ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ Лектор Корягіна Тетяна Вікторівна СТРУКТУРА

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ Лектор: Корягіна Тетяна Вікторівна

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “Політична економія” (за вимогами ECTS) ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ КУРС: 2 Галузь знань Характеристика навчального курсу КІЛЬКІСТЬ КРЕДИТІВ ECTS: 5 0305 - ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО Нормативна Рік підготовки: 1 Семестр: 1 Лекції: 30 год. Семінарські: 30 год. Самостійна робота: 60 год. Індивідуальна робота: 30 год. МОДУЛІВ: 1 ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ: 4 ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 150 ВИД КОНТРОЛЮ: ІСПИТ 3 ГОД.

Література 1. А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Галкін. Основи економічних знань: Навч. посібник – К. : Вища школа, 1998. 544 с. 2. Г. І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медвєдєв. Політична економія : Підручник. – К. : Ніка – Центр Ельга, 2000. – 527 с. 3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. За ред. Г. Климка, В. Нестеренка. К. , 1997. 4. Основы економической теории: политэкономический аспект: Учебник / Отв. ред. Г. Н. Климко. 3 е изд. , перераб. и доп. – К. : Знания Прес, 2001. 646 с. 5. Політична економія: Навч. посібник / К. Т. Кривенко, ВС. Савчук, О. О. Бєляєв та інш. – К. : КНЕУ, 2001. – 508 с. 6. Політична економія: Навч. посібник / С. В. Мочерний. – К. : Знання Прес, 2002. – 687 с. 7. Курс лекцій по політичній економіці: Навчальний посібник / Козелецький П. С. , Корягіна Т. В.

Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ.

Мета ознайомлення з питаннями предмету та функцій політичної економії, методів дослідження. Законами та категоріями політичної економії, дослідження процесів зародження і розвитку політичної економії, функціями, які вона виконує. Література. l. Політична економія: Навч. посібник / К. Т. Кривенко, В. С. Савчук, О. О. Бєляєв та інш. – К. : КНЕУ, 2001. – 508 с. (с. 8 - 26) l. Політична економія: Навч. посібник / С. В. Мочерний. – К. : Знання-Прес, 2002. – 687 с. (с. 9 -49)

План 1. 2. 3. 4. Предмет політичної економії. Закони і категорії політичної економії. Методи політичної економії. Функції політичної економії.

1. 1. Предмет політичної економії Всі сторони суспільного життя пов'язані між собою таким чином, що їх основою виступає виробництво матеріальних благ та послуг, тобто економічне життя. Політична економія досліджує економічне життя суспільства, тобто його економіку, а економіка – це суспільне виробництво, це і є об'єктом політичної економії.

«економіка» «ойкос» — будинок, господарство + «номос» — закон збірка правил ведення домашнього господарства У науковий обіг цей термін ввели Ксенофонт (430 354 рр. до. н. е. ) та Аристотель (384 322 рр. до н. е. ).

Економіка – це господарська система, яка забезпечує задоволення потреб людей та суспільства шляхом створення та використання необхідних життєвих благ. «Політея» - в перекладі з грецької - суспільний устрій. Назву науки «політична економія» запропонував представник теоретичної школи меркантилізму у Франції Антуан Монкретьєн де Ваттевіль у книзі “Трактат з політичної економії” (1615 р. ).

Предметом політичної економії є вся система економічних відносини людей в їх єдності і взаємодії з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства. Вона, пізнаючи закони, показує як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари і послуги, розподіляти й обмінювати їх з метою максимального задоволення потреб людей.

1. 2. Закони і категорії політичної економії. Економічна категорія — це наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища (гроші, ціна, конкуренція і т. д. ). Економічний закон виявляє суттєві, стійкі і необхідні причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності даного економічного процесу (закони попиту, закон пропозиції та ін. ).

Класифікація економічних законів: всезагальні закони властиві будь якому типу економічної системи. особливі економічні закони виражають такі особливості економічних відносин, які є спільними для декількох типів економічних систем (закони товарного виробництва і ринку); специфічні економічні закони діють лише в умовах певного економічного ладу, наприклад капіталістичного чи соціалістичного.

1. 3. Методи політичної економії І. Загальнонаукові методи: 1. Діалектичний метод пізнання виходить з того, що будь яке економічне явище: § перебуває в русі: воно зароджується, розвивається, занепадає і відмирає; § має притаманні йому тотожність, відмінність, протилежність і суперечність, конфліктність; § розвивається, що означає відмирання старого і зародження нового, боротьбу між ними, спосіб розв'язання суперечностей та повне утвердження нового. 2. Структурно-функціональний метод розглядає будь яке економічне явище як системне з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. 3. Емпіричний метод пізнання – базування на фактах, тобто на спостереженнях, що піддаються перевірці через відомі факти або певні явища. 4. Формаційний метод пізнання - дозволяє розкрити соціально економічний характер рабовласницького, феодального, капіталістичного, соціалістичного суспільств.

ІІ. Спеціальні наукові методи пізнання. 1. Метод наукової абстракції абстрагування від другорядних властивостей досліджуваних об'єктів, а також від тих реальних ситуацій, які можливі на практиці, але є випадковими та не відбивають сутність явища. 2. Індукція — це форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. 3. Дедукція означає перехід від загального до окремого. 4. У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. 5. Метод математичного та статистичного аналізу – цифровий вираз економічних залежностей, які відбивають залежності процесів і явищ. 6. Метод графічного зображення – дозволяє наочно представити тенденції розвитку, які аналізуються, залежності та взаємозв'язки. 7. У процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв'язку і взаємодії його складових частин. 8. Метод єдності історичного і логічного – в реальній дійсності всі явища мають історичну послідовність, разом з тим, в науковому плані важливо враховувати не тільки історичне, але й логічно обґрунтовану взаємозалежність явищ.

1. 4. Функції політичної економії 1. Теоретико пізнавальна пояснює закономірності, процеси і явища економічного життя суспільства на основі наукового доказу. 2. Практична функція політичної економії полягає в тому, щоб допомагати людям зрозуміти наше суспільство: описати, пояснити і спрогнозувати економічний прогрес. 3. Ідеологічна функція полягає в обґрунтуванні моделі розвитку економіки. 4. Методологічна політична економія виступає як теоретичний фундамент цілого комплексу економічних наук. 5. Виховна функція формування економічної психології кожної людини, соціальної чи професійної групи. Позитивна політична економія описує факти, наявні процеси і відносини в даній економіці. Нормативна політекономія уособлює оцінні судження щодо того, якою повинна бути економіка країни, базуючись на певній економічній теорії або на певних економічних відносинах.