Поздоровляю Вас з Новим 2012 роком З переходом

Поздоровляю Вас з Новим 2012 роком! З переходом Вами студентського екватора! Бажаю Вам усім міцного здоров’я, щастя, любові, успіхів у навчанні і подальшому житті.

В цьому семестрі буде 1 лекція на 2 тижні та щотижня – семінарські заняття + курсова робота до 31 березня + наукові дослідження до 15 березня + модуль Пам’ятайте, що молодість проходить швидко, а семестр – ще швидше. А тому будьте молодими, але не забувайте, що Ви ще й студенти! КІНГ, 3 -курс, 1962 р

Тема 10 СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ

ПЛАН: 1. Необхідність, сутність та структура кредиту. 2. Функції кредиту. 3. Єдність кредиту з іншими економічними категоріями та відмінності між ними. 4. Стадії та закономірності руху кредиту (самостійно) 5. Принципи кредитування.

Література: 1. Підручник, 6 -те видання, р. 10. 2. Навчально-методичний посібник, видання 2006 і 2011 рр. 3. Версаль Н. І. , Дорошенко Т. В. Теорія кредиту: Навч. посібник. – В. Д. «Києво. Могилянська академія» , 2007. – 483 с. 4. Бунге Н. Теория кредита // М. Бунге: сучасний дискурс. – К. : Знання, 2005. – с. 267 -474.

Вивчивши цю тему, Ви зможете: Ш зрозуміти, як і чому виник кредит, які його сутнісні ознаки, що даються різними авторами; Ш розпізнавати кредит серед інших економічних категорій за його сутнісною ознакою; Ш усвідомити закономірності та стадії руху кредиту; Ш керуватись основними правилами кредитування при здійсненні кредитних операцій; Ш ознайомитись з поки що короткою історією розвитку кредитних відносин в Україні; Ш зрозуміти сутність та відмінності основних теорій кредиту (у підручнику не даються).

1. Необхідність, сутність і структура кредиту Кредит виник на основі функції грошей як засобу обігу, коли продавцеві потрібно було продати товар, але у покупця, якому цей товар був потрібен, не було грошей, щоб його купити. То в разі довіри продавця до покупця товар продавався з відстрочкою платежу. Звідси й назва – кредит (від лат. credo – вірю). У момент оплати товару гроші стали виконувати функцію засобу платежу. Ці причини і умови необхідності кредиту в основному збереглися й до нашого часу. Але й тут час попрацював.

Загальні передумови для успішного розвитку кредиту: Існування у суспільстві товарного виробництва і пов’язаного з ним товарного обігу. q Довіра між учасниками кредитних відносин. q Добровільність кредитних відносин. q Рівноправність учасників кредитних відносин. q Учасники кредитних відносин мають бути юридично самостійними. q Діяльність суб’єктів господарювання здійснюється на засадах комерційного чи господарського розрахунку. Але в кожному разі для виникнення кредитних відносин наявність усіх цих передумов не є обов’язковою. q

Необхідність кредиту Авансований господарюючими суб’єктами основний (І-й рядок формули) і оборотний (2 –й рядок) капітали здійснюють кругооборот і оборот. Відома формула Г – Т – … – В – … – (Т + ∆Т) – (Г ± ∆Г) мною розділена на дві, сполучені фігурною дужкою. Зверніть увагу на знак ±. Адже не усі підприємства одержують від своєї діяльності прибуток! Але наші економісти цього вперто не помічають. Г – Т –. . . В. . . – т – г Г – Т –. . . В. . . – [(Т + ∆Т) – т] – [(Г ± ∆Г) – г], де г – амортизаційні відрахування

Значення поділу на дві частини формули кругообороту капіталу підприємства дає методологічну основу для визначення сутності основного та оборотного капіталу; n призводить до висновку, що амортизаційні відрахування є складовою основного, а не оборотного капіталу і призначені для заміни зношених засобів праці новими; n

Необхідність в кредиті розглянемо на прикладі кругообороту оборотного капіталу. Його характер обумовлюється багатьма причинами: § галуззю економіки, до якої належить підприємство; § характеру діяльності – сезонне чи несезонне підприємство; § умовами постачання товарно-матеріальних цінностей і розрахунків за них; § умовами запуску цих цінностей у виробництво; § тривалістю виробничого процесу; § умовами реалізації готової продукції тощо. Все це викликає коливання потреби в оборотному капіталі як протягом одного кругообороту, так і в різних кругооборотах. Різний він у підприємств з сезонним і несезонним характером виробництва.

Потреба в оборотному капіталі Норматив власного оборотного капіталі I кв. IІІ кв. IV кв. Коливання потреб в оборотному капіталі підприємств із сезонним характером виробництва (цукровий завод)

Потреба в оборотному капіталі Норматив власного оборотного капіталі I кв. IІІ кв. IV кв. Коливання потреби в оборотному капіталі підприємств із несезонним характером виробництва

Залежність потреби в кредиті від коливання в джерелах формування оборотного капіталу, тис. грн. Джерело покриття потреби в оборотному капіталі Загальна потреба в оборотному капіталі Обсяг за станом на 1. 01 1. 02 1. 03 1. 04 1000 у тому числі: • власні і прирівняні до них кошти • кредиторська заборгованість 450 480 400 420 160 130 510 230 • інші джерела Потреба в кредиті 310 80 390 - 120 - 180 170 Приблизно так пояснюється потреба в кре- диті в основний капітал і населення на різні потреби.

Сутність кредиту у визначеннях, наведених у роботах українських та зарубіжних авторів

Сутність кредиту Кредит – економічні відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами і держава-ми з приводу перерозподілу вартості (цінності) на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотків. Під цінністю тут розуміємо гроші та матеріальне майно. Таким чином, ознакою (атрибутом) кредиту є рух на засадах повернення. Таке визначення було дано лектором у 1 -му виданні нашого підручника (1992), в посібнику “Банківські операції” (с. 199), а також в Гроші та кредит: Навч. -метод. посіб. для самост. вивч. дисц. , для студ. спец. «БС» / М. І Савлук, І. М. Лазепко. , О. А. Брегеда, Н. П. Баріда. . - К. : КНЕУ, 2006. – с. 85 В економічній та юридичній літературі є безліч інших визначень, окремі з яких розглянемо.

Гроші та кредит: Підручник / 6 -те вид, перероб. і доп. / За заг. ред. М. І. Савлука. – К: КНЕУ, 2011. – С. 349 Кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності. Але! Чи тільки коштів? Чи тільки вільних? Чи завжди на засадах добровільності?

Чому з таким визначенням не можна погодитися? 1. В ньому говориться, що кредит – це передання вільних коштів. Це положення розкритикував проф. Г. А. Шварц у своїй роботі «Сущность и функ-ции кредита» (1957 р. ), мотивуючи це наявністю т. зв. емітованих пасивів і власних коштів банків. 2. До ознак кредиту віднесені платність та добровільність. Але на практиці вони не завжди мають місце Деякі автори ще більше розширюють коло ознак кредиту (Щетинін А. І. додає терміновість, Михайловська І. М. , Ларіонова К. Л. - забезпеченість, строковість та цільовий характер використання і т. д. ).

Кочетков В. М. , Сироцинський Д. Г. , Андрушко Н. Ю, Гроші та кредит. Навч. -метод. посібник, 2 -ге вид. – К: Вид. Європейського ун-ту, 2002. Кредит - (лат. сredo - вірити) економічні відносини між юридичними та фізичними особами, а також державами з приводу отримання позики в грошовій або товарній формі на засадах повернення, строковості, платності. В. М. Кочетков працював на нашій кафедрі водночас працював ще в кількох ВНЗ та писав докторську дисертацію. Як видно, це визначення є гібридом на базі попередніх.

Івасів Б. С. Гроші та кредит: Підручник. – Тернопіль: Вид. «Карт-бланш» , 2005. Кредит – це система економічних відносин, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання на умовах повернення й платності. Це гібрид із мого і М. І Савлука визначень. Так роблять й інші автори.

Луців Б. Л. . Гроші, банки та кредит: Навч. посіб. - 2 -ге вид. , перероб. - Тернопіль: Карт-Бланш, 2000. – с. 140 -143 Кредит - (лат «сreditum» позичка, борг) – це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності. Тут уже не згадуються вільні кошти, але даються не суттєві ознаки – принципи кредитування (строковість, платність).

Щетинін А. І. Гроші та кредит. К. : 2006. n Кредит являє собою сукупність економічних відносин, що виникають між кредитором і позичальником із приводу передачі вартості (майна або грошей) у позичку на умовах повернення, терміновості й платності.

Алєксєєв І. В. , Колісник М. К. , Вівчар О. Й. та ін. Гроші та кредит: Навч. посібник. – Львів: Вид. Нац. Ун-ту. «Львівська політехніка» , 2004. n Кредит - це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності.

Дробозіна Л. О. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит. Видавнича агенція «Вертекс» , 2001. – с. 325 Кредит – рух позичкового капіталу, здійснюваний на засадах забезпеченості, терміновості, поворотності і платності. Але! Чи завжди кредит забезпечений? Є ж так звані бланкові кредити. Чи завжди при наданні позички обумовлю-ється термін її повернення? Чи завжди кредит платний? В мусульманських країнах процент не стягується. Все це принципи кредитування.

Денисенко М. П. , Кабанов В. Г. Л. М. Худолій Л. М. Грошово-кредитна діяльність банків. Кредит – позичковий капітал у грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Ще краще! ☺

Михайловська І. М. , Ларіонова К. Л. Гроші та кредит: Навч. посібник. - Львів, «Новий Світ» , 2007. Кредит – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користу. М. К. вання на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання. Чому тільки банку?

Демківський А. В. Гроші та кредит: Навч. посібник. - К. : Да. Кор, 2003. - с. 171 Кредит – (лат «сreditum» - позичка, борг; «credo» – вірити) – провідна форма руху позичкового капіталу, що виникла на певному етапі розвитку суспільного виробництва і ринкового обміну, де продавці товарів протистоять один одному. Але! Що значить провідна форма руху позичкового капіталу? Хіба є другорядна? До чого тут час виникнення? Чи відноситься це до сутності цієї економічної категорії?

Лисенков Ю. М. , Коротка Т. А. . Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Навч. посібник, - К. : Вид «Зовнішня торгівля» , 2005. – с. 86 -87 Кредит – кошти й матеріальні цінності, які надаються резидентами чи нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений термін і під відсоток. Майже ці ж недоліки, що й має попереднє визначення. Проте автори поряд з коштами називають матеріальні цінності, що є позитивним.

Загордній А. Г. , Вознюк Г. Л. Гроші. Валюта. Валютні цінності: Терміноло-гічний словник. – Львів: Бак, 2000. –с. 80 -81 Креди т (позика) – кошти й матеріальні цінності, що надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під відсоток. Кредит розподіляється на фінансовий, товарний і кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Булєєв І. П. , Пілецька С. Т , Коритько Т. Ю. , Гаврікова А. В. Гроші та кредит: Навч. посібник. - К: ЦУЛ, 2007. - с. 50 -52 n Кредит – сукупність коштів, наявність передумов для отримання кредиту та здатність повернути його.

Філімоненков О. С. . Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Житомир, 2000. – с. 310 -311 Кредит – відображає економічні відносини, що пов’язані з акумуляцією і планомірним використанням за допомогою перерозподілення установами банків тимчасово вільних грошових коштів на умовах повернення, оплати і з метою найбільш ефективного їх використання в народному господарстві. Це найпоширеніший варіант визначення в радянській економічній літературі.

Девід В. Пірс. Словник сучасної економіки Макміллана. - 4 -те видання. - К: Вид-во «Артік» , 2000. Кредит– термін широко використовується до операцій або станів, які включають позику грошей, звичайно на короткий термін. «Дати кредит» означає профінансувати прямо або непрямо витрати інших осіб з поверненням платежу в майбутньому. Кредит є непрямим, коли продавець або виробник постачає товари у кредит, тобто з оплатою в майбутньому. Навряд, чи з цього визначення можна отримати чітке уявлення, що таке кредит.

Бунге Н. Теория кредита // М. Бунге: сучасний дискурс. – К. : Знання, 2005. – с. 267 -474. Микола Християнович Бунге (18231895) тричі обирався ректором Університету ім. Св. Володимира і одночасно керуючим Київської контори Держбанку. Він став засновником Київської наукової політекономічної школи. У 18811886 рр. обіймав посаду міністра фінансів, а у 1887 -1895 рр. – голови Комітету міністрів Російської імперії. М. Х. Бунге – вчений зі світовим ім’ям. Його наукові праці присвячені різним галузям науки, але найбільше економічної. Особливо великий внесок він зробив у розвиток теорії кредиту та банківської справи. Кредит есть вид мены, в которой передается ценность или личная услуга по доверию к будущему вознаграждению (с. 284).

Савлук М. І. , Лазепко І. М. , Брегеда О. А. , Баріда Н. П. Гроші та кредит. Навч. -метод. посіб. для самост. вивч. дисц. , для студ. спец. «БС» . - К. : КНЕУ, 2006. – с. 85 n Кредит – це економічні відносини між юридичними, фізичними особами і державами з приводу передавання вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента.

Банківські операції: Навч. посіб. для дист. навч. / Кол. авт. під кер. І. М. Лазепка. - К. : Університет “Україна”, 2007. - с. 199 n Кредит – це економічні відносини між юридичними і фізичними особами та державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення та, як правило, з виплатою процента.

Структура кредиту Ш суб’єкти кредитних відносин (позичальник, кредитор і, можливо, третя особа – поручитель, гарант, страховик); Ш об’єкт кредитних відносин; Ш позичкова вартість (цінність). Залежно від складу суб’єктів кредитних відносин розрізняють їх типи: між банком і юрид. особою; між банком і фіз. особою; між державами і т. д. Усі вони мають свої особливості.

2. Функції кредиту Ще у 1977 р. О. І. Лаврушин нарахував в літературі 27 функцій кредиту, які називають автори. Ми вважаємо, що кредит виконує такі функції: ☻ перерозподільна; ☻ регулювання маси грошей у грошовому обігу; ☻ контрольна; ☻ капіталізація вільних грошових коштів.

3. Єдність кредиту з іншими економічними категоріями та відмінності між ними. Кредит є економічною вартісною категорією. Він займає певне місце серед цих категорій, а тому тісно пов’язаний з ними. В той же час від них він відрізняється своєю родовою ознакою (атрибутом) рухом вартості на засадах повернення. Цим насамперед він відрізняється від фінансів, хоча у сучасній ек. літературі під впливом процесу адаптації наших знань до точок зору т. зв. західної ек. думки його з ними часто ототожнюють. При цьому ігнорується те, що там перевага надається прикладному напрямку розвитку теорії, а у нас – абстрактному. Кожен напрямок досяг певних успіхів і кожен з них має свої переваги і недоліки

Наша економічна думка в теорії пішла дальше, ніж західна, зокрема в питанні розуміння сутності фінансів і кредиту. Виходячи з різної сутності цих двох економ. категорій розрізняють й різні методи забезпечення господарюючих суб’єктів грошима – фінансування і кредитування. Фінансування підрозділяється на самофінансування, відомче та бюджетне фінансування. В цих двох методах фінанси і кредит діють, як відомі Вам з фізики сполучені посудини. Про зв’язок з іншими ек. категоріями прочитаєте у підручнику.

4. Стадії руху кредиту 1. Формування вільної вартості (цінності) у кредиторів. 2. Розміщення вільних коштів в позички. 3. Отримання додаткових коштів позичальником. 4. Використання позичальником позички на свої цілі. 5. Вивільнення коштів з обороту позичальника 6. Повернення позичальником позички кредитору 7. Одержання кредитором коштів, наданих в позичку

5. Принципи кредитування Поняття “принцип” та “атрибут” Атрибут [< лат. attributum приданий] – суттєва ознака, постійна властивість чого-небудь, невід’ємна приналежність предмета. Принцип [< лат. рrincipium основа, засада] – основне правило дії, поведінки. Звідси, по-перше, абсурдним є вираз “основний принцип”. По-друге, принципи пишуться людьми і для людей, тому з них можуть бути винятки, вони можуть змінюватися (виникати, відпадати, змінювати свій зміст). З атрибута ніяких винятків не може бути, бо тоді явище чи предмет перестає бути собою.

Цільовий характер кредиту Кредитування на певний строк Забезпеченість повернення кредиту 5. Принципи Платність кредитування Кредитоспроможність позичальника Кредитування в міру потреби позичальника в коштах Обов’язкова участь позичальника власними коштами у фінансуванні об’єкта кредитування

6. Теорії кредиту

Дякую за увагу!