Полтавський феномен Виконала учениця 10 -А класу Корягіна

Полтавський феномен Виконала учениця 10 -А класу Корягіна Єлизавета

Письменники Сковорода Григорій Савич Тютюнник Григір Гоголь Михайлович Микола Васильович Симоненко Василь Андрійович

Гоголь Микола Васильович Псевдоніми, криптоніми: Пасічник Рудий Панько; В. Алов; П. Глечик; Н. Г. ; ОООО; Г. Янов; N. N. Дата народження: 20 березня (1 квітня) 1809 Місце народження: Сорочинці Миргородс ького повіту Полтавської губернії, Російська імперія(нині Великі СорочинціМиргородського району. Полтавської області, Україна) Дата смерті: 21 лютого (4 березня) 1852(42 роки) Місце смерті: Москва, Російська

Родина Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня за новим стилем) 1809 року в містечку Великі Сорочинці Полтавської губернії. Миколою його назвали на честь чудотворної ікони Святого Миколая[4]. Згідно з сімейними переказами він походив із старовинного українського козацького роду і був нащадком відомого козака Остапа Гоголя, що був у кінці XVII століттягетьманом Правобережної Україні. У смутні часи української історії деякі з його предків приставали і до шляхетство, і ще дід Гоголя, Панас Дем'янович Гоголь-Яновський (1738– 1805), писав в офіційному папері, що «його предки, прізвищем Гоголь, польської нації» , хоча більшість біографів схильні вважати, що він все ж був «малоросом» (українцем).

Твори Вечори на хуторі біля Диканьки Миргород Повісті (1835– 1842 рр. ) : Невський проспект Ніс Портрет Шинель Записки божевільного Рим (уривок) Ревізор Мертві душі

Сковорода Григорій Савич Дата народження: 22 листопада (3 грудня) 1722 Місце народження: Чорнухи, Полтавщи на Дата смерті: 29 жовтня (9 листопада) 1794(71 рік) Місце смерті: Пан-Іванівка, Харківщина Мова творів: давньоукраїнська мова, латинська мова Рід діяльності: прозаїк, поет Напрямок: ренесанс Жанр: філософський трактат, байка, вірш

Вшанування пам'яті 1919 р. — в Україні було відзначено 125 -річчя з дня смерті Сковороди. 1922 р. — 200 -річчя з дня народження. 1939 р. − 145 -річчя з дня смерті. 1942 р. — 220 -річчя з дня народження. 1944 р. — 150 -річчя з дня смерті. 15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду. На його честь також названо астероїд 2431 Сковорода

Творча спадщина Сковорода конкретизує зв'язок між духовними та тілесними недугами: людина, яка зловживає м'ясом та алкоголем, довго зупиняється на тривожному роздумі — «звідси передчасне старіння, коли не щось гірше» . У 26 -му листі до Михайла Ковалинського, вміло користуючись латинською клінічною термінологією, він перелічує хвороби та стани, які, за його спостереженнями, найпоширеніші серед людей: короста (scabies), пропасниця (febris), водянка (hydrops), епілепсія (epilepsia), кашель (tussis), виснаження (lassitudo), тощо. Лише в 1798 році вийшов друком його «Нарциз, або пізнай самого себе» , та і то без його прізвища. В 1806 р. журнал «Сіонський Вєстник» видрукував ще деякі його твори. Потім у Москві в 1837– 1839 рр. вийшли окремо деякі його твори, і лише в 1861 році видруковано першу, але зовсім неповну збірку його творів. Краща й більша збірка, але теж не повна, вийшла в 1896 р. в Харкові під редакцією професора Д. Багалія. Тут видруковано 16 творів, причому з них 9 уперше! Крім того надруковано тут біографію Сковороди та деякі його вірші. Ще одне видання творів Григорія Сковороди вийшло в 1912 році в Петербурзі під редакцією В. Бонч-Бруєвича. Тут видруковано (? ) творів нашого філософа і дуже гарна його біографія пера М. Ковалинського, що був учнем Сковороди. Але повного видання творів нашого філософа й досі нема, бо різні його рукописи знаходяться по різних архівах та бібліотеках.

Художники Білокур Катерина Василівна Башкірцева Марія Костянтинівна

Білокур Катерина Василівна Дата народження: 25 листопада (7 грудня)1900 Місце народження. Богданівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія Дата смерті: 10 червня 1961 Місце смерті: Яготин, Київська область Національність: українка Громадянство: СРСР Жанр: живопис Напрямок: народний декоративний живопис

Творчий злет 1939 Катерина чує по радіо пісню у виконанні Оксани Петрусенко. Звертається до співачки з листом, заадресувавши його: «Київ, академічний театр, Оксані Петрусенко» . До листа додає малюнок калини на шматкові полотна, котрий вразив співачку. Порадившись із друзями — Василем Касіяном іПавлом Тичиною — вона звертається у Центр народної творчості, після чого до обласного центру надходить розпорядження знайти Катерину Білокур та поцікавитися її роботами. Богданівку відвідує Володимир Хитько, що очолював тоді художньо-методичну раду обласного Будинку народної творчості. Декілька картин він показує у Полтаві художнику Матвієві Донцову. 1940 року в Полтавському будинку народної творчості відкривається персональна виставка художниці-самоучки з Богданівки, яка на той час складалася лише з 11 картин.

Творчий злет 1949 — Катерина Білокур стає членом Спілки художників України. 1951 — нагороджена орденом Знак Пошани, одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України. Три картини Білокур — «Цар-Колос» , «Берізка» і «Колгоспне поле» — були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в. Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо. Весь світ облітають його слова: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ! » Він порівнює Білокур із іншою представницею «наївного мистецтва» — Серафіною Луїз. Це звучить тим дивовижніше, що в основному про сучасне йому мистецтво Пікассо відзивався вкрай негативно.

Роботи «Колгоспне поле» (1948– 1949) «Гай» (1955) «За селом» (1956)

Башкірцева Марія Костянтинівна Дата народження: 11 листопада 1858 Місце народження: Гавронці під Полтавою, Україна Дата смерті: 31 жовтня 1884 (25 років) Місце смерті: Париж, Франція Національність: Українка Жанр: Жанровий живопис

Щоденник Марії Башкирцевої Марія Башкирцева — авторка щоденника, який вона почала писати з 15 років французькою мовою. На сторінках розкрито глибину розмови з собою людини, яка бажає не втратити жодної хвилини життя. Написано дуже відверто та щиро і при цьому з бажанням бути опублікованою. Щоденник Марії цікавий вже з перших рядків, в ньому розкрито паралельний світ всередині людини: діалоги між доброю і злою стороною, любов.

Вибрані твори Автопортрет, 1880 В художній студії Жульєна (жінки художниці) Молода жінка, 1881 Парасолька від дощу, 1883 Дитяча посмішка, 1883 Посмішка дівчини, 1883 Осінь, 1883 Молода дівчина з квітами бузку. Весна, 1884

Твори В художній студії Жульєна, Художній музей Дніпропетровська Автопортрет, 1880, приватн. збірка

Дякую за увагу!