Походи Богдана Хмельницького.ppt
- Количество слайдов: 14
Походи Богдана Хмельницького
Битва під Батогом • Би тва під Батого м (22 -23 травня (1 -2 червня) 1652 року) — бій союзної армії Війська Запорозького іКримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Марціна Калиновського. Битва була однією з важливих подій в ході Хмельниччини, завершилася перемогою союзників. • Відбулася під горою Батіг біля сучасного села Четвертинівки Тростянецького району на Вінниччині.
Передумови битви • • • Невдала загалом для Української держави воєнна кампанія 1651 року призвела до тяжкої Білоцерківської угоди. Досягнені у попередні роки здобутки під час війни за незалежність України опинилися під загрозою. На Україну почали повертатися магнати і шляхтичі, які відновлювали феодально-кріпосницькі порядки. У відповідь наприкінці 1651 року на Подніпров'ї, Чернігівщині і Полтавщині спалахнули великі селянські повстання. Не без згоди Богдана Хмельницького керував цими виступами наказний гетьман Степан Пободайло. У травні 1652 року спалахнули повстання на Київщині і Брацлавщині. Польськошляхетськийгарнізон на чолі з воєводою Адамом Кисілем змушений був покинути Київ. Протестували незадоволені складанням зменшеного реєстру козаки, більша частина з яких мала повернутися в підданство до панів. Річ Посполита прагнула ліквідувати Гетьманщину, реставрувати на її землях старий колоніальний режим. Наприкінці квітня 1652 року у Чигирині відбулася таємна нарада гетьмана із старшинами, де було вирішено готуватися до воєнних дій із Польщею. За попередньою домовленістю кримський хан прислав докордонів України татарські загони. Приводом до початку воєнних дій стало порушення молдавським господарем Василем Лупулом союзного договору. Навесні 1652 року загін Тимоша Хмельницького вирушив до Молдови, щоб укласти династичний шлюб між Тимошем Хмельницьким і Розандою — дочкою Василя Лупула, - добитися виконання умов українсько-молдовського договору.
Підготовка до битви • Польський уряд, дізнавшись про плани Т. Хмельницького зробити похід у Молдавію, наказав Марціну Калиновському розбити козаків. Поблизу Батога на березі Південного Бугу в долині недалеко від міста. Ладижина Марцін Калиновський влаштував на шляху Тимоша Хмельницького табір із 50 тисячним військом (12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та близько 30 тисяч озброєних слуг), в якому було багато іноземних найманців. Перед табором була річка, на флангах ліси й болота, за табором — гора Батіг. • Богдан Хмельницький дізнався про польські наміри. Приспавши увагу польського командування повідомленням про похід у Молдавію начебто невеликого загону козаків, зібрав військо, щоб завдати удару по поляках. У військо входили Чигиринський, Черкаський, Корсунський і Переяславськ ий полки та татарська кіннота (біля 15 тисяч) під проводом Нурадіна.
Хід битви
Хід битви • • 22 травня (1 червня) козацькі війська і кримсько-татарські загони переправилися через Бог, непомітно підійшли до польського табору в урочищі Батіг між річками Бог (Буг) та Соб. На північний-захід від табору показався передовий невеликий татарський полк, польська кіннота першою вдарила татарів. Поляки вибили татарів із поля; потім підійшли більші татарські сили і змусили поляків відступити до своїх позицій. Кавалерійські дії тривали впродовж цілого дня. За ніч козаки зуміли щільно оточити ворожий табір з усіх боків. Із заходу підійшли головні сили української армії, розпочався генеральний штурм польського табору вранці 23 травня (2 червня). З півдня атакувала татарська кіннота. Козацьке військо після кількагодинного запеклого бою зламало опір противника, увірвалося в його табір. Польська кіннота заметушилася, розпочала підготовку до втечі. Помітивши це, Марцін Калиновський наказав німецьким піхотинцям відкрити вогонь по утікачах. Козацька й татарська кіннота переслідувала втікачів, нищила або забирала їх у полон. Тиміш дав наказ підпалити копиці сіна — поле бою освітили.
Хід битви • Оволодівши серединою табору, козаки пішли на приступ редутів, де закріпилися німці — до заходу сонця захопили їх. Полякам вдалося ще трохи протриматися; після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна доля битви була вирішена. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам М. Калиновський разом з сином Самуелем Єжи загинули. Також загинули комендант німецької піхоти Сигізмунд Пшиємський, брат майбутнього короля Яна ІІІ Собеського Марек та інші шляхтичі. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків. Врятуватися від погрому вдалося не більш як 1500 польської кінноти. • Після закінчення битви Богдан Хмельницький викупив у Нуреддин-султана за 50 тисяч талярів всіх полонених поляків і наказав їх замордувати, пояснюючи такий вчинок помстою за Берестечко. 3 і 4 червня козаки замордували від 3 до 5 тисяч полонених (жовнірів і челяді), незважаючи на протест татарів і частини козацької старшини.
Наслідки • • Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е. . Польські загарбники мусили спішно покинути територію Гетьманщини, у певних пунктах якої вони стояли за умовами Білоцерківського мирного договору, кордон знову проліг по ріці Случ, як і за умовами Зборівської угоди 1649 року. Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти — до початку липня на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади. Після цієї перемоги шляхтичі почали спішно втікати в Польщу, за її межі — боялись помсти козаків. Однак як згадувалось пізніше, на західній Україні лютувала чума. Богдан Хмельницький не зміг піти на Варшаву. Перемога козаків у цій битві і наступна облога фортеці у Кам'янціПодільському змусили Василя Лупула виконати вимоги Богдана Хмельницького. Союз України з Молдавією був скріплений шлюбом Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул, що відбувся в Яссах 21 (31) серпня 1652 року. Події в Молдавії викликали занепокоєння у Польщі (втрачала свого союзника), в сусідніх країнах — Трансільванії та Австрії. В результаті перемоги козацького війська під Батогом зміцнилося міжнародне становище України.
Битва під Жовтими Водами • Би тва під Жо втими во дами (29 квітня — 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацькоселянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого під Жовтими водами в ході національновизвольної війни 1648 — 1654 років.
Походи Богдана Хмельницького.ppt