ПЛАН РОЗВИТКУ МІСТА КИЄВА ВЕЛИКИЙ КИЇВ Характеристика

ПЛАН РОЗВИТКУ МІСТА КИЄВА “ВЕЛИКИЙ КИЇВ”

Характеристика ситуації в Києві - І За підсумками 9 місяців 2009 року м. Київ займає 26 місце з 27 в рейтингу економічного розвитку регіонів України, втративши позицію лідера у попередніх роках. Така ситуація пов’язана із останніми місцями, які займає місто серед регіонів у сфері державних фінансів та фінансових результатів діяльності підприємств, споживчого ринку. Останнє місце у сфері державних фінансів та фінансових результатів діяльності підприємств міста, пов’язане з низьким рівнем виконання доходів місцевих бюджетів 62, 1% (27 місце); найбільшим серед регіонів зменшенням доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) - на 15, 4%; найбільшою серед регіонів часткою податкового боргу - 22, 0% загального податкового боргу по країні та найбільшим зростанням збитків збиткових підприємств - у 5, 2 раза. Роздрібна торгівля скоротилась на 20, 3%, а рівень розрахунків мешканців за житловокомунальні послуги виявився найгіршим по країні - 88, 3%. У соціальному секторі (11 місце) - втрата 7 позицій рейтингу порівняно з комплексною оцінкою за І півріччя 2009 року за рахунок зменшення реальної заробітної плати на 11, 8% (23 місце); значного зростання заборгованості з виплати заробітної плати - на 86, 6% (25 місце), у тому числі на економічно активних підприємствах - у 2 раза (24 місце); значного зростання заборгованості економічно активних платників до Пенсійного фонду - у 2, 7 рази (26 місце) та одного з найвищих серед регіонів рівня злочинності у розрахунку на 10 тис. населення - 89, 6 (24 місце).

Характеристика ситуації в Києві - ІІ Суттєво стримують розвиток міста наступні недоліки, які наявні в місті: - нестача та низька ефективність використання коштів місцевого бюджету; - значна майнова диференціація населення, велика кількість малозабезпечених, суттєве зростання прихованого безробіття; - значна частка в структурі населення осіб пенсійного віку; - нераціональна галузева структура економіки; - стан системи міського транспорту; - незадовільний стан історичного центру; - затратна, ресурсомістка інфраструктура; - проблеми екології; - дефіцит доступного за вартістю житла для громадян із середніми доходами.

Економічний план – система кардинальних змін Ми пропонуємо економічний план, який визначає ідеологію розвитку столиці, окреслює пріоритети на найближчі кризові 3 -5 років та на 20 років, пропонує нові шляхи і підходи до управління Києвом. Наш план не пропонує пільги, він створює умови. Основні компоненти плану: - місія та ідеологія розвитку міста; - план першочергових дій для якісної зміни ситуації в Києві; стратегічні напрямки розвитку (формування сприятливого економічного середовища, оточуюче середовище та інфраструктура, формування ефективного соціального середовища, громадянське суспільство та міське управління, програма співпраці з міжнародними фінансовими організаціями з метою реалізації інфраструктурних проектів). Стратегія розвитку міста конкретизована окремими програмами: - розвитку житлово-комунального господарства; - розвитку малого та середнього бізнесу; - розвитку туристичної галузі; - енергозбереження; - співпраці з міжнародними фінансовими організаціями з метою реалізації інфраструктурних проектів.

Принципи економічного плану ü Київ – місто-столиця ü Політика створення умов ü Робота, а не пільги ü Влада - партнер ü Менше поборів – більше доходів

Місія та ідеологія розвитку міста Місія Києва полягає у належному виконанні функцій столиці, що створить засади та стане базою для забезпечення розвитку держави. Ідеологія розвитку міста Основна мета новації розвитку столиці – це перетворення Києва в європейське місто з розвиненою економікою, соціальною сферою, транспортною та інженерною інфраструктурою із збереженням природного і культурного надбання міста. Столиця України – місто з конкурентноспроможною економікою, місто, яке забезпечує комфортні умови проживання та ведення бізнесу. З цією метою місто повинно мати: - диверсифіковану економіку, що динамічно розвивається; - конкурентноспроможну продукцію та послуги; - високорозвинену інфраструктуру; - якісне оточуюче середовище, безпечні умови проживання; - політичну стабільність; - відкритість; - належний рівень культури, освіти та медичного обслуговування населення; - відповідне міське планування (архітектурний стиль, інфраструктура); - якісні послуги та обслуговування на рівні світових стандартів; - доступне якісне житло, ринок нерухомості; - транспорт; - якісні трудові ресурси; - ефективно функціонуючі інститути міського управління; - високий рівень дерегульованості та привабливий інвестиційний клімат; - взаємозв’язок економічної, соціальної та екологічної сфер діяльності міста з іншими територіями України та світом.

План першочергових дій для якісної зміни ситуації у Києві: 1. Інвентаризація існуючих проблем та ресурсів. 2. Розробка короткострокової (3 -5 років) та довгострокової (до 20 років) програм розвитку Києва (місто в цілому та окремо по районах). 3. Проведення обґрунтованої і послідовної фінансової політики, яка буде стимулювати економічне зростання. 4. Зміна процедури прийняття рішень (прозорість), жорсткий контроль за виконанням прийнятих рішень. 5. Відмова від політики централізації повноважень і ресурсів. 6. Запуск флагманських проектів (Євро 2012, реконструкція старих будинків, аеропорт, мости, кільцева дорога, «Дитина» тощо). 7. Зміна кадрової політики (фаховість, досвід, професіоналізм). 8. Формування політики відкритості влади.

Пріоритети фінансової політики: І. Збільшення обсягу податкових надходжень ІІ. Підвищення ефективності бюджетних видатків. ІІІ. Створення системи ефективного управління активами (управління майном (земля, споруди , зміна системи контролю за діяльністю комунальних підприємств). IV. Розробка спільно з Урядом цільових програм фінансування міських проектів. V. Стратегічні проекти Окремим питанням є співпраця з державними органами (Кабмін, ВРУ) та відстоювання інтересів столиці при складанні бюджету (зменшення вилучень до Державного бюджету).

Збільшення обсягу податкових надходжень І 1. Збереження існуючих та створення нових робочих місць. 2. Збільшення доходів фізичних осіб як основного джерела наповнення бюджету. 3. Припинення практики безсистемного та економічно необгрунтованого надання пільг. Збереження існуючих та створення нових робочих місць забезпечуватиметься шляхом: Надання преференцій бізнесу, які не призводитимуть до прямих втрат бюджету: • запровадження мораторію на підвищення зборів, комунальних платежів і т. і. з підприємств, які забезпечують виконання певних вимог та критеріїв розвитку; • надання пільг по сплаті податків (в межах повноважень міста) виключно підприємствам, які забезпечують виконання певних вимог та критеріїв розвитку (діяльність яких справляє вплив на формування цін на ринку); • розробка програми співпраці влади та 200 найбільших платників податків міста Києва, які створять сприятливі умови ведення бізнесу останнім в частині організаційних питань діяльності; Здійснення аудиту рішень Київради щодо надання земельних ділянок, відведених під реалізацію проектів, і іншої власності, включно з пакетами акцій комунальних підприємств, з метою забезпечення контролю виконання прийнятих зобов’язань та належної ефективності використання. Організація взаємодії з іншими державними органами, що дасть змогу забезпечити ефективну діяльність підприємств (спрощення реєстраційних та контрольних процедур).

Збільшення обсягу податкових надходжень ІІ Реальних та швидких джерел збільшення доходів у місцевої влади сьогодні небагато. Необхідно збалансувати бюджет за рахунок зниження невиправданих витрат, неефективних видатків та перегляду непріоритетних для міста бюджетних програм. Підвищення ефективності бюджетних видатків: 1. Фінансування витрат виключно в рамках пріоритетних програм. Пріоритетними програмами визнаються програми фінансування освіти, охорони здоров’я та реформування ЖКГ. 2. Програма соціально-економічного розвитку міста має розроблятись з урахуванням районних програм. 3. Перерозподіл фінансових ресурсів та повноважень між міською та районними гілками влади (децентралізація). 4. Зміна системи відповідальності розпорядників бюджетних коштів. 5. Належний контроль за визначенням рівня економічно обґрунтованих тарифів на надання послуг

Управління активами визначення муніципальних активів (інвентаризація, повернення в комунальну власність); складання реєстрів та визначення порядку управління активами (окремий порядок має бути визначено щодо управління майном, яке гарантує безпечні умови проживання на території міста та має контролюватись міською громадою ( АЕК «Київенерго» , ВАТ «Київводоканал» , Київгаз); оформлення майнових прав; організація процесу управління активами. В сфері відповідальності міста сьогодні залишається значна кількість неоформлених або таких, що не використовуються або використовуються неефективно ділянок землі, споруд, інфраструктурних об’єктів, включення яких в підприємницьку діяльність може створити ті умови, які необхідні для розвитку підприємницької діяльності на території міста Києва.

Діяльність комунальних підприємств Формування єдиної системи показників ефективності діяльності органів місцевої влади стане передумовою забезпечення ефективності місцевого управління. Важливу роль в цій системі мають відігравати показники результативності бюджетних видатків та якості управління муніципальними фінансами. З цією метою має бути: - запроваджено модельну систему цілей, задач, заходів та показників результативності діяльності комунальних підприємств; - здійснено оцінку вартості послуг; - розроблено стандарти якості та регламенти надання послуг (одним із можливих варіантів є затвердження муніципальних стандартів та встановлення муніципального завдання на надання послуг. Муніципальні стандарти/муніципальні завдання можуть бути запроваджені при відсутності державних стандартів надання послуг); - запроваджено систему моніторингу та контролю ефективності діяльності. Зважена тарифна політика, що оптимізує витрати підприємств комунальної сфери, стане джерелом формування ресурсу для розвитку галузі. Розвиток конкуренції в галузі.

Стратегічні (флагманські) проекти: • Генеральний план розвитку транспорту (пріоритет громадського транспорту); • Новітні технології з утилізації твердих побутових відходів; • Модернізація та заміна комунікацій у житлово-комунальному господарстві; • Проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу Євро – 2012; • Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (реконструкція, сполучення); • Впорядкування простору у центральній частині міста (розвантаження центру від офісів, транспорту та пасажиропотоків); • Велика кільцева дорога; Проект “Київське золоте кільце”; • Реконструкція застарілого житлового фонду; • Програма «Дитина» ; • Програма «Здоров’я» .

Фінансування медичної галузі - І Всесвітня організація охорони здоров’я визначає чіткі критерії щодо фінансування медицини – не менше 5% ВВП. Якщо відсоток менше, вважають, що цієї галузі не існує. США витрачають на охорону здоров’я близько 15% ВВП країни, Швейцарія понад 10%, Німеччина - 10. 7%, Канада - 9. 7%, Франція - 9. 5%. В Україні фінансування медицини забезпечується на рівні близько 3% ВВП, по місту Києву близько 1, 5%. У США протягом останніх років лише за рахунок бюджетних коштів здійснювалось фінансування витрат медичної галузі в обсязі близько $4 тис. на 1 жителя на рік, в Швейцарії $3. 3 тис. , в Україні – менше $100. Довідково: для забезпечення обсягу фінансування медичної галузі міста Києва за рахунок бюджетних коштів в обсязі, який відповідає витратам на медицину в США ($4 тис. на 1 жителя на рік ), необхідно витратити більше 5 річних бюджетів міста Києва в повному обсязі.

Фінансування медичної галузі - ІІ Оцінюючи загальний обсяг фінансування медичної галузі (бюджет та позабюджетні фонди), слід врахувати, що, наприклад у США, фінансування охорони здоров’я базується майже виключно на платній основі: медичне страхування або безпосередня оплата медичних послуг громадянами. 75% працюючого населення США страхують їхні роботодавці у приватних страхових компаніях, пропорція страхових внесків у цілому по країні: 40% - держава, 40% - роботодавці, 20% - громадяни. Суттєвим додатковим джерелом фінансування галузі є реалізація пріоритетних національних програм в межах єдиних міждержавних програм. Зокрема, інвестиції Євросоюзу забезпечують можливість реалізації пріоритетних національних програм в ряді країн Європи. Суттєвою проблемою медичної галузі є низький рівень заробітних плат медичних працівників. За даними Головного управління статистики міста Києва щодо середньої номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності заробітна плата працівників охорони здоров’я залишається однією з найнижчих - у межах 50 -60% середньої по економіці міста. Найвищий розмір середньої заробітної плати у працівників фінансових установ, авіаційного транспорту, державного управління, підприємств пошти та зв’язку (заробітна плата за цими видами діяльності перевищила середній показник по економіці міста в 1, 6– 2, 0 рази). Нагальною необхідністю є забезпечення ефективної модернізації галузі. Застаріла матеріальна база потребує термінового оновлення, що забезпечить належні умови надання медичної допомоги мешканцям міста. Капітальні інвестиції на розвиток галузі мають складати не менше 1 млрд. грн. щороку

Основні напрямки розвитку в туристичній галузі • Подальше зміцнення іміджевої популярності міста шляхом відновлення та реставрації історичних пам’яток та фасадів історичних будівель. • Збереження і розвиток стабільної, різноманітної структури ділового туризму і туризму з метою відпочинку. • Активізація нових гостей шляхом створення пропозицій з орієнтацією на певні цільові групи (наприклад, «Туризм для молоді» ). • Розвиток туристичної галузі - пріоритет розвитку міста з урахуванням його історичної та культурної значимості. • Туризм - першочергова лінія зростання економіки ще й тому, що тут гарантується створення робочих місць з невисокою кваліфікацією.

Земельні відносини - І До затвердження Генерального плану розвитку міста на найближчі 30 років, рішення щодо використання муніципальних земель повинні базуватися на принципі: земельні ділянки для реалізації проектів будівництва та реконструкції надавати лише на умовах оренди (без відчуження) з урахуванням відповідності цільового призначення соціально-суспільній важливості проекту для громади. Слід здійснити аудит рішень Київради щодо розбазарювання міських земель і іншої власності. В сфері відповідальності міста сьогодні залишається значна кількість неоформлених, таких, що не використовуються або використовуються неефективно ділянок землі, споруд, інфраструктурних об’єктів. Управління такими активами має передбачати інвентаризацію (реєстри, повернення в комунальну власність, оформлення майнових прав) та визначення порядку управління ними. Необхідно спростити процедури узгодження проектів забудови, розширення пропозиції земельних ділянок, забезпечення гарантій прав власності.

Земельні відносини - ІІ Ефективне управління земельними ресурсами має забезпечувати: - постійне наповнення бюджету за рахунок плати за використання землі. Найкращим способом досягнення цієї цілі є передача земельних ділянок в оренду зі справедливим розміром орендної плати. - максимальне збереження у комунальній власності земельних ресурсів, які можуть приносити постійний дохід місцевій громаді, а також можуть бути використані у майбутньому для розвитку міста (за виключенням випадків, коли продаж є більш вигідним для громади, наприклад, при будівництві житла): • земельні ділянки для будівництва житла доцільно продавати з аукціону. Земля має продаватись з уже визначеним цільовим призначенням, яке відповідає стратегії розвитку міста, його генеральному плану (продаж інвестиційного проекту); • земельні ділянки для будівництва і обслуговування торгово-розважальних і офісних комплексів вигідно здавати у довгострокову оренду (за умови прозорості системи та розробки дієвої системи захисту прав орендарів); • має бути визначено перелік земельних ділянок, які не підлягають приватизації та здаються в оренду без права викупу (наприклад, центральна частина міста, ділянки, необхідні для розвитку міста), у тому числі, разом з будівлями.

Фінансування освітньої галузі Закон України «Про місцеве самоврядування» визначає повноваження виконавчих органів міських рад у сфері освіти ( стаття 32). Серед власних (самоврядних) повноважень управління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм. Відповідно до наданих повноважень Бюджетний Кодекс України визначає перелік видатків, які здійснюються з бюджетів різних рівнів на фінансування видатків у сфері освіти, в тому числі з бюджетів міст (стаття 89 -91). Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені Законом «Про місцеве самоврядування» , в обсягах і межах, що визначаються міськими радами (стаття 41). Рішенням Київської міської ради від 27 грудня 2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» затверджено перелік об’ єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва та територіальних громад районів. Додаток 8 до рішення Київської міської ради від 06. 03. 2009 року № 124/1179 «Про бюджет міста Києва на 2009 рік» визначає перелік видатків районних бюджетів у місті Києві, які враховані в бюджеті міста Києва при встановленні нормативів відрахувань загальнодержавних податків і зборів до бюджетів районів, в тому числі і по галузі освіти. Відповідно до вимог статті 93 Бюджетного Кодексу України передача прав на здійснення видатків на виконання делегованих повноважень до бюджетів нижчого рівня може здійснюватися за рішеннями відповідної ради з відповідними коштами у вигляді міжбюджетного трансферту. Остання норма зобов’язує КМДА в повному обсязі покривати всі видатки районних бюджетів на фінансування галузі «Освіта» відповідно до повноважень. Нажаль, міська влада не враховує ці зобов’язання при здійсненні розрахунків контрольних показників та затвердженні нормативів відрахувань від загальнодержавних податків до районних у місті Києві бюджетів.

Головні ініціативи розвитку ЖКГ - І Оновлення виснаженої житлово-комунальної інфраструктури (програми розвитку інженерної інфраструктури). Вкрай необхідно здійснити технічне переоснащення енергомережі, ввести в експлуатацію додаткові потужності, здійснити капітальний ремонт мереж тепло- та водопостачання, модернізувати газове господарство столиці. Реформа житлово-комунального господарства (зміна підходів до оцінки ефективності фінансування галузі та діяльності комунальних підприємств, контроль за діяльністю комунальних підприємств, створення умов для розвитку конкуренції в галузі, тарифна політика). Нагальною проблемою є прискорення реформування ЖЕКів, зміна принципів їх роботи та підвищення якості надання послуг. Зважена тарифна політика має забезпечувати формування умов для покриття витрат підприємств ЖКГ, однак, разом з тим, має враховувати необхідність зміни тарифів на оплату послуг з урахуванням рівня доходів населення та заходів соціального захисту малозабезпечених (одним з таких заходів може стати надання адресних субсидій малозабезпеченим за рахунок бюджетних коштів).

Головні ініціативи розвитку ЖКГ - ІІ Тарифна політика може стати дієвим механізмом формування ресурсної бази підприємств ЖКГ за умови реалізації заходів, спрямованих на зменшення витрат при наданні житлово -комунальних послуг та підвищення якості обслуговування споживачів, створення умов для розвитку конкуренції в галузі, розвиток інституту приватних управителів та інспекції за якістю послуг. Підвищення якості послуг з утримання будинків (комплексний ремонт та обслуговування будинків і дворів, комплексні програми благоустрою, ін. ). Програми турботи про середовище, в якому живуть кияни (соціальна відповідальність мешканців міста та бізнесу, чітке розмежування відповідальності влади і мешканців, належний рівень послуг, заохочення мешканців). Стратегічні (флагманські) проекти: проекти, які запобігатимуть виникненню екологічних та техногенних проблем (реконструкція міських очисних споруд, будівництво сміттєспалювального та сміттєпереробного заводів, ін. ); новітні технології з утилізації твердих побутових відходів; модернізація та заміна комунікацій; програми енергозбереження (заходи з мінімізації втрат при транспортуванні енергоносіїв, створення систем міні-котелень, розподільчих електромереж, ін. ); створення передумов для реалізації проектів модернізації житлового фонду (будівництво заводу з переробки будівельного сміття, з подальшим використанням при будівництві доріг; закупівля спеціалізованого будівельного обладнання, ін. ).

Програма Житлово-комунального господарства Підрозділ утримання житлового фонду

Характеристика житлового фонду міста Києва Характеристика житлового фонду м. Києва Комунальні, 8223 ЖБК, 808 ОСББ, 241 Інвестиційні, 277 Відомчі, 629

Характеристика житлового фонду міста Києва Добрий стан – не потребує капітальних вкладень Задовільний стан – потребує поточного ремонту конструктивних елементів Незадовільний стан – потребує капітального ремонту та заміни конструктивних елементів Аварійний стан – потребує повної реконструкції

Характеристика стану житлового фонду Києва Серійні 70 -90 р. р. – 42% До 1917 року – 10% Сталінки – 13% Нові, з поліпшеними якостями – 5% Першого індустріального періоду забудови - 30%

Структура управління житловим господарством у м. Києві Мер, Київрада, КМДА Схема, що працює в 2 -х районах Головне управління житлового господарства міста Києва Схема, що працює в 8 -ми районах РДА УЖКГ КП УЖГ ЖЕК, як підрозділ КП УЖГ … КП ЖЕК самостійний КП Служба замовника КП ЖЕК самостійний Власники квартир та квартиронаймачі …

Взаємовідносини у ЖКГ м. Києва КП ЖЕК Мешканці (платники за послугу) КП УЖГ (функція виконавця житловокомунальних послуг) Виробники комунальних послуг Київенерго Київводоканал Київгаз Перевізники сміття Ліфтові служби Підрядники з ремонту

Джерела фінансування витрат ЖЕК Власникі та орендарі ні ійнежитлових ц ата приміщень Київрада бюджет кап і вкл тальні аде ння Квартиронаймачи ва к та власники квартир та пла рт у спл трати ек ви Фактичні надходження ЖЕК д на ода Платні послуги дх тк од ов Відшкодування від же і виробників послуг нн я Власники рекламоносіїв

Характеристика фінансового стану підприємств ЖКГ /собівартість та фактичні надходження в середньому по району/ 40790, 9

Характеристика фінансового стану підприємств ЖКГ /структура витрат/ 5% 6% 5% 4% 57% 11% 14% Інші витрати Вивезення сміття Заробітна плата з нарахуванням Технічне обслуговування ліфтів і ОДС Технічне обслуговування житлового фонду Електроенергія ліфти і освітлення місць загального користування Матеріальні витрати

Характеристика фінансового стану підприємств ЖКГ Заборгованість УЖГ районів м. Києва за виконані роботи та надані послуги, млн. грн. 947. 8; 45% 1153. 6; 55% Шевченківський Солом'янський Святошинський Подільський Печерський Оболонський Дніпровський Деснянський Дарницький Голосіївський Кредиторська заборгованість, млн. грн. 0. 0 Дебіторська заборгованість, 100. 0 грн. млн. 120. 0 40. 0 60. 0 80. 0 140. 0 160. 0 180. 0

Існуючі проблеми ЖКГ Києва Збитковість Неузгоджені взаємовідносини між виробниками, постачальниками та виконавцями послуг Відсутність важелів для підвищення платіжної дисципліни Зношеність і низький технологічний рівень житлового фонду та інфраструктури Застаріла та недосконала законодавча та нормативна база

Проблеми розвитку ЖКГ Києва Відсутність зацікавленості міської влади в розвитку ЖКГ “Затратний” принцип формування тарифів Відсутність конкуренції у сфері управління та обслуговування житла Відсутність у споживача можливості впливати на якість житловокомунальних послуг Відсутність економічних стимулів зниження витрат Дефіцит кваліфікованого та прогресивного персоналу

Удосконалення структури ЖКГ Києва І етап - “Альтернатива” Рада/Адміністр ація УЖКГ Конкурс, тариф КП з функцією виконавця комунальних послуг Комунальні житлові організації Власники квартир Приватна управляюча компанія Підрядник з прибирання Підрядник з сантехнічного обслуговування Підрядник з вивезення ТПВ Підрядник з обслуговування ліфтів

Удосконалення структури ЖКГ Києва ІІ етап “Розмежування функцій” Рада/Адміністрація УЖКГ Конкурс, тариф Київенерго Київводоканал Київгаз Комунальні житлові організації Власники квартир Приватна управляюча компанія Підрядник з прибирання Підрядник з сантех. обслуговування Підрядник з вивезення ТПВ Підрядник з обслуговування ліфтів

Удосконалення структури ЖКГ Києва ІІІ етап - “Приватне управління” Власники квартир Рада Адміністрація Спілки власників квартир УЖКГ Конкурс, тариф Приватна управляюча компанія Ліцензований управитель Державний контроль Програми енергоефективності Конкурс Підрядник з прибирання Підрядник з сантехнічного обслуговування Підрядник з вивезення ТПВ Підрядник з обслуговування ліфтів

Громадська організація “Кияни передусім!” запрошує до громадського обговорення ПЛАНУ РОЗВИТКУ МІСТА КИЄВА Електронна пошта: Інтернет-сайт: Гаряча телефонна лінія: economikplan@vp. kiev. ua www. vp. kiev. ua 4 -999 -888