Політичні нормативні акти Абілової Сабіни
Що це? O Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. O Іншими словами, нормативно-правовий акт — це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права. .
Ознаки нормативно-правового акта: O має форму письмового документа; O має певні законодавством обов'язкові формальні реквізити (назва, O O O O дата прийняття, підпис і т. д. ) приймається, як правило, компетентним органом (органами) держави; публікується в офіційних друкованих виданнях; офіційний текст представляє його публікація державною мовою; містить норми права; має юридичну чинність; набуває законної сили в порядку, передбаченому законодавством; діє в часі, у просторі, відносно певного кола осіб; реєструється (якщо це передбачено законодавством даної держави) у державному реєстрі нормативно-правових актів.
Межі дії нормативних актів : предметом регулювання обставинами часовими вимірами просторовими вимірами колом осіб, на яких поширюються норми акта Дія нормативного акту у часі характеризують три показник Момент набуття актом чинності Напрям дії нормативного акта Момент припинення дії нормативного акта
Офіційне опублікування нормативно-правових актів O Порядок, терміни та умови оприлюднення і набрання чинності нормативно-правовихактів регулюються Конституцією України та відповідним Указом Президента України. O Є акти, що призначенні для внутрішнього користування певних органів та установ. Їх дозволено не оприлюднювати в офіційних виданнях. Чинності вони набирають з моменту надсилання їх тим посадовим особам чи керівникам установ, підрозділів тощо, яких вони стосуються.
За юридичною силою нормативно-правові акти закони підзаконні акти
Закон 1) приймається органом законодавчої влади 2) порядок його підготовки й видання визначаються конституцією країни та регламентом парламенту; 3) володіє вищою юридичною силою, відповідно всі підзаконні акти повинні відповідати йому і ні в чому не суперечити; 4) регулює найбільш важливі, ключові, суспільні відносини: основи суспільного і державного ладу, права, свободи і обов'язки громадян, форма держави, повноваження органів державної влади тощо.
За їх юридичною силою: O Конституція (Основний Закон) — основоположний установчий політико-правовий акт, що закріплює конституційний лад, права і свободи людини та громадянина, визначає форму правління і державного устрою, правовий статус органів державної влади O конституційні закони — вносять зміни і доповнення до конституції та приймаються з питань, що передбачені та органічно пов'язані з нею O звичайні закони — акти поточного законодавства, присвячені регулюванню різних сторін соціальноекономічного, політичного та духовного життя суспільства
O За суб'єктами законотворчості: 1. 2. 3. закони, що приймаються представницькими державними органами влади; іншими центральними органами влади, які займаються правотворчістю на основі делегування їм правотворчих повноважень від представницьких органів; уповноваженими громадськими організаціями (муніципальними органами, профспілками тощо); спільними (державних органів та інших соціальних структур); народом України, прийняті на референдумі; За предметом правового регулювання: 1. 2. 3. 4. 5. конституційні (Закон України «Про вибори народних депутатів» ), адміністративні (Кодекс України про адміністративні правопорушення), цивільні (Цивільний кодекс України), кримінальні (Кримінальний кодекс України), екологічні (Закон України «Про охорону атмосферного повітря» ) тощо;
O За терміном дії: O За структурою: 1. постійні 1. Прості 2. Тимчасові, 2. Кодифіковані 3. надзвичайні
за сферою дії: Загальнодержавні 2. окремих адміністративнотериторіальних одиниць 1.
Підзаконні нормативноправові акти O закріплені за Президентом України (ст. 106), O Кабінетом Міністрів України, O міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади (ст. 127). У обмеженому обсязі та у випадках, передбачених конституцією і законами України, O право підзаконної правотворчості має Верховна Рада України та Рада міністрів Автономної Республіки Крим (ст. 135), O голови місцевих державних адміністрацій (ст. 118), O органи місцевого самоврядування та їх посадові особи (статті 143, 144).
Види підзаконних актів, розташовані за ієрархією: 1) Укази й розпорядження є результатом правотворчої діяльності Президента України 2) Постанови і розпорядження Уряду України. 3) Накази, інструкції, положення тощо міністерств, відомств, державних комітетів — це підзаконні нормативно-правові акти відомчого характеру, зміст яких не повинен суперечити законам України та нормативно-правовим актам Президента і Уряду України. O Накази — розпорядчі документи оперативного характеру, якими, як правило, затверджуються або скасовуються інші підзаконні нормативно-правові акти або продовжується строк їх дії. O Інструкції — встановлюють порядок застосування чинного законодавства або порядок здійснення будь-якої діяльності. O Положення, статути — закріплюють правове становище, структуру, функції і компетенцію певної державної організації.
O Рішення і постанови органів місцевого самоврядування — приймаються у межах компетенції і діють на території відповідних міст, районів, сіл, селищ, мікрорайонів тощо O Локальні нормативно-правові акти — це розпорядження керівників державних і громадських організацій (у вигляді наказів та інструкцій), прийняті у межах їх повноважень та регулюють їх службову і трудову діяльність.
Правова доктрина як сукупність наукових знань
Скачать презентацию Політичні нормативні акти Абілової Сабіни Що це
Норм-Прав Акти.pptx