Підготувала студентка ІІІ курсу групи ЗБО-121 Шульга Ярина
Поняття влади Завдання влади Рівні влади Структури влади
Політична влада — це здатність суспільних груп чи індивідів впроваджувати у життя рішення, що виражають їхню волю і визначально впливають на діяльність, на поведінку людей та їх об'єднань, за допомогою волі, авторитету, права, насильства; це організаційно-управлінський та регулятивно контрольний механізм здійснення політики.
керівництво та управління суспільством у цілому та його складовими. З цією метою політична влада розробляє відповідно до конкретних умов, економічного й політичного становища країни стратегію і тактику управління суспільством. Розробляється конкретна політика щодо різних соціальних спільностей, політика забезпечення влади ресурсами, ставлення до політичної опозиції тощо. інтеграція суспільства реалізується на основі врахування та узгодження соціальних інтересів, політична влада узгоджує інтереси всіх груп. оптимізація політичної системи відповідно до цілей і завдань правлячих сил. Ті сили, які оволодівають політичною владою, прагнуть змінити політичну систему відповідно до проголошуваних ними цілей і завдань. Однак при цьому вони мусять зважати на інтереси й потреби інших політичних сил, щоб не дестабілізувати обстановку в країні, уникати загострення політичного й соціального протистояння. забезпечення політичної стабільності в країні також є однією з основних функцій політичної влади. У різних державах політичній владі вдається це неоднаковою мірою. Однак виконати таку функцію у кінцевому підсумку прагне будь-яка політична влада, оскільки стабільність є основою її існування.
Будь-яка політична система складається з трьох рівнів різного набору елементів. На вищому рівні (мегарівень) політична система складається з центрального апарата влади, політичних партій, масових рухів, політичної опозиції, суспільних асоціацій, засобів масової інформації. В демократичних державах крім трьох гілок влади суб’єктами політики також є різного роду еліти і приховані політичні структури – лобісти, парламентські фракції, центри політичних досліджень, закулісні неурядові організації.
Політичні системи середнього рівня (мезорівень) утворені апаратами керування і виборної влади на рівні регіонів – це муніципалітети і ради різних рангів, ієрархії різних політичних і суспільних структур, правові установи й інші інститути, за допомогою яких організується політична соціалізація громадян. На цьому рівні формуються самі численні і впливові учасники політичного процесу – регіональні апарати і їхні лідери, земляцтва, тіньові корпоративні структури неполітичного характеру, що впливають на реальних суб’єктів політики.
Нижчий рівень (мікрорівень) характеризується масовою участю громадських організацій і соціальних груп у політичній діяльності. Тут формуються вимоги-чекання, складається суспільна думка і політична культура, тобто це живе середовище, яке по-своєму впливає на вигляд політичної системи в цілому.
Структура влади - це ті компоненти, без яких вона не відбувається. Такими є її суб'єкт, об'єкт, підпорядкування об'єкту, джерела і ресурси влади.
Джерелом влади суб'єкта (владна першооснова) може виступати його сила, краса, багатство, авторитет. Нарешті, влада може породжуватися традицією (влада батьків над дітьми, влада старійшин) і законом, який надає суб'єкту влади право вимагати і використовувати різноманітні ресурси. Специфічним джерелом влади виступають знання, володіння якою-небудь інформацією.
Суб'єкти політичної влади мають багаторівневий характер: її первинний рівень виражений індивідами, вторинний -політичними організаціями, суб'єкти більш високого рівня політичні еліти і лідери. Суб'єкти влади виділяються і за іншими критеріями. Вони можуть бути розглянуті і через призму їх публічності, відкритості для суспільства.
Влада не може бути без підпорядкування об'єкта. Здатність до підпорядкування залежить від кількох факторів: засобів (ресурсів) впливу, якими володіє суб'єкт, і від мотивації підпорядкування, яка може бути викликана: страхом за свою безпеку, страхом залишитись без певних благ; звичкою виконувати накази; апатією; переконанням у необхідності підпорядкування; зацікавленістю, щоб бути в підлеглості; відчуттям обов'язку; авторитетом суб'єкта влади.
Ресурси влади являють собою все те, що може бути використане для впливу на інших, що підвищує потенціал і силу впливу суб'єкта влади. Існують відкриті і приховані типи впливу. У першому випадку використовуються такі ресурси, як: силовий примус - втрата будь-яких благ, тілесні покарання (історія людства знає безліч прикладів цього - тортури, концтабори), смертна кара, обмеження свободи, штрафи, відлучення від церкви, звільнення з роботи тощо; закон - традиція, звичай; стимулювання - створення стимулів, якими виступають матеріальні та інші блага, що ними об'єкт влади нагороджується в обмін на поведінку, що вимагається. Ресурс винагороди широко використовують батьки, викладачі, керівники організацій, політики.
Скачать презентацию Підготувала студентка ІІІ курсу групи ЗБО-121 Шульга Ярина
Rivni_ta_strukturi_vladi.pptx