Початкові класи за навчальними програмами затвердженими наказами МОН

Початкові класи: за навчальними програмами, затвердженими наказами МОН України від 12. 09. 2011 р. № 1050 та від 05. 08. 2016 р. № 948 (зміни до: «Українська мова» , «Літературне читання» , «Математика» , «Я у світі» , «Природознавство» , «Інформатика» , «Трудове навчання» , «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів» , «Образотворче мистецтво» , «Музичне мистецтво» , «Фізична культура» , «Основи здоров’я» )

5 -9 класи: Нкказ МОН України від 06. 2012 р. № 664 зі змінами, затвердженими наказами МОН України від 29. 05. 2015 № 585 та від 07. 06. 2017 № 804; 10 -11 класи: наказ МОН від 28. 10. 2010 р. № 1021; Рівень стандарту та академічний – зі змінами, наказ МОН від 14. 07. 2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН України

У 2017 році навчальні програми для 5 -9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні в контексті положень «Нової української школи» . У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки до програм, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету.

Від предметоцентризму до дитиноцентризму • Зміщення акцентів у меті навчання. Кожна програма містить власну мету і завдання. • Визначною є єдина мета базової освіти. В навчальній програмі – опис механізму її досягнення засобами відповідного предмета. • Головним стає учень, який навчається, а не предмет, якому його навчають

• У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти» компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя» , • а компетентність трактується як «поєднання знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити діяльність у нових непередбачуваних умовах» .

Ключові (загальноосвітні) компетентності – це сукупність знань і навичок, яких потребує кожен учень як суб'єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального розвитку і самореалізації. Предметна компетентність – це здатність учня успішно застосовувати сукупність знань і способів дій із певного предмета під час уроку або згідно з життєвою ситуацією. При плануванні навчальної діяльності, постановці цілей та завдань навчання вчитель має їх співвідносити із завданнями розвитку ключових та предметних компетентностей, які охарактеризовано в пояснювальних записках до програм.

Ключові компетентності 1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами 2. Спілкування іноземними мовами 3. Математична компетентність 4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях 5. Інформаційно-цифрова компетентність 6. Уміння вчитися впродовж життя 7. Ініціативність і підприємливість 8. Соціальна та громадянська компетентності 9. Обізнаність та самовираження у сфері культури 10. Екологічна грамотність і здорове життя.

Структура навчальних програм містить такі компоненти: q пояснювальну записку; q зміст навчального матеріалу, який представлено в таблиці, що складається з двох частин (одна - очікувані результати навчально -пізнавальної діяльності учнів із конкретизацією знаннєвого, діяльнісного та оціннісного компонентів, друга – зміст навчального матеріалу); q список навчальної літератури.

• Знаннєвий компонент – це перелік необхідних для засвоєння кожним учнем знань з тієї чи іншої теми, • діяльнісний компонент – перелік конкретних умінь і навичок з теми, • оцінно-ціннісний компонент - уміння, пов'язані з оцінкою (самооцінкою) на основі спостережень учнів. Цілі навчання формулюються не з погляду педагога, як дидактичні цілі (формувати, удосконалювати тощо), а з погляду учня, як очікувані результати діяльності (учень умітиме, зможе тощо)

Порівняння ознак «ЗУНівського» і компетентнісного підходів у навчанні

ЗУНівський підхід Компетентнісний підхід Ключове питання: чого навчати? Ключове питання: з якою метою навчати? Орієнтація на зміст і процес навчання Орієнтація на результат навчання Результат навчання – знання, уміння, навички Результат навчання -- ключові і предметні компетентності Унормованість обов’язкових результатів навчання Досягнення особистісно цінних освітніх результатів Трансляція готових знань Самостійне здобування знань: створення власної системи знань Статичний зміст Гнучкий зміст Енциклопедичність змісту Розкриття провідних природничо-наукових ідей

ЗУНівський підхід Компетентнісний підхід Предметний характер знань Інтегративний характер знань; формування наукової картини світу в єдності гуманітарного і природничого складників Навчальна діяльність із засвоєння системи знань Пізнавальна діяльність, мотивована власними життєвими потребами, цікавістю до пізнання світу і себе в цьому світі. Вивчення наукових фактів Засвоєння основоположних наукових принципів; факти як засіб розкриття принципів Навчання як засвоєння «порцій інформації» Навчання як розв’язування проблемних ситуацій Накопичення знань Формування особистісних цінностей і ставлень Відтворення обсягу знань Творче застосування знань

ЗУНівський підхід Компетентнісний підхід Контрольні завдання на відтворенн знань Ситуативні завдання, наближені до реальних умов Учень – об’єкт навчання Учень – суб’єкт навчання Учительський контроль Учнівський самоконтроль Оцінювання учителем Самооцінювання учнем, рефлексія Стабільний підручник як основне джерело інформації Вибір джерел інформації Традиційні методики формування ЗУН Інноваційні методики формування компетентностей

Зміни в українській системі освіти висувають нові вимоги до рівня професійної кваліфікації та компетентності вчителів. • Сучасний учитель повинен перенести акцент у процесі навчання з викладання на навчання, організувати саме викладання не як трансляцію інформації, а як фасилітацію (активізацію, забезпечення і підтримку) процесів осмисленого навчання, яке дозволить учням досягнути очікуваних результатів навчання.

Із метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей введено наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток» , «Громадянська ідповідальність» , «Здоров’я і безпека» , «Підприємливість та фінансова грамотність» , які реалізуються під час вивчення певних розділів та тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів та використання різних методів навчання, реалізації проектів і досліджень.

«Екологічна безпека та сталий розвиток» • формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку • для майбутніх поколінь.

"Громадянська відповідальність" • сприяння формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість громадянських ініціатив, що почуває себе членом суспільства і у своїй діяльності спирається на культурні традиції і вектори розвитку держави.

"Здоров'я і безпека" • сприяння формуванню учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

"Підприємливість та фінансова грамотність" • розвиток лідерських ініціатив, • здатність успішно діяти в сучасному середовищі, • виховання активної особистості, яка вміє раціонально поводитись, планувати час, досягати поставлених цілей.

Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту, оскільки вони спільні для всіх навчальних предметів, і корелюються з ключовими компетентностями. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів є головними при підготовці вчителя до уроку. Професіоналізм педагога, його налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток напряму впливає на формування компетентностей та успішності учнів і є вирішальним фактором забезпечення якості освіти.

Зразки оформлення календарнотематичного планування

№ Зміст (тема) уроку Дата Примітка Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (3 год) Учень/учениця Знаннєвий компонент: наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук. Діяльнісний компонент: класифікує неорганічні сполуки; порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови; характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук. Ціннісний компонент: обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови. Вступний інструктаж з БЖД. Склад і 1 властивості основних класів неорганічних сполук. 2 Періодичний закон і періодична система хімічних елементів 3 Хімічний зв'язок і будова речовини

№ 1 2 3 Зміст (тема) Дата Прим Очікувані результати навчальноуроку ітка пізнавальної діяльності Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (3 год) Вступний Учень/учениця інструктаж з БЖД. Знаннєвий компонент Склад і наводить приклади назв і формул властивості речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук. неорганічних Діяльнісний компонент сполук. класифікує неорганічні сполуки; порівнює склад і властивості Періодичний закон і неорганічних сполук різних класів; періодична система властивості речовин атомної, хімічних елементів молекулярної та йонної будови; характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості Хімічний зв'язок і основних класів неорганічних сполук. будова речовини Ціннісний компонент обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.