Полтавська область Виконала: студентка 1 курсу, 11 групи, ФРГТБ, Новацька Яна
• Площа — 28 748 км² (4, 76 % території України) • Дата утворення - 22 вересня 1937 року • Населення — 1 466 786 осіб • Полта вська о бласть — адміністративнотериторіальна одиниця України з центром у місті Полтава. Має 25 районів. Попереднім адміністративним утворенням на території була Полтавська губернія, утворена 27 лютого 1802 року, що складалась із 10, згодом 12, а з 1803 року — 15 повітів. До початку XX ст. Полтавщина залишалася аграрною губернією з великим поміщицьким землеволодінням
Природні ресурси Полтавська область 6 -а серед областей України за площею. На півночі межує з Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областями України. Крайня північна точка області — за 3, 3 км на північ від села Білогорілка — розташована в Лохвицькому районі. Крайня південна точка — лівий берег Дніпродзержинського водосховища, в Кобеляцькому районі. Крайня західна точка — за 1 км від села Смотрики — розташована в Пирятинському районі. Крайня східна точка — за 1, 5 км від селища Шевченка Карлівського району.
Рельєф та водойми Основна геологічна структура, в межах якої розташована область, — Дніпровсько-Донецька западина та її схили. Рельєф області рівнинний, вона лежить в межах Полтавської рівнини. На території Полтавської області налічується 146 річок загальною довжиною 5 100 км. Серед них: дві великі (понад 500 км) — Дніпро і Псел дев'ять середніх (довжиною 101– 500 км) — Ворскла, Сула, Оріль, Удай, Хорол, Оржиця, Мерла, Орчик, Коломак 135 малих річок (100 км і менше) 124 озера з площею водного дзеркала понад 0, 1 км²
Корисні копалини
Флора і фауна Область належить до лісодефіцитних областей України. Лісистість її території разом з чагарниками і лісосмугами на початку XXI століття становить 9, 55% (274, 6 тис. га). Середня лісистість України становить понад 15%; світу — 29%. На території області основними типами лісів є широколистяні дубові (діброви) і хвойні соснові (бори). Флора Полтавської області нараховує біля 2 тисяч видів різних систематичних груп рослин. Серед видів місцевої флори біля 1500 видів рослин з відділу покритонасінних, 3 види голонасінних, 16 видів папоротеподібних, 9 видів хвощів, 3 види плаунів, а також по 160 видів мохів і лишайників
Історико-культурні пам'ятки Полтавщини Полтавська область займає центральну частину Лівобережної України. Північні райони області розташовані в лісостеповій, південні - у степовій зоні. Площа області становить 28, 8 тис. кв. км. (4, 8% території країни). На Полтавщині налічується 169 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в т. ч. дендропарк у с. Устимівка (створений у 1893 р. ), Хомутецький парк у садибі Муравйових. Апостолів (початок XIX ст. ), полтавський міський сад (парк "Перемога"; заснований у 1803 р. ). В 1820 -1841 pp. на території саду діяла Полтавська школа садівництва, яка пізніше разом із прилеглою частиною саду була передана Полтавському інституту шляхетних дівчат, що містився в колишній садибі СМ. Кочубея. На території міського саду в 1852 р. споруджено будинок Полтавського міського театру.
Мгарський монастир Мгарський Спасо-Преображенський монастир - діючий чоловічий монастир на Полтавщині. Розташований він на березі Сули, в районі села Мгар, недалеко від міста Лубни. Заснував храм у 1619 році Київський митрополит Ісайя Копинський при меценатство княгині Раїни Вишневецької, сестри митрополита Петра Могили. Перші споруди монастиря будувалися з дерева, згодом стали використовувати камінь.
Будинок Полтавського губернського земства Пам'ятка історії та архітектури у Полтаві, що знаходиться на площі. Будинок споруджено у 1903— 1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського. Будинок Полтавського губернського земства став першим зразком нового українського архітектурного стилю на Полтавщині. Сьогодні використовується як Полтавський краєзнавчий музей.
Сорочинський ярмарок Ярмарковий рух в Україні має багатовікову історію. Уже в 40 -х роках XIX ст. тут діяло 12 тисяч ярмарків, у тому числі 178 великих і середніх. Сорочинський не був ні найбільшим з них, ні найвідомішим. Село Великі Сорочинці Миргородського району, напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на віки великий земляк — український і російський письменник Микола Васильович Гоголь. В повісті «Сорочинський ярмарок» , що є складовою частиною «Вечорів на хуторі біля Диканьки» , Микола Гоголь описує, як люди з усіх кінців їдуть на ярмарок десь на початку XIX ст.
Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» Значний культурний науково-методичний центр з вивчення історії України періоду XVII—XVIII століть в контексті європейської історії. З 1994 року в музеї діє постійна виставка «Козацька держава» . Інтерес до діяльності заповідника проявляють засоби масової інформації України, Росії, Швеції та інших держав, науковці, громадськість. Заповідник «Поле Полтавської битви» єдиний в Україні входить до ІАМАМ — Міжнародної організації військовоісторичних музеїв під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту.
Національний музей-заповідник М. В. Гоголя Музей-заповідник являє собою комплекс архітектурних і ландшафтноприродних об'єктів, що дають уявлення про епоху, в якій жив письменник: батьківський будинок, флігель, парк-сад із малими архітектурними формами, ставки, могила батьків М. В. Гоголя. Заповідник є пам'яткою архітектури національного значення і занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 2009 рік був проголошений ЮНЕСКО роком Гоголя. До 200 -ліття письменника у його садибі проведено масштабну реконструкцію. Частина туристично-рекреаційного кластеру «Гоголівські місця на Полтавщині» та входить до Всеукраїнського туристичного маршруту «Гоголівські місця на Україні» .
Будівля Дворянського та Селянського банку В наслідок проведення аграрної реформи періоду столипінської Росії в губернських центрах з’являються банківські установи, що регулювали попит та пропозицію на землю. В межах Полтавської губернії такою установою стає Дворянський та Селянський банк, зведений протягом 1906 -1909 років полтавським інженером С. Носовим за проектом київського архітектора О. Кобелєва. Двоповерхова будівля з декоративної червоної цегли містить елементи давньоруської (московської) архітектури і відповідає загальному спрямуванню стилю модерн початку XX століття. В оздобленні фасадної частини будівлі застосовані мозаїчні панно, різнокольорові керамічні вставки. Головний вхід прикрашає двоскатне стрілчате крильце, в нішах якого розміщені статуї птиціфенікс — давньосхідні символи відродження.
Успенський собор Свято-Успенський кафедральний собор — православний храмкафедральний собор (Полтавська єпархія УПЦ КП), розташований у обласному центрі місті Полтаві; визначна пам'ятка козацького бароко 2 -ї половини XVIII століття. На місці сучасного Свято-Успенського собору, який був центром полтавської фортеці, старої Полтави, існувала дерев'яна Успенська церква, яка була «градським собором» . Останні свідчення її існування записані ще в 1695 році.
Біла альтанка В межах старої полтавської фортеці на місці Подільського бастіону до 200 -річного ювілею Полтавської битви у 1909 році була зведена споруда, без якої нинішні полтавці не уявляють своє місто — Біла Альтанка. Споруда нагадує полтавцям, що саме тут на другий день після Полтавської битви відбулась зустріч ремісників міста з царем Петром І. Невипадковою є і форма Альтанки — підковоподібна. Згідно легенди, місцевий коваль на цій площі майстерно підкував царського коня, що втратив підкову під час Полтавського бою. Саме ця легенда обумовила зовнішній вид споруди — підкова зогнута своїми краями до Успенського Собору, розміщена на колонах доричного ордеру.
Петровський парк у Полтаві – пам'ятка садово-паркового мистецтва (з 1964 р. ). Розташований поблизу пл. Леніна. Закладений в 1905 р. В створенні парку брали участь багато місцевих жителів якими керував ентузіаст – любитель природи И. М. Орловський. Тут було висаджено близько 60 видів рідкісних порід дерев та чагарників. У парку знаходиться братська могила борців за владу Рад. Тут поховано 27 червоноармійців, які загинули під час боїв за Полтаву з петлюрівцями у січні 1919 р. , та чекістів – братів А. Д. і П. Д. Литвинових, вбитих у Миргороді на початку квітня того ж року.
Парк «Перемога» – найстаріший парк у місті. Розташований поблизу Першотравневого проспекту. Заснований з ініціативи полтавського генералгубернатора князя О. Б. Куракіна. Він купив у майора Криловського ділянку землі і подарував її місту. Потім звернувся до полтавського мецената С. М. Кочубея з проханням подарувати місту його чудовий гай, який був розташований поруч, для влаштування міського саду. Для розширення території саду було придбано також леваду графа Л. К. Розумовського. У 1803 р. сад обнесено огорожею.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Полтавська область Виконала студентка 1 курсу 11 групи
ГТ_Полтавщина.ppt