ПОЗНАЙ МИР И ТЫ ПОЗНАЕШ СЕБЯ. Конфуций.

Висновки за змістом попередніх занятть. Психіка людини – це суб'єктивне відображення об'єктивного миру, і на цій основі саморегуляція поведінки особистості та своєї життєдіяльності. Структуру психіки складають: психічні процеси психічні властивості психічні стани Людина стає особистістю. Це визначається системою психологічних, соціально значущих рис, зумовлених її залученням до суспільних відносин сформованих у процесі спільної діяльності та спілкування з іншими людьми.

ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ПОТРЕБИ МОТИВИ ПЕРЕКОНАННЯ ІДЕАЛИ ІНТЕРЕСИ ЗВИЧКИ СВІТОГЛЯД УСТАНОВКИ СИСТЕМА САМОРЕГУЛЯЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПЕРАМЕНТ ХАРАКТЕР МОЖЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЗДІБНОСТІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ ПІЗНАВАЛЬНІ ЕМОЦІЙНО- ВОЛЬОВІ Структура особистості є цілісне утворення, сукупність соціально-значущих психічних якостей та властивостей, яких набуто у процесі онтогенезу, що визначають її поведінку, дію та спілкування.

Тема заняття. Психічні пізнавальні процеси, їх місце і роль в пізнанні об‘єктивної реальності Н а в ч а л ь н а м е т а заняття : Розглянути сутність процесу пізнання особистістю об'єктивно існуючої реальності. Усвідомлення змісту процесів формування в свідомості особистості індивідуально визначеної суб'єктивності при відображені предметів та явищ навколишнього світу.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ. 1. Відчуття та сприймання, як активні процеси пошуку й обробки інформації. 2. Поняття про увагу, уяву та уявлення. 3. Загальна характеристика процесів мислення та пам’яті.

Пізнавальна діяльність – це процес відображення людиною предметів та явищ дійсності, що відбуватися на рівні чуттєвого та абстрактного. Чуттєвий рівень передбачає одержання інформації про зовнішні властивості та ознаки об'єктів за участю аналізаторів (органів чуття) при взаємодії з ними. Аналізатори – нервово-обумовлені системи, які сприймають навколишню дійсність і виокремлюють у ній різні види енергії. Абстрактний рівень забезпечує узагальнено-систематизовані знання про внутрішню, сутність предметів та об'єктів дійсності. До пізнавальних психічних процесів відносять: Відчуття – Сприймання – Увага – Мислення – Уява – Пам’ять.

ПИТАННЯ 1. Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації. Відчуття – пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття. ЗАГАЛЬНІ • Якість відрізняє одне відчуття від інших: кольоровий, слухових, нюхових, смакових тощо. • Інтенсивність сила виявлення відчуття. • Чутливість кількісно-якісний показник здатності аналізатора до реакції на дію подразника. ІНДИВІДУАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ СПЕЦИФІЧНІ • Адаптація - зниження чутливості, пристосування органу до дії подразника. • Синестезія-взаємодія аналізаторів. • Сенсибілізація-компенсація сенсорних дефектів, або надмірний їх розвиток(сліпота, глухота, специфічна професійна діяльність людини).

РІЗНОВИДИ ВІДЧУТТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД АНАЛІЗАТОРА ЗОРОВІ, СЛУХОВІ, НЮХОВІ, СМАКОВІ, ОРГАНІЧНІ, БОЛЬОВІ, ТЕМПЕРАТУРНІ, РУХОВІ, СТАТИЧНІ. Відчуття — це своєрідні рефлекторні дії, що виникають у результаті впливу подразників на аналізатори. МІСЦЯ ЗНАХОДЖЕННЯ ПОДРАЗНИКІВ Екстероцептивні - відображають властивості предметів та явищ зовнішнього світу (зорові, слухові, нюхові, смакові). Інтероцептивні - несуть інформацію про стан внутрішніх органів (відчуття голоду, спраги, втоми). Пропріоцептивні - відображають рухи органів тіла і стан тіла (кінестетичні та статичні).

Сприймання – психічний процес відображення в мозку людини предметів та явищ у цілому, в сукупності всіх їхніх якостей та властивостей при безпосередній дії на органи чуття. ВЛАСТИВОСТІ СПРИЙМАНЬ Предметність співвідношення інформації про об’єкти із самими об’єктами як носіями певної інформації. Цілісність сприймання предмету, що має свою структуру. Константність форма, розмір, колір предметів сприймаються стереотипно, незалежно від умов, за яких предмет сприймається. Сприймання простору диференціація розмірів і форм предметів, відстані, розміщення їх у просторі, глибини рельєфу. Сприймання руху – відображення зміни положення предметів у просторі. Сприймання часу відображення тривалості чи послідовності дії подразника на організм. РІЗНОВИДИ СПРИЙМАНЬ

Висновки по першому питанню. Відчуття та сприймання, як чуттєві рівні пізнання дійсності. 1 ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС ВІДЧУТТЯ ПІЗНАВАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕХАНІЗМ ПІЗНАННЯ Відображення Безпосередня дія окремих якостей та подразників на аналізатор властивостей об’єкта Відображення 2 СПРИЙМАННЯ предметів та явищ дійсності загалом Утворення систем умовнорефлекторних зв’язків на безпосередню дію комплексного подразника на аналізатор

ПИТАННЯ 2. Поняття про увагу, уяву та уявлення. Увага – виявляється в спрямованості й зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах та явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях. РІЗНОВИДИ УВАГИ Мимовільна виникає несподівано, незалежно від свідомості, непередбачено за умов діяльності, під впливом найрізноманітніших подразників, які діють на той чи інший аналізатор організму. Довільна – свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах та явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності. Післядовільна настає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги.

Зосередженість ступень інтенсивності спостереження об’єктів, що є предметом розумової або фізичної діяльності. Концентрація - залежить від змісту діяльності, наявності інтересу до об’єкту і особливо від індивідуальних особливостей людини. СТРУКТУРА УВАГИ Стійкість - тривалістю зосередження на об’єктах діяльності. Переключення – навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший, якщо цього вимагає діяльність. Розподіл спроможність людини одночасно спостерігати кілька об’єктів своєї діяльності. Обсяг – кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою і сприйняті в найкоротший час.

Уява – психічний процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів об’єктів, яких вона ніколи не сприймала. Мимовільна створення нових образів відбувається без певного наміру. Репродуктивна – створення людиною образів певних об’єктів на підставі їх словесного описування чи графічного зображення. РІЗНОВИДИ УЯВИ Довільна - створення образів на етапі творчої діяльності людини. Творча – створення людиною нових оригінальних образів.

ПРИЙОМИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗІВ Аглютинація – створення образу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин, узятих із різних об’єктів. Аналогія - новий образ створюється, схожим на реально існуючий об’єкт, але в ньому проектується принципово нова модель явища чи факту. Наголошування - навмисне посиленні в об’єкті певних ознак, які виявляються домінуючими серед інших.

Уявлення – психічний процес формування в мозку суб'єктивних образів об'єкту чи предмету, що може супроводжуватись відривом від реальної дійсності, на основі фантазії та мрійництва. Залежно від змісту визначають уявлення Наочні Художні Технічні - вигляді геометричних фігур Наукові побудові гіпотез, проведенні експериментів, в узагальненнях, Описові

Висновки по другому питанню. Поняття про увагу, уяву та уявлення. ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС ПІЗНАВАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕХАНІЗМ ПІЗНАННЯ Взаємодія процесів збудження та гальмування, виникнення в корі півкуль головного мозку осередку оптимального збудження 3 УВАГА Зосередження свідомості на об’єкті діяльності 4 УЯВА Створення образів нових об’єктів. Дисоціація життєвих вражень УЯВЛЕННЯ Випереджальне відображення реальності Об’єднання виокремлених елементів у новій комбінації 5

Психологічний тренінг. Мета - в процесі дослідження визначити специфічні прояви, суб'єктивної оцінки реальної дійсності. Щелкни дальше

Порахуйте скільки людей Ви побачите на наступному малюнку? Щелкни дальше

Щелкни дальше

Їх було 9. . . Щелкни дальше

. . . червоні, горизонтальні смуги – вони паралельні чи ні? Щелкни дальше

Так , вони паралельні. . . Щелкни дальше

Чорні чі білі крапки, що Ви бачите? Щелкни дальше

Ви спроможні бачити чорні та білі крапки, але на малюнку тільки білі. Щелкни дальше

Уважно подивіться на малюнок, що відбувається ? Щелкни дальше

ЗАФІКСУЙТЕ ПОГЛЯД НА ОДНОМУ КОЛІ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ІНШИМИ? Щелкни дальше

ЗАФІКСУЙТЕ ПОГЛЯД НА МАЛЮНКУ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ? Щелкни дальше

Що Ви бачите? Спираль, чи коло? Щелкни дальше

. . . все коло. . . Щелкни дальше

Є там сірі крапки, між квадратами, чи їх нема? Щелкни дальше

Нема! Щелкни дальше

УЯВЛЕННЯ: o 1) Уважно дивимось не відриваючи погляд на 4 маленькі крапки у центрі малюнка. o 2) Потім повільно переводимо погляд на щось велике та однокольорове біля себе (стіна). o 3) Ви побачите як формується світле коло. o 4) Декілька разів моргнути. o 5) Що, або кого Ви побачили? Щелкни дальше

Щелкни дальше

Повільно переводимо погляд на щось велике та однокольорове біля себе (стіна). Що, або кого Ви побачили? Щелкни дальше

ПИТАННЯ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСІВ МИСЛЕННЯ ТА ПАМ’ЯТІ. Мислення – психічний процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях. ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ Глибина - уміння визначати сутність, явищ, бачити проблему там, де її не помічають інші та передбачати можливі наслідки подій і процесів. Послідовність - уміння дотримуватися логічності при висловлюванні та обґрунтуванні суджень. Самостійність - вміння ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших. Критичність здатність не потрапляти під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища. Широта - здатність охопити значне коло питань, у різних галузях. Гнучкість - уміння не стандартно визначати сутність подій і процесів.

Операції мислення ФОРМИ МИСЛЕННЯ Аналіз виокремлення у об’єктів їхніх частин, елементів, ознак і властивостей. Синтез – об’єднання окремих частин, ознак і властивостей об’єктів в єдине нове ціле. Абстрагування – відокремлення одних ознак предметів від інших та від самих предметів, яким вони властиві. Порівняння – пізнання схожості та відмінності ознак та властивостей об’єктів. Класифікація – узагальнення рис предметів, яке дає можливість групувати їх за іншими ознаками. Узагальнення –продовження і поглиблення синтезуючої діяльності за допомогою слова. Судження – відображення об’єктивної дійсності, при стверджуванні наявності або відсутність певних ознак у об’єкту. Міркування – ряд пов’язаних між собою суджень, для доведення або заперечення думки. Умовивід – на основі одного або кількох суджень виводиться нове. Поняття – визначення сутності предметів та явищ дійсності в їх істотних зв'язках і відносинах.

РІЗНОВИДИ МИСЛЕННЯ ЗА ФОРМОЮ Наочно-дійове – розв’язання завдання безпосередньо включається в саму діяльність. Наочно-образне - своїм змістом має образний матеріал, маніпулюючи яким людина аналізує, порівнює чи узагальнює істотні аспекти у предметах та явищах. Словесно-логічне, або абстрактне, здійснюється в словесній формі за допомогою понять, які не мають безпосереднього чуттєвого підґрунтя, властивого сприйманням та уявленням. ЗА СТУПЕНЕМ НОВИЗНИ ТА ОРИГІНАЛЬНОСТІ • РЕПРОДУКТИВНЕ (ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ) • ПРОДУКТИВНЕ (ТВОРЧЕ) ЗА ХАРАКТЕРОМ ЗАВДАНЬ • ТЕОРЕТИЧНЕ • ПРАКТИЧНЕ

ГЕНДЕПНІ ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ ЖІНОЧІ ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ ЧОЛОВІЧІ ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ

Пам’ять – психічний процес щодо закріплення, зберігання та наступне відтворення людиною її попереднього досвіду. Запам’ятовування Мимовільне здійснюється без спеціально поставленої мети. Довільне визначається рівнем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Механічне здійснюється без розуміння суті. Смислове (логічне) - спирається на розуміння матеріалу в процесі роботи з ним. Умова продуктивного запам'ятовування осмисленість та розуміння предмета. Відтворення є показником міцності запам’ятовування і разом з тим наслідком осмисленості та розуміння. Забування – процес, зворотний щодо запам’ятовування.

За змістом залежно від того, що запам'ятовується і відтворюється, розрізняють чотири види пам'яті Образна виявляється в запам’ятовуванні образів, конкретних предметів, явищ, при наочному спостереженні зв’язків і відносин між ними. Словесно-логічна – думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети та явища в їхніх істотних зв’язках у загальних властивостях. Рухова - полягає у запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів. Емоційна полягає у запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх емоцій та почуттів.

Індивідуальні особливості пам'яті Швидкість - кількість повторень, необхідних людині для запам'ятовування нового матеріалу. Точність відповідність відтвореного тому, що запам'ятовувалося, і кількістю зроблених помилок. Міцність - тривалость збереження завченого матеріалу (або у повільності його забування). Готовність до відтворення - як швидко та легко у потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.

Висновки по третьому питанню. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСІВ МИСЛЕННЯ ТА ПАМ’ЯТІ. 6 7 ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС ПІЗНАВАЛЬНА ФУНКЦІЯ МИСЛЕННЯ Розкриття внутрішньої, Операції аналізу, синтезу, безпосередньої, не порівняння, отриманої через абстрагування, відчуття та узагальнення, сприймання сутності класифікації та об’єктів та явищ систематизації дійсності ПАМ’ЯТЬ Накопичення життєвого досвіду МЕХАНІЗМ ПІЗНАННЯ Здатність нервової системи фіксувати і зберігати та відтворювати враження

Пізнаючи всесвіт у процесі розумової діяльності людина фіксує і зберігає в мозку об'єкти та явища у вигляді певних образів.

ВИСНОВКИ ПО ТЕМІ ЗАНЯТТЯ. Пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності, людина здійснює всіма пізнавальними процесами одночасно. Але кожний з цих процесів має певні закономірності й постає у психічній діяльності або як провідний, або як допоміжний. Вичерпні знання про об'єктивну дійсність, внутрішню, безпосередню сутність об'єктів та явищ людина одержує за допомогою вищої форми абстрактного пізнання реальності. Разом з тим розумова діяльність неможлива без участі відчуття, сприймання, уяви, уваги, мислення та пам'яті на основі яких відбуваються емоційні і вольові психічні процеси.

Завдання для самостійної роботи Опанувати навчальну літер а т у р у: 1. В. С. Лозниця. Основи психології та педагогіки. Навчальний посібник. – с. 131145. 2. Терещенко, В. В. Колісник, Г. О. Славтіч. Альбом схем та основних положень з психології. Наочний посібник. – с. 9 -12. 3. О. М. Степанов. М. М. Фіцула. Основи психології та педагогіки. Навчальний посібник. – с. 58 -70, 82 -92. Відпрацювати відповідь на питання: У чому принципова відмінність пізнавальної діяльності людини та тварин?

Тема наступного групового заняття: Емоційно-вольова сфера особистості. Проблемні питання науковотеоретичного дослідження: 1. Поняття про емоції та почуття та їх класифікація 2. Поняття про настрій. Класифікація психічних станів.