ПОКРИВИ ТІЛА І ЗАБАРВЛЕННЯ КІСТКОВИХ РИБ РІЗНОМАНІТНИХ СИСТЕМАТИЧНИХ

ПОКРИВИ ТІЛА І ЗАБАРВЛЕННЯ КІСТКОВИХ РИБ РІЗНОМАНІТНИХ СИСТЕМАТИЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ГРУП Студенток 5 курсу Тіхонової Наталії Голуб Маріанни

БУДОВА ШКІРНОГО ПОКРИВУ РИБ C шкірному покриві риб розрізняють два шари: зовнішній шар епітеліальних клітин, або епідерміс і власне шкіра, коріум, або кутис. Будова шкіри у риб (Строганов, 1962): 1 – келихоподібні клітини; 2 - зернисті, 3 - базальні, 4 - колбоподібні

Шкіра риб покрита великою кількістю слизу. Слиз утворюється в спеціалізованих залозистих клітинах, що лежать в епідермісі. Це клітини трьох форм: келихоподібні, колбоподібні та зернисті. За навності всіх форм залозистих клітин виділяється найбільша кількість слизу, при наявності лише одного типу клітин слизу виділяється значно менше. Вюн звичайний Misgurnus fossilis

Інтенсивність виділення слизу у різних риб різна. Як правило, риби добре розвиненим лусковим покривом виділяють менше слизу (лососеві, окуневі). Риби, позбавлені луски або луска яких редукована ( деякі соми, лин, в'юн), виділяють слиз у великій кількості.

Функції слизу шкіри кісткових риб 1)зменшує тертя тіла об воду (механічна захист) 2)запобігає потраплянню c організм паразитів і бактерій (бактерицидний захист), 3)прискорює згортання крові c випадках поранень, 4)сприяє виведенню речовин навколо організму, 5)регулює проникнення води і солей (осмотична регуляція), 6)має специфічний видовий запах 7)У залозистих клітинах утворюються феромони - леткі (пахучі) речовини, що виділяються в навколишнє середовище і можуть сприймвтися рецепторами інші видів риб.

Шкіра вистелена пухким сполучнотканинним прошарком (підшкірна сполучна тканина). У багатьох риб у підшкірній клітинах сполучної тканини відкладається жир. АТЛАНТИЧНА ТРІСКА

Хроматофоры риби Danio rerio адаптуються до темного (верх) і світлого (внизу) фону. В нижніх шарах епідермісу на межі з коріумом залягають пігментні клітини хроматофори. Хроматофори - зірчасті клітини, з безліччю відростків, які містять пігмент. Вони визначають все різноманіття забарвлення риб, особливо яскравих риб тропіків.

Відмінність в забарвленні досягається поєднанням різних хроматофорів: меланофори - зерна мають чорного пігменту, ксантофори - жовтого, еритрофори - червоного; гуанофори або іридоцити - не мають пігментних зерен, але містять кристали гуаніну, завдяки яким риба набуває сріблястого забарвлення.

Інтенсивність забарвлення визначається станом хроматофорів: коли починається їх розширення пігментні зерна розтікаються в більший простір і забарвлення тіла стає яскравим. Якщо хроматофори скорочуються, пігментні зерна скупчуються в центрі, залишаючи більшу частину клітин незафарбованою і забарвлення тіла стає блідим. Меланофор карася. Праворуч - фаза контракції, зліва - фаза експансії (за Строгановим, 1962): я - ядра, п - пігментні зерна, сф - скелетна фібрила

АКАРА ГОЛУБА (♀ має більш яскраве забарвлення) Форма пігментних клітин постійна і у близьких видів схожа. Стан пігментних клітин змінюється залежно від зовнішніх і внутрішніх факторів: температури і газового режиму водоймища, віку, статі, стану організму (голод, розмноження тощо).

Окунь має різнокольорове забарвлення, на спині він темно-зелений, на черевці - білий, на плавниках - червоний. Але при цьому, забарвлення може змінюватися в залежності від факторів водного середовища. Так, наприклад, в озерах, які мають значну глибину його забарвлення темніше, а де глибина значно менша - світліший колір забарвлення тіла.

Зміна забарвлення в період розмноження (поява шлюбного вбрання); часто спостерігається в цей період відмінність у забарвленні самок і самців, яка відбувається під впливом гормональних факторів. АКАРА ГОЛУБА Статеві відмінності не сильно виражені, але все ж помітні. При відкладанні ікри самка забарвлена більш яскраво, ніж самець. Основною відмінною ознакою дорослих самців - гострі кінці спинного й анального плавців, в той час як у самки ці плавці заокруглені.

Гольян (Phoxinus phoxinus) - риба, що живе у всій Європі і Північній Азії. Має строкате забарвлення в нерестовий період. При цьому яскраво виражений статевий диморфізм. У самців стає дуже яскравою червонувате забарвлення черева і кутів рота. Спина і боки сильно чорніють. На зябровій кришці залишається біла смуга. Грудні плавці самця розпрамляються, приймаючи віялоподібну форму (різко потовщюються перші 8 променів). На носі та голові самців з'являються великі бородавки. У самок бородавки значно дрібніші або зовсім відсутні. В інший час гольян має інше забарвлення: спина - брудно-зелена, боки зеленувато-жовті, черевце червоне, а плавці жовтуваті. Шкіра гольяна покрита дрібної лускою.

Власне шкіра забезпечує міцність покривів. Вона складається з декількох шарів сполучної тканини (у кісткових риб, наприклад, з трьох), у яких залягають нерви і капіляри. У цьому ж шарі залягають спеціалізовані клітини склеробласти, що виділяють секрет, який, застигаючи, утворює луску (шкірний скелет), основним призначенням якої є механічний захист тіла. . Луска в розрізі

Розмір луски сильно варіює - від мікроскопічних у вугрів до декількох сантиметрів у індійського вусаня. (Juvenile) Tor putitora Родина Карпові Довжина до 275 см.

Також різноманітна форма лусочок. Розрізняють такі типи луски: 1)плакоїдна 2)ганоїдна 3)циклоїдна 4)ктеноїдна ФОРМА ЛУСКИ РИБ. А - ПЛАКОЇДНА; Б ГАНОЇДНА; В - ЦИКЛОЇДНА; Р - КТЕНОЇДНА

ТИПИ ЛУСКИ Тип луски Особливості будови Представники Плакоїдна Складається з пластинки, на якій розміщений шипик Хрящові риби Ганоїдна Луска має ромбічну Переважно вимерлі форму і луски тісно види сполучаються одна з одною Циклоїдна Має округлі, гладенькі краї Ктеноїдна З зазубреним заднім Окуневі краєм Коропові

віродентин Шип плакоїдной луски відрізняється дуже високою міцністю, так як зовні покритий особливої емаллю вітродентином. дентин Плакоїдна луска має порожнину, заповнену пухкою сполучною тканиною із кровоносними судинами і нервовими закінченнями. Пухка сполучна тканина

Кожна лусочка утворюється в лусковій кишеньці, що є поглибленням в коріумі, потім вільний кінець її виходить з кишеньки і накладається на наступну лусочку. Таке черепицеподібне розташування лусочок дозволяє тілу риби вільно згинатися. Формування плакоїдної луски: 1 -клітини-емалеутворювачі, 2 -епідерміс, 3 -емаль, 4 -склеробласти-дентиноутворювачі, 5 -дентин, 6 -сосочок дерми

Число рядів і кількість луски в поздовжньому ряду не змінюються з віком риби, тому вони служать показниками при систематичному визначенні. СРІБНИЙ КАРАСЬ (CARASSIUS GIBELIO)

Луска у перерізі складається з зовнішнього (складається з неорганічних речовин) і внутрішнього шарів (має характер кістки). На зовнішньому шарі концентричними шарами розташовуються склерити. Утворення склеритів відбувається періодично, тому їх ряди підраховують при визначення віку риб, так звані річні кільця.

Дослідження показали, що між збільшенням розмірів тіла та ростом луски риби існує прямолінійна залежність, яка описується рівнянням: Ln=(Vn/V)L, де Ln - очікувана довжина риби у віці п; Vn - відстань від центру луски до річного кільця віком n; V - довжина луски від центру до краю; L - довжина риби.

Утворення річного кільця є результат взаємодії факторів зовнішнього середовища з обмінними процесами організму риби за допомогою нейрогуморальних регуляторних механізмів. Це припущення підтверджує і те, що річні кільця відзначені у риб, які відносяться до тропічного поясу, де сезонні коливання температури води і коливання кількості їжі відсутні. Тим не менше багато життєвих функцій тропічних риб є циклічними. Для них характерні циркадні, місячні та річні цикли.

Річні кільця на лусці риб: 1 -вобла; 2 -прісноводна колючка; 3 -тріска; 4 -лосось; а, б, в, - річні; г, д - додаткові кільця; е - край луски.

Шкіра риб швидко регенерує. Через шкіру відбувається, з одного боку, часткове виділення кінцевих продуктів обміну речовин, а з іншого - поглинання деяких речовин із зовнішнього середовища (кисень, вугільна кислота, вода, сірка, фосфор, кальцій та інших елементів, що відіграють значну роль у процесі життєдіяльності). CO 2 , O 2, P, S, Ca Деякі кінцеві продукти обміну

Велику роль відіграє шкіра як рецепторна поверхня: у ній розташовуються термо-, баро - хемо - і інші рецептори. В товщі коріуму утворюються покривні кістки черепа і пояси грудних плавців.

Забарвлення тіла часто має пристосувальне значення. У пелагічних риб зазвичай спина темна, а черевце сріблясто-біле, з-за чого риба малопомітна і зверху і знизу. ЗАБАРВЛЕННЯ ПРИДОННИХ РИБ (ЗВЕРХУ ВНИЗ): ТРІСКА (GADUS MORHUA); ГОРБИЛЬ ; (UMBRINA CIRROSA); БИЧОККРУГЛЯК ( EOGOBIUS N MELANOSTOMUS)

ЗМІНА ЗАБАРВЛЕННЯ КАМБАЛИРОМБА ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ГРУНТУ. Загальновідоме пристосування забарвлення тіла до кольору дна у камбал, бичків, морських голок: вони можуть повторювати навіть малюнок шахової дошки, покладеної на дно. При цьому основну роль відіграє нервова система, що відтворює зорові подразнення і викликає відповідну реакцію пігментних клітин (у засліплених риб шкіра не змінювала забарвлення).

ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА КІСТКОВИХ РІЗНИХ СИСТЕМАТИЧНИХ ГРУП

Родина: Анчоусові (Engraulidae) Рід: Анчоус (Engraulis) Вид: Анчоус європейський Engraulis encrasicolus Спина забарвлена у яскраво-зелений, синьо -зелений, майже чорний колір, або світліша, сірувата. Боки сріблясто-білі, іноді вздовж боків тягнеться повздовжня смуга, що відсвічує металевим блиском.

Ряд: Вугроподібні (Anguilliformes) Підряд: Вугровидні (Anguilloidei) Родина: Вугрові (Anguillidae) Рід: Прісноводний вугор (Anguilla) Забарвлення може відрізнятись в залежності від віку та умов життя. Спина бура або темно-зелена, боки жовтуваті, черево жовтувате або біле. Особини які виходять у море для розмноження, стають чорними.

Вугор американський Anguilla rostrata Верхня частина тіла коричнева, нижня — кремово-жовта. ВУГОР ЯПОНСЬКИЙ ANGUILLA JAPONICA

Рід: Піраньї (Piranha) Доросла піранья — велика риба, оливковосрібляста з фіолетовим або червоним відливом. По краю хвостового плавця проходить чітка чорна смуга. У молодих піраній забарвлення сріблясте, боки з чорними плямами, черевні та анальний плавці червонуваті.

Ряд: Сомоподібні (Siluriformes) Родина: Лорікарієві (Loricariidae) Рід: Анциструс (Ancistrus) Вид: Анциструс звичайний Ancistrus dolichopterus Основне забарвлення від світло-сірої жовтуватого до темно-сірого і чорного зі світлим крапом. Забарвлення вельми мінливе і нерідко анциструси «бліднуть» .

Ряд: Сомоподібні (Siluriformes) Родина: Лорікарієві (Loricariidae) Рід: Loricaria Вид: Локарія звичайна (Dasyloricaria filamentosa) Основний фон тіла від пісочного до коричнево-жовтого кольору. По тілу розкидані численні темно-коричневі плями і штрихи, які зливаються на хвостовому стеблі в поперечні смужки. Прозорі плавці з вкрапленнями темних цяток. Хвостовий плавець з нитковидним верхнім променем і широкою темно-коричневою облямівкою по краях.

Родина: Коропові (Cyprinidae) Рід: Гірчак (Rhodeus) Вид: Гірчак європейський Rhodeus sericeus Забарвлення сріблясте на боках та череві, спина зеленувата, у хвостовій частині є темна смужка, більше чи менше виражена у різних видів. Очі жовті з помаранчевою плямою у верху. Під час розмноження самці міняють забарвлення. Спина та боки стають темно -фіолетові, бокова смужка ярко-зеленою, черево рожеве.

Рід: Марена (Barbus) Вид: Марена дніпровська Barbus borysthenicus У забарвленні переважають жовтувато-золотисті тони, плавці забарвлені інтенсивніше: в парних, анальному і хвостовому плавцях домінує моркв’яночервоний, в спинному — рожево-червоний кольори.

Родина: Коропові (Cyprinidae) Підродина: Leuciscinae Рід: Підуст (Chondrostoma) Вид: Підуст звичайний Chondrostoma nasus Черевна пліва темного кольору. Спина зеленувато-чорна, боки та черево сріблясті. Спинний плавець сірий, інші — більш-менш червоні, хвостовий має чорну окантовку.

Рід: Щука (Esox) Вид: Щука звичайна Esox lucius Забарвлення тіла плямистосмугасте, світлі смуги проходять вздовж та поперек тіла. Залежно від характеру та ступеня розвитку рослинності прибережної зони щуки можуть мати сірувато-зеленуватий, жовтуватий або сіро-бурий колір, спина темна, черево білувате, з сірими цятками; в деяких озерах зустрічаються сріблясті щуки. Спинний, анальний та хвостовий плавці бурі, з чорними плямками, грудні та черевні — жовтувато-червоні.

Рід: Melanogrammus Вид: Пікша Melanogrammus aeglefinus Спина темна, боки й черево сріблясті, на боці над грудними плавниками чорна пляма.

Ряд: Коропозубоподібні (Cyprinodontiformes) Рід: Пецилія (Poecilia) Вид: Молінезія (Poecilia sphenops) Тіло і спинний плавець самців, який заввишки 5— 7 см, синьосталеві. По них поздовжніми рядами проходять блискучі синювато-зелені крапки. На хвості також є такі самі крапки і коричнювато-червонуваті риски. На спинному і хвостовому плавцях червонувата облямівка. Нижня частина голови і черевця оранжеві. У самки спинний плавець нижчий, забарвлений менш виразно. В акваріумах трапляються чорні з червоною облямівкою на спинному плавці, золоті і бантові з довгими черевними плавцями форми вітрильної молінезії.

Надряд: Акантопері (Acanthopterygii) Ряд: Сарганоподібні (Beloniformes) Рід: Макрелещука (Scomberesox) Вид: Сайра атлантична (Scomberesox saurus) Має довжину 30 -40 см, згори темно-синього кольору, на боках світліші із зеленим відтінком; боки голови і нижня сторона блискучого сріблястого кольору; плавці блідобурі.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!