Повноваження прокурора щодо визначення меж судового розгляду Повноваження

Повноваження прокурора щодо визначення меж судового розгляду Повноваження прокурора щодо зміни обвинувачення в суді. Повноваження прокурора щодо висунення додаткового обвинувачення. Структура і зміст процесуальних документів при зміні та висуненні додаткового обвинувачення. Правові підстави і процесуальний порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Межі судового розгляду ▪ дослідження обставин у судовому розгляді обмежене певним колом обвинувачених і межами пред'явленого їм обвинувачення (ст. 337 КПК); ▪ обвинувачення — це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, передбаченому КПК (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК); ▪ межами обвинувачення є обставини скоєння кримінального правопорушення та його правова кваліфікація, викладені прокурором в обвинувальному акті.

Основні положення щодо зміни прокурором обвинувачення в суді Прокурор має право змінити пред'явлене особі обвинувачення під час судового розгляду, після дослідження доказів, але до судових дебатів (ч. 1 ст. 338 КПК). Зміною обвинувачення прокурором в суді є внесення ним у пред'явлене особі обвинувачення коректив щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, юридичних фактів, їх правової оцінки. Прокурор не має права прийняти рішення про зміну обвинувачення у разі необхідності доповнення його новими епізодами протиправної діяльності або звинувачення особи у вчиненні іншого злочину (реальна сукупність).

Правові підстави для зміни прокурором обвинувачення: ▪ необхідність зміни правової кваліфікації діяння обвинуваченого; ▪ необхідність зміни обсягу обвинувачення (ч. 1 ст. 338 КПК).

Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор повинен: ▪ заявити клопотання про відкладення судового засідання; ▪ погодити своє рішення про зміну обвинувачення з керівником органу прокуратури, в якому він працює; ▪ скласти новий обвинувальний акт, в якому сформулювати змінене обвинувачення та викласти обґрунтування прийнятого рішення; ▪ надати у судовому засіданні копії обвинувального акта обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам; ▪ заявити клопотання про приєднання обвинувального акта до матеріалів кримінального провадження.

У разі зміни прокурором обвинувачення суд зобов'язаний: 1) якщо в обвинувальному акті ставиться питання про пом’якшення становища обвинуваченого (кваліфікація діяння за законом, яке передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, або зменшення обсягу обвинувачення) – роз’яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення в межах попереднього обвинувального акта; 2) роз’яснити обвинуваченому, що він буде захищатися від нового обвинувачення; 3) відкласти розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений; 4) продовжити судовий розгляд.

Правові підстави висунення прокурором додаткового обвинувачення Правовою підставою прийняття прокурором такого рішення є отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось (ч. 1 ст. 339 КПК). На момент заявлення клопотання про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням прокурор повинен мати достатні докази для підозри у вчиненні особою зазначеного кримінального правопорушення. Наявність таких доказів буде відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК підставою повідомлення особі про підозру. Необхідною умовою є те, що інше кримінальне правопорушення тісно зв'язане з первісним та окремий розгляд проваджень за фактом їх вчинення неможливий.

Дійшовши до переконання про необхідність висунення додаткового обвинувачення, прокурор: • звертається до суду з клопотанням про відкладення судового засідання; • складає письмове вмотивоване клопотання про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням та погоджує його з керівником органу прокуратури, в якому він працює; • звертається з відповідним клопотанням до суду. Суд має право відмовити прокурору у задоволенні такого клопотання. У разі задоволення клопотання суд відкладає судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення та виконання прокурором вимог, передбачених ст.ст. 276-278, 290-293, але не більш, ніж на 14 днів.

Після задоволення судом клопотання прокурор: 1) складає письмове повідомлення про підозру (незважаючи на те, що на цій стадії кримінального провадження особа вже набула статусу обвинуваченого), форма і зміст якого передбачені у ст. 277 КПК; 2) вручає повідомлення про підозру особі з додержанням вимог ст. 278 КПК; 3) надає доступ стороні захисту до матеріалів, в яких містяться відомості, які прокурор має намір використати як докази у суді, а також надає можливість ознайомитися з цими матеріалами потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, їх представникам з додержанням вимог ст. 290 КПК; 4) складає обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; 5) вручає копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування під розписку стороні захисту.

Новий обвинувальний акт, складений прокурором при зміні обвинувачення, має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім’я, по батькові та найменування посади прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обґрунтування прийнятого рішення про зміну обвинувачення з посиланням на конкретні докази, досліджені в судовому засіданні; 7) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; 8) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 9) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 10) дату та місце його складення; 11) підпис прокурора, який його склав.

Клопотання про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням Вступна частина : - назва суду, до якого подається клопотання; - посада, прізвище, ім’я, по батькові, класний чин прокурора, який звертається з клопотанням; - найменування кримінального провадження, що розглядається; - прізвище, ім’я, по батькові обвинуваченого; - стаття кримінального закону, інкримінована обвинуваченому у раніше пред’явленому обвинуваченні. В описово-мотивувальній частині необхідно викласти: - обставини кримінального провадження, встановлені досудовим розслідуванням; - мотивування рішення про необхідність висунення додаткового обвинувачення з посиланням на конкретні докази, кримінальний та кримінальний процесуальний закон. У резолютивній частині вказується: - прохання прокурора про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням; прохання про надання строку, необхідного для виконання вимог, передбачених ст. 276–278, 290–293 КПК (до 14 днів).

Правові підстави і процесуальний порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог ст. 341 КПК повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення (ч. 1 ст. 340 КПК, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про прокуратуру»). Правові підстави відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення — це недоведення за результатами судового розгляду: 1) вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим; 3) наявності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Дійшовши до переконання, що необхідно відмовитись від підтримання державного обвинувачення, прокурор: - заявляє суду клопотання про відкладення судового засідання для складення і погодження відповідних процесуальних документів; - погоджує своє рішення з керівником органу прокуратури, в якому він працює, або, якщо він є керівником органу прокуратури, – з прокурором вищого рівня; - складає мотивовану постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення; - в судовому засіданні заявляє суду клопотання про приєднання оригіналу постанови до матеріалів кримінального провадження; - вручає копії постанови обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.

Структура і зміст постанови прокурора про відмову від підтримання державного обвинувачення У вступній частині необхідно вказувати: • час і місце складання постанови; • посада, прізвище, ім’я, по батькові, класний чин прокурора; • найменування кримінального провадження, що розглядається; • прізвище, ім’я, по батькові обвинуваченого, день, місяць і рік його народження; • стаття кримінального закону, інкримінована обвинуваченому. Описово-мотивувальна частина постанови повинна містити: • викладення фактичних обставин кримінального провадження так, як вони були встановлені досудовим розслідуванням і досліджені у суді; • аналіз і оцінку доказів, зібраних в процесі досудового розслідування і досліджених в суді; • обґрунтування рішення про відмову від підтримання державного обвинувачення; • посилання на юридичні і фактичні підстави для відмови від підтримання державного обвинувачення. У резолютивній частині прокурор викладає своє рішення про відмову від підтримання державного обвинувачення.