Порівняння провідних елементів ксилеми та флоеми Розміщення

Порівняння провідних елементів ксилеми та флоеми

Розміщення провідних пучків у органах рослини

Схема розташування провідних тканин у стеблі деревних рослин 1 2 1 – ксилема 2 – флоема

ТИПИ ПРОВІДНИХ ПУЧКІВ колатеральний відкритий біколатеральний закритий Фл – флоема; к – камбій; Кс – ксилема концентричний амфівазальний амфікрибральний

Типи провідних пучків: відкритий біколатеральний ф кс ка ф закритий колатеральний

Концентричні провідні пучки амфівазальний амфікрибральний

Радіальний судинно-волокнистий пучок

БУДОВА ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ

СТЕЛЯРНА ТЕОРІЯ

СХЕМА БУДОВИ ОСЬОВИХ ОРГАНІВ (центральний циліндр) ПК – первинна кора

Схема походження і вдосконалення різних типів стели в процесі еволюції: 1 – протостела; 2 – актиностела; 3 – стела кореня; 4 – сифоностела; 5 – диктіостела; 6 – еустела; 7 – атактостела

ПРОТОСТЕЛА АКТИНОСТЕЛА

Схема походження і вдосконалення різних типів стели в процесі еволюції: 1 – протостела; 2 – актиностела; 3 – стела кореня; 4 – сифоностела; 5 – диктіостела; 6 – еустела; 7 – атактостела

Актиностела Центральний циліндр кореня Cифоностела

Еустела Атактостела

АНАТОМІЧНА БУДОВА СТЕБЛА

Функції стебла: 1. Провідна. 2. Стебло зв’язує дві площі живлення – корінь і листк 3. 2. Запасаюча. 4. Накопичує в тканинах поживні речовини. 5. 3. Опорна. 6. Виносить листки до світла й орієнтує їх у простор 7. у певному положенні. 8. 4. Орган вегетативного розмноження. 9. 5. Асиміляційна. 10. Молоді зелені стебла.

АПІКАЛЬНА МЕРИСТЕМА СТЕБЛА

Апікальна меристема стебла

Гістогени в конусі наростання стебла - дерматоген - ініціалі - плерома - периблема

Туніка і корпус на поздовжньому зрізі конуса наростання стебла

Розвиток стебла

Безпучковий та пучковий тип будови стебла

Первинна будова стебла переліски (Mercurialis annua): І – первинна кора; ІІ – центральний циліндр; 1 – епідерма; 2 – коленхіма; 3 – хлоренхіма; 4 – ендодерма; 5 – перицикл; 6 – первинна флоема; 7 – камбій, що формується; 8 – первинна ксилема; 9 – паренхіма серцевини

Аеренхіма в стеблі рдесника блискучого (Potamogeton lucens): 1 – кутикула, 2 – епідерма, 3 – клітини аеренхіми; 4 – повітряні порожнини, 5 – ендодерма

Аеренхіма

Первинна будова стебла переліски (Mercurialis annua): І – первинна кора; ІІ – центральний циліндр; 1 – епідерма; 2 – коленхіма; 3 – хлоренхіма; 4 – ендодерма; 5 – перицикл; 6 – первинна флоема; 7 – камбій, що формується; 8 – первинна ксилема; 9 – паренхіма серцевини

ЕНДОДЕРМА

Первинна будова стебла переліски (Mercurialis annua): І – первинна кора; ІІ – центральний циліндр; 1 – епідерма; 2 – коленхіма; 3 – хлоренхіма; 4 – ендодерма; 5 – перицикл; 6 – первинна флоема; 7 – камбій, що формується; 8 – первинна ксилема; 9 – паренхіма серцевини

Будова соломини жита (Secale cereale) 1 2 3 4 5 1 – епідерма; 2 – хлоренхіма; 3 – склеренхіма; 4 – паренхіма; 5 – провідний пучок

Схема анатомічної будови молодого стебла: А – однодольної рослини, Б – дводольної рослини: 1 – епідерма, 2 – первинна кора, 3 – ендодерма, 4 – перицикл, 5 – флоема, 6 – камбій, 7 – ксилема, 8 – серцевинні промені, 9 – серцевина, 10 – склеренхіма

Будова стебла однодольних дводольних

Схема переходу від первинної до вторинної будови стебла дводольної рослини: А – первинна будова, Б – поява кільця камбію, В – розвиток вторинної будови: 1 – епідерма, 2 – кора, 3 – первинна флоема, 4 – вторинна флоема, 5 – пучковий камбій, 6 – міжпучковий камбій, 7 – вторинна ксилема, 8 – первинна ксилема, 9 – серцевина

Внутрішня будова стебла конюшини повзучої (Trifolium repens) 1 – епідерма, 2 – корова паренхіма, 3 – флоема, 4 – камбій, 5 – вторинна ксилема, 6 – серцевина, 7 – серцевинні промені

Поперечний зріз стебла льону вузьколистого (Linum usitatissimum): 1 – епідерма, 2 – паренхіма кори, 3 – луб’яні волокна, 4 – флоема, 5 – камбій, 6 – вторинна ксилема, 7 – первинна ксилема, 8 – серцевина

Поперечний зріз стебла наперстянки (безпучковий тип)

Будова трирічної гілки липи серцелистої (Tilia cordata)

Поперечний зріз трирічної гілки липи (Tilia)

Поперечний зріз трирічної гілки липи (Tilia): 1 – залишки епідерми; 2 – перидерма; 3 – первинна кора; 4 – луб; 5 – камбій; 6 – річні шари деревини; 7 – межа річних шарів; 8 – великі судини; 9 – первинна деревина; 10 – серцевина; 11 – вторинні серцевинні промені; 12 – первинні серцевинні промені; 13 – друзи

Вторинна кора (м’який і твердий луб, первинні серцевинні промені)

Поперечний зріз трирічної гілки липи (Tilia): 1 – залишки епідерми; 2 – перидерма; 3 – первинна кора; 4 – луб; 5 – камбій; 6 – річні шари деревини; 7 – межа річних шарів; 8 – великі судини; 9 – первинна деревина; 10 – серцевина; 11 – вторинні серцевинні промені; 12 – первинні серцевинні промені; 13 – друзи

Річні кільця

ВИЗНАЧЕННЯ ВІКУ ЖИВОГО ДЕРЕВА Заміряють окружність стебла на висоті 1, 3… 1, 7 м. p=π d= 2π r Якщо периметр більше 8 м, то вік дерева 1000 і більше років.

Весняна та осіння деревина

Тилоутворення

Ядрова деревина Заболонь Камбій Флоема Кора Перидерма Фелоген Фелема

Серцевинні промені

Поперечний зріз Камбій Серцевинний промінь Ксилема Тангентальний зріз Флоема Серцевинний промінь Ядрова деревина Радіальний зріз

Гілки і пагони спрямовані донизу, однак і вгору дерево росте Декоративна шовковиця з пониклими гілками Верба вавілонська з пониклою формою крони

Береза карельська (Betula pendula f. carelica) А В Б А – загальний вигляд берези карельської Б-В – деревина берези карельської

Деревина берези карельської (Betula pendula f. carelica)

Вироби з деревини берези карельської

Кролевецька яблуня-колонія

Будова стебла сосни звичайної (Pinus sylvestris)

Смоляні ходи в стеблі сосни

Поперечний зріз стебла сосни ельдарської (Pinus eldarica): А – кора; Б – центральний циліндр: 1 – залишки епідерми, 2 – перидерма, 3 – паренхіма кори, 4 – первинна флоема, 5 – вторинна флоема, 6 – камбій, 7 – кільце ксилеми другого року, 8 – кільце ксилеми першого року, 9 – серцевинний промінь, 10 – смоляний канал, 11 – серцевина

Потовщення стебла агави Вторинні провідні пучки в стеблі агави

Річні кільця Кільця потовщення

Гіпоксилічний та епіксилічний тип будови стебла Стебло тсуги Стебло дуба

Як мороз примушує рухатись гілки і пагони рослин

а б Просторове положення лусок шишки ялини в суху морозну погоду (а) та у відлигу (б)