ПІДГОТУВАЛА студентка БП-21(1) БАБІЙ ОКСАНА
Ядро – є вмістилещем генетичного матеріалу і місцем, де цей матеріал реалізується
Історія відкриття В 1831 році англійський природознавець Роберт Браун вивчав різні види рослин, зразки яких він зібрав під час подорожі до Австралії. Браун був дуже уважним до деталей, а клітини рослин особливо цікавили його. Розглядаючи їх під мікроскопом , він побачив дещо цікаве: кожна клітина містила круглий і непрозорий елемент. Він назвав його ядром.
Клітини Прокаріоти – не мають ядра Бактерії Еукаріотимають ядро Клітини грибів, рослин, тварин
Біологічне значення ядра визначається головним його компонентом – молекулами ДНК, здатність до реплікації та транскрипції. Ці дві властивості ДНК лежать в основі двох найважливіших функцій ядра клітини: Øподвоєння спадкової інформації та передавання її в ряді клітиних поколінь; ØРегулювання транскрипції і транспорт синтезованих усіх трьох видів РНК (іРНК, р. РНК, т. РНК) у цитоплазмі клітини.
Каріолема, або нуклеолема – поверхневий апарат ядра в інтерфазній клітині складається з трьох основних компонентів: ядернрої оболонки, переферичної щільної пластинки і порових комплексів. Каріолема є спеціалізованою частиною загальної мембранної системи цитиплазми.
Ядерні пори , або нуклеопо ра — великий білковий комплекс, що проходить крізь нуклеолему (подвійна мембрана, що огортає ядро в клітині еукаріотів), і формує в ній проникний канал. займають 335% поверхні кріолеми, мають діаметр 120 нм і є складною гетерогенною білковою структурою. Мають октагональну симетрію, складаються зі зв`язаних між собою білкових глобул діаметром по 25 нм по 8 із кожного боку каріолеми, розміщених на периферії. Від них до центру сходяться фібрили, які формують перегородку. У діафрагмі є центральна глобула з каналом діаметром 9 нм.
КАРІОПЛАЗМА (гр. karyon - ядро, plasma - виліплене, оформлене; син. : каріолімфа, ядерний сік) - вміст клітинного ядра, в якому знаходяться хроматин, ядерця а також різні внутрішньоядерні гранули. Після екстракції хроматину хімічними агентами в каріоплазмі зберігається так званий внутрішньоядерний матрикс, який складається з білкових фібрил товщиною 2 -3 нм, що утворюють ядерний каркас. 9 -каріоплазма
Хроматин — комплекс молекул ДНК та специфічних білків, що складає хромосоми. В клітинах еукаріотів хроматин знаходиться в ядрі, а в клітинах бактерій та архей — у нуклеоїді. Основні білки, що входять до складу хроматину еукаріотів та архей — гістони; бактерії, що не мають гістонів, мають менш щільно упакований хроматин
Ядерце - це сферичне тільце діаметром 1 -2 мкм. Формування ядерця, як зазначалось відбувається на специфічній ділянці хромосоми - ядерцевому організаторі. Найчастіше це буває на вторинних перетяжках хромосом, де розташовані гени, які кодують синтез рибосомальних РНК. 4 - ядерце Функції ядерець: vсинтез р. РНК; vутворення субодиниць рибосом; vсинтез ядерних білків (гістонів).
Ядро - це не просто важлива частина клітини, а центр керування її життєвими процесами - обміном речовин, рухом, розмноженням. В ядрі зосереджена основна маса ДНК, яка є носієм спадкової (генетичної) інформації, тобто ядро виконує функцію зберігання інформації про всі ознаки організму, а під час поділу клітини передає її дочірнім клітинам. Позбавлені ядра клітини (наприклад, еритроцити людини) мають порівняно коротку тривалість життя і не здатні до подальшого поділу і відновлення своєї цілісності в разі пошкодження
