План 1 Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під

План: 1. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848 -1849 рр. в Австрійській імперії. 2. Зв'язки діячів українського руху з лідерами чеського і південнослов'янського відродження. 3. Утворення та діяльність Головної руської ради. 4. Українське питання на Слов'янському з'їзді у Празі. 5. Участь українців у виборах до австрійського парламенту.

Події революцій в Європі 848 р. увійшли в icтоpію як «весна народів» . В березні 1848 р. революція спалахнула в столиці Австрійської iмпepiї Відні. 15 березня австрійський цісар Фердинанд I проголосив конституцію, яка передбачала: - надання громадянам свободи слова, друку, зборів; - скликання парламенту (рейхстагу). - 17 квітня 1848 р. видав історичний маніфест про скасування панщини в Галичині

У Львові греко-католицькі священники і інтелегенція 2 травня 1848 р. створили першу політичну організацію -Головну руську раду. Вона складалася із 30 членів - представників духівництва та міської інтелігенції. Головну раду спочатку очолив греко-католицький єпископ Г. Яхимович, а згодом - енергійний священик М. Куземський.

15 травня 1848 р. Головна руська рада почала видавати свою газету «Зоря Галицька»

Слов'я нський Конгре с у Пра зі 1848 - з'їзд представників слов'янських народів Австрійської імперії, скликаний за ініціативою Павела Шафарика і Йосипа Єлачича, з метою протиставитися проголошеному німецьким парламентом об'єднанню всіх німецьких земель Німеччини й Австрії, включно з Чехією.

…між українцями та поляками виникли тривалі суперечки про те, хто має представляти Галичину в політичному житті, та якими мають бути відносини між обома народами. Поляки категорично не погоджувалися на адміністративний поділ Галичини на українську та польську частини. Організатори конгресу запропонували піти на компроміс. Українцям пропонувалося відмовитися від поділу Галичини, а полякам - визнати українців окремою нацією з рівними правами. Ця угода так і не була реалізована.

У протистоянні з польським політичним рухом українці зуміли обрати 39 із 96 депутатів від Галичини. Склад українських депутатів повністю відображав соціальний стан краю: 27 селян, 8 священиків, 3 інтелігенти. До парламенту обрала своїх депутатів і Буковина. Із 8 депутатів було обрано 7 селян.

Лук’ян Кобилиця Під час Революції 1848– 1849 років в Австрійській імперії селяни Буковини обрали його депутатом парламенту. В австрійському парламенті виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу. В листопаді 1848 року на багатолюдних зборах у Вижниці закликав селян до повстання. Селянські виступи під його керівництвом тривали до літа 1849.

Революції 1848 -1849 pp. в Австрійській імперії дали поштовх до формування лібералізму, привели до структурних змін у системі управління, сприяли переходу до конституційних норм життя суспільства. Була скасована панщина. Селяни вперше здобули громадянські права. На новий рівень піднявся національно-визвольний рух. Уперше в Україні утворилася національна політична організація, почала друкуватися українська газета. Народні маси брали участь у політичному житті, отже, перетворювалися на націю.

§ 14 - 15 (для опрацювання) § 9 - 13 (для повторення) Готуємось до КР! (стор. 134 - 141) §