ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ Економіка та організація

ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ Економіка та організація виробництва

25.11.2017 План 1. Персонал підприємства, його склад, класифікація 2. Облік персоналу підприємства 3. Набір та підготовка персоналу підприємства 4. Визначення чисельності окремих категорій працівників 5.Показники та методи вимірювання продуктивності праці. 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці.

25.11.2017 1. Персонал підприємства, його склад, класифікація У всій сукупності ресурсів підприємства особливе місце займають трудові ресурси, оскільки від їх якості залежить зрештою рівень добробуту населення та конкурентоспроможність економіки. Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку, мають досвід практичної діяльності Усіх працівників промислового підприємства поділяють на дві групи: промислово-виробничий персонал і непромисловий персонал. До групи промислово-виробничого персоналу відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, тобто усіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу належать працівники, зайняті у невиробничій сфері, а саме: житлово-комунального господарства, дитячих садків, медичного та побутового обслуговування тощо. 1. Персонал підприємства, його склад, класифікація

За характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяють на категорії:“Робітники”, “Технічні службовці”, “Фахівці”, “Професіонали”, “Керівники”. Робітники – це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей.(основні, допоміжні) До технічних службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документів. Фахівцями вважаються працівники, які володіють знаннями в одній або кількох галузях наук. До професіоналів належать працівники, які мають високий рівень знань в галузі фізичних, математичних, та інших наук. До керівників віднесені працівники, що обіймають посади керівників підприємств, установ, організацій і їх підрозділів 1. Персонал підприємства, його склад, класифікація

25.11.2017 Важливою є класифікація персоналу підприємства за професіями, спеціальностями, кваліфікацією. Професія характеризує вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок. Спеціальність – це різновид трудової діяльності в межах певної професії, який має специфічні особливості і потребує від працівника додаткових навичок та знань. Кваліфікація характеризує якість, складність праці і є сукупністю спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності. 1. Персонал підприємства, його склад, класифікація

25.11.2017 За рівнем кваліфікації робітників поділяють на чотири групи: висококваліфіковані, що виконують особливо складні та відповідальні роботи (ремонт і наладка складного обладнання, виготовлення штампів, пресформ тощо); кваліфіковані, що виконують складні роботи (метало- та деревообробні, ремонтні, будівельні тощо); малокваліфіковані, які зайняті на нескладних роботах (апаратурних, деяких складальних тощо); некваліфіковані, тобто допоміжні та обслуговуючі робітники (вантажники, прибиральники тощо). 1. Персонал підприємства, його склад, класифікація

25.11.2017 Рівень кваліфікації керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи. Вирізняють: професіоналів-фахівців найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання), фахівців вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним досвідом практичної роботи), фахівців середньої кваліфікації (працівники з певним практичним досвідом та середньою спеціальною освітою), фахівців-практиків (працівники, що не мають спеціальної освіти, але мають практичний досвід і займають відповідні посади). 1. Персонал підприємства, його склад, класифікація

25.11.2017 Персонал є одним з головних складових управління на рівні підприємства. Управління персоналом підприємства охоплює певні етапи (рис. 1). Рис. 1. Основні елементи системи управління персоналом підприємства 1. Персонал підприємства, його склад, класифікація

2. Облік персоналу підприємства Управління персоналом, забезпечення його ефективного використання потребує обов’язкового формування системи оцінки їх діяльності. Слід розрізняти явочну, облікову та середньооблікову чисельність працівників на підприємствах.

Явочна чисельність включає всіх працівників, які з’явилися на роботу. Облікова чисельність включає всіх постійних, тимчасових працівників, прийнятих на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, хворіють тощо. Середньооблікову чисельність працівників за певний період визначають як суму середньомісячної чисельності, поділену на кількість місяців у розрахунковому періоді. Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує резерв, що має використовуватися для заміни тих, що не виходять на роботу з поважних причин. 2. Облік персоналу підприємства

До облікової чисельності включають штатних працівників, які : фактично з’явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою прийняті на роботу з випробувальним терміном прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники). 25.11.2017 2. Облік персоналу підприємства

прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні працюють згідно з договорами за межами підприємства направлені для виконання робіт вахтовим методом прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори. 2. Облік персоналу підприємства

До облікової чисельності працівників відносяться також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин: хвороба; у зв'язку виконання державних або громадських обов'язків; тимчасово переведені на інше підприємство на підставі договорів; навчаються в навчальних закладах та перебувають у відпустках у зв'язку з навчанням; у зв'язку з вагітністю та догляду за дитиною, тощо. 25.11.2017 2. Облік персоналу підприємства

прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб’єктами господарювання учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей 25.11.2017 2. Облік персоналу підприємства До облікової чисельності не включаються:

особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації 25.11.2017 2. Облік персоналу підприємства

25.11.2017 Середня чисельність працівників за певний період визначається як сума наступних показників: Середня облікова чисельність штатних працівників; Середня кількість зовнішніх сумісників; Середня кількість працюючих за цивільно-правовими договорами. Середня облікова чисельність за місяць обчислюється як сума штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, включаючи вихідні та святкові дні і ділення одержана сума на кількість календарних днів звітного місяця. 2. Облік персоналу підприємства

При оцінці трудового потенціалу підприємства використовують нижчезазначені показники. Плинність персоналу (Пл): Пл=ЧзвЧсо де Чзв  кількість звільнених працівників з різних причин, чол.; Чсо  середньооблікова чисельність, чол. Середній стаж роботи на підприємстві (Трс): Трс=ТрсзЧсо де Трсз  загальний стаж роботи (у роках) всього персоналу на даному підприємстві; Чсо  середньооблікова чисельність, чол. 2. Облік персоналу підприємства

Співвідношення чисельності висококваліфікованих і кваліфікованих робітників до загальної кількості працівників (Кч): Кч =Чвк/Чроб де Чвк чисельність висококваліфікованих і кваліфікованих робітників, чол.; Чроб  загальна кількість робітників, чол. 2. Облік персоналу підприємства

25.11.2017 Визначення середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості В еквівалент повної зайнятості перераховується весь персонал, який залучався до роботи у звітному періоді. Він включає як штатних працівників підприємства, так і тих, які не перебувають в обліковому складі та залучені до роботи згідно з договорами і мають нарахування з фонду оплати праці. 2. Облік персоналу підприємства На підприємстві зайняті працівники, для яких встановлена різна тривалість робочого тижня. Для працівників заводоуправління вона становить 40 год. на тиждень, на виробництві (робочі місця зі шкідливими умовами праці) - 36 год., для працівників охорони встановлено підсумований облік робочого часу за квартал 496,5 год. В обліковому складі є працівник молодший 18 років. Крім того, на підприємстві зайняті зовнішні сумісники та з 7 числа місяця укладено цивільно-правові договори на виконання робіт з 9 особами терміном на 2 місяці. Кількість календарних днів у місяці - 30, робочих - 22.

25.11.2017 1. Розрахунок середньої кількості штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості наведено в таблиці. 2. Облік персоналу підприємства

25.11.2017 2. Розрахунок середньої кількості працівників, зайнятих згідно з цивільно-правовими договорами в еквіваленті повної зайнятості, здійснюється так: 24 календарні дні (починаючи з 7-го числа) х 9 осіб = 216 людино-днів. 216 : 30 = 7 осіб 3. Округлення результатів обчислень для відображення у формах державних статистичних спостережень з праці здійснюється за правилом парної цифри. Округлюються цифри поступово справа наліво: якщо остання значуща цифра менше або дорівнює "4", вона відкидається; якщо - більше або дорівнює "6", найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значуща цифра "5", найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін. У прикладі при розрахунку кількості зовнішніх сумісників маємо результат 440 : 176 = 2,5. При округленні - 2; 4. Кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості 471 + 2 + 7 = 480 осіб". 2. Облік персоналу підприємства

3. Набір та підготовка персоналу підприємства Кадрова політика підприємства має спрямовувати свою діяльність на ринкові умови господарювання. Забезпечення кожного робочого місця, кожної посади персоналом відповідних професій та спеціальностей і належної кваліфікації після структурного аналізу професійно-кваліфікаційного складу персоналу, який базується на врахуванні рівня кваліфікації, вікового складу, тривалості трудового стажу працівників тощо. Основна мета Здійснюється Обсяг робіт щодо набору персоналу залежить передусім від різниці між наявною чисельністю та майбутніми потребами.

25.11.2017 3.Набір та підготовка персоналу підприємства Зовнішні джерела набору персоналу Внутрішні джерела набору персоналу регіональні біржі праці та державні бюро з працевлаштування; комерційні агентства з працевлаштування; система контрактів підприємств з навчальними закладами різних рівнів; оголошення в засобах масової інформації тощо. підготовку робітників через різні форми навчання; просування по службі своїх працівників; пряме звертання до своїх працівників з проханням рекомендувати на роботу відповідних осіб; інформування колективу працівників про наявні вакансії тощо.

Рис. 2. Модель процесу відбору персоналу Процес відбору персоналу складається з певних етапів 3.Набір та підготовка персоналу підприємства

На особливу увагу заслуговує проблема підготовки та підвищення кваліфікації управлінського персоналу. Поруч з розвитком і вдосконаленням традиційної системи вищих навчальних закладів, галузевих інститутів (центрів) підвищення кваліфікації, формується альтернативна мережа комерційних освітніх закладів: бізнес-шкіл, шкіл менеджменту, підприємництва, маркетингу тощо. Крім перепідготовки управлінського персоналу за межами підприємства, організації короткострокових семінарів, тренінгів безпосередньо на підприємстві, заслуговує на увагу так званий метод службової ротації, який включає як службові підвищення, так і переміщення кадрів. Переміщуючи керівника низової ланки з відділу у відділ на строк від трьох місяців до одного року, підприємство ознайомлює нового керівника з багатьма аспектами діяльності. Зрештою молодий спеціаліст вивчає найактуальніші проблеми різних структурних підрозділів, з'ясовує необхідність координації, неформальну організацію та взаємозв'язок цілей різних підрозділів. 3.Набір та підготовка персоналу підприємства

4. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства Визначення чисельності персоналу залежить від: специфіки підприємства; особливостей його функціонування; належності до певної галузі економіки. Планування персоналу на підприємстві починається з його оцінювання, що передбачає інвентаризацію робочих місць, виявлення кількості працівників на кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети (створення продукції, надання послуг). Аналіз і подальші розрахунки проводять за категоріями працівників (робітники, спеціалісти, службовці, керівники), а для кожної з них – за професіями, спеціальностями, кваліфікацією. До працівників розумової праці можна застосувати систему інвентаризації трудових навичок або спеціальностей, тобто реєстрацію професійних навичок службовців із зазначенням кількості працівників, які володіють ними.

25.11.2017 Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку персоналу, але й на можливий рівень його використання та аналіз чинників, що впливають на цей рівень (технічних, організаційних, соціально-економічних). Об’єктами аналізу в такому разі стають: номенклатура виготовлюваної продукції та надання послуг; втрати робочого часу та їх причини; характер та порівняльний рівень технологічних процесів і устаткування; прогресивність і відповідність сучасним вимогам організації праці та виробництва; рівень мотивації трудової діяльності; норми обслуговування та виробітку, рівень фактичного виконання норм тощо. 4. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства

Для визначення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовують метод коригування базової чисельності: – загальна чисельність промислово-виробничого персоналу, необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб; – чисельність промислово-виробничого персоналу за базовий період, осіб; – плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %; – сумарна зміна чисельності за факторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб. 4. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства

25.11.2017 Метод розрахунку планової чисельності за трудомісткістю виробничої програми: – сумарна трудомісткість виробничої програми планового року, н-год; – розрахунковий ефективний фонд робочого часу одного працівника, год. (табл. 1); – середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.

Метод розрахунку планової чисельності основних робітників за нормами виробітку : – обсяг продукції на плановий період, од.; – годинна норма виробітку одного робітника, од , 4. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства

Метод розрахунку планової чисельності основних робітників (зайнятих контролем технологічного процесу, управлінням апаратами та машинами) за нормами обслуговування: , – кількість одиниць устаткування, що обслуговується; – кількість змін роботи устаткування на добу; – норма обслуговування одиниці устаткування (машини) – кількість об’єктів на одного робітника, од.; – коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову, який розраховують за формулою: – плановий процент невиходів робітників на роботу. 4. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства

Баланс робочого часу середньооблікового працівника 4. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства

Метод розрахунку планової чисельності робітників (в основному допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт: Чисельність управлінського персоналу (керівників, фахівців, службовців) визначають за типовим штатним розкладом (схемами, моделями), розробленими наукою управління та практикою у тій чи іншій сфері діяльності. Кількість працівників управління у кожній групі визначають згідно з діючими нормативами чисельності на підприємстві. – кількість робочих місць допоміжних робітників 4. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства

Продуктивність праці – це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. 5. Показники та методи вимірювання продуктивності праці

індивідуальна локальна суспільна Під індивідуальною продуктивністю праці розуміють продуктивність праці окремих працівників на конкретній дільниці виробництва. Локальна продуктивність праці являє собою середню продуктивність праці по окремій дільниці, цеху, підприємству або галузі. Суспільна продуктивність праці – це середній рівень продуктивності праці по національному господарству в цілому. Види продуктивності праці: 5. Показники та методи вимірювання продуктивності праці

Показники ефективності праці: виробіток трудомісткість Виробіток – це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (обсягом робіт, послуг), виробленою одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, квартал, рік). Трудомісткість – це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). 5. Показники та методи вимірювання продуктивності праці

Різноманітність підходів до визначення рівня продуктивності праці залежить від специфіки діяльності підприємств або їхніх підрозділів, мети розрахунків і ґрунтується на методичних особливостях (рис.2). Рис.2 Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці 5. Показники та методи вимірювання продуктивності праці

В залежності від одиниць виміру, обсягу продукції і витрат праці, виробіток може визначатися: 1) В натуральних показниках: де N – кількість в натуральних одиницях. 2) В умовно-натуральних показниках: де Кnpi – коефіцієнт приведення і-го виду продукції, робіт або послуг до базового зразку. 3) В трудових показниках: ППтр→ н-год, н-хв. 4) В вартісних показниках: 5. Показники та методи вимірювання продуктивності праці

Чинники зростання продуктивності праці – це вся сукупність рушійних сил і причин, що сприяють збільшенню продуктивності праці. Чинники зростання продуктивності праці можна поділити на: Зовнішні (загальнодержавні та загальноекономічні – законодавство, політика, ринкова інфраструктура; конкуренція; макроструктурні зрушення в суспільстві; культура і моральність; природні ресурси) Внутрішні (характер продукції, техніка і технологія; матеріали й енергія; персонал, організація виробництва і праці, інновації, система мотивації тощо) 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці

У машинобудівному виробництві доцільно використовувати такі узагальнені групи чинників зростання продуктивності праці: матеріально-технічні (удосконалення техніки й технології, застосування нових видів сировини та матеріалів); організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, вдосконалення системи управління, організації праці); економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках); соціальні (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу тощо); структурні, галузеві й інші фактори (введення та освоєння нових виробництв, зміна структури виробництва); природні умови та географічне розміщення підприємств. 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці

Рис.3 Класифікація чинників для розрахунку можливого зростання продуктивності праці на підприємстві 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці

Кількісний вплив окремих чинників на зміни продуктивності праці на підприємстві визначають наступним чином чином: 1. Визначають вихідну чисельність промислово-виробничого персоналу в розрахунковому періоді (Чвих), тобто умовну чисельність, потрібну для забезпечення планового обсягу виробництва при умові збереження базового рівня виробітку продукції на одного працівника: ∆V – темпи зростання базового виробництва в базовому періоді. 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці

2. Розраховують зміну вихідної чисельності працівників під впливом окремих чинників продуктивності праці. економія чисельності працівників за рахунок запровадження нової техніки, прогресивної технології для підвищення технічного рівня виробництва: де ТР1, ТР2– трудомісткість виготовлення одиниці продукції відповідно до і після впровадження технічного заходу, нормо-год; Nпл – плановий обсяг випуску продукції, од.; КЧ – коефіцієнт часу, який визначається шляхом ділення кількості місяців дії заходу в плановому році на 12. 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці

- зміна чисельності робітників у зв’язку із структурними зрушеннями у виробничій програмі (∆Чстр.зр) визначається за формулою: де Тб, Тпл– трудомісткість 1 млн. грн продукції в базовому і плановому періодах, нормо-год; – плановий обсяг випуску продукції, млн. грн. -економію чисельності робітників в результаті покращення використання робочого часу (∆Чроб.час): де Дпл, Дб – число робочих днів, відпрацьованих в середньому одним робітником відповідно в базовому і плановому періодах; Проб– питома вага робітників у базовій чисельності ПВП, %; - вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу, скоригована з урахуванням впливу структурних зрушень у вир-ві, чол. 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці

3. Розраховують зміну (зменшення, зростання) вихідної чисельності працівників під впливом окремих чинників продуктивності праці, а також сумарну зміну чисельності (∆Чзаг): 4. Розраховують загальний приріст продуктивності праці в плановому періоді (ППпл) відносно базового періоду: Якщо є відноснa зміна трудомісткості виробничої програми в цілому, то можливі зміни продуктивності праці по підприємству в плановому періоді визначають: 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці

де ∆Пп - можливий приріст або зниження продуктивності праці в плановому році, %; ∆Тпрогр – процент зменшення або збільшення трудомісткості виробничої програми в плановому році, %: де ∆Ероб. Час - економія (зростання) затрат робочого часу на виконання виробничої програми в базовому році, нормо-год; ∆Тпрогр.б – трудомісткість виробничої програми в базовому році, нормо-год. 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці

Важливим елементом економічного аналізу є розрахунок можливого приросту обсягу виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності праці, який можна виконати, користуючись залежністю: де ∆Qпл - – приріст обсягу виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності праці, %; ∆Ч - приріст чисельності працівників, %; ∆Q - загальний приріст обсягу виробництва, %. 6. Чинники та резерви зростання продуктивності праці