Полтавський університет Економіки і торгівлі “МЕНЕДЖМЕНТ

Полтавський університет Економіки і торгівлі “МЕНЕДЖМЕНТ ГРС” для студентів спеціальності ГРС Автор: доцент кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності Барибіна Яніна Олександрівна

Організація – це група людей, діяльність яих свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей Всі організації як об'єкти управління незалежно від їх призначення, розмірів, правового статусу тощо мають таі спільні для них риси: 1) Використовують чотири основних види ресурсів: людські, фінансові, матеріальні та інформаційні 2) Мають структуру, яка надає їм цілісність й спроможність реалізовувати своє призначення 3) Є відкритими системами, тобто можуть існувати тільки у взаємодії з зовнішнім середовищем 4) Здійснюють горизонтальний та вертикальний розподіл праці

Зовнішнє середовище – це сукупність факторів, які знаходяться поза межами організації, але та чи інакше впливають на її діяльність Зовнішнє середовище непрямого впливу – сукупність таких факторів зовнішнього середовище, на які організація не може впливати взагалі або має незначний вплив. Воно є частиною зовнішнього середовища спільного для всіх організацій, складовими якого є: економічна, політична, правова, соціально-демографічна та міжнародна компоненти Зовнішнє середовище прямого впливу – це сукупність таких факторів зовнішнього середовища, на які організація може певним чином впливати через встановлення відповідних комунікацій. Це частина зовнішнього середовища, яка утворює безпосереднє оточення організації: споживачі, постачальники, конкуренти, організації інфраструктури, органи влади

Характеристика факторів зовнішнього середовища організації

Внутрішнє середовище організації це організаційна єдність всіх елементів і підсистем організації, а також взаємозв'язків між ними, які охоплюють діяльність організації і знаходяться під її безпосереднім контролем. Підсистеми внутрішнього середовища Соціальна Виробничо-технічна Інформаційна Економічна

МЕНЕДЖМЕНТ у широкому розумінні – це одночасно: Система Сукупність здобутих Наявність особливих наукових знань на практиці навичок особистих якостей та досвіду менеджера (мистецтво управління) Оптимальна комбінація зазначених складових менеджменту змінюється стосовно: Функції, яку виконує Галузі (сфери), де працює Рівня відповідальності менеджер: менеджера: -Фінансовий менеджмент; -Банківський менеджмент; -Стратегічне управління -Маркетинг; -Операційний менеджмент -Аграрний менеджмент; -Управління персоналом; -Транспортний менеджмент та ін -Інноваційний менеджмент та

Цикл менеджменту Планування – визначення цілей організації і розробка плану дій щодо їх досягнення Контроль Організація – зіставлення фактично – розподіл завдань між досягнутих результатів із підрозділами та окремими запланованим та внесення виконавцями і встановлення відповідних коректив взаємодії між ними Мотивація – мотивування виконавців щодо здійснення запланованих завдань і досягнення поставлених цілей

Основні поняття науки управління Поняття У широкому розумінні У вузькому розумінні Управління Вся система класів, Технологічна організація відносин і явищ об’єкта управління управління в природі і суспільстві Менеджмент Загальний принцип Управління виробництвом, соціального управління, діяльність по організації влада і мистецтво досягнення поставлених управління людьми цілей Адміністрування Адміністративно- Розробка і встановлення державне управління, цілей, визначення політики соціально-політичний організації менеджмент Керівництво Ієрархічна система Безпосереднє управління інститутів влади людьми

Розподіл управлінської праці це об'єктивний процес відокремлення її видів у самостійні сфери трудової діяльності різних груп управлінських працівників Види Характеристика Керівник Очолює певний колектив працівників, має необхідні повноваження щодо прийняття рішень по конкретних видах діяльності організації і несе всю повноту відповідальності за результати роботи. Спеціаліст Виконує певні функції управління, аналізує зібрану інформацію і готує варіанти рішень для керівників відповідного рівня (економісти, бухгалтера, юристи і т. ін. ). Технічні Обслуговують діяльність спеціалістів і керівників, виконавці виконують інформаційно-технічні операції, звільнюють службовці керівників і спеціалістів від цієї працемісткої роботи (секретарі, машиністки та інші)

Типи менеджерів Класифі- Тип каційна Характерні ознаки група менеджера За Лінійний Діє на підставі одноосібного керівництва, функціо менеджер відповідальний за стан і розвиток підприємства або нальним його підрозділів (директор, начальник цеху, майстер) розподіл Функціональн Відповідальний за певну сферу в системі управління, ом ий менеджер очолює функціональний підрозділ (управляючий маркетингом, головний економіст і т. ін). За Менеджери Відповідають за виконання виробничих завдань, за місцем в низової ланки безпосереднє використання ресурсів, вирішують системі оперативні, тактичні проблеми, спілкуються управлін безпосередньо з виробниками. ня Менеджери Координують і контролюють роботу вище означеної організа середньої категорії менеджерів. цією ланки Менеджери Визначають загальні напрями функціонування і вищої ланки розвитку організації в цілому, володіють найвищими повноваженнями.

Принципи Сучасний зміст принципів Принцип Всі види діяльності на підприємстві розподілу праці повинні бути так визначені і згруповані, щоб максимально сприяти досягненню встановлених завдань. Принцип Введення в механізм функціонування гнучкості організації методів, способів і факторів зовнішнього середовища, які повинні передбачати зміни і реагувати на них. Принцип Організація є ефективною, якщо її ефективності побудова сприяє досягненню цілей підприємства з мінімальними витратами і доведенням до мінімуму небажаних наслідків.

Принцип відповідності Індивідуальний внесок підлеглих в досягненні цілей завдань організації збільшується, якщо їх особисті цілі відповідають загальним завданням системи. Принцип цілісності Комунікаційний процес повинен сприяти встановленню розуміння між людьми в процесі їх спільної діяльності, спрямуванню на досягнення цілей підприємства. Принцип Більш конкретне визначення обов’язків, повноважень і функціонального організаційних взаємозв’язків працівника, або визначення підрозділу сприяє реалізації цими людьми своїх функцій. Принцип відповідності Відповідальність за дії повинна співставлятися з повноважень і делегованими повноваженнями і виходити з них. відповідальності Принцип рівня Для збереження наданих повноважень необхідно, щоб повноважень рішення, які належать до службової компетенції управляючих, ними і приймались , а не спрямовувались для розгляду на вищі рівні управління. Принцип розподілу У тому випадку, коли визначені види діяльності завдань проводяться з метою здійснення контролю над іншими, то працівники, на яких покладено ці завдання, не зможуть об’єктивно виконувати свої обов’язки в зв’язку з підлеглістю тому ж підрозділу, роботу якого вони повинні оцінювати.

Принцип діапазону Для кожної управлінської посади існує певна управління кількість співробітників, якими взмозі ефективно управляти одна людина. Скалярний принцип У будь-якій організації завжди повинна бути особа, яка володіє верховною владою. Принцип делегування Повноваження, що делеговані окремим управляючим, повинні бути достатніми для досягнення можливості отримати бажаний результат. Принцип Пітера Якщо керівник успішно працює на своїй посаді, то саме цей успіх призводить до просунення по службі. Принцип абсолютної Відповідальність, яку несуть підлеглі перед відповідальності керівниками за результати своєї діяльності, є абсолютною. У свою чергу, керівники не можуть звільнитись відповідальності за організацію діяльності своїх підлеглих.

Принцип Кожний працівник повинен мати тільки одного одноосібного безпосереднього керівника. керівництва Принцип прямого Чим більш безпосереднім є особистий контакт керівництва керівника з підлеглими, тим ефективнішим буде керівництво і лідерство. Принцип прямого Більш високий рівень кваліфікації керівників і контролю підлеглих веде до меншої потреби в непрямому контакті. Принцип лідерства Працівники схильні йти за тими керівниками, в яких вони бачать засоби для задоволення своїх особистих потреб. Принцип мотивації Чим більшим є комплекс заохочень, тим ефективнішою буде мотивація. Принцип способів Ефективність способів керівництва і лідерства керівництва і залежить від того, наскільки вони враховують лідерства зміни в людях, завданнях і оточенні.

Основні резюмуючи положення Організація – це формальна група людей, яка працює для досягнення спільних цілей. Організація використовує ресурси і взаємодіє з зовнішнім середовищем. Всі організації здійснюють розподіл праці Управління – це процес планування, організації і контролю. Всі керівники здійснюють ці функції і грають декілька інших управлінських ролей. Розподіл праці створює три ріні управління: нижчий, середній і вищий, що дозволяє диференціювати та координувати управлінську працю.

Тема 2 Еволюція управлінської думки Ключові поняття : школа наукового управління; класична школа менеджменту, неокласичні школи менеджменту; кількісна теорія менеджменту; підходи менеджменту

Сучасні підходи менеджменту Процесний підхід Визначає управління процесом, у якому діяльність, спрямовану на досягнення цілей організації, розглядають як суму взаємопов’язаних дій – функцій управління , а кожну з функцій як комплекс однорідних елементарних дій, операцій, процедур Планування Організація Мотивація Контроль

Сучасні підходи менеджменту Системний підхід Трактує організацію як сукупність взаємозалежних елементів (люди, структура, завдання, технологія), орієнтованих на досягнення різноманітних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища Входи Виходи Інформація Обробка та Продукція чи послуги перетворення Прибуток Матеріали входів Доля ринку Капітал (залежить від ефективності Соціальна Трудові ресурси управління) відповідальність Задоволення працівників

Сучасні підходи менеджменту Ситуаційний підхід Стверджує, що вибір і застосування методів управління залежить від ситуації. Основна мета – навчити менеджерів ситуаційного мислення, вмінню правильно оцінювати управлінсько- виробничі ситуації та знаходити способи їх вирішення.

Основні резюмуючи положення Практика управління має стародавню історію, проте управління було визнане наукою тільки на початку ХХ століття Всі школи управління внесли відчутний доробок в науки про управління, проте оскільки вони прагнули винайти “єдиний кращий спосіб”, розглядали тільки частину внутрішнього середовища організації, жодна з них не гарантувала повного успіху в усіх ситуаціях Підходи менеджменту є синтезом певних взаємопов’язаних груп наукових поглядів, методів дослідження, способів тлумачення явищ

Тема 3 Планування в організації Ключові поняття : планування, стратегічне планування, стратегія, місія, цілі, тактика, політика, процедури, правила, бюджет, управління за цілями, плани тактичні та стратегічні, програми

План 1. Сутність планування як функції менеджменту 2. Особливості визначення місії та цілей організації 3. Сутність та процедура cтратегічного планування

Задачі планування в процесі управління Планування – це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення Задачі планування в організації Забезпечення погодженості дій персоналу Усунення негативного фактору невизначеності Зосередження зусиль на головних завданнях Забезпечення ефективного функціонування Встановлення нормативів для контролю

Етапи процесу планування Визначення цілей організації Розробка стратегії діяльності Надання стратегії конкретної форми

Етапи процесу планування Вибір цілей Узгодження Визначення цілей передбачень Вибір Встановлення Розгляд альтернативи політики ресурсів Розробка процедур, Визначення Встановлення правил бюджету графіку часу Прийняття рішення

Форми планування Стратегічне планування Мета – дати комплексне наукове обґрунтування проблем, з якими може зіткнутись підприємство в майбутньому, і на цій підставі розробити показники розвитку на плановий період 3 -5 років. Середньострокове планування Охоплює період до 3 років, як найбільш відповідний періоду поновлення виробничого апарату і асортименту продукції. Здійснюється в межах стратегічних планів як по підприємству в цілому так і в виробничих підрозділах. Поточне планування Здійснюється шляхом детальної розробки в межах одного року оперативних планів для підприємства в цілому і його структурних підрозділів. Основними ланками поточних планів є календарні плани на місяць, квартал, півроку.

Види планів

МІСІЯ організації Це головне призначення організації, особлива роль, чітко виражена причина її існування, що формує основні напрямки та орієнтири її діяльності Головні цілі діяльності організації Елементи місії Основні споживачі продукції (послуг) Товари (послуги) для клієнтів Ринки (сегменти ринку) діяльності Специфіка задоволення потреб клієнтів Конкурентні переваги організації

Миссия отвечает на вопрос: Что, как и для кого делает компания "Миссия — это "невидимая рука", которая направляет и организует коллективную работу служащих ее отделений в разных географических регионах". Филип Котлер, гуру маркетинга.

основные признаки "пустой" миссии: миссия содержит фразы о том, что весьма далеко от реального бизнеса организации и ее отношений с клиентами миссия содержит стандартные фразы, не несущие конкретики и не дающие понять, что именно делает или собирается делать организация миссия никак не связана с планами организации, с тем направлением, к которому организация реально движется сотрудниками организации (я имею ввиду менеджмент) миссия не воспринимается как некое направление для своих действий, а скорее как элемент обязательных правил вроде распорядка дня или делового стиля одежды

ПРИКЛАДИ Long John Silver's "Наше видение: стать лучшей сетью ресторанов быстрого обслуживания в Америке. Мы предлагаем каждому посетителю вкусные, здоровые и недорогие блюда из рыбы, морепродуктов и цыплят, обслуживаем быстро и вежливо". Mc. Donald's - крупнейшая в мире сеть ресторанов быстрого питания. "Быстрое, качественное обслуживание клиентов с помощью стандартного набора продуктов" Сеть отелей Ritz-Carlton "Миссия сети отелей Ritz-Carlton — неустанная забота и обеспечение максимального комфорта каждому гостю". "Мы гарантируем своим гостям самое лучшее индивидуальное обслуживание, комфорт, спокойную и изысканную обстановку". "Благодаря своему огромному опыту персонал отелей Ritz-Carlton создает атмосферу уюта и благополучия, удовлетворяет даже невысказанные пожелания своих гостей".

Миссия, видение и ценности компании Kodak

Миссия компании IKEA — инновации, скромность, простота, учет интересов большинства Миссия компании Sony — возвышенность японской культуры, "быть первопроходцем, а не последователем", стремление к невозможному Миссия компании Intel — сохранение за собой роли ключевого поставщика в Internet- экономике и содействие любым усилиям по повышению эффективности Internet. Сегодня главное в компьютерах — это Internet. Мы расширяем возможности ПК и Internet.

Философия Canon строится на принципе Kyosei, что в переводе с японского означает "жить и работать вместе во имя общего блага". Он формирует наши цели и ценности, наш стиль общения и способ ведения бизнеса. Миссия Nokia — соединяя людей, мы помогаем удовлетворению фундаментальной человеческой потребности в связи и социальном контакте. Nokia возводит мосты между людьми — находятся они врозь или лицом к лицу — и помогает людям получать необходимую информацию.

Миссия и видение компании Starbucks — стать ведущим поставщиком лучших сортов кофе в мире, соблюдая в ходе роста компании наши непоколебимые принципы (место работы, где уважают сотрудников; культурное разнообразие; высшие стандарты работы с кофе, удовлетворение клиентов; вклад в местное сообщество; прибыльность). Миссия Mary Kay — украшать жизнь женщин во всем мире, предлагая клиентам качественную продукцию, открывая новые горизонты для независимых консультантов по красоте и предоставляя им неограниченные возможности карьерного роста, делая все, чтобы женщины, соприкоснувшиеся с компанией Mary Kay смогли реализовать себя.

Цілі організації це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення яких спрямовується її діяльність. Вимоги до цілей організації Реалістичність Конкретність та Несуперечливість, вимірюваність узгоджність, взаємопов’язаність Орієнтація у Письмове часі формулювання

Класифікація цілей Критерії класифікації Види цілей організації 1. Рівень абстракції 1. Глобальна мета 2. Місія організації 3. Задачі організації 2. Об’єкт спрямованості 2. 1. Фінансові цілі 2. 2. Цілі, що пов’язані з виробництвом 2. 3. Цілі, що пов’язані з ринком діяльності організації 2. 4. Цілі, що пов’язані з персоналом 2. 5. Цілі, що пов’язані з дослідженнями та розробками 3. Ступінь відкритості 3. 1. Офіційно проголошені цілі 3. 2. Неофіційні цілі ( закриті, таємні) 4. Організаційний рівень 4. 1. Загальноорганізаційні цілі 4. 2. Дивізіональні цілі 4. 3. Групові цілі 4. 4. Індивідуальні цілі 5. Часовий інтервал 5. 1. Короткострокові цілі 5. 2. Середньострокові цілі 5. 3. Довгострокові цілі

Напрями встановлення цілей Напрям Показники Прибутковість розмір прибутку, рентабельність, дохід на акцію і т. ін. Положення на ринку частка ринку, обсяг продажу і т. ін Продуктивність витрати на одиницю продукції, обсяг продукції в одиницю часу, матеріалоємність Фінансові ресурси структура капіталу, рух грошей, розмір оборотного капіталу і т. ін Потужності організації розмір площ, кількість одиниць техніки і т. ін. Розробка, виробництво продукту витрати на виконання проекту, термін впровадження і поновлення технології нового обладнання, нового продукту і т. ін. Зміни в організації та управлінні завдання по термінах організаційних змін Людські ресурси плинність кадрів, підвищення кваліфікації і т. ін Робота з покупцями швидкість обслуговування, кількість скарг і т. ін. Надання допомоги суспільству обсяг доброчинності, термін проведення доброчинних акцій і т. ін.

Процес встановлення цілей організації З’ясування і аналіз тенденцій в оточуючому середовищі Встановлення місії і цілей для організації Побудова ієрархії цілей Встановлення індивідуальних цілей

Cутність стратегічного планування План 1. Сутність стратегічного планування 2. Класифікація стратегій 3. Вибір стратегічних альтернатив

1. Сутність стратегічного планування

• Стратегічне планування – це набір дій і рішень, які використовуються керівництвом і призводять до розробки специфічних стратегій, що призначені для того, щоб допомогти організації досягти своїх цілей. • Розробка стратегічного плану – це процес формулювання стратегії по етапах, з роз’ясненням ролі кожного члена підприємства.

Етапи стратегічного планування

2. Класифікація стратегій

Стратегії підприємства

Характеристика стратегічних альтернатив

• Стратегії концентрованого росту – пов’язані зі змінами продукту або ринку без зміни інших елементів. Тобто, організація, або намагається покращити свій продукт без зміни галузі, або покращити свої позиції на ринку, або перейти на інший ринок (стратегія посилення позиції на ринку, стратегія розвитку ринку, стратегія розвитку продукту). • Стратегії інтегрованого росту – організація зростає за рахунок створення дочірніх структур або за рахунок купівлі власності, за рахунок відкриття фірмових магазинів, купівлі підприємств, які раніше були постачальниками сировини (стратегія зворотної вертикальної інтеграції, стратегія прямої вертикальної інтеграції).

• Стратегії диверсифікованого росту – організація шукає додаткові можливості для виробництва нових видів продукту в межах виробництва, що існує або за рахунок нової продукції, яка вимагає нової технології, але пов’язана з вже існуючим виробництвом, або розширення фірми за рахунок виробництва нових продуктів, які технологічно не пов’язані з тими, що вже виробляються (стратегія централізованої диверсифікації, стратегія горизонтальної диверсифікації, стратегія конгломератної диверсифікації). • Стратегії цілеспрямованого скорочення – використовуються в тому випадку, коли організація потребує перегрупування сил після довготривалого періоду зростання або спаду стратегі ліквідації, стратегія скорочення витрат, стратегії часткового скорочення підприємства, стратегії «збирання врожаю» .

3. Вибір стратегічних альтернатив

СХЕМА SWOT- АНАЛІЗУ Аналіз факторів зовнішнього середовища

Аналіз факторів внутрішнього середовища

Матриця SWOT-аналізу Можливості: Загрози: 1. 2. . Сильні сторони: Поле" СІМ" Поле "СІЗ" 1. (сила і можливості) (сила і загрози) 2. . . Слабкі сторони: Поле "СЛМ" Поле "СЛЗ" 1. (слабкість і 2. можливості) загрози). .

Основні резюмуючи положення Планування це процес визначення цілей для організації і рішення про те, що слід робити для їх досягнення. Вибір цілей – це перший і вирішальний етап планування. Цілі забезпечують виконання місії. Місія є орієнтиром, на якому керівник базує всі свої рішення. Цілі повинні бути конкретними та вимірюваними, орієнтованими в часі, досяжними. Аналіз є процесом, за допомогою якого керівництво оцінює зміни в зовнішньому середовищі та вивчає зовнішні можливості та загрози. Визначення сильних та слабких сторін орагнізації сприяє ефективному плануванню.

Тема 4 Організація як функція управління Ключові поняття : організація, організаційна структура, делегування, відповідальність, повноваження, бюрократія, департаментизація, функціональні структури, дивізіональні структури, адаптивні структури, централізована організація, матрична структура, проектна структура

План 1. Функція менеджменту – організація: сутність та зміст 2. Делегування, відповідальність, повноваження 3. Організаційна структура управління: типи і характерні особливості

1. ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ – ОРГАНІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ

ОРГАНІЗАЦІЯ Як функція управління являє собою вид управлінської діяльності, спрямованої на розподіл робіт між окремими виконавцями та їх групами, встановлення взаємозв’язків між ними та узгодження їх діяльності з метою досягнення спільних цілей Реалізація функції організації відбувається в процесі організаційної діяльності

Організаційна діяльність Це сукупність процесів, з допомогою яких менеджер усуває невизначеність та конфлікти між співробітниками організації роботи або повноважень і створює середовище, придатне для їх спільної діяльності.

Організаційна структура Це абстрактна категорія, яка характеризується трьома організаційними параметрами: Ступінь Ступінь складності + формалізації + (низький) (високий) Ступінь централізації ОРГАНІЗАЦІЙНА + = СТРУКТУРА (низький) (високий)

Етапи процесу організаційного проектування 1. Розподіл праці 2. Департаменталізація 3. Делегування повноважень 4. Діапазон контролю. 5. Механізми координації.

Розподіл праці це процес розподілення загальної роботи в організації на окремі завдання, достатні для виконання окремим робітником відповідно до його кваліфікації та здібностей. Проектування робіт – це процес визначення обсягів та змісту кожного виду робіт в організації. Визначає дві ключові характеристики роботи: а) обсяг роботи б) змістовність роботи : • самостійність в плануванні та виконанні роботи; • самостійність у визначенні ритму роботи; • участь у прийнятті рішень тощо.

Департаменталізація це процес групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (бригади, групи, сектори, відділи, цехи, виробництва тощо) Президент Виробничий Відділ Фінансовий Відділ досліджень Бухгалтерія відділ маркетингу Функціональна департаменталізаціята розробок відділ Функціональна департаменталізація Президент Головний Головний менеджер менеджер Б’юїк Каділлак Шевроле Понтіак Олдсмобіл Продуктова департаменталізація

Делегування повноважень це процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання. Делегування повноважень охоплює: передавання повноважень - надання підлеглому обмеженого права приймати рішення, використовувати ресурси і спрямовувати зусилля підлеглих на виконання поставлених завдань; прийняття відповідальності - прийняття підлеглим зобов’язань виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх задовільне вирішення; підзвітність - це вимога до підлеглого, який, використовуючи свої повноваження, має усвідомлювати наслідки своїх дій і повідомляти про них своєму безпосередньому начальнику.

2. Делегування, відповідальність, повноваження

Піраміда управління ПЕРЕДАЧА ПОВНОВА ВІДПОВІДАЛЬ ЖЕНЬ НОСТІ ПІДЗВІТНІСТЬ

Діапазон контролю це кількість робітників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові. I = N (( 2 n-1 / 2) + n – 1), де І – загальна кількість можливих взаємодій керівника з підлеглими та підлеглими між собою; N – кількість підлеглих. Якщо N = 2, то І = 6 N = 3, то І = 18 N = 5, то І = 100

3. Організаційні структура управління: типи і характерні особливості

Лінійна організаційна структура Директор оптової фірми Завідувач складом 1 Завідувач складом 2 Н Н Н Н

Лінійно-штабна організаційна структура

Функціональна організаційна структура

The Functional Structure of Pier 1

Лінійно-функціональна організаційна структура

Дивізіональна організаційна структура

Product, Market, and Geographic Structures

Матрична організаційна структура

Mc. Donald’s Corporation

Тема 5 Мотивація в управлінні Ключові поняття : мотивація, мотивування, стимулювання, мотив, стимул, потреб, первинні теорії мотивації, змістовні теорії мотивації, процесуальні теорії мотивації, винагорода, форми оплати праці

МОТИВАЦІЯ у широкому розумінні – це процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації ефективна реалізація функції мотивації потребує: усвідомлення того, що спонукає робітника до праці; розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягнення цілей організації.

ПОТРЕБА це особливий стан психіки індивіда, усвідомлена ним незадоволеність, відчуття нестачі (браку) чогось, відображення невідповідності між внутрішнім станом і зовнішніми умовами. Класифікація потреб: потреби першого роду, які за своєю сутністю є фізіологічними (потреби в їжі, сні тощо); потреби другого роду, які носять соціально- психологічний характер (потреби в повазі, владі, визнанні заслуг тощо).

МОТИВ Це потреба, яка викликає у людини стан спрямованості на виконання певних дій для задоволення потреби СТИМУЛ Це інструмент впливу на людину, який викликає дію певних мотивів. Найважливіший стимул - винагородження внутрішнє винагородження зовнішнє винагородження

Спрощена модель процесу мотивації

Історичні аспекти мотивації 1) етап простої мотивації (традиційний підхід). 2) етап соціально-психологічної мотивації

Сучасні теорії мотивації Змістовні теорії Виявляють внутрішні спонукання, які змушують людей діяти саме так, а не інакше Процесуальні теорії мотивації Досліджують, як поводять себе люди в залежності від сприйняття та пізнання

Ієрархія потреб А. Маслоу

Співвідношення ієрархії потреб в теорії А. Маслоу і теорії К. Альдерфера

“Теорія мотиваційної гігієни” Фредеріка Герцберга «Дійсні мотиватори» «Гігієнічні фактори» üВизнання результатів праці üЗаробітна платня üЗмістовність праці üУмови праці. üДосягнення в роботі üСоціально-трудова політика üВисокий ступінь фірми. відповідальності. üМіжособові стосунки в üПросування за службою. колективі. üВизнання результатів праці. üСтупінь безпосереднього контролю üМожливості творчого та ділового зростання. üСтавлення безпосереднього керівника.

Теорія очікування В. Врума

“Теорія справедливості” Адамса

Модель Портера-Лоулера

Тема 6 Контроль в управління Ключові поняття : контроль, контролювання, форми контролю, методи контролю, види контролю, діапазон контролю, стандарти, результати, відхилення

Контроль це нагляд за тим, як підприємство рухається до визначеної мети, перегляд його курсу і коригування відхилень від обраного курсу За допомогою контролю можна вирішити такі питання: Ш попередження виникнення кризових ситуацій, тобто своєчасне виправлення помилок; Ш підтримка успіху, тобто оцінка і використання позитивного в роботі; Ш можливість передбачити невизначеність, тобто оцінка різних обставин, що виникають на шляху виконання планів.

Модель процесу контролю

Рівні контролю в організації