ф і більше, і вхідний опір, величина якого складає ші к. Ом. Для закладок з послідовним включенням основним є її опір* ції може складати від сотень Ом у робочому до декількох МОм у (ячнюму режимах. n Телефонні адаптери з зовнішнім джерелом живлення, які іміанічно підключаються до лінії, мають великий вхідний опір, Д° кількох МОм (у деяких випадках і більше 100 МОм), і досить малу індуктивність.

n Важливе значення мають енергетичні характеристики засобів іаііня інформації, а саме: споживаний струм і падіння напруги у лінії. n Найбільш інформативним і легко змінюваним параметром n Телефонної лінії є напруга в ній при покладеній і піднятій слухавці. В стані, коли слухавка покладена, у лінію подасться лінійна напруга в межах 60. . . 64 В (для вітчизняних АТС) чи 25. . . 36 В (для міні-АТС в залежності від моделі). При піднятті трубки напруга в лінії зменшується до 10. . . І2 В. n Якщо до лінії буде підключений закладний пристрій тонапруга буде відрізнятися від типової для даного телефонного апарату.

Тип закладки Напруга у лінії Трубка лежить Трубка знята U, В ΔU, В ΔU, % Закладки нема 63. 7 0 0. 00 10. 4 0 0. 00 3 послідовним включенням, 63. 2 0. 5 0. 78 9. 9 0. 5 4. 81 параметрична стабілізація частоти ((f=140 МГц ) 3 послідовним вклю ченням, кварцова 61. 8 1 9 2. 98 10 ^0. 4 3. 85 стабілізація частоти (f=140 МГц) С послідовним включенням, кварцова 62. 5 Ї. 2 1. 88 9. 7 0. 7 6. 73 стабілізація частоти (f=472 МГц) 3 паралельним включен ням, кварцова 61. 7 2 3. 14 9. 3 1. 1 10. 5* стабілізація частоти (f=640 МГц) Комбінована з паралельним 63. 9 1. 8 2. 83 10. 3 0. 1 0. 96 включенням, параметрична стабілізація частоти (f= 140 МГц) Комбінована з паралельним 62. 1 -1. 6 2. 51 9. 4 1 9. 62 включенням, кварцова стабілізація частоти (f=420 МГц) "Телефонне вухо"

n Однак падіння напруги в лінії (при покладеній і піднятій трубці) ΔUне дасть однозначної відповіді - встановлена в лінії закладка чи ні, тому що коливання напруги в телефонній лінії можуть відбуватися через її якість (як результат зміни стану атмосфери, пори року чи випадіння опадів і т. п. n Тому для визначення факту підключення до лінії закладного устрою необхідний постійний контроль її параметрів. n При підключенні до телефонної лінії закладного пристрою змінюється і величина споживаного струму (при піднятті трубки телефонного апарата). n Величина відбору потужності з лінії залежить від потужності передавача закладки і його коефіцієнта корисної дії.

n При паралельному підключенні радіозакладкн споживаний струм піднятій слухавці), як правило, не перевищує 2, 5. , . 3, 0 м. А. n При підключенні до лінії телефонного адаптера, що має зовнішнє джерело живлення і великий вхідний опір, споживаний з лінії струм 'начний (20, . . 40 мк. А). n Комбіновані радіозакладхи з автономними джерелами живлення і релейним підключенням до лінії, як правило, мають високий вхідний опір (декілька МОм і більше) і практично не споживають енергію з телефонної лінії. n Роблячи вимірювання струму в лінії при знятті слухавки і зрівнюючи його з типовим, можна виявити факт підключення закладних пристроїв із струмом споживання більше 500. . . 800 мк. А.

n Для вимірювання напруги та струму витоку в лінії може використовуватись, наприклад, прилад ТСМ- 03. n Визначення технічними засобами контролю закладних пристроїв з струмом споживання з лінії обмежено власними шумами лінії, нестабільністю як статичних, так і динамічних параметрів лінії. . n До нестабільності динамічних параметрів в першу чергу відносять флуктуктуації струму витоку в лінії, величина якого досягає 150 мк. А. .

Дякую за увагу!