
5prezent_zar_lit_10klas_tema11.ppt
- Количество слайдов: 14
Портрет А. Чехова роботи І. Браза. Антон Павлович Чехов (1860— 1904) Народився 29 січня 1860 р. у Таганрозі в сім'ї дрібного торговця. Вважав себе українцем, оскільки походив із Малоросії і був кріпаком.
Мати — Євгенія Яківна — прекрасна оповідачка. Від неї майбутній письменник чув про захоплюючі подорожі по Росії і успадкував талант оповідача. Батько — Павло Єгорович — дрібний крамар — володів мистецтвом гри на скрипці, співів, малювання. Був людиною суворою, іноді жорстокою.
Чеховы Мар. , Ан. , Ив. , Мих. Родина була великою: старші брати — Олександр і Микола, молодші — Іван і Михайло та сестра Марія. Діти рано ставали дорослими і самостійними, адже потрібно було працювати у батьковій крамниці. Павло Єгорович прагнув дати своїм дітям освіту. Згодом сім'я розорила ся і переїхала до Москви.
Майбутній письменник з дитинства любив читати, відвідувати театр, рано почав писати. У 15 років веде рукописний журнал «Заика» . 1879 р. — закінчив Таганрозьку гімназію і вступив на медичний факуль тет Московського університету. У пошуках заробітку пише коротенькі оповідання, фейлетони, пародії для журналів «Будильник» , «Сверчок» , «Осколки» та ін. під псевдонімом Антоша Чехонте.
Закінчивши Московський університет, з 1884 р. А. Чехов працює лікарем. Свій фах він не полишає до кінця життя, проте і письменницькою діяльністю займається із захопленням. 1886— 1887 рр. — найплідніший час Чехова письменника — створено понад 100 оповідань. Побачили світ його збірки оповідань «Казки Мельпомени» (1884), «Строкаті оповідання» (1886), які одразу отримали схвалення у читацьких колах.
А. П. Чехов випробовує свій талант у драматургії. З успіхом про ходять вистави водевілів «Ведмідь» (1888), «Пропозиція» (1888), «Весіл ля» (1889). І в цьому жанрі Чехов експериментує: так з'явилася новатор ська драма «Чайка» (1896), прем'єра якої в Олександрійському театрі у Петербурзі провалилася. Проте бурхливі овації публіки «Чайка» отри мала у демократичному МХАТі 18 грудня 1898 р. , адже глядачі побачили на сцені «живу психологію, дивну мову, живу дію» .
1888 р. — Академія наук нагородила А. П. Чехова Пушкінською премією за збірку оповідань «У сутінках» .
• Острів Сахалін — місце заслання і каторги. Сюди вирушив письменник у 1890 р. , щоб на власні очі побачити пекло людського життя і розповісти про це всім. • Так з'явилася книга «Острів Сахалін» (1893— 1894) про гнітючі страждання людей.
• Чехов у садибі в Мелехові. Тут письменник прожив сім років. Садибу в Мелехові Чехов ку пив у1892 р. , сам упорядкував сад, виростив улюблені троянди. Життя його складалося з лікарської практики, садівництва та письменництва. В Мелехові народилися повість «Палата № 6» (1892), п'єси «Чайка» , «Дядя Ваня» (1897) та численні оповідання. Але здоров'я письменника похит нулося— загострилася набута ще в студентські роки і невиліковна на той час хвороба — сухоти.
З 1896 р. — твори Чехова друкуються у столичній газеті «Новое время» .
Чехов зустрів свою долю в особі Ольги Леонардівни Кніппер — актриси Московського художнього театру. Весілля відбулося у 1901 році.
А. Чехов і Л. Толстой Письменникові потрібен південний клімат, тому, за порадою лікарів, він оселяється в Ялті, де на «Білій дачі» з 1898 р. минули останні роки його життя. Сюди до нього приїжджають дружина, друзі, видатні люди, серед яких Л. Толстой, Ф. Шаляпін, М. Горький, І. Бунін, О. Купрін, І. Левітан. Долаючи хворобу, Чехов ні на мить не полишав писати. Плодом його творчості стали оповідання «Дама з собачкою» (1899), «Анна на шиї» (1899), «Наречена» (1903), п'єса «Вишневий сад» (1904).
Здоров'я погіршувалося. . . Навесні 1904 р. Чехов їде на ліку вання до Німеччини. Про останні хвилини життя згадує дружина письмен ника: «Прийшов лікар, дав якісь ліки, а Антон Павлович звелів подати шампанського, сів і якось значуще, голосно сказав німецькою «Я поми раю» . Потім узяв келих, повернув до мене обличчя, усміхнувся своєю ча рівною посмішкою, сказавши: «Давно я не пив шампанського. . . » — спо кійно випив усе до дна, тихо ліг на лівий бік і заснув назавжди» .
15 липня 1904 р. Чехова не стало. Поховано великого російського письменника на Новодівочому кладовищі у Москві.
5prezent_zar_lit_10klas_tema11.ppt