Пошукова мінералогія. Пошукова мінералогія Частина геолого-розвідувальної справи Критерії

Пошукова мінералогія

Пошукова мінералогія Частина геолого-розвідувальної справи Критерії розшуку

Загальна схема прогнозно-мінерагенічного аналізу Збір матеріалів Підготовка структурно-формаційної основи Складання мінералогічної карти Прогнозування Оцінка прогнозних ресурсів

Піски кварцові Накопичення відбувається в умовах динамічно активного середовища. У залежності від характеру накопичення виділяють наступні типи родовищ: морський, озерний, озерно-морський, алювіальний, флювіогляцеальний, еоловий, елювіальний, делювіальний

Фактори формування Режимно-тектонічний Палеокліматичний Петрографічний (найбільш перспективними є кислі породи – граніти, гранітогнейси, кварцити)

Критерії пошуків Літолого-фаціальний (перспективними на кварцові піски є відклади морських платформених басейнів, озерно-морських, озерно-алювіальних) Стратиграфічний (палеоген – найбільш інтенсивне морське кварцонакопичення) Петрографо-мінералогічний (показник оцінки якості пісків)

Петрографо-мінералогічний критерій Кварцові мономінеральні піски (кварцу 95%) Олігоміктові (кварцових зерен більше 75%) Мезоміктові (нестійких мінералів до 35-40%) Поліміктові (нестійких мінералів більше 50%)

Флогопіт і вермікуліт Fe-Mg слюди промислового значення Флогопіт представляє інтерес в кристалах площею більше 4 см2 Розмір кристалів вермікуліту не лімітується Єдиний геохімічний критерій прогнозу: Сполучення на даній площі порід, мінералів з високим вмістом Mg-Fe-K та високого ступеню водонасичення

Методика пошуку Fe-Mg слюд Пошук концентрацій крупнорозмірного негідратованого флогопіту Пошук концентрацій слюд будь-якої розмірності в якості потенційно вермікулітоносних зон при розвитку кори звітрювання

Морфологічні типи рудних тіл Різноманітної форми зони концентрованого зруденіння у вигляді окремих крупних кристалів Жилоподібні слюдоносні тіла Слюдоносні гнізда

Тектонічні явища Виникнення родовищ первинних слюд в зонах розтягу Пострудні тектонічні рухи викликають деформацію кристалів листової слюди Інтенсивна гідратація флогопіту або біотиту перетворює їх у вермікуліт

Висновки щодо основ прогнозу та пошуків родовищ Fe-Mg слюд Можуть утворюватись родовища: а) листової флогопітової слюди; б) комплексні флогопіт-вермікулітові; в) вермікулітові У гіпогенний етап всі зони концентрованого ослюденіння є метасоматичними і виникають під дією лужно-калієвих гідротермальних розчинів на залізо-магнезіальні алюмосилікатні породи

Розвиток діопсид-флогопітових метасоматитів, ознаки збірної перекристалізації в цих метасоматитах. Аномалії вмісту F до 0,03% (на відстані від 3-10 м від продуктивної зони). Здатність до вермікулізації. F <1%; (FeO+Fe2O3) = 4 – 8 %. На площах поширення слюдовмісних порід особливої уваги заслуговують від’ємні форми рельєфу

Магнезіальна сировина Магнезит, брусит, тальк, тремоліт, діопсид, енстатит, форстерит Епохи магнезитоутворення слідують за періодами масового базальтоїдного магматизму на континентах та епохами потужного звітрювання

Магнезит, брусит, тальк Найбільш продуктивні

Новоутворені по магнезиту: діопсид, тремоліт, форстерит, енстатит, брусит, тальк, серпентин, хлорит та ін. Новоутворені по доломіту: тальк, тремоліт, діопсид. Магнезити древніх товщ змінені під впливом контактового та регіонального метаморфізму

Брусит Найкраща магнезіальна сировина, МgO2 – 69% Mg(OH)2 → MgO + H2O Генетично пов’язані з магнезитами і приурочені до зон контактового метаморфізму Лінзо- або шароподібні поклади поблизу контакту з інтрузією

Критерії, як база для прогнозування Геоструктурний – у складчастих областях серед теригенно-карбонатних комплексів Літологічний – фація берегових лагун з підвищеною солоністю, водоростями, органічними рештками і кремневими стяжіннями Для тальку, діопсиду, тремоліту магматичний і контактово-метаморфічний, регіонально-метаморфічний до амфіболітової фації

Флюорит Рентабельні родовища – не менше 25% флюориту Родовища ендогенні Екзогенні концентрації зумовлені його стійкістю в зоні гіпергенезу

Родовища флюориту Рідкісноземельно-флюоритові з мінералами Nb Барит-флюоритові гідротермально (вулканогенно)-осадові Глинисто-флюоритові кори звітрювання Флюоритові епітермальні родовища Слюдисто-рідкіснометальні-флюоритові апокарбонатно-грейзенові

Структурно-тектонічний критерій В областях впливу серій довгоживучих структурних розломів, які обмежують корово-мантійні блоки літосферних плит Континентально-вулканічні зони - “гарячі точки” Рифтогенні розломи

Магматичний критерій Епітермальні родовища парагенетичні з різноманітними породами – від ультраосновних-лужних до кислих У зрілих рифтових зонах жили та метасоматичні поклади асоціюють з карбонатитами В активізованих структурах земної кори з лужними базальтами

Літологічний критерій Зони контактів різних за властивостями порід, ділянки суміщення різних структурних поверхів

Геофізичний фактор Великі родовища розміщуються в межах додатніх магнітних аномалій

Геохімічні й мінералогічні фактори Фтороносні провінції Епітермальні вулканіти мають лужну спеціалізацію. В меланократових (K2O+Na2O)=4-6%, в кислих 9-10% при K2O>Na2O Апокарбонатні-грейзенові – F, Be, W, Mo, Sn, Nb, Tl, Zr, Hf, Pb

Цеоліти Вміст цеолітів >40% Домішкові: монтморілоніт, вулканічне шкло, кристобаліт, зерна кварцу, польових шпатів, іноді уламки вулканічних порід Практичне значення мають: кліноптилоліт, морденіт, шабазит і філипсит

Промислові концентрації цеолітів Осадові, вулканогенно-осадові, діагенетичні та низькотемпературно-гідротермально-метасоматичні Вулканогенно-осадові є головним промисловим типом

Вулканогенно(туфогенно)-осадові родовища Цеоліти в рудах родовищ утворюються в результаті цеолітизації вітрокластичного матеріалу попілових туфів Вміст цеолітів в рудах 50-70% Покладам властиві шарова іноді лінзовидна форма, чітки літологічні границі

Критерії пошуків Літологічний. Присутність вихідних порід, які можуть легко підлягати цеолітизації – попілових туфів Структурно-тектонічний. Області орогенного та рифтогенного вулканізму Фаціально-палеогеографічні. Морські, лагунні та озерні відклади на відстані від джерел пірокластичного матеріалу

Стратиграфічні. У переважній більшості крейда-неогенові, рідше середньо-юрські-крейдяні, деколи четвертинні, кам’яновугільні-тріасові Пострудні зміни. Від’ємними факторами є регіональний метаморфізм, інтенсивний магматизм, високотемпературна обробка вмісних відкладів

Апатит Важливий корисний компонент карбонатитів, вміст якого коливається від кількох до 25% Карбронатизованих сієнітів (Р2О5 2-8%)

Типовий набір критеріїв крупномасштабного прогнозувння лінійних карбонатитів Геолого-структурний – довгоживучі лінійні розломи на площах виходу порід докембрійського фундаменту Тектонічний – зони прояву протирозойської активізації Літолого-петрографічний – блоки піроксен-амфібол-плагіоклазових, біотит-амфібол-плагіоклазових порід, мармурів

Фактори, які визначають розміщення лінійних карбонатитів Присутність серед порід фундаменту зон древніх довгоживучих глибинних розломів Розвиток процесів лужного (K-Na) метасоматозу. Мікроклінізація, альбітизація порід, рідкіснометальне зруденіння

Типовий набір пошукових ознак родовищ апатиту лінійних карбонатитів Геофізичні лінійні аномалії Геохімічні первинні та вторинні ореоли розсіювання Р, TR, Nb, Ta, Ti, Sr Структурно-петрологічний. Лінійні зони мікроклінових, альбітових, карбонатних, форстеритових, діопсидових, біотит-флогопітових і карбонатних метасоматитів Мінералогічний – шліхові ореоли апатиту, магнетиту, ільменіту

Бентоніти Глини, які складаються з мінералів групи смектитів Бейделіт Al2[Si4O10](OH)2·nH2O Нонтроніт Fe2[Si4O10](OH)2·nH2O Сапоніт Mg3[Si4O10](OH)2·nH2O

Промислові типи родовищ: Гідротермально-метасоматичний Вулканогенно-осадовий морський Осадовий Елювіальний

Гідротермально-метасоматичний тип родовищ Пошуки (на перспективних площах) проводять з використанням бурових робіт, іноді геофізичних методів (глини відрізняються пониженим електричним опором) Слід звертати увагу на рельєф – палеовулкани, палеокальдери; зони аргілізації порід

Вулканогенно-осадовий морський тип Приурочені до краєвих частин платформ, окраїнно-континентальним орогенам, рідше до тилових частин. Пошуки проводять за допомогою гірничих робіт – бурових і геофізичних. Звертають увагу на рельєф – на ділянки зсувів, заболочення і пагорби здимання.

Осадовий тип родовищ Локалізується на древніх платформах і окраїнно-континентальних орогенах Парагенні породи – глини, піски, пісковики Парагенні мінерали – гідрослюда, каолініт, палигорськіт, опал, кальцит, алофан Будова родовищ шарова Прогнозування осадових родовищ за тією ж схемою

Каоліни Гідротермально-осадовий (відклади кальдерних озер) Гідротермально-метасоматичний (вторинні кварцити, аргілізити) Кори звітрювання Осадовий