План 1. Класифікація засобів, що впливають на функції органів травлення. 2. Характеристика засобів, що впливають на апетит. 3. Засоби, що використовуються при порушенні секреції залоз шлунка: v Характеристика препаратів, що застосовують при недостатній секреції залоз шлунка. v Характеристика препаратів, що застосовують при надмірній секреції залоз шлунка. 4. Засоби, що впливають на функцію підшлункової залози. 5. Гепатотропні засоби.
Процеси травлення забезпечуються: органами травлення (стравохід, шлунок, кишечник); системою травних залоз (слинні залози, підшлункова залоза, печінка, жовчний міхур); моторною (руховою) діяльністю ШКТ Розлади травлення і захворювання, що ними зумовлюються (термінологія): • гастрит; гіпоацидний стан гіперацидний стан Ø Ø Ø біль в епігастральній ділянці нудота блювання відригування кислим печія закрепи Ø втрата апетиту; Ø болючість і важкість в ділянці шлунка Ø вздуття кишечника; Ø відригування із запахом тухлих яєць; Ø проноси. • Диспепсія; • ахілія; • анорексія; • булімія; • дискінезія; • перфорація; • метеоризм; • виразкова хвороба; • гепатит; • цироз печінки; • холецистит; • панкреатит
Класифікація засобів, що впливають на функції органів травлення: І. Засоби, що впливають на апетит: • • засоби, що стимулюють апетит; засоби, що зменшують апетит ІІ. Засоби, що впливають на секрецію залоз шлунка: • засоби, що застосовуються при • ІІІ. Засоби, що застосовуються при порушенні секреції підшлункової залози: • ферментні препарати; • антиферментні препарати недостатній секреції залоз шлунка (гіпоацидний стан) засоби, що застосовуються при надлишковій секреції залоз шлунка (гіперацидний стан) V. Засоби, що впливають на моторику шлунка: • • ІV. Засоби, що впливають на функцію печінки (гепатотропні засоби): 1. • • • 2. 3. жовчегінні засоби; холеретики; холекінетики; холеспазмолітики; холелітолітики; гепатопротекторні засоби, що стимулюють моторику (блювотні); засоби, що гальмують моторику (протиблювотні) VІ. Засоби, що впливають на моторику кишечника (ШКТ): • • засоби, що стимулюють моторику (проносні); засоби, що пригнічують моторику (протипроносні)
Засоби, що впливають на апетит Класифікація Засоби, що знижують апетит (анорексигенні) • дезопімон, • мазиндол (санорекс), • фепранон (амфепрамон ) Засоби, що підвищують апетит • гіркоти (amara), • інсулін, • спеції Анорексигенні засоби Гіркоти – це препарати рослинного походження, гіркі на смак, які рефлекторно підвищують апетит, покращують травлення. • настойка полину; • настойка гірка; • збір для збудження апетиту Покази до призначення: 1. анорексія 2. гіпоацидні стани 3. хронічні атрофічні гастрити 4. гіпоацидний гастрит 1. 2. Покази до призначення при патологічно надмірному апетиті (ожирінні); при булімії, психічних розладах Фепранон – форма випуску(Ф. в. ) таблетки по 0, 025 г. Призначають по 1 таб. 1 -3 рази на день за 30 -60 хв. до їди. Курс лікування 6 -10 тижнів. Дезопімон – форма випуску таблетки 0, 025 г Призначають всередину по 1 таблетці 1 -2 рази на день під час їди Мазиндол – Ф. в. таблетки по 0, 001 г. Призначають по ½ таблетки 1 раз на день протягом 4 – 5 днів, потім через розвиток толерантності по 1 таблетці 1 раз на день. Побічні ефекти: 1. лікарська залежність і звикання; 2. загальне збудження; 3. безсоння; 4. тахікардія; 5. аритмія; 6. підвищення АТ
Засоби при недостатній секреції залоз шлунка Покази до призначення: 1. гіпоацидні стани; 2. ахілії ; 3. диспепсії 4. анемії 5. гіпоацидні гастрити Класифікація засобів, що застосовуються при недостатності секреції залоз шлунка Засоби, що стимулюють секрецію Засоби з діагностичною метою при шлунковому зондуванні - пентагастрин - гістамін Засоби з лікувальною метою: - гіркоти - мінеральні вуглекислі води - препарати з листя подорожника (сік з листя, плантаглюцид) Засоби замісної терапії • натуральний шлунковий сік • кислота хлороводнева розведена; • пепсин; • ацидин-пепсин
ори. ид – рохлор і рецепт у гід тлив Гістамін 2 - гістаміночу ри жує Н н зчину п збуд озчи % ро л 0, 1% р о по 0, 5 мл 0, 1 Ф. в. 1 м підшкірн муму ять анні. є макси в. сяга ндув Ввод вому зо рез 7 -10 хв. , до зько 60 -90 х шлунко стає че я бли кт на иває ді Ефе. і тр 20 -30 хв через дять ину. Вво ння розч рин – ентагаст л 0, 025% о. Після введе П о 1 м хв. язов мпули п Ф. в а ішньом’ кожні 15 ерез внутр шкірно, вий сік ч під унко ують шл льше. дослідж д. і бі гом 1 го протя
Препарати з листя подорожника: v настій (1: 20); v сік подорожника; v плантаглюцид (гранули по 0, 2 г , флакони по 50 г). А також використовують препарати рослинного походження при низькій кислотності шлункового соку: v трава золототисячника малого; v квіти бузини чорної ; v ромашка лікарська ; v трава деревію звичайна Натуральний шлунковий сік – прозора рідина у флаконах по 100 мл, кисла на смак, з слабким специфічним запахом. Призначають всередину по 1 -2 столові ложки на пів склянки в оди під час їди. Кислота хлороводнева розведена – це прозора безбарвна рідина. Застосовується в середину по 10 -15 крапель на ½ склянки води до їжі або після їжі. Переважно її використовують у комбінації з пепсином у формі мікстури. Rp. : Pepsini 2. 0 Acidi hydrochlorici diluti 5 ml Aquae destillatae ad 200 ml M. D. S. : По 1 ст. ложці під час їди 3 -4 рази на день. Пепсин – білий або жовтуватий порошок, солодкий на смак. Призначають всередину по 0, 2 - 0, 4 г перед або під час їди розчинивши у воді або кислоті хлористоводневій розведеній. Ацидин-пепсин – комбінований препарат пепсину з кислотою хлороводневою розведеною. Ф. в. - таблетки по 0, 25 і 0, 5 г.
Класифікація засобів Антацидні засоби (слабкі основи) Засоби, що пригнічують секрецію залоз шлунка q Н 2 гістаміноблокатори (І-покоління) Ø Циметидин (заборонений в Україні) ІІ-покоління Ø Ранітидин ІІІ-покоління Ø Фамотидин (квамател) ІV-покоління Ø Нізатидин (аксид) q Селективні холінолітики (М 1 - холінобло- -катори) Ø Гастроцепін q Блокатори Н+К+АТФази (інгібітори “протонної помпи”) Ø Омепразол (Омез) Ø Ланзопразол Ø Магнію оксид Ø Алюмінію гідроксид Ø Маалокс Ø Альмагель (А) Ø Фосфалюгель Ø Анацид Ø Натрію гідрокарбонат Покази до призначення: 1. 2. 3. 4. гіперацидні стани; виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки; гіперацидний гастрит; ерозивний і рефлюкс - езофагіт
Важливою складовою противиразкового лікування займає антихелікобактеріальна терапія, яка дозволяє лікувати неускладнені пептичні виразки без хірургічного втручання. Завдяки відкриттю Helicobacter pylori вченим було присуджено Нобелівську премію. Засобами антихелікобактерної терапії є : метронідазол 2. антибіотики: ü амоксицилін ü тетрациклін ü кларитроміцин 3. колоїдні препарати вісмуту: ü де-нол ü гастро-норм 1.
Де-нол – колоїдний препарат вісмуту, який під впливом HCl шлункового соку випадає в осад білого кольору. Ефекти: 1. захищає слизову оболонку шлунка від дії HCl і пепсину 2. стимулює утворення слизу 3. стимулює синтез простагландинів (протизапальний) Ф. в. таблетки по 0, 12 г Призначають по 1 -2 таблетки за 30 -60 хв. до їди, і по 1 -2 таблетки перед сном. Курс лікування 1 -2 місяці. Побічна дія: 1. нудота 2. блювання 3. кал набуває чорного кольору
Гастроцепін Ф. в. - таблетки по 0, 025 г і 0, 05 г; Ампули по 0, 01 г сухої речовини. Призначають всередину по 0, 05 г зранку і ввечері за 30 хв. до їжі протягом 4 -8 тижнів. При тяжкому перебігу виразкової хвороби його вводять в/в і в/м.
Ефекти: 1. пригнічує секрецію HCl шлункового соку і пепсину; 2. сприяє загоєнню виразок; 3. гастропротекторна дія. Ф. в. таблетки по 0, 15 г і 0, 3 г ампули по 2 мл 2, 5% розчину. Призначають всередину по 0, 15 г зранку і ввечері або по 0, 3 г перед сном. Починає діяти через 1 -3 год. , ефект триває 8 -12 год. Інколи вводять у вену по 2 мл 2, 5% розчину через кожні 4 -6 год. Для профілактики рецидивів ранітидин призначають ввечері по 0, 15 г. Курс лікування 4 -8 тижнів з поступовою відміною препарату. Побічна дія: 1. 2. 3. 4. 5. 6. синдром відміни головний біль запаморочення втома шкірний висип порушення складу крові
Ф. в. випускається в таблетках по 0, 02 г і 0, 04 г; ампули, які містять по 0, 02 г препарату. Призначають по 0, 04 г 1 раз в день. (або по 0, 02 г двічі на добу), а для профілактики рецидивів – по 0, 02 г одноразово. Ефект розвивається через одну годину і триває 10 -12 год. при тяжкому перебігу захворювання вводять в/в по 0, 02 г один раз на день. Побічна дія: 1. діарея 2 закрепи 3. сухість в роті 4. відсутність апетиту 5. головний біль 6. алергічна реакція
Ефекти : зменшує об’єм шлункового соку, пригнічує виділення пепсиногену; гастропротекторна дія Ф. в. : гранули по 0, 02 г в капсулах Призначають по 0, 020, 06 г 1 раз на день ввечері, а для профілактики – 3 рази на тиждень по 0, 02 -0, 06 г. Курс лікування 2 -4 тижні. Побічна дія: v діарея v нудота v кишкові коліки v слабкість v головний біль
Натрій гідрокарбонат – кристалічний порошок без запаху з солено-лужним смаком. Швидкодіючий антацидний засіб. Використовується рідко із-за ряду побічних ефектів: • перфорація стінок шлунка внаслідок накопичення вуглекислоти Na. HCO 3+HCl → Na. Cl+CO 2↑ +Н 2 О • вторинна гіперсекреція • розвиток системного алкалозу Ф. в. порошок і таблетки по 0, 3 г і 0, 5 г Маалокс – комбінований антацидний засіб алюмінію і магнію. Ф. в. : комбіновані таблетки, суспензія у флаконах по 250 мл Призначають через 1 -1, 5 год. після їди або при появі болю по 1 -2 таблетки ретельно розжовуючи, або по 1 столовій ложці на прийом.
Комбінований препарат, до складу якого входить гель алюмінію гідроксиду, магнію оксиду і Д-сорбіт. Це в’язка білого кольору рідина, солодкого дещо в’яжучого смаку. Дія: 1. антацидна 2. адсорбуюча 3. обволікаюча 4. жовчогінна 5. послаблююча 6. Альмагель А - місцево анестезуюча 7. Не викликає вториннної гіперсекреції , алкалозу накопичення вуглекислоти Побічна дія – рідко закрепи, пригнічує всмоктування їжі в кишечнику. Ф. В. : рідина у флаконах по 170 мл. Призначають всередину по 1 -2 чайні ложки 4 рази на день за 30 хв. до їди і перед сном щоденно протягом 3 -4 тижнів не запивати рідиною. Він рівномірно розподіляється по слизовій оболонці шлунка, має тривалу захисну дію.
Класифікація І. Ферментні препарати: v панкреатин v фестал v панзинорм-форте v ензим-форте v мезим-форте v ензистал v креон ІІ. Антиферментні препарати: v контрикал Панкреатин – препарат підшлункової залози забійної худоби, що містить ферменти цієї залози. Ф. в. : порошок і таблетки по 0, 25 г, покриті оболонкою. Призначають всередину по 0, 5 -1 г 3 -4 рази на день до їди, запиваючи “Боржомі” чи слабким розчином натрію гідрокарбонату. Ефекти: - сприяє нормалізації процесу травлення; - запобігає і усуває метеоризм Покази до призначення: 1. Ø Ø 4. при недостатності функції підшлункової залози: хронічний панкреатит пухлина підшлункової залози хронічному ентероколіті 2. при порушенні функцій печінки 3. при гіпоацидному гастриті 5. анемії
Ефекти: v стимулють виділення власних ферментів підшлункової залози, шлунка і тонкого кишечника v стимулють виділення жовчі v покращують всмоктування жирів і жиророзчинних вітамінів. Покази до призначення: v при недостатності функції підшлункової залози, шлунка, кишечника, печінки v метеоризм v проноси неінфекційного походження. Ф. в. драже. Ф. в Призначають по 1 драже 3 рази на день, інколи по 2 драже нерозжовуючи.
Контрикал- отримують із Контрикал легень великої рогатої худоби Ф. в. : ампули по 10000, 30000 і 50000 ОД сухої речовини. Механізм дії: пригнічує дії активність ферментів підшлункової залози. Вводять у вену повільно або краплинно в 300 -500 мл ізотонічного розчину Na. Cl. Призначають при: 1. гострому і хронічному рецидивуючому панкреатиті 2. панкреанекрозі 3. в післяопераційний період 4. при шоках, які пов’язані з різким підвищенням фібринолітичної активності крові.
Засоби, що впливають на функцію печінки Класифікація гепатотропних засобів 1. холеретики ( жовчогінні засоби, що стимулюють секрецію жовчі у печінці) • а) з висушеної жовчі тварин: Ø алохол Ø холензим б) синтетичного походження Ø нікодин с) рослинного походження Ø безсмертник піщаний (фламін) Ø шипшина (холосас) Ø кукурудзяні приймочки 2. холекінетики (жовчогінні засоби, Ø Ø що сприяють виходу жовчі з жовчного міхура у дванадцятипалу кишку) магнію сульфат пітуїтрин для ін’єкцій сорбіт холагол 3. холеспазмолітики (усувають спазм жовчних протоків) 5. гепатопротекторні засоби (засоби, 4. холелітолітики (засоби, що сприяють розчиненню холестеринових жовчних каменів); Ø кислота хенодеоксихолева Ø кислота урсодеоксихолева що сприяють нормалізації обмінних процесів у печінці, відновлюють її структуру і функції); а). препарати рослинного походження: Ø розторопші плямистої (Легалон, Карсил, Дарсил, Силібінін) Ø артишоку (Хофітол) Ø конвалії далекосхідної (Конвафлавін) б). комбіновані препарати Ø гепабене Ø есенсіале Ø ліволін
Артишок (Cynarae) Плоди шипшини (Cynosbati fructus) Кукурудзяні приймочки Maydis stigmatum ( Maydis stigmatum )
Алохол – таблетки, що містять суху жовч, сухі екстракти часнику і кропиви, а також активоване вугілля. Ефекти: 1. стимулює утворення жовчі (холеретичний ефект) 2. підвищує секреторну і рухову функції травного тракту 3. пригнічує процеси бродіння і гниття у кишківнику Ф. в. : таблетки, покриті оболонкою. Призначають всередину по 2 таблетки 3 рази на день протягом 3 -4 тижнів. Покази до призначення: v хронічні гепатити v холангіти v холецистити v цирози печінки v дискінезія жовчних шляхів Хофітол- препарат артишоку
Силібінін – препарат розторопші плямистої. Легалон-35 і Легалон-70 Карсил (Болгарія) Силібор, Дарсил (Україна) Ф. в. : драже, суспензія у флаконах по 100 мл. Призначають всередину по 2 драже або по 1 ложечці 3 -4 рази на день при важкому перебігу захворювання, і по 1 драже по 3 рази на день при легкому. Ефекти: 1. гепатотропний 2. антиоксидантний Покази до призначення: 1. вірусний чи хронічний гепатит 2. цироз печінки 3. при важких інтоксикаціях Побічні ефекти: 1. неприємні відчуття в шлунку 2. сухість у роті 3. шкірний свербіж 4. висипання на шкірі
Ефекти: 1. покращує обмін речовин; 2. мембраностабілізуючий; 3. антиоксидантний; 4. гепатопротекторний; 5. відновлює структуру і функцію гепатоцитів Есенціале містить фосфоліпіди бобів сої і ряд вітамінів. Ф. в. : ампули по 5 мл, капсули. Ампульний препарат вводять у вену струминно повільно, розбавивши кров’ю пацієнта або 5% розчином глюкози у співвідношенні 1: 1. Показання: 1. гострий і хронічний гепатит; 2. цироз печінки; 3. жирова дистрофія печінки; 4. печінкова кома 5. ушкодження печінки етдогенними чинниками 6. порушення функції печінки.
Завдання для закріплення матеріалу лекції 1. Визначіть принцип дії антацидних засобів: А. Зменшують апетит; В. Стимулюють секрецію залоз шлунка; С. Пригнічують секрецію залоз шлунка; Д. Нейтралізують соляну кислоту; Е. Пригнічують секрецію підщлункової залози. 2. До засобів замісної терапії відносять: А. Пепсин, соляна кислота розведена, альмагель; В. Ацидин-пепсин, шлунковий сік натуральний, пепсин; С. Шлунковий сік натуральний, соляна кислота розведена, гіркоти; Д. Маалокс, фосфалюгель, пепсин; Е. Гіркоти, плантаглюцид, шлунковий сік натуральний. 3. Визначіть препарат, який блокує H 2 -гістаміночутливі рецептори шлункових залоз і застосовується при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки: А. Атропіну сульфат; В. Ранітидин; С. Альмагель; Д. Платифіліну гідротартрат; Е. Гастроцепін. 4. Визначіть принцип дії гепатопротекторів: А. Сприяють нормалізації обмінних процесів у печінці; В. Стимулюють моторику травного кагалу; С. Сприяють виходу жовчі в дванадцятипалу кишку; Д. Стимулюють утворення жовчі в печінці; Е. Підвищують секрецію шлункових залоз. 5. Які рослинні препарати виявляють жовчегінну дію: А. Препарати беладонни; В. Препарати кукурудзяних рилець; С. Препарати маткових ріжок; Д. Препарати трави термопсису; Е. Препарати плодів шипшини; F. Препарати квітів безсмертника
Скачать презентацию План 1 Класифікація засобів що впливають на функції
Засоби що впливають на органи травлення.ppt