Повитиця польова Cuscuta campestris Yunck Виконала Студентка 4

Повитиця польова Cuscuta campestris Yunck. Виконала: Студентка 4 курсу 403 -А групи Лянга Кароліна

Зміст 1. Систематичне положення 2. Походження та поширення виду 3. Морфологічні ознаки 3. 1. Будова квітки 3. 2. Характеристика насінин 3. 3. Біологічні особливості 4. Шкодочинність 5. Карантинні заходи: 5. 1. Агротехнічні 5. 2. Хімічні Висновок Список використаних джерел

Систематичне положення: • Царство Рослини – Plantae • Родина Повитицеві – Cuscutaceae • Вид - Повитиця польова Cuscuta campestris Yunck.

Походження та поширення виду Походження: Північна Америка Поширення. Всі континенти, крім Антарктиди. В Україні – Поширена у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Хар ківській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях.

Морфологічні ознаки Повитиця — однорічна паразитична покритонасінна рослина, яка живиться повністю за рахунок рослини господаря. Повитиці не мають ні коренів, ані повноцінних листків. Стебло рослини нитковидне, жовте, іноді жовто зелене, в діаметрі до 0, 8 мм. Стебло повитиці витке, обвивається навколо рослин живителів і присмоктується до них за допомогою особливих присосків гаусторіїв. Листки недорозвинуті, лускоподібні. Справжнього кореня у повитиці немає. До того часу, поки вона прикріпиться до рослини господаря (2 3 тижні), повитиця живиться за допомогою тонких волосків, розташованих на нижньому потовщеному кінці рудиментарного кореня.

Будова квітки Дрібні квітки розміщені на коротких квітконіжках (1, 5 2 мм), зібрані по 4 9 в китицеподібні суцвіття білого або зеленувато біолого кольору. Чашечка напівкуляста, перетинчаста гладенька, блискуча. Віночок дзвоникоподібний, з яйцевидно клиновидними або трикутними лопатями. Зав'язь, а потім і коробочка куляста, при розкриванні розламується на частини.

Насіння Плід двогнізда коробочка, в якій міститься 2 4 насінини. Насіння жовто коричневе, з виступаючим носиком. Поверхння насінини дрібногорбочкувата. Форма плоду притиснутокуляста. Форма насіння яйцевидна або кутасто куляста з внутрішнього боку двогранно опукле. Розміри насінини: довжина 1, 25 2, 5, ширина 1 1, 5, товщина 0, 75 1 мм. Маса 1000 сім'янок 1 1, 25 г. Зародок не диференційований на корінець та стебельце і має вигляд спірально згорнутої нитки, довжина його 11 14 мм. У рослинній продукції зустрічаються і коробочки і насінини. Повитиця надає перевагу територіям з надлишковим зволоженням. Насіння паразиту переноситься за допомогою птахів, вітру, води, тварин і людини, при роботі сільськогосподарських машин у полі, при транспортуванні насіннєвого матеріалу та сільськогосподарської продукції, засмічених бур'яном. Швидкість поширення повитиці і шкодочинність залежать від густоти насаджень культури, що вражається.

Біологічні особливості Повитиця польова теплолюбна рослина. Насіння проростає, коли ґрунт добре прогрівається. Основна маса стебел знаходиться на висоті не менше 10 см від поверхні грунту, в середній і верхній частинах враженої рослини. Повитиця, що розвивається із однієї насінини, в свою чергу утворює більше 20 тисяч насінин, які зберігаються у грунті більше 5 років. У цього виду повитиць дуже розвинена здатність до вегетативного відтворення частинами стебел. Рослина не утворює різко окреслених осередків, а розтягується по полю на великі відстані від первинного осередку ураження. За сприятливих умов проростання спірально згорнутий зародок, що знаходиться всередині насінини, прориває розм'яклу насіннєву оболонку і висовує веретеноподібний кінчик, вкритий біля основи дрібними волосками. Потім із насіннєвої оболонки звільняється верхня частина проростка. В потовщеній частині сконцентровані пластичні речовини, необхідні для росту і розвитку проростка в автотрофний період. Потрапляючи в корм, насіння проходить через кишківник тварин, зберігаючи схожість, а з гноєм знову потрапляє на поля. З'явившись над поверхнею землі, проросток здійснює рухи по колу в пошуках рослини господаря, а, знайшовши його, обвиває 3 4 обертами стебло, після чого кільця затягуються, стискаються. Стебло повитиці в місцях дотику з рослиною господарем розплющується, з бо ків утворюються напливи, які сприяють щільному обляганню ураженої рослини. Після цього клітини перециклу починають ділитися і з них утворюються зачатки майбутніх гаусторій, які розростаються, проривають шар зовнішніх клітин кори і виходять на поверхню стебла. Гаусторії інокулюються у м'які тканини зовнішніх шарів стебла рослини господаря, пробурюють первинну кору, досягаючи центральної частини стебла ураженої рослини. Сходи повитиці можуть самостійно розвиватися протягом 2 7 тижнів, досягаючи довжини стебла 28 35 см. Сходить в квітні червні; цвіте в червні серпкі; плодоносить в липні жовтні. В ра йонах3 невеликим сніговим покривом взимку вимерзає.

Шкодочинність. • • Повитиця польова вражає багато рослин різних класів, родин і біотипів, починаючи від ефемерів і закінчуючи деревними рослинами. Особливо страждають вика, люцерна, льон, буряки, морква, цибуля, картопля, тютюн, кенаф та інші види. Окрім культурних, бур'ян вражає численні дикорослі рослини, всього понад 630 видів. Паразитична рослина викликає порушення обміну речовин у культурних рослин, живлячись за рахунок органічних та неорганічних поживних речовин рослин господарів. Уражені рослини спочатку відстають у рості, а потім жовтіють і гинуть. Присоски повитиці руйнують волокна льону, такі стебла погано піддаються біологічному замочуванню, утворюють волокно нерівномірне за забарвленням та значно гіршої якості. У цукрових буряків вміст цукру знижується на 1 2 %. У сіні уражених ділянок міститься менше протеїну, воно довго сохне, пліснявіє, його погано їдять тварини. У повитиці містяться алкалоїди кускудин та кусталін, які є причиною отруєння тва рин при поїданні сіна з домішками. Під дією паразитичного бур'яну ягідні і плодові культури не плодоносять, частково або повністю засихають. Пошкоджуючи покривні тканини рослин, повити ця сприяє ураженню рослин шкідниками і хворобами, та й сама є переносником дуже багатьох ро слинних вірусів, зокрема, мозаїки цукрових буряків, томатів, зернових, гречки. Фураж, комбікорм, зерно від рослин, що засмічені повитицею пліснявіють, втрачають свої поживні та якісні властивості. А вживання їх для відгодівлі худоби та птиці приводить до харчо вих отруєнь, важких хронічних шлункових розладів, нерідко з летальним наслідком. Насіннєвий матеріал, що засмічений повитицею втрачає схожість на 40%.

Карантинні заходи Основними карантинними заходами та засобами боротьби з повитицею є огляд та експертиза насіннєвого матеріалу, в якому зустрічаються коробочки і насінини бур'яну. Агротехнічні Хімічні

Агротехнічні Осередки заражених посівів слід викошувати із охопленням півтораметрової гарантійної зони навколо місця цвітіння бур'яну, а скошену масу висушувати, виносити за межі поля і спалювати. Вогнище слід утримувати у стані чорного пару і обробляти гербіцидами. У посівах багаторічних трав та на необроблених землях (вулиці, межі, узбіччя залізниць, доріг) повитицю часто низько скошують. Залишки повитиці на скошеній стерні можна знищити вогнем чи хімічним методом. Перед скошуванням культурних рослин осередки повитиці слід, викошувати і прибирати окремо. У садах та виноградниках уражені пагони потрібно вирізати до цвітіння повитиці, пристовбурові кола все літо утримувати у стані чорного пару, міжряддя культивувати чи засівати стійкими до ураження культурами (злакові, люпин, горох).

Хімічні Для боротьби застосовують гербіциди: керб 50 (4 5 кг/ га) для захисту сім'яників люцерни у фазу 3 4 справжніх листків до змикання рядів культури; реглон (10 15 л/ га) до відро стання люцерни; ііівоі (1 л/ га) і раундап (0, 6 0, 8 ні ш) — через 7 днів після першого укосу люцерни; раундап (2 4 л/ га) в садах, виноградниках; кусцид (10 12 л/ га) для обробки вегетуючої повитиці на узбіччях доріг, пустирях.

Висновок Отже, повитиця польова — однорічна паразитична покритонасінна рослина, яка живиться повністю за рахунок рослинигосподаря. Шкодочиність відносно висока, оскільки повитиця вражає багато рослин різних класів, родин і біотипів, починаючи від ефемерів і закінчуючи деревними рослинами. Переноситься повитиця польова за допомогою птахів, вітру, води, тварин і людини, при роботі сільськогосподарських машин у полі, при транспортуванні насіннєвого матеріалу та сільськогосподарської продукції, засмічених бур'яном. Швидкість поширення повитиці і шкодочинність залежать від густоти насаджень культури, що вражається. Основними карантинними заходами та засобами боротьби з повитицею є огляд та експертиза насіннєвого матеріалу, в якому зустрічаються коробочки і насінини бур'ян; а також агротехнічні та хімічні заходи боротьби.

Список використаних джерел 1. 2. 3. 4. 5. http: //www. agroscience. com. ua/herba/povytytsya polova cuscuta campestris junk http: //www. karantin. te. ua/userfiles/file/povytycya_polyo va. pdf http: //www. refotext. com/referat text 11200 10. html Мовчан О. М. Карантинні шкідливі організми [Текст] : підручник. . Ч. 1. Карантинні шкідники / Олексій Миколайович Мовчан. К. : [б. и. ], 2002. 288 с. Сикало О. О. Карантинні шкідливі організми [Текст] : підручник для підготовки спец. в аграрних вузах ІІІ ІУ рівнів акредитації зі спец. "Захист рослин" та як навч. посібник для інших спец. напряму "Агрономія". . Ч. 2. Карантинні хвороби / О. О. Сикало, О. М. Мовчан, І. Д. Устінов; За ред. О. О. Сикало. К. : Колобіг, 2005. 412 с.

Дякую за увагу