Питання 1 2 3 4 6 7 8

Питання 1. 2. 3. 4. 6. 7. 8. 9. Дайте визначення: елементарний об'єкт ЦТК. Назвіть та розкрийте основні типи локалізації об'єктів ЦТК Охарактеризуйте просторово-логічні відносини: • перетин; • примикання; • суміщення; • вкладення; • еквідістантне сусідство; • суміжність; та наведіть приклади. Ієрархія геометричних класів. Назвіть та охарактеризуйте основні топологічні сутності. Охарактеризуйте рівні топології просторових об'єктів. Які елементи визначають правила цифрового опису векторних даних? Якими моделями подаються горизонталі? Дайте визначення. – від'ємні та додатні форми рельєфу? – водотоки? – населені пункти? квартали? – автомобільні та ґрунтові дороги? – деревна рослинність?

Кафедра Геоінформатики та фотограмметрії Цифрова картографія ас. , к. т. н. Кравченко Ю. В. Якість картографічних даних

Вимоги до точності ЦК Основні сфери використання цифрових карт: 1) як основи для створення різних 2) як основи для просторових паперових карт або картографічних вимірів, розрахунків, аналізу ілюстрацій визначається точністю поліграфічного відбитка створюваної карти залежить від методу друку, системи умовних знаків, відображуваного масштабу та ін. визначається точністю використовуваних приладових вимірів залежить від технічних характеристик приладів, кваліфікації персоналу та ін. просторова похибка допускається від 0, 1 -0, 2 мм у видимому масштабі до 0, 1 мм на місцевості карти

Нормативне забезпечення якості 1. Нормативи щодо створення електронних карт місцевості масштабів 1: 1000000, 1: 500000, 1: 200000 (ГП МЦЕК МНС та Укргеодезкартографія (Київ, 1998 )); 2. Положення про редагування цифрових карт місцевості, які виготовляються на основі картографічних матеріалів з використанням растроскануючого обладнання (затверджене Укргеодезкартографією 02. 06. 97 p. ); 3. Положення про порядок організації контролю при виготовленні цифрових карт (затверджене Укргеодезкартографією 14. 02. 97 p. ); 4. Технічні умови на створення серії топографічних карт областей масштабу 1: 200000 (затверджені Укргеодезкартографією в травні 1996 р. ); 5. Класифікатор інформації, яка відображається на топографічних картах масштабів 1: 10000, 1: 25000, 1: 50000, 1: 100000, 1: 200000, 1: 500000, 1: 1000000 (затверджений начальником ГУГКК при KM України і погоджений з начальником ЦТУ ГІП Збройних сил України в 1998 p. ); 6. Тимчасові правила щодо збору та встановлення географічних назв при виконанні топографічних робіт (затверджені Укргеодезкартографією 04. 08. 94 p. ); 7. Типові редакційні вказівки на створення карт територій адміністративних районів (затверджені Укргеодезкартографією в грудні 1996 p. ); 8. - Условные знаки для топографических карт масштабов 1: 200000 и 1: 500000 (ВТУ ГІП (Москва, 1983)).

Параметри оцінки • повнота і правильність заповнення паспорта номенклатурного листа цифрової топографічної карти; • точність планового розташування об'єктів; • повнота об'єктового складу; • повнота характеристик об'єктів; • правильність визначення кодів об'єктів; • правильність визначення характеристик об'єктів; • відповідність формату; • відповідність правилам цифрового опису.

Кількісна оцінка якості ЦК 1. За таблицями для оцінки точності планового розташування, де наведені максимально припустимі середні квадратичні похибки розташування об'єктів. Значення допуску залежать від типу об'єкта, масштабу, характеристик місцевості Для показника якості «точність планового розташування об'єктів» середня квадратична похибка положення контуру рослинного покриву щодо вихідних картографічних матеріалів у масштабі цифрової топографічної карти 1: 200000 становить 0, 2 мм 2. Розрахунок одиничного показника якості, що визначається для кожного показника (правильність визначення коду об'єкта, повнота характеристик об'єкта тощо) і виражається у відсотках: де V — одиничний показник якості; J — абсолютна кількість об'єктів з похибками (може виражатися сумою об'єктів з похибками різного типу); К — загальна кількість об'єктів цифрової карти.

Помилки, при створені ЦК • порушення просторово-логічних зв'язків у цифровій карті з багатошаровою структурою; • неправильне введення семантичної (атрибутивної) інформації; • систематична невідповідність кода об'єкта і його найменування за прийнятим класифікатором цифрової топографічної карти; • порушення характеру локалізації; • відсутність регламентуючих документів і вироблення операторами самостійного колективного рішення щодо цифрування тієї чи іншої ситуації; • відсутність опису правил цифрування подібних ситуацій у регламентуючих документах за відсутності технології взаємодії оператора і коректора карт; • систематична помилка в плановому розташуванні точкових об'єктів або вершин лінійних об'єктів через неточність оператора; • відсутність координатної прив'язки; • спотворені форми об'єктів цифрової карти через низьку кваліфікацію оператора і відсутність вихідного контролю.

Контроль якості Суцільний - контролюються всі одиниці продукції Вибірковий - контролюється порівняно невелика кількість одиниць продукції із сукупності, до якої вона належить Статистично-вибірковий контроль - правила контролю базуються на законах теорії ймовірностей і математичної статистики

Оцінка геоінформаційних систем за д. т. н. , проф. И. Г. Журкіним Для оцінки ГІС за сферою використання досить великий загальний набір функціональних операцій системи поділяють на класи. Кількісна оцінка набору функціональних операцій має вид: де G – кількість класів функціональних операцій; pi - показник важливості i-го класу (0 < pi < 1), визначається як відношення ваги i-го класу до максимальної ваги серед усіх класів: η - оцінка i-го класу функціональних операцій.

Оцінка геоінформаційних систем Параметр η визначається : де S(i) - кількість класів i-го набору; - бальність j-го класу i-го набору, яка визначається по бальній шкалі в інтервалі [1, β(i)] Параметр β визначається за наступним правилом: якщо і-тий клас функцій є необхідними для сфери застосування ГІС, то β приймає значення 0. Якщо клас не є необхідним, то застосовують наступний механізм: відсутність операцій і-того класу призводить до зниження рівня функціональності системи в цілому на a%, тоді β дорівнює: - вага j-го класу i-гo набору:

Оцінка геоінформаційних систем Для врахування розподілення класів на елементарні складові (операції), для параметрів qj та bj застосовують загальні формули розрахунку середньовагового значення: де n – кількість складових j-того класу Тоді параметри розраховуються за формулами: де - вага j-того класу i-того набору

Оцінка геоінформаційних систем Приклад порівняльного аналізу ГІС за набором функціональних операцій «Просторовий аналіз» Набір Просторовий аналіз Муніципальні ГІС P (вага) 100 ГІС земельного кадастру ai (к-т функціональності) P (вага) 99 80 Таким чином, отримують область значень для параметру b: - Муніципальні ГІС - [0, β], при β = 0, 99; - ГІС земельного кадастру - [0, β], при β = 0, 60. ai (к-т функціональності) 60

Оцінка геоінформаційних систем 1 0 0. 99 0, 9339 0. 5533 0, 8000 99 0. 0279 0. 0149 0, 0191 0. 18307 0, 0269 0, 9012 80 1 Буферний аналіз Аналіз поверхонь Топологічний аналіз 0 b, [0; x] g, [0; 1] b, [0; X] g, [0 -100] η Pi b, [0; x] b, [0; X] g, [0 -100] η Pi P g, [0; 1] 98, 316 ХАРАКТЕРИСТИКА Просторовий аналіз Оверлей Аналіз мереж Булеві операціх Визначення геометричних 100 характеристик ГІС земельного кадастру Оцінка 97, 909 P Муніципальні ГІС Оцінка 60 0. 0297 0. 0016 0, 0203 0. 60 0. 5344 0. 1000 0. 5000 0. 1209 0, 0295 0, 5296 0, 0279 0, 8340 0, 0312 0, 55 0, 0223 0, 7558 0, 0163 0, 6225 0, 0223 0, 2071 0, 0236 0, 4329 Параметр q замінюється на g – показник реалізації і-тої функціональної операції ГІС, який визначається на основі експертного опитування провідних користувачів (областю визначення параметру g є інтервал [0, 100]; якщо операція реалізована g=100, якщо ні g=0, в іншому випадку (неякісна реалізація) параметр задається в межах області визначення).

Оцінка геоінформаційних систем Оцінка Map. Info для застосування в якості основі муніципальної ГІС - муніципальні ГІС: QМГИС = 98, 316; - ГІС Map. Info: QMap. Info = 98, 356. Використання ГІС Map. Info в якості основи муніципальної ГІС можливо (QMap. Info> QМГИС), якщо в муніципалітеті не вирішують завдання на основі мережевого аналізу та оверлейних операцій.

Джерела 1. Картавцева, Е. Н. Картография [Текст] : учеб. пособие / Е. Н. Картавцева. – Томск : Изд-во Том. гос. архит. -строит. ун-та, 2010. – 158 с. – ISBN 978 -5 -93057 -403 -6. 2. Скворцов, А. В. Геоинформатика : учеб. пособие / А. В. Скворцов – Томск : Изд-во Том. ун-та, 2006. – 336 с. 3. А. П. Карпик Методологические и технологические основы геоинформационного обеспечения территорий 4. Світличний О. О. , Плотницький С. В. Основи геоінформатики: Навчальний посібник / За заг. ред. О. О. Світличного. — Суми: ВТД «Університетська книга» , 2006. — 295 с. Дякую за увагу!