Першодрукар Іван Федоров (приблизно 1525 — 6 грудня

Першодрукар Іван Федоров (приблизно 1525 - 6 грудня 1583р.) Підготував: учень 8-А класу Пашенюк Олександр

Історія розуму представляє дві головні епохи - винахід букв та типографії... Микола Карамзін Видатний східно-слов'янський друкар, продовжувач справи Швайполя Філя та Франциска Скорини, художник-гравер, інженер, ливарник. Організатор чотирьох перших слов'янських кириличних друкарень у Москві, Заблудові, Львові, Дермані, Острозі. Першим почав видавати книги кирилицею. Його можна сміливо зарахувати до справжніх титанів сили думки, пристрасті до своєї справи і цілеспрямованості, глибокого розуміння своєї місії - «духовна сємєна по всєлєнии разсєвати и всєму почину раздавати духовную сию пищу...» (Апостол, післямова, 1574 р.)

Найбільш значимі поліграфічні досягнення Івана Федорова відбулися на Рівненщині (тогочасній Волині) - в культурно-просвітницьких осередках Дермані і Острога. Тут, під егідою князя Костянтина Острозького Федоровим була видана одна з найвеличніших книг всіх наступних епох - Острозька Біблія.

Народився близько 1510, або 1525 року. Існує декілька версій його родового походження, так як в своєму друкарському знакові (власне клеймо) Іван Федоров використовує білоруський шляхецький герб Рогоза. Більш ймовірною можливо вважати версію його походження від новгородських майстрових. Грамоті навчався в монастирській школі. З 1529 року здобуває освіту в Польщі, де у 1532 році (за записом особи на ім'я Iohannes Theodori Moscus в «промоуційній книзі» університету) одержав ступінь бакалавра Ягеллонського університету в Кракові. Автограф Феодорова з 23 липня 1583

З 1550 року Іван Федоров - диякон церкви Миколи Гостунського при Московському Кремлі. 1551 року московський цар Іван Грозний та російський Стоглавий Собор, спираючись на думку просвітителя Максима Грека мати книги писані «кирилицею», вирішили з метою уникнення помилок при переписуванні в церковних книгах, запровадити друкування книг, заснувавши Московський Печатний Двір. Облаштування типографії було доручене диякону Гостунської Кремлівської церкви Івану Федорову, досвіченому граверу-художнику, палітурнику, переписувачу рукописних книг.

У 1552 році диякон Іван Федоров, під керівництвом датського місіонера-протестанта Місінгейма, який привіз друкарський верстат і літери, та за допомогою підмайстрів Петра Мстиславця й Маруші Нефедьєва започаткували друкарську справу.

Близько десяти років було витрачено на будівництво та відлиття потрібних шрифтів. Всі ці роки Федоров самотужки створював власну техніку книгодрукування. Відливаючи форми своїх власних літер, він спирався на традиції слов'янської писемності і слов'янської писемної графіки букв.

Шрифти Федорова

Шрифти Федорова І.

17 квітня 1563 року вони почали набір першої своєї книги і 1 березня 1564 року, майже рівно через рік, випустили першу книгу московського друку «Апостол». Це перша друкована російська книга, про яку відомо, хто, де, коли і навіщо її надрукував. Ці відомості містяться в літописі на титульному листі книги та в післямові Івана Федорова. Першодрукований «Апостол» - найвище досягнення типографського мистецтва того часу. Майстерно виготовлений шрифт, напрочуд чіткий та рівний набір, неперевершена верстка полос. Федоров, ввівши шпації між словами та строками, домігся ідеально рівної лінії з правої та лівої полоси сторінки. В книзі 46 орнаментальних буквенних заставок, гравірованих по дереву, також 22 орнаментальні заголовні та ініціальні букви, двоколірний друк (на білому папері червоною та чорною фарбою).

Через рік, в серпні - жовтні 1565 року в Московському Печатному Дворі була видана ще одна знакова книга - «Часословець». До 1565 року Іван Федоров надрукував ще близько 20 літургійних церковно-слов'янських книг. Після смерті московського митрополита Макарія, протектора друкарської справи, почалися конфлікти між конкурентами - переписувачами книг і новозаснованою друкарнею, що переросли в ворожнечу і підпали, які закінчились вигнанням друкарів з Москви.

На початку 1566 року Іван Федоров та Петро Мстиславець їдуть до Литви. У 1568 році в новій друкарні виходить «Учительне Євангеліє» (Заблудівське) двоколірним друком з гарними ініціальними буквами. З 1569 по 1570 роки були надруковані «Псалтир» та «Часословець». Всі книги прикрашені заставками та ініціальними буквами, «Євангеліє» - геральдичними композиціями, а «Псалтир» - двома гравюрами.

В Заблудові Федоров змінює своє московське прізвище на Федорович. З 1670 року друкування книг у Заблудові припинилось у зв'язку з тяжкою хворобою Хоткевича та погіршенням його фінансових справ. В нагороду за друкарську працю гетьман дарує Федорову село, де першодрукар мав змогу жити достатньо заможно. Проте він відмовляється від осідлого життя. Бувши людиною віруючою, та вважаючи свою друкарську діяльність апостольським служінням, переїздить у 1572 році до Львова. Там, у 1573 - 1574 роках «друковане занедбане обновил», як сповіщає напис на його могилі у Львові.

15 лютого 1574 року «Апостол» побачив світ - перша в Україні точно датована друкована книга. У післямові до видання Федоров розповідає про свою друкарську діяльність в Москві і Литві, про переїзд до Львова. В тому ж 1574 році, він уперше надрукував книгу для дітей - «Азбуку» («Буквар»), перший навчальний посібник з історії та граматики слов'янської мови. Буквар призначався, вочевидь, для спеціальної школи при друкарні.

В Україні пройшли два періоди життя і діяльності Івана Федорова : львівський - 1572-1574 років та 1582-1583 років, і дермансько-острозький - 1575-1581 років.

На початку 1575 року Острозький назначає Федорова управителем невеличкої друкарні при Дерманському монастирі, де він пропрацював два роки. Тут, в Дермані, Федоров був не тільки простим виконавцем технічних завдань, а й брав активну участь у підготовці та редагуванні текстів для майбутніх книг, що мали бути видрукувані в Острозі. У 1577 році відкривається для повноцінної роботи Острозька друкарня. Федоров відливає металеві літери. Праця в Острозькій друкарні була найбільш плідною. Випробовуючи нове устаткування друкар у 1578 видає острозьку Азбуку (зберігся один її примірник). Першими з великих своїх задумів Костянтин Острозький розпорядився надрукувати Новий Завіт та Псалтир, які стали першими книгами друкарні і були видані у 1580 році. Одночасно на 52 листах була надрукована «Книжка зібрань речей найпотрібніших, коротко викладених» Тимофія Михайловича - перший в історії вітчизняної бібліографії абетково-предметний покажчик до Нового завіту, за допомогою якого можна швидко знаходити новозапо-вітні тексти. А 5 травня 1580 року вийшла друком «Хронологія»(«Которого ся мєсца што за старих вєковь дєло короткоє описаниє») білоруського поета-протестанта Андрія Римші.

Тим часом непорозуміння між Іваном Федоровим та Костянтином Острозьким наростають. Сім'я друкаря не мала достатнього матеріального статку. На початку 1583 року Федоров разом із сином Гринем Івановичем знову повертається до Львова, де закладає нову друкарню, але за браком власних коштів так і не зміг розпочати роботу. І, коли фінансові обставини склалися для нього зовсім несприятливо, Іван Федоров йде на службу до польського короля Стефана Баторія й береться відливати гармати за своєю власною технологією.

У той час кардинал Птолемео Галлі вирішив удосконалити друкарські шрифти. Папський престол звернувся по допомогу до князя Костянтина Острозького, який на прохання кардинала Галлі послав до Риму свого «дуже вмілого друкаря, щоб надати посильну допомогу». Навесні він їде до Риму. Наприкінці весни Федоров від'їжджає до Відня, щоб запропонувати австрійському імператору Рудольфу ІІ швидкострільну багатоствольну гармату. Гармату можна було розбирати на п'ятдесят, сто, або й двісті частин і змонтувати для бою за три дні і три ночі. На той час такої гармати світ ще знав. Проте, багато грошей за свій винахід Федоров не здобув. Подальша доля винаходу невідома. 1583-й рік був трагічним і останнім в житті Івана Федорова. Не здобувши достатньо коштів ні у Римі, ні у Відні, він потрапляє у скруту, його майно, друкарське обладнання, книги описують за борги. Не витримавши цього, Федоров захворів і в ніч на 6 грудня 1583 помер на руках свого сина Івана в домі у Підзамче (Львів). Похований у монастирському дворі Святого Онуфрія у Львові.

«Іоан Федорович, друкар москвитин,котрий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновил. Воскресєніє із мертвих чаю. Друкар книг перед тим невиданих» Пам'ятник Івану Федорову у Львові

1. Апостол. Москва, ( 17/IV 1563 по 1/III 1564), 6 ненумерованих листів + 262 нумерованих (тут і далі мається на увазі нумерація кириличними буквами), формат сторінок не менше 285 x 193 мм, друк в два кольори, тираж близько 1000, збереглось не менше 47 примірників. 2 та 3. Часлословець. Москва, два тиражі (7/VIII - 29/IX та 2/IX - 29/X 1565), 173 (в другому тиражі 172) ненумерованих листа, формат не менше 166 x 118 мм, друк в два кольори, збереглось не менше 7 примірників. 4. Євангеліє учительне. Заблудов, два тиражі (8/VII 1568-17/III 1569), 8 ненумерованих + 399 нумерованих аркушів, формат не менше 310 x 194 мм, друк у два кольори, збереглося не менше 31 примірника. 5. Псалтир з Часословцем. Заблудов (26/IX 1569-23/III 1570), 18 ненумерованих листів + 284 листи першого рахунку + 75 листів другого рахунку, формат (за сильно обрізаним екземпляром) не менше 168 x 130 мм, друк в два кольори. Вперше в кирилівському книгодрукуванні набрані розграфлені таблиці. Прижиттєві видання Івана Федорова

6. Апостол. Львів, (25/II 1573-15/II 1574), 15 ненумерованих + 264 нумерованих листи, формат не менше 300 x 195 мм, друк в два кольори, тираж 1000-1200, збереглося не менше 70 примірників. Передрук московського видання 1564 року з декілька більш гарнішим оформленням. Є електронна версія майже повного примірника. 7. Буквар. Львів, (1574), 40 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в два кольори, тираж був ймовірно 2000, але поки знайдено тільки один екземпляр (зберігається в бібліотеці Гарвардського університету). 8. Грецько-руська церковнослов'янська книга для читання. Азбука (Буквар). Острог, (1578), 8 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 64 мм, друк в один колір, вперше у Івана Федоровича набір в дві колонки (паралельно грецький та слов'янський текст), також відомий лише один примірник (зберігається в Державній бібліотеці міста Готи, східна Німеччина). Цей примірник переплетений разом з примірником Букваря 1578 року (див. нижче), із-за чого часто їх рахують одною книгою, на яку посилаються як на Острозьку азбуку 1578 року (див., наприклад, факсимільне перевидання: М.: Книга, 1983). Є електронна версія цих двох видань. Прижиттєві видання Івана Федорова

9. Азбука (Читанка). Острог, (1578), 48 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в один колір, тираж був більшим, але збереглось лише два неповних примірника (про один вже говорилось, інших зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена). Повторювання львівського букваря 1574 року з доданим «Словом о буквах» Чорноризця Храбра. Є електронна версія цієї книги та попередньої. 10. Новий заповіт до Псалтиря. Острог, (1580), 4 ненумерованих + 480 нумерованих листів, формат не менше 152 x 87 мм, друк в два кольори, про тираж відомості відсутні, збереглось не менше 47 примірників. 11. Алфавітно-предметний Покажчик до попереднього видання («Книжка, собраніе вещей...»). Острог, (1580), 1 ненумерований + 52 нумерованих листи, полоса набору 122 x 55 мм, друк в один колір, збереглось не менше 13 приміників (часто підшиті до кінця попередньої книги, але явно друкувались окремо и оформлені як особливе видання). Прижиттєві видання Івана Федорова

12. Хронологія Андрія Римші («Которого ся мєсца што за старыхъ вековъ д?ело короткое описаніе»). Острог, (5/V 1581), двосторінкова листівка (текст розміщений на внутрішніх сторінках), полоса набору близько 175 x 65 мм. Єдиний відомий примірник зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна 13. Біблія. Острог, (1581). 8 ненумерованих + 276 + 180 + 30 + 56 + 78 нумерованих листів п'яти рахунків, формат не менше 309 x 202 мм, набір в дві колонки, в тому числі деякі на грецькій мові; друк переважно в один колір (кіновар тільки на титулі). Тираж до 1500, збереглось біля 400 (рекордно багато, навіть серед більш новіших видань).Видання Івана Федорова Прижиттєві видання Івана Федорова