Плодові тропічні та субтропічні види рослин Лабораторна робота № 11
Клас дводольні (Magnoliopsida), порядок миртові (Myrtales), родина гранатові (Punicaceae) Гранат звичайний (Punica granatum L) Батьківщина: Середземномор’я, Азія й Закавказзя. Температура: потрібне яскраве розсіяне світло. Улітку температура не вище 25 0 С. Узимку — близько 10— 12 °С. Полив: улітку рясний, ґрунт повинен бути весь час злегка зволоженим. Узимку полив дуже обмежений і обережний. У весняно-літній період необхідно періодичне обприскування гілок. Пересаджування: Молоді рослини пересаджують щороку навесні, старі — через 2— 4 роки. Ґрунт: складається із суміші 1 частини парникової землі, 1 частини листяної землі, 1 частини перегною, 1 частини піску, 1 частини перліту. Гранат не любить занадто просторі й глибокі горщики, це затримує цвітіння. А от до кислотності ґрунту він не дуже вимогливий. Розмноження: живцями або насінням навесні. Для вкорінення живців застосовують фітогормони й нижній підігрів. Насіння легко проростає у теплиці при температурі близько 25 °С. 2
Клас дводольні (Magnoliopsida), порядок миртові (Myrtales), родина рутові (Rutaceae) Апельсин (Citrus sinensis (L) Osbeck) Ареал: Східна Азія. У кімнатних умовах апельсин - невелике вічнозелене дерево, виростає до 1 -1, 5 м і має густу красиву крону. Квітки поодинокі або зібрані у невеличкі суцвіття, середнього розміру, білі, дуже ароматні. Листки середнього розміру, на кінці загострені, в основі мають заокруглену форму. Плоди округлої форми або овальні, з солодким м'якушем та тонкою шкіркою, оранжевого або золотистого кольору. Для вирощування у кімнатних умовах найкраще підходять сорти Гамлін, Корольок, Вашингтон-Навел. Апельсин любить сонячне і тепле місце. Рослина не переносить температури нижче 5°С. Оптимальною є температура 18 -20°С. Зимою бажано освітлювати до 10 -12 годин. Для цього використовують люмінесцентні лампи. Літом потрібно притіняти від сонячних променів, бо можуть появитися опіки на листках, а коренева система буде сильно перегріватися. Без потреби деревце не слід переставляти з місця на місце, щоб пагони росли рівномірно горщик періодично повертають на 5 -10°С навколо своєї осі. Сорти апельсина поділяються на три групи: — перша група — сорти з звичайними і звичними за формою і видом плодами, тобто округлими, з гарною рівною шкіркою; — друга група включає сорти, у яких плоди з "пупком" (невли): у них на верхівці виростає другий маленький круглий апельсинчик-пупок; — до третьої групи відносяться корольки — дрібніші (в порівнянні з пупковими невламі) апельсини. Вони більш кислі на смак, мають червоне або червоносмугасту м'якоть. 3
1 За Енглером, до рутоцвітих належать 12 родин, головною з яких є рутові та цитрусові. З підродин цитрусових найбільше економічне значення мають представники роду цитрус, що налічує до 16 видів, поширених переважно в Південній і Південно. Східній Азії. Культура цитрусових в Індії і Китаї дуже давня і налічує тисячоліття. Нині цитрусові вирощують майже в усіх субтропічних районах світу, зокрема на півдні Китаю, в Японії, Індії, Каліфорнії (США), у країнах Близького Сходу і Середземномор’я 4
Лимон (Citrus limon (L) Burrm) Ареал: Південно-східна Азія. У країни Середземномор'я був завезений на початку XI століття. Лимон являє собою багаторічне , вічнозелене плодове дерево або чагарник висотою до 1, 5 м. Стебло прямостояче, гіллясте, здерев`яніле, покритий тонкою коричневою корою, молоді пагони зафарбовані в яскравозелений колір. Пагони мають 3 -4 періоди зростання в рік, які чергуються з періодами спокою. Крона у лимона добре облиснена, листки невеликі соковито-зелені, блискучі, овально-загострені, з приємним ароматом. У листкових пазухах деяких сортів перебувають невеликі колючки. Листки у лимона живуть 2 -3 роки, вони не тільки засвоюють вуглекислоту з повітря, а й служать свого роду «сховищем» для поживних речовин. Для утворення нормального росту одного плоду треба мати не менше 12 -15 фізіологічно активних листків. Тонкі коріння лимона покриті особливими грибками (мікоризою), які допомагають рослині засвоювати поживні речовини з грунту. Тому при пересаджуванні й догляді за рослинами потрібно враховувати цю особливість коренів. Квітує протягом року кілька разів. Квітки з запахом, яскраво-жовті; плоди утворюються, головним чином, на гілках четвертого порядку. Доспілий плід може до двох років залишатися на рослині, міняючи забарвлення на зелене, і потім знову стає жовто-золотистим. Кімнатні лимони мають тоншу шкірку, менше насіння і ароматніші, ніж лимони, що виросли у відкритому грунті. Лимони вимогливі до світла і тепла. Бутонізація, цвітіння і зав'язування плодів краще всього відбуваються при середній температурі повітря і ґрунту + 15 -18°C. Взимку рекомендується утримувати в світлому холодному приміщенні (до 12°C). Якщо не дотримуватись умов утримання, то рослина не плодоноситиме. 5
1 Освітлення: любить яскраве розсіяне сонячне світло. Влітку, при занадто сильному освітленні, рослину необхідно притіняти, щоб уникнути опіків листків. При недостатньому освітленні плоди лимона будуть кислими, а крона - бідною. Температура: Влітку лимони краще утримувати при температурі 18 -20 С. Це оптимальна температура для цвітіння і зав'язування плодів. Рослину можна виносити на відкрите повітря. Однак різка зміна температури може призвести до того, що лимон скине листя . Взимку температуру потрібно підтримувати в межах 15 -18 С. Вологість: необхідно часте обприскування влітку, а також взимку - при включеному центральному опаленні. Не завадить теплий душ. Сухе повітря провокує появу кліщів і особливо щитівок. Для підвищення вологості горщик з рослиною можна поставити на піддон з вологим гравієм або керамзитом. Полив: улітку поливати рослини потрібно рясно, 2 рази на тиждень. Дуже рекомендується поливати лимони кип'яченою або відстояною водою. Цитруси не виносять хлору. Пересушування земляного кому може викликати скручування листків і опадання плодів. У зимовий період полив скорочують до 1 разу на тиждень. Перезволожувати лимони, як і більшість рослин, дуже не рекомендується. Пересаджування: молоді рослини пересаджують щорічно навесні, коли коріння повністю обплетуть земляний ком у горщику. Пересаджування краще проводити методом перевалки, не порушуючи кореневу систему. Дорослі рослини пересаджують раз на 2 -3 роки теж навесні, на початку вегетації. Бажано не пересаджувати рослину в момент цвітіння або плодоношення, квітки і плоди можуть відвалитися. Підживлення: влітку рекомендується підгодівлю проводити раз на тиждень. Якщо деревце плодоносить круглий рік, йому не завадить підживлення взимку раз на місяць. 6
Мандарин (Citrus reticulata M) Вічнозелене дерево до 4 м заввишки. Листки невеликі, темно-зелені, квітки матово–білі, плоди 4 -6 см в діаметрі, шкірка тонка, нещільно приростає до м'якоті. М'якоть солодка, жовто-оранжева. Мають сильний аромат. Ареал: південь Китаю. Плоди дерева підносили лише мандаринам - правителям країни, звідси і походить його назва. В Європу мандарин був завезений в 19 столітті. Виростає в багатьох областях земної кулі з тропічним, субтропічним і досить теплим кліматом - в Азії, Південній Америці, в Закавказзі, Середземномор'ї, Північній Африці. Деякі низькорослі сорти мандарина розводять в декоративних цілях як кімнатну рослину 7
1 Освітлення: світлолюбна рослина, при нестачі освітлення стає сильно пригніченою, втрачає листки і може загинути. Найкраще підходять південносхідні, південні і південно-західні вікна. Температура: у закритих приміщеннях мандарин слід вирощувати при температурі не нижче 16 -18°C, це оптимальна температура для розвитку бутонів та цвітіння. Вища (особливо вище 25 -30 градусів) викликає надмірне опадання квіток. Полив: з весни до осені мандарин поливають регулярно і рясно, обов'язково теплою відстояною або дощовою водою, повністю промочуючи земляну грудку. Головне – земля не повинна сильно пересихати, але і не бути постійно мокрою. Вологість повітря: велике значення має часте обприскування крони рослин. Воно підвищує вологість повітря, насичуючи його парами, і тим самим зменшує випар води листками. Якщо мандарин вже дорослий і листки досягли значних розмірів, необхідно частіше протирати їх вологою ганчіркою або м'якою губкою. Влітку корисно рослину обмивати під душем – це стимулює ріст цитрусу. В період спокою не обприскують. Пересаджування: молоді деревця до 3 -4 років пересаджують щорічно, надалі - один раз в 3 -4 роки. Пересаджування бажано робити навесні, перед початком росту, зберігаючи покрив землі на коріннях, тому що цитрусові погано переносять цю операцію. 8
Грейпфрут, помело, гроновидний помпельмус (Citrus paradisii або Citrus maxima Macfady) Вічнозелене плодове дерево заввишки до 12 м, з добре облистеною кроною; гілки з невеликими колючками. Квітки запашні, білі, поодинокі або зібрані в китиці. Цвіте на початку квітня. Листки на великих черешках, чергові, великі, овальні, шкірясті, блискучі. У кімнатних умовах виростає до 1, 5 -2 м. Плоди великі (300 - 400 г), округлі. Дозрівають в листопаді. М'якоть соковита, дуже смачна. У кімнаті цвіте і плодоносить. Грейпфрут в дикому вигляді невідомий. Припускають, що він з'явився вперше в Індії та представляє собою гібрид шедок і апельсина. У країнах Середземномор'я введений у культуру в XI столітті, а в XVI столітті став широко культивуватися. Освітленість. : Світле , сонячне місце розташування. Температура : взимку 4 - 6 ° С. Влітку можна виносити на повітря. Вологість повітря: підвищена У спеку слід обприскувати водою кімнатної температури. Полив: регулярний не допускати застоювання води. Підживлення: з квітня по вересень два рази на місяць комплексним добривом. Пересаджування: до 5 - 6 років щорічно. Дорослу рослину - дин раз на 3 - 4 роки, при цьому щорічно необхідно замінювати верхній шари грунту в горщику. Грунтова суміш : листова і дернова земля перегній і пісок ( 2: 1: 1: 0 , 5). Розмноження : живцями й обігрівається. Як лікувати: щитівка: Блискучий липкий наліт на листках. На стовбурі і вздовж жилок листків видно нерухомі щиткоподібні просвіти. Заходи боротьби : акуратно вручну зняти з листків щитівку. Після цього обробити рослину карбофосом або актеліком. 9
Померанець севільський (Citrus seville L) Помаранча, бігарадія, гіркий апельсин (Citrus aurantium), вічнозелена багаторічна плодова рослина. Дерева заввишки до 10 м. Гілки з великими (завдовжки до 6 см) колючками. Листки еліптичної форми. Квітки великі, білі, поодинокі або в суцвіттях, з сильним ароматом. Плоди округлі, діаметром 5— 6 см, оранжево-червоні; м'якоть кисло-гіркого смаку, соковита, помаранчевого кольору, з великою кількістю насіння. Ареал: Східні Гімалаї. У культурі поширений в Середземноморських країнах, на Близькому Сході. 10
Цитрон, цетрат, цитрус лікувальний (Citrus medica Raf) Ароматний плід у вигляді сегментованого пальця, як розділів. Ареал: північно-східна Індія або Китай. Культивується для плодових культур і як декоративне дерево в садах і контейнерах. Він чутливий до морозу, а також сильної спеки і посухи. Краще росте в помірних умовах. Дерева можуть бути вирощені з живців, взятих з гілок 3: 58 років. Це дуже часто щеплені на підщепі. Земляний субстрат для цитрона, як і для інших цитрусових, повинен бути водо- і повітропроникним, рихлим, поживним. Підживлюють цитрон з березня по жовтень тричі на місяць, чергуючи азот, фосфор і калій. Найдоступнішим і ефективним азотним добривом є кінський або коров'ячий гній. Його розводять з водою в пропорції 1: 10. З фосфорних кращим вважається суперфосфат, а з калійних - попіл листяних порід дерев (1 чайну ложку попелу розмішують в 1 л води). Весь інший догляд як за цитрусовими. 11
Цитрон лікувальний різнопальчастий (Citrus medica var sarcodactylis Raf) 12
Бергамот справжній (Citrus aurantium subsp. bergamia Loisel) Ареал: Канарські острови Невисоке дерево (до 4, 5 м) з гладкими овальними листками і круглими плодами жовто-зеленого кольору, схожими зовні на маленькі апельсини. Бергамот є підвидом гіркого апельсина. Отримав свою назву за зовнішнім виглядом плодів, нагадують бергамотну грушу. Зеленувато-жовтого забарвлення. З часом змінює колір до оливково-коричневого. Аромат: димно-гіркуватий, терпкий, зі злегка легким пряним тоном. Використовують шкірку рослини. 13
Кінкан, кумкват японський (Citrus japonica або Fortunella japonica (Thunb) Swingle) Кумкват (старовинна назва «фортунелла» , «кінкан» ) — плід деяких цитрусових, що виокремий підрід Фортунелла. Невеликий фрукт оранжевого або оранжево-жовтого кольору, що нагадує дрібний апельсин. Ареал: південь Китаю. Назва «кумкват» походить від «гам гват» — назва на діалекті, що означає золотой апельсин. Зовні плоди кумквату нагадують мініатюрні овальні апельсини розміром від 3 до 5 см довжиною і від 2 до 4 см ширини. Кумкват дуже важко виростити з насіння, оскільки у нього погано розвинута коренева система. В Китаї та Японії для размноження проводять щеплення до понцирусу трьохлисточковому (Poncirus trifoliata). У Європу кумкват був завезений у XIX ст. Робертом Форчуном. У китайскій літературі кумквати згадуються вже у 12 ст. 14
Кумкват овальний (Fortunella margarita Swingle) Цвіте два рази в рік: у червні та в кінці серпня – початку вересня. Це деревоподібний чагарник з темно-зеленими листками. Плоди оранжевого кольору, які в умовах темлого клімату можуть висіти на рослині кілька місяців. У природних умовах витримує короткочасні морози до -12 С. 15
Лайм справжній або кислий (Citrus aurantifolia L) Ареал: Південно-Східна Азія. Це гібрид цитрусових. Плід дещо продовгуватий, діаметром 4 -6 см, з зеленою шкіркою, яка згодом стає жовтуватого відтінку, м’якоть зелена. Дуже соковита й кисла. 16
Лайм солодкий або ліметта (Citrus aurantifolia var. limetta L) 17
Клас дводольні (Magnoliopsida), родина ебенові (Ebenaceae) Хурма східна (Diospyros kaki L) Листопадне дерево 5— 10 м заввишки з округлою, рідше пірамідальною кроною, шкірястими, темно-зеленими, овальними чи еліптичними листками. Рослина дводомна або полігамна — утворюються квітки трьох типів: чоловічі, жіночі і двостатеві; квітки перехреснозапильні, ентомофільні. У більшості сортів формуються лише жіночі квітки, в інших — тільки чоловічі, у деяких — жіночі і чоловічі, і є сорти, у яких в одні роки утворюються жіночі квітки, а в інші — жіночі і чоловічі. Хурма невибаглива до грунту, світлолюбна, теплолюбна, але може витримувати короткочасне зниження температури до мінус 18— 20 °С. Тривалість життя становить 50— 60, інколи навіть 100 років і більше. Плодоношення починається на 3— 4 -й рік, урожайність становить 100— 200 ц/га. Плоди (ягоди) масою 100— 500 г, округлі, конічні або циліндричні, завдовжки 6— 8 см, оранжевого або червоно-оранжевого кольору, з насінням або без нього (партенокарпічні); вони містять до 20% цукрів, до 45— 50 мг% вітаміну С, до 0, 8— 1, 2% кислот та інші речовини, їх споживають свіжими, сушать, виготовляють мармелад, повидло, пастилу тощо. Розмножують сорти вегетативно — щепленням. Хурма східна у дикому стані росте в Китаї, в культурі найбільш поширена в Японії і Китаї, вирощують її також у Грузії і Азербайджані, в країнах Середньої Азії, в Україні (Крим) та в інших країнах. 18
Дякую за увагу! 19
Скачать презентацию Плодові тропічні та субтропічні види рослин Лабораторна робота
лаб роб 11.pptx