Плацентарні ссавці Примати Походження приматів Примати-це за

Плацентарні ссавці. Примати

Походження приматів Примати-це за походженням деревні ссавці, для яких характерні п’ятипалі хапальні кінцівки. Відомо понад 200 видів приматів — від карликової ігрунки завдовжки близько 10. см до масивних горил завдовжки 180 см і масою тіла понад 250 кг, від пухнастих лемурів до людини. Ряд приматів (слово «примати» означає «найперші» ) названо так тому, що до нього належать найбільш високоорганізовані тварини — мавпи.

Особливості анатомічної будови приматів Примати живуть у тропіках, переважно в густих » лісових заростях. Лазячи по деревах, вони обхоплюють гілки добре розвиненими пальцями, тоді як інші деревні тварини чіпляються за дерево гострими кігтями. У приматів перший (великий) палець на передніх і задніх кінцівках може протиставлятися всім іншим. Це дає тваринам змогу міцно триматися на гілках, брати пальцями найдрібніші предмети. Замість кігтів на пальцях у мавп розвинені плоскі нігті. Кінцівки в них дуже рухомі. Ними тварина не тільки пересувається, а й хапає їжу, чистить і розчісує волосся на будь-яких частинах тіла. У мавп чудовий слух і гострий зір. їхні очі містяться не з боків голови, як у більшості тварин, а спереду. Мавпи бачать предмет обома очима одночасно, завдяки чому можуть точно визначити відстань до нього. Для стрибання з гілки на гілку це має велике значення.

Мавпи добре розрізняють форму і колір, уже здалеку виявляють достиглі плоди, їстівних комах. Живляться вони як рослинною, так і тваринною їжею, але віддають перевагу соковитим плодам Маля народжується зрячим, але нездатним самостійно пересуватися. Воно міцно чіпляється за шерсть матері, яка носить його скрізь, притримуючи однією рукою. На відміну від інших ссавців головний мозок у мавп великий, його півкулі мають багато звивин. Нюх у цих тварин розвинений слабко, дотикового волосся немає. Основні органи дотику в них — пальці та оголені долоні й підошви ступні. Мавпи активні вдень. Живуть вони стадами, очолює стадо сильний самець, якому підпорядковані решта самців, самки й малята. У мавп тропічної Америки ніздрі широко розставлені (за це їх називають широконосими), хвіст довгий, ним вони чіпляються за гілки так само міцно, як і кінцівками. Характерний представник широконосих — павукоподібна мавпа, названа вона так через те, що в неї довгі чіпкі кінцівки.

Поведінка приматів Головний мозок у людиноподібних мавп досяг високого розвитку, що й визначає їхню поведінку. Ці мавпи кмітливі й мають добру пам’ять. Людиноподібні мавпи здатні виготовляти й застосовувати найпростіші знаряддя. Наприклад, шимпанзе палицею, користуючись нею як важелем, розколупують отвори в гніздах диких бджіл. Прутиком вони витягують із щілин комах та їхніх личинок, соломинками чистять зуби, товстими гілками, камінням і грудками землі захищаються від ворогів. Шимпанзе спілкуються між собою за допомогою звуків і знаків, їхні лицьові м’язи дуже рухомі. Мімікою шимпанзе передають переляк, гнів, задоволення тощо. Цим людиноподібні мавпи нагадують людей.

Лемури (Lemuroidea) — надродина мокроносних приматів. Ця група приматів зустрічається лише на. Мадагаскарі. Сьогодні близько 100 видів лемурів мешкають по всьому острову. Через вирубку лісів і полювання багато лемурів знаходяться під загрозою вимирання. Весь зовнішній вигляд лемурів сформований життям у кронах дерев. Типова їжа лемурів — фрукти, комахи, пташині яйця, мед, м'які та солодкі частини рослин. Деякі види перейшли на чисте вегетаріанство, навчившись їсти листя і навіть кору деяких дерев. Інші, особливо дрібні, надають перевагу тваринній їжі. Але справжніх хижаків серед них немає. Одні лемури є затятими відлюдниками, терплячи один одного лише в період розмноження, інші — справжні колективісти, живуть великими постійними зграями. Серед лемурів можна знайти і денні, і нічні, і сутінкові види.

Павіани-рід узконосих мавп сімейства мавпоподібних. Довжина тіла 75— 80 см, хвоста 50— 60 см, важать до 30 кг. Морда довга, надбрів'я і ікла сильно розвинені. Ніздрі широкі, знаходяться на кінці морди. Шерсть довга, інколи утворює гриву; у забарвленні переважають темно-сірі тони. Сідничі мозолі великі і яскраво забарвлені. Передні і задні кінцівки майже рівної довжини, кисті і стопи короткі. 5 видів: гамартрома, сфінкс, бабуїн, анубіс— поширений від Гвінєї-Бісау чакма, ведмедячий— в Південній Африці. П. живуть на скелях великими стадами, харчуються рослинами, комахами, яйцями птиць. Вагітність 170 діб, дитинчат годують молоком 5— 8 міс ; статевої зрілості досягають в 3— 5 років.

Орангутани — тварини, великі за розміром. Ріст самців може досягати 1, 5 м (зазвичай менше), маса тіла — 50— 90 і навіть 135 кг. Самки значно менші: близько 1 м росту при масі в 30— 50 кг. Статура масивна, сильно розвинена мускулатура. Задні кінцівки короткі, передні — навпаки — дуже довгі, доходять до кісточок. Волосяний покрив не густий, червонуватокоричневий, з довгим волоссям на плечах. Цікаво, що великі пальці ніг можуть повертатися і протиставлятися решті пальців — це пристосування до лазіння по деревах. Голова велика, з широким обличчям, високим лобом і помітно виступаючою мордою. Розвинені сагітальний і потиличний гребінь; надочноямкові вали відсутні. У дорослих самців на щоках характерні нарости з жиру і сполучної тканини, є вуса і борода. Орангутани мешкають тільки в дощових лісах островів Борнео і Суматра. Практично все життя вони проводять на деревах, по яких пересуваються за допомогою дуже довгих рук (їх розмах — до 2 м — значно перевищує ріст мавпи), допомагаючи собі ногами. Цікаво, що орангутани настільки адаптувалися до життя на деревах, що навіть воду зазвичай п'ють з листя, дупел, або просто злизують після дощу з своєї шерсті. У окремих випадках, коли орангутани все ж таки спускаються на землю, то пересуваються на всіх чотирьох кінцівках. На ніч орангутани будують гнізда для сну, зазвичай щоразу нове. Живуть орангутани одиницями, тільки дитинчата тримаються при своїх матерях і зрідка зустрічаються групи з двох самиць. Самки взагалі відносяться до періодичних зустрічей один з одним спокійно і можуть разом харчуватись.

Гібони -сімейство малих людиноподібних мавп загону приматів. Передні кінцівки незвичайно довгі (у розмаху до 2 м-код ). Хвіст і защічні мішки відсутні. Є невеликі сідничі мозолі. Довжина тіла самця 40— 64 см , важить 4— 8 кг , в сиамангов — 47— 60 см, важить 9, 5— 12, 5 кг (до 20). Статевий диморфізм виражений дуже слабо. Шерсть густа, колір дуже варіює — від сірого або жовтувато-бурого до чорного. Батьківщина. — Південний Китай, Індокитай, острови Суматра, Ява, Калімантан; сиамангов — Суматра, півострів малакка (шт. Селангор). Живуть на деревах, де пересуваються з великою легкістю і прудкістю; перелітають по гілках за допомогою одних рук на відстань до 10— 12 м-код , або перебігають по ним на ногах, балансуючи руками , як роблять це і на землі. Тримаються зазвичай парами або невеликими групами по 6 особин, інколи до 20— 30 особин. Харчуються плодами, листям, нирками, комахами, яйцями і пташенятами птиць. Гнізд не роблять, сплять в густому листі на гілках. Тривалість життя 30— 35 років. У зоопарках Р. містять порівняно рідко.

Шимпанзе Мешкає в Африці від Сенегалу й Малі до Центральноафриканської Республики та. Демократичної Республіки Конго. Це велика мавпа із загальною довжиною тіла до 160 см, з яких на довжину голови і тулуба доводиться 75 -95 см, вага тіла 45 -50 кг і навіть до 80 кг. На стопах перший палець великий, між останніми пальцями є шкірні перетинки. Вушні раковини великі, схожі на людські, верхня губа висока, ніс маленький. Шкіра обличчя, а також тильних поверхонь кистей і стоп зморшкувата. Шерсть чорна, у обох статей на підборідді ростуть білі волосся. Шкіра тіла світла, але на обличчі у різних видів її забарвлення варіює. Середня температура тіла 37, 2 °. любляє лісисті місцини та савани. Зустрічається на висоті до 3000 м над рівнем моря. Веде напівназемний, напівдеревний спосіб життя, на землі проводить близько 30% денних годин. Тут зазвичай пересувається на чотирьох кінцівках, спираючись на всю підошву і на тильні поверхні середніх фаланг зігнутих пальців кистей. Гнізда будує подібно до орангутанів у середній частині дерева. Для денного відпочинку гніздо будується на землі або на деревах. У неволі гнізда влаштовує із ганчірок і Статеві зрілості самиці досягають у 6— 10 років, самці — у 7— 8 років. Розмножуються цілий рік. Вагітність триває 225 днів. Як правило, народжується одне дитинча. Відомі випадки народження двійні. Дитинча народжується майже голе, безпомічне. Багато місяців воно тісно пов'язаний з матір'ю. Дитинчата й підлітки 3— 8 -річного віку багато часу проводять в іграх, з віком гри поступово змінюються ритуальним обшукуванням у дорослих. Тривалість життя до 60 років. Шимпанзе ввсеїдний, але головним чином його дієта рослинна (але їсть м'ясо всякий раз, коли воно доступне), складається з фруктів, листя, горіхів, насіння, та іншої рослинності, а також грибів, комах, меду, пташиних яєць та дрібних хребетних.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!