Скачать презентацию Походив з козацької родини він народився 23 Скачать презентацию Походив з козацької родини він народився 23

Соколянський.pptx

  • Количество слайдов: 12

. Походив з козацької родини, він народився 23 березня 1889 року в станиці Донській . Походив з козацької родини, він народився 23 березня 1889 року в станиці Донській на Кубані.

. Початкову освіту здобув у станиці, а педагогічну - в Кубанській учительській семінарії. Упродовж . Початкову освіту здобув у станиці, а педагогічну - в Кубанській учительській семінарії. Упродовж 1908 - 1913 рр. навчався на педагогічному відділенні природничо-історичного факультету Санкт. Петербурзького психоневрологічного інституту.

. З початком Першої світової війни І. Соколянський, незважаючи на повну глухоту правого вуха, . З початком Першої світової війни І. Соколянський, незважаючи на повну глухоту правого вуха, був мобілізований на військову службу, яку відбував на Кавказі. У серпні 1918 -го р. повернувся в Олександрійське училище, але пропрацював там недовго. Наступного року організував школу для глухих дітей в Умані. .

. . Він працював в апараті Наркомосу УСРР, очолював Науковометодичний комітет управління соціального виховання. . . Він працював в апараті Наркомосу УСРР, очолював Науковометодичний комітет управління соціального виховання. І. Соколянський, в першу чергу привертав увагу громадськості до дітей з різними психофізичними вадами. .

. У 1925 році розпочався один з найбільш цікавих та плідних періодів його професійної . У 1925 році розпочався один з найбільш цікавих та плідних періодів його професійної діяльності – він організовує у Харкові школу-клініку для сліпоглухонімих. І. О. Соколянський був також одним з організаторів Науково-дослідного Інституту Педагогіки. У 1929 році Іван Опанасович очолив Інститут Дефектології УРСР.

. 28 лютого 1934 року Соколянського вирішили відправити на заслання до Казахстану на 5 . 28 лютого 1934 року Соколянського вирішили відправити на заслання до Казахстану на 5 років, але раптом „поталанило”: справу дефектолога призупинили і поклали в архів. Своїм звільненням навесні 1934 року, він зобов’язаний насамперед рідкісному фаху, яким він володів досконало: читання з губ, прикладна сурдопедагогіка, робота з „дефективними”. Вдруге Соколянський був заарештований у жовтні 1937 року. Після 20 місяців у внутрішній в’язниці НКВС, Соколянського звільнили.

. Соколянський переїхав до Москви, працював старшим науковим співробітником науково-практичного інституту спецшкіл і дитбудинків . Соколянський переїхав до Москви, працював старшим науковим співробітником науково-практичного інституту спецшкіл і дитбудинків Нарком осу РСФРР, директором школи для глухонімих – Дитячого будинку у м. Сергіїв Посад Московської області. У 1947 році за кількістю праць Соколянському „присудили” науковий ступінь кандидата педагогічний наук. У 1957 році його реабілітували, а 20 років по смерті присвоїли звання лауреата Державної премії СРСР.

Праці: Праці: "Формування особистості при відсутності зорових і слухових вражень" (1947) "Засвоєння сліпоглухонімою дитиною граматичної будови словесної мови" (1959) "Про дисципліну" (1927) "Дитячий рух – соціальне виховання" (1925) "Дитрух – школа-учитель"(1925) "До класифікації подразників" (1926) "Артикуляційні схеми в рецепторній мові глухонімих" (1927)

Педагогічні ідеї: І. П. Соколянський не заперечував інституту сім’ї як виховного фактора. І. П. Педагогічні ідеї: І. П. Соколянський не заперечував інституту сім’ї як виховного фактора. І. П. Соколянський намагався протистояти абсурдним доводам колег про шкідливість казки. І. П. Соколянський наголошував, що треба не тільки навчити говорити, а треба виховати в учня непереможну, жагучу потребу говорити звуками, артикуляторним апаратом, а не руками, не мімікою.

. Завдання вчителя – допомогти дитині засвоїти засоби спілкування, а отже і розвитку, сприйняття . Завдання вчителя – допомогти дитині засвоїти засоби спілкування, а отже і розвитку, сприйняття та перетворення оточуючого світу. Основним завданням домовленнєвого періоду є формування у дитини первинних (початкових) засобів контакту, а також тих засобів, за допомогою яких вона могла би виразити своє відношення до безпосередньо навколишнього його середовища: засобами виступають – жести, образотворча діяльність (ліплення, малювання).