Питання до попередніх тем У чому полягає подібність

Питання до попередніх тем: У чому полягає подібність і чому несхожість планет земної групи? l Де знаходиться найвища гора в Сонячної системі? l У якої планети є зміни пір року? l Чому перша планета від Сонця має назву Меркурій? l Які особливості на планеті Меркурій? Венері? Марсі? l

Найбільша планета - 5 від Сонця і знаходиться за поясом астероїдів. ? Юпітер ?

-жахливий газовий склад Сатурн - практично немає твердої поверхні ці умови непридатні для життя людини - дуже холодно Юп н ту іте Уран Н еп р

Зміст • Юпітер • Сатурн • Уран • Нептун

Мета: • Ознайомити учнів з фізичними характеристиками планет-велетнів: Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна. • Розглянути подібність і відмінність планет – гігантів. • Познайомитися з особливостями кожної планети – гіганта. • Заповнити таблицю для планет – гігантів.

S від Сонця планети Юпітер Сатурн Уран Нептун 1 рік t серед ня Р тиск g м/c 2 Т оберт ання г/см 3 D, км , км/с М, М Відхи лення осі Атмосфера

Володар неба l l Юпітер, тисячі років тому названий на честь царя римських богів, панує й серед дев'яти планет нашої Сонячної системи, змагаючись із Сонцем у своїй величі. Маса Юпітера набагато перевищує масу всіх інших планет. Юпітер – найбільша планета Сонячної системи.

Основні дані l S min від Сонця- - 740, 9 млн. км l S max від Сонця - 815, 7 млн. км l D (екватор) - 143 000 км l серед орбітального руху - 13, 1 км/с l Т період обертання - 11, 86 лет l М थ - 317, 9 М l V थ - 1319, 6 V l Т Середня температура =-150°C l l Відомі супутники - 39 Кільце

Планета без поверхні l l l Юпітер вельми розріджений: =1, 33 г/см 3, На рівні хмарної поверхні Юпітера g = 2, 53 g 2, 53 За сучасними уявленнями, планети й Сонце утворилися із загальної газопилової хмари. На частку Юпітера припало 2/3 маси від усієї маси планет Сонячної системи, але цього не вистачило для того, щоб у центрі Юпітера почалися термоядерні реакції.

• Оскільки Юпітер – не тверда куля, а складається з газу й рідини, то екваторіальні його частини обертаються швидше, ніж приполярні області. • Т період обертання навколо осі від 9 год 50 хв. до 9 год 55 хв. • Через дію відцентрових сил Юпітер помітно сплюснутий (коефіцієнт стиснення більше 6 %). • Нахил площини орбіти до площини екліптики – 1° 18’ 17’’ (Є зміни пір року? )

Атмосфера Юпітера • Атмосфера Юпітера H - 89 % He - 11 % і нагадує по хімічному складу Сонце. • Її протяжність 6 тисяч км. • Оранжевий колір атмосфері додають з'єднання фосфору або сірки. Для людей вона згубна, оскільки містить отруйний аміак і ацетилен. Хімічний склад атмосфери.

Будова атмосфери Вважають, що Юпітер має три шари хмар у своїй атмосфері. l Вгорі – хмари зі скрижанілого аміаку; l під ним – кристали сірководню амонію і метану; l а в найнижчому шарі – водяний лід і, можливо, рідка вода. Крім того, Юпітер має водневу і гелієву корони.

Атмосфера Юпітера l Оскільки Юпітер дуже віддалений від Сонця, то температура на ньому досить низька - біля -145°С. Атмосфера Юпітера створює гігантський тиск, що збільшується при наближенні до центру планети. l Гази в атмосфері за таких екстремальних умов знаходяться в незвичайних станах. Наприклад, учені мають підстави вважати, що достатньо глибоко водень, будучи під колосальним тиском атмосфери, знаходиться в рідкій металевій фазі. l Це – не океан і не атмосфера; цей шар водню повинен мати особливості, які не вкладаються в наше розуміння хімії. Замість простої поведінки газоподібного водню, рідкий металевий водень – це незвичайна субстанція, здатна проводити електричний струм.

Гаряче ядро l l Планета у 80 разів легша за найменшу зірку головної послідовності. Проте Юпітер володіє власним джерелом тепла, пов'язаним із радіоактивним розпадом речовини й енергією, що вивільняється в результаті стиснення. Якби він нагрівався тільки Сонцем, температура верхніх шарів була б рівною 100 К, вимірювання ж дають 140 К. У тепловому режимі Юпітера велику роль грають потоки внутрішньої енергії з центру планети. Планета випромінює більше енергії, ніж одержує від Сонця.

Внутрішня будова Юпітера

Вітри на Юпітері досягають υ= 500 км/год. год l Вони також існують в нижчих її шарах, аж Вони до 1000 км від зовнішніх хмар. l Звідси - висновок, що вони управляються и не енергією випромінювання Сонця, а внутрішнім теплом планети, тоді як на Землі все відбувається навпаки. l

l Атмосфера Юпітера й інших газових планет характерна вітрами великих швидкостей, що дмуть у межах широких смуг, паралельних екватору планети, причому в суміжних смугах на Юпітері вітру направлені в протилежні сторони. Ці смуги помітні навіть у невеликий телескоп і знаходяться в постійному русі. Смуги в атмосфері.

Атмосферні циклони На межах поясів і зон спостерігається сильна турбулентність, яка призводить до утворення багаточисельних вихрових структур. Ø Найзнаменитіше відкриття на Юпітері, яке спостерігають уже 300 років (його було відкрито в 1664 році Робертом Гуком), – Велика Червона Пляма. Ø В атмосфері Юпітера виявлено також білу пляму розміром більше 10 тисяч км. Ø Коричневий овал у північній півкулі перевершує за розмірами Землю.

Велика Червона Пляма (ВЧП) – гігантський вихор в атмосфері Юпітера, який здійснює повний оберт за 6 земних діб і характеризується, як і світлі зони, висхідними течіями в атмосфері. Хмари в ньому розташовані вище, а температура їх нижча, ніж у сусідніх областях поясів. На даний час воно має розміри 15 х30 тис. км. Поряд для порівняння показана Земля.

üВЧП – це територія розміром 12 000 на 25 000 км, тобто це чимала область для того, щоб вміщати в себе дві Землі. üДослідження, проведені в ІК-діапазоні, візуальні спостереження рухів у самому вихорі вказують на те, що він - зона високого тиску, тобто антициклон. üПо краях Червоної Плями розташовуються хмари, що складаються з аміаку. üЗа спостереженнями космічною станціє Galileo, граничні області Великої Червоної Плями обертаються з великою швидкістю проти годинникової стрілки, тоді як внутрішня частина повільно обертається в протилежному напрямку

Магнітне поле в 50 разів більше, ніж на Землі! n Магнітне поле Юпітера величезне – воно тягнеться на 650 мільйонів кілометрів і виходить аж за орбіту Сатурна! n Форма магнітосфери Юпітера, як і інших планет, далека від сферичної. На відстані 177 тисяч км від планети зареєстрована зона найбільш інтенсивної радіації, у 10 тисяч разів більшої, ніж в радіаційних поясах Землі. n Можливо, генерація могутнього магнітного поля Юпітера пов'язана зі швидким обертанням центральних областей планети, що містять металевий водень і проводять струм.

Магнітосфера Юпітера l Магнітне поле Юпітера значно сильніше, ніж земне, але в напрямі Сонця воно в 40 разів менше.

• Пилососи Сонячної системи üУ липні 1992 року до Юпітера наблизилася комета. Вона пройшла на відстані близько 15 тисяч кілометрів від верхнього кордону хмар, і потужна гравітаційна дія планети-гіганта розірвала її ядро на 17 великих частин. üУ 1994 році, при наступному зближенні з Юпітером, усі уламки комети врізалися в атмосферу планети з величезною υ≈ 64 км/с. ü Цей грандіозний космічний катаклізм спостерігався як на Землі, так і в космосі за допомогою космічних засобів. üПадіння Слід від одного з уламків комети ядер супроводжувалося цікавими атмосферними ефектами, наприклад, полярними сяяннями, чорними плямами в місцях падіння ядер комети, кліматичними змінами.

Потоки заряджених частинок викликають полярне сяйво в атмосфері

Падіння комети Шумейкерів – Леві викликало багатокілометрові цунамі в атмосфері (інфрачервона зйомка).

За допомогою орбітального телескопа «Габбл» НАСА отримало чітке візуальне зображення атмосферних руйнувань, яке викликало рідке явище — зіткнення малої комети або астероїда з Юпітером. Воно сталося 19 липня, а сам знімок з відстані 579 мільйонів кілометрів був отриманий 23 липня.