ПОЯВА ЇХ У ЛІТЕРАТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ ПІДГОТУВАВ УЧЕНЬ

ПОЯВА ЇХ У ЛІТЕРАТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ ПІДГОТУВАВ УЧЕНЬ 11 - КЛАСУ М ВОЗНЕСЕНСЬКОГО ЛІЦЕЮ “ІНСАЙТ “ ВИШНЕВСЬКИЙ АРТУР

пів атичних норм і принци мокр Поновлення де я о сприятливі умови дл співжиття створювал — відродження льтурного національно-ку раїни, тури і мистецтва Ук розвитку літера ності ї і громадянської актив піднесення творчо ння нції республіки, зроста художньої інтеліге в її доробку, діяльності інтересу людей до житті. суспільно-політичному

Українське художнє слово продовжували збагачувати митці старшого покоління — П. Тичина, М. Рильськи й, М. Бажан, В. Сосю ра та ін. Здійснюючи свої дав ні задуми, В. Сосюра написав сповідальну повість "Третя рота", "Розстріляне безсмер поеми тя" та "Мазепа". Ал е тоді їх опублікувати не вда лося. Плідно працю вали М. Стельмах, з-під пера якого вийшли роман и "Кров людська — не водиц я", "Хліб і сіль", та О. Гончар, роман якого "Тронка " було відзначено Ле нінською премією. Романом "В ир" назавжди вписав в історію української літера тури своє ім'я Григорій Тютюнник. Збагачув али поезію і прозу тво Малишка, Л. Первом айського, П. Загребел ри А. ьного та ін.

Значний внесок у скарбницю художньої творчості та моральну атмосферу суспільства робили майстри молодого покоління. На повний голос заявили про себе поети і прозаїки М. Вінграновський, Є. Гуцало, І. Драч, Р. Іваничук, І. Калинець, В. Коротич, Л. Костенко, Р. Лубківський, Ю. Мушкетик, Д. Павличко, М. Руденко, Є. Сверстюк, В. Симоненко, І. Чендей, В. Шевчук та багато інших. В Україні формувалася та парость культури, представники якої одержали назву "шестидесятники". Це були люди нового політичного і естетичного мислення, носії таких думок і почуттів, на які не спромоглося старше покоління. Вони зверталися до історії свого народу й водночас прагнули аналізувати душу сучасника, його інтелектуальний та емоційний розвиток, на повний голос говорили про реальні проблеми життя, болючі питання, замовчувані в часи сталінщини, обстоювали загальнолюдські ідеали, заперечували аморальність.

творчої єві активно діяв клуб ентами Ки На початку 60 -х рр. уаснований у 1959 р. студ з молоді "Супутник", уту і консерваторії, літераторами і театрального інститзидентом клубу став Л. Танюк. художниками. Пре учалися до глибин національної Молоді митці прил и свій світогляд та світобачення культури, формувалитачів. Члени клубу їздили по своїх слухачів та ч али творчі вечори, самвидав. Під Україні, організовувбуло утворено клуб творчої молоді впливом київського і. Там президентом його став М. "Пролісок" у Львов ці об'єднання було розігнано. Косі в. Невдовзі за рішенням партійників, а й з Причому не тількияких представників старшого Проте благословіння де аїнських митців. укр опокоління пливало на суспільня абияк в естидесятництво" н, е відродженн "ш віщувало думку громадську демократизацію. і, свідомост ого національної народ, примусили й будили Шестидесятники роз думати.

ока інтерес висдих ли дей виклика них виступів моло лю У багатьох сть публікацій та ус пові і ські о. їхні принци аково ичног громадян би та І. Світлчні статті були одн зю критиків І. Дтературно-крити ики лі лих до критдної звик об'єктивні творів як не иків. На захист рі до вимогливими і молодих письменн Стус. онеччини В. ними , так ь з Д маститих олодий учител мажорними поетич м мови ставав ть він починав ва дожнього сло а, іс лу ху Свою творч вдовзі всю си ичного насильств , але Не творами ької бюрократ проти важання людс ову в та зне спрямува раведливості ературного життя зн п соціальної нес часи до літ сот ті і з кількая із як гідності. У письменників, вими повернулис 25 включилися часи сталінщини жи ька, ький, О. Ковінтура их у. Гжиц засуджен ма І. Багмут, Вн. Українська літера е заслання, зокрабліовський та і жанрами, ми Ш 3. Тулуб, Є. ставлена різноманітни лася сучасність, пред бража була и, в яких відошого повсякдення. ворам численними тнегативні явища на викривалися

ля здіймалася нова хви убліці Та поступово в респ митців, адресу на нь звинуваче ідеологічних казівкою ізмі. Так, у 1958 р. за в насамперед у націонал ена а заборонена й знищ и бул ЦК Компартії Україн вличка оетична книжка Д. Па ап тільки-но віддрукован не ор викривав ідеологіч ій авт я "Правда кличе", в як та інші перекрученн атизм фарисейство, бюрокр і активу еспубліканській нарад сталінської доби. На р ів 8 еологічних працівник а ід творчої інтелігенції т країни ені ЦК Компартії У ім квітня 1963 р. від си" ормалістичні викрута яв, "ф зазначалося, що, мовл М. ожній зміст творів -худ спотворюють ідейно Костенко, Л. Драча, І. Вінграновського, акож им гріхом вважалося т гічн Неприпустимим ідеоло в своїй ти віддавали перевагу е те, що деякі молоді по їм цінностям. ким загальнолюдсь творчості руку. ерекривався шлях до д п

Одні з пис ьменників пр истосовувалися загальної атм до осфери крити ки різномані надуманих "збо тних чень" у літерат урі, як це робив Корнійчук, або О. Є. вдавалися до анонімних, а т прилюдних дон о й осів на своїх к олег, як це зро Ванда Василе била вська з крем лівської трибу березні 1963 ни у р. під час з устрічі Хрущо письменниками ва з країни. Інші м ужньо відстоюв правду мисте али цтва й сами х "інакомисля Зокрема, у скр чих". утний для І. Д рача час йому допомогу прий на шов П. Загре бельний. Відк захищав від н рито есправедливих утисків І. Дзю Некрасов. На бу В. підтримку В. С туса, В. Симон активно висту енка пав І. Світли чний, якого т невдовзі спітка акож ла нелегка дол я.

ті. истецькому жит ся в м го цеси відбували ро Складні п итку музично розв д ульсом для Певним імп ва ЦК КПРС ві тано країні була пос мистецтва в У а тенденційні імал 58 р. , що зн а" та 28 травня 19 "Велика дружб ура ня з опери В. М ича звинувачен рів К. Данькев ито їнських композ Від з опер укра Жуковського " Г. ки ельницький" і "Богдан Хм раведливі оцін несп ". Переглянув щирого серця спубліки і ЦК в ре у композиторі творчості ряд ення помилок, равл аїни, хоча вип не Компартії Укр ганами партії, ор центральними ася допущених умов розгортал их итичним. За ц Кос. А. було самокр торів компози. льність дія творча. Майбороди, Ю , П , С. Людкевича Анатольського огаренка та ін. Мейтуса, А. Шт

Протягом 1958— 196 5 Україні зменшилася рр. чисельність театрів в з 80 до 61, хоча к глядачів за цей періо ількість д зросла з 14, 3 млн. д о 15, 5 млн. на рік. Та якщо враху вати, що в республіці тоді було понад 100 міст р есп підпорядкування, що убліканського і обласного чимало глядачів від в театр кілька разів н а рік, то виходить, щ ідували о не один десяток мільйонів л юдей, переважно з сільської місцевості та робітн ичих селищ, був по збавлений можливості спілкуван ня з театральним ми ст А на сцені йшли спе ктаклі, присвячені су ецтвом. часності й минулому України, с тав твори українських т илися класика й драматичні а інших авторів, зо крема М. Зарудного, О. Коломій ця, В. Минка, І. Рача д В театрах республ іки працювала ціл и та ін. а плеяда талановитих майстр ів сцени — А. Б уч Добровольський, Є. Пономаренко, М. Ро ма, В. манов, Н. Ужвій, К. Хохлов, Ю. Шумський та багато ін ших.

, покоління. Зокрема лоде атру приходило й мо ка як До те овлення Леся Таню я стан ької в ті роки відбувалос та. У часи "хрущовс бліцис ь, ежисера, поета і пу р неабияку мужніст ляв а лиги" він прояв від пам'яті Леся Курбас ечорів , анізовуючи цикли в орг країнського театру ра у еликого реформато про як в прогресивні думки і свої еред публікував у прес во викликало с торст лу еатр. Його нова т бурхливу й трива иків ло атральних працівн те елося почути чима дов кусію, в якій йому дис. раведливих докорів несп

Гідне місце у д образотворче муховному надбанні українс вже відомих истецтво. Воно було предс ького народу посідає Трохименка, О майстрів — М. Божіятавлене тоді іменами митців — В. . Шовкуненка, Т. Яблонсь , М. Дерегуса, К. к Споруджували Бородая, К. Клокова, Оої, а також молодих особам, хоча ся численні пам'ятники. Лопухова та ін. написано чим не всі вони мали художбагатьом видатним історичне ми ало полотен, що відобра ню цінність. Було мистецтві Ук нуле народу. Одначе жали сучасність та консерватизм раїни не міг не позн на образотворчому абсолютне нер керівництва культурою ачитися негативно авангардистів озуміння М. С. Хрущовим. Спираючись на , авторів. Прова воно розпочало кампанію творів художниківхудожники А. дилася вона і в Україні. Т різної критики їхніх у та ін. До 150 Горська, П. Заливаха, Л. С т її жертвами стали вестибюлі Ки -річчя з дня народження емикіна, Г. Севру к вітраж, на якївського держуніверситет Т. Г. Шевченка у у однією рукою ому було зображено гнів вони виготовили високо піднят пригортав покривджену ж ного поета, котрий ій шевченківськи другій тримав книжку. інку — Україну, а у рабів німих, я й віршований рядок: "Во Таку композицію та визнано ідеоло на сторожі коло них постзвеличу малих отих та Л. Семнкінугічно шкідливими і вітраж авлю слово" — було зни виключили зі Спілки художн щено. А. Горську иків України.

українське днощі тру значні та лало До ївської, Одеської и Ки мистецтво. Стрічк кіно удожніх фільмів ій х нської кіностуд Ялти поверховості та зму, влялися схемати ність позба овували прихиль авой юстративності, з ами іл нання за меж виз овоядача. Здобули гл ької студії наук Київс ії публіки роботи рес Української студ та лярних фільмів попу фільмів. х ьни ально-документал ьми хронік дбанням стали філ им на " В. начним мистецьк З араджанова, "Сон " С. П іні забутих предків "Т Денисенка та ін.

Вірменин за н аціональністю , народжений С. Параджано у Грузії, в як майстер сформувався де працював в Україні, на Київській кіностудії про років. Його тягом 10 кіноосвітою керував вид український атний режисер І. С авченко. Філ забутих пред ьм "Тіні ків", поставл ений за пов Коцюбинсько істю М. го, вразив н е тільки укр глядача, а й у аїнського весь світ своєю поетичністю, глибиною ху силою та дожнього від творення су трагізму наро тності й дного життя. Він одразу ви Параджанова сунув С. в лідери кіне матографічно Україні. го руху в

я зду відкрилис X з'ї. ином, після X мч и і мистецтва тур Таки огресу літера пр х ожливості для м емократични ня д ове гальмуван на розвиткові а поступ Т ося вно позначил ти процесів нега му культури. ціло ього життя, в художн