Переломи кісток передпліччя Актуальність теми

Переломи кісток передпліччя

Актуальність теми

Анатомія кісток передпліччя

Класифікація переломів кісток передпліччя 1. Переломи ліктьового відростка 2. Переломи вінцевого відростка 3. Головки і шийки променевої кістки 4. Діафіза обох кісток передпліччя 5. Ізольовані переломи діафіза променевої чи ліктьової кістки 6. Переломовивихи ( ушкодження Монтеджі та Галеацці) 7. Переломи променевої кістки в типовому місці 8. Епіфізеолізи та остеоепіфізеолізи

Переломи ліктьового відростка ліктьової кістки Переломи ліктьового відростка належать до внутрішньосуглобових. Механізм травми: виникають вони найчастіше внаслідок прямої травми (удару при падінні тощо), рідше трапляються відривні переломи від різкого скорочення триголового м’яза плеча, який кріпиться до нього. Ці переломи подільються на: -переломи верхівки ліктьового відростка -тіла -основи -багатоосколкові

Симптоми і діагностика переломів ліктьового відростка • Ушкоджена рука хворого знаходиться у напіврозігнутому стані пацієнт мусить підтримувати її здоровою • Ліктьовий суглоб набряклий внаслідок гемартрозу з синцем від крововиливу у тканини, контури його згладжені • При переломі без зміщення уламків пальпаторно визначається лише локальний біль, при зміщеннях можна пропальпувати щілину перелому і навіть визначити ступінь діастазу. Розгинання обмежене і болюче. • Рентгенологічно визначають характер перелому, наявність дрібних осколків і ступінь розходження уламків. • У дітей діагностика перелому грунтується в основному на клінічній симптоматології, оскільки ядро скостеніння ліктьового відростка з’являється лише на 10 -12 -му році життя, а злиття - на 16 -18 -му. Тому при переломах у підлітків використовують порівняльну рентгенографію зі здоровою рукою

Лікування переломів ліктьового відростка 1. Консервативне • при переломах без зміщення уламка накладають задню гіпсову шину від плечового суглоба до головок п’яясткових кісток у зігнутому до 100 передпліччі і в середньому положенні між супінацією і пронацією. Строк фіксації - 2 -3 тижні, потім - відновна терапія. Термін непрацездатності - 6 -8 тижнів. • Вважають, що консервативне лікування доцільно застосовувати і при розходженні уламків, але не більш ніж 0, 3 -0, 5 см, тобто за умови відсутності розриву на рівні перелому фіброзного розтяжіння сухожилка триголового м’яза, який утримує уламки між собою. • Під місцевою анестезією 10 мл 1%-го розчину новокаїну передпліччя розгинають до кута 140 -150 і одночасно притискають верхівку відростка до його ложа. Накладають задню гіпсову шину терміном на 3 -4 тижні. • При консервативному лікуванні переломів ліктьового відростка в розігнутому у лікті передпліччі дуже швидко розвивається екстензійна контрактура, яка лікується тяжче, ніж флексійна. • Для профілактики екстензійної контрактури рекомендують через 10 днів передпліччя дещо зугнути (до 110 -120 ), змінивши гіпсову шину, але обов’язково з наступним рентгеноконтролем. • Незалежно від способу фіксації ліктьового відростка, дуже важливо відновити цілісність розірваних на рівні перелому волокон сухожилка триголового м’яза та окістя. 2. Оперативне - при переломах зі зміщенням уламка. Операцію закінчують накладанням задньої гіпсової лангети на плече і зігнуте передпліччя під таким кутом, який був під час остеосинтезу (100 - 130 ). Будь-яке надмірне згинання передпліччя після зашивання рани при не дуже стабільному остеосинтезі (на гладкому рівному стержні) може спричинити вторинне розходження уламків. • Лікування після операції проводять таке, як при переломах ліктьового відростка без зміщення уламків. Працездатність відновлюється через 6 -8 тижнів

Переломи вінцевого відростка ліктьової кістки -самостійно зустрічається дужн рідко 0, 2 -0, 3% -часто поєднується з заднім вивихом передпліччя Механізм травми: непрямий- падіння на витягнуту руку. Можливі відривні переломи при надмірному раптовому скороченні двоголового м’яза. Ознаки: -невеликий набряк в області ліктьового суглобу -гематроз -болісність при пальпації і рухах в суглобі -діагноз уточнюють по рентгенограмі

Лікування переломів вінцевого відростка • Перша допомога: іммобілізація суглоба транспортною шиною в положенні згинання • Консервативне лікування: при переломі з незначним зміщенням накладають гіпсову лонгету на 2 тиж. Передпліччя зігнуте до 90. Реабілітація 3 тиж. • Оперативне лікування: при значному зміщенні вінцевого відростку і багатоуламковому переломі – накладання шва на залишок, видалення дрібних уламків. Іммобілізація шва лонгетою до 4 -6 тиж. (у положенні згинання до 80 -90. ) Реабілітація через 4 -6 тиж.

Переломи головки і шийки променевої кістки • Механізм травми: виникають внаслідок непрямої травми - падіння на випрямлену руку з радіальним відхиленням передпліччя, коли головка вдаряє в головочку бічного виростка плечової кістки. • Залежно від сили кута удару бувають різні види перелому - відколення краю або половини головки - роздроблення головки - перелом шийки - у дітей - епіфізеоліз або остеоепіфізеоліз, переломи шийки чи головки. • Головка або її уламок під силою удару зміщуються під кутом вбік і вниз, ступінь нахилу головки при цьому може бути різним.

Клінічні прояви перелому головки і шийки променевої кістки • Хворий підтримує руку у вимушеному напіврозігнутому положенні • Ліктьовий суглоб опухлий • При великих зміщеннях деформація у вигляді cubitus valgus • Пальпаторно визначають різкий біль у ділянці «ямки краси» • Активні і пасивні згинально-розгинальні рухи в лікті обмежені, а ротаційні - супінація і пронація із- за болю не можливі • Характер перелому і ступінь зміщення уламків уточнюють рентгенологічно.

Лікування перелому головки і шийки променевої кістки 1. Консервативне лікування. При переломах головки і шийки променевої кістки без зміщення уламків накладають задню гіпсову шину від плечового суглоба до головок п’ясткових кісток у середньо-фізіологічному положенні передпліччя. Термін іммобілізації у дітей - 10 -14 днів, а у дорослих - 3 тижні. • При виборі тактики лікування оцінюють ступінь зміщення уламків. У дорослих нахил головки при переломі шийки променевої кістки до 15 вважають доступним зміщенням, оскільки воно не впливає на функцію кінцівки. У дітей залишене зміщення загрожує збільшенням деформації в міру росту кісток. Через те необхідна ідеальна репозиція головки променевої кістки, особливо епіфізеолізів. • При значному зміщенні головки роблять спробу вправити її консервативно. Найбільш ефективний спосіб Свинухова - вправляння зміщеної під кутом головки променевої кістки проведенням під наркозом багатократних ротаційних рухів випрямленого у натягу передпліччя (супінації-пронації). При розігнутому до 160 і пронованому передпліччі накладають задню гіпсову шину і роблять рентгеноконтроль. Через 14 днів після вправлення головки передпліччя поетапно згинають аж до 90 . Подальше лікування проводять так, як і при переломах без зміщення уламків.

2. Оперативне лікування -При невдачі закритого вправляння -При крайових переломах головки малий уламок можна видалити -Великий відламок треба ідеально репонувати і зафіксувати мікрогвинтом або черезшкірно спицею Кіршнера, яку видаляють через 3 тижні і призначають розробку рухів. Те ж саме роблять, коли головка розколена надвоє. -При осколкових переломах головки променевої кістки у дорослих, коли практично немає можливості їх репонувати або є загроза виникнення деформуючого артрозу чи контрактури, головку видаляють і вирівнюють площу зламу. Після радикальної резекції шийки часто розвивається деформуючий артроз дистального радіоульнарного суглоба з явищами болів, тому операцію треба проводити економно - на рівні перелому і зберігати кільцеву зв’язку, а також можна вкоротити ліктьову кістку на розмір видаленої частки. -Видалення головки променевої кістки у дітей недопустиме, оскільки це загрожує значними деформаціями (косорукістю та ін. ) внаслідок видалення або ушкодження епіфізарного хряща. У тих випадках уламки адаптують і скріплюють за допомогою спиці або швом. -При переломах головки і шийки променевої кістки в лікті швидко розвивається контрактура і особливо обмежуються ротаційні рухи передпліччя, тому призначають індометацин, електрофорез лідази тощо. -Після зняття гіпсової пов’язки продовжують комплексне відновне лікування, яке вимагає витримки і терпіння як хворого, так і лікаря.

Переломи діафіза кісток передпліччя Класифікація: 1)переломи обох кісток передпліччя; 2)ізольовані переломи променевої кістки; 3)ізольовані переломи ліктьової кістки; 4)переломовивихи кісток передпліччя. Механізм травми: 1)Пряма (удар) і як правило, буває поперечний , осколковий перелом однієї або обох кісток передпліччя на одному рівні 2)Непряма дія (падіння на випрямлену руку з опорою на долоню) травми - косі та гвинтоподібні переломи однієї або обох кісток на різних рівнях При переломах обох кісток передпліччя, завдяки дії антагоністів m. supinator та m. pronator teres i m. pronator quadratus наступає ротаційне зміщення відломків. Супінатор утримує проксимальний відламок і супінує його та повертає його назовні. Завдяки скороченню пронаторів, чим дистальніше рівень перелому, тим більш пронується дистальний фрагмент. Цей феномен враховується при репонуванні фрагментів

Клінічні прояви і діагностика переломів діафіза кісток передпліччя • При огляді - рука хворого у вимушеному положенні, напівзігнута в лікті, передпліччя проноване і кисть звисає - не може стиснути руку в кулак -передпліччя деформоване, припухле, інколи вкорочене. • При пальпації : - патологічна рухомість - локальна болючість в зоні перелому -при рухах може визначатися крепітація уламків. У дітей - при підокісних переломах клінічна симптоматика досить скупа - рухи активні, хоч обмежені, пальпаторно вдається визначити кутове зміщення уламків. • Діагностика - Рентгенограма -повинна захоплювати ліктьовий і променево-зап’ястковий суглоб

Лікування переломів діафіза кісток передпліччя • Консервативне • При переломах обох кісток передпліччя - без зміщення уламків накладають глибоку дорзальну гіпсову шину від середини плеча до головок п’ясткових кісток при зігнутому лікті до 90 і напівпронованому передпліччі. Через 1, 5 -2 місяці у дорослих і через 3 -4 тижні у дітей гіпсову пов’язку знімають. Призначають комплексну відповідну терапію. -зі зміщенням уламків тактика хірурга залежить від виду перелому. Якщо за даними рентгенограм перелом поперечний, то, не зважаючи на ступінь зміщення уламків, можна застосувати одномоментну ручну або за допомогою дистракційного апарату (Соколовського, Дем’янова і др. ) репозицію і фіксацію гіпсовою пов’язкою, оскільки уламки не матимуть тенденцію до повторного зміщення. • При переломах у верхній третині передпліччя вище прикріплення круглого пронатора центральний уламок променевої кістки в лікті зігнутий і максимально супінований, а периферична частина передпліччя під впливом круглого і квадратного пронатора перебуває у крайній пронації. Тому після достатньої дистракції периферичні уламки необхідно перевисти також у максимальну супінацію і співставити їх з центральними. • При переломах у середній третині кісток передпліччя центральний уламок променевої кістки утримується у середньому положенні між супінацією і пронацією, оскільки противагою супінатора став круглий пронатор. • При переломах нижньої третини кісток передпліччя дистальні уламки і кисть перебувають у пронації від дії квадратного пронатора. • Таким чином, при переломах у середній третині передпліччя уламки необхідно вправляти і фіксувати гіпсовою пов’язкою в середньому положенні між супінацією і пронацією, а при переломах дистального кінця - у деякій пронації. • Після репозиції кінцівку фіксують на 2 -2, 5 місяці дорзальною гіпсовою шиною від середньої третини плеча до головок п’ясткових кісток, з правильною викладкою тенора, при середньо-фізіологічному положенні кисті з метою включення усіх рухів у променево-зап’ястковому суглобі. Пальці кисті вільні, тому хворий здатний рухати ними.

• Оперативне лікування При косих, гвинтоподібних і осколкових переломах вдаються до - відктитої репозиції і металоостеосинтезу фіксаторами різних конструкцій (стержні Богданова, цвях Крупко, балки, накістні пластинки АО, “МЕТОСТ” та ін. ) - закритої репозиції і фіксації уламків за допомогою компресійно- дистракційного апарата. - відкритий остеосинтез також потрібний при відкритих переломах, при інтерпозиції м’яких тканин, зміщенні уламків у міжкістковий простір передпліччя, множинних переломах передпліччя, невправлених переломовивихах.

Ізольовані переломи діафіза променевої і ліктьової кісток • Частіше діафіз променевої кістки • Перелом переважно в середній або середньо-дистальній третині • Механізм травми - пряма травми - Рідше непряма - при падінні з опорою на долоню. • Клінічні пряви - припухлість і деформація у ділянці перелому - пальпаторно можна визначити місце перелому , крепітацією уламків. • Діагностика - різке зростанням болю при боковому натискуванні на ділянку променевої кістки і при ротаційних рухах передпліччя - рентгенографія у двух проекціях (при переломах ліктьової кістки ззахопленням ліктьового суглобу, щоб не пропустити можливого вивиху головки променевої кістки (переломовивиху Монтеджі), а при переломах променевої - променево-зап’ясткового суглоба (переломовивих Галеацці).

Лікування • Консервативне -без зміщення уламків -на 5 -6 тижнів накладають дорзальну гіпсову шину від середини плеча до основи пальців кисті при зігнутому до 90 і середньому між супінацією і пронацією положенні передпліччя. - при поперечному переломі зі зміщенням уламків їх вправляють під наркозом ручним способом або за допомогою дистракційного апарата Соколовського. Накладають таку ж гіпсову шину терміном на 6 -8 тижнів. - при косих і напівкосих ізольованих переломах діафізу ліктьової і, зокрема, променевої кістки зі зміщенням, уламки матимуть тенденцію до повторного зміщення , тому застосовують компресійно-дистракційний апарат Калнберза, Єлізарова, чи інші і за допомогою репонуючих спиць (з опорними кульками) уламки вправляють та фіксують на час їх зрощення. • Оперативне - таке ж, як і при переломах обох кісток передпліччя. Термін фіксації 2 -2, 5 місяці. Тривалість непрацездатності залежить від професії і становить 3 -4 місяці.

Переломовивихи типу Монтеджі Це перелом діафізу перелому ліктьової кістки, який супроводжується вивихом головки променевої кістки Механогенез травми: сильний удар по зігнутому в лікті виставленому вперед передпліччі при захисті від удару або при падінні на кант бордюру і т. і. Виникає перелом верхньої або на межі верхньої і середньої третини ліктьової кістки зі зміщенням уламків під кутом і вивихом головки променевої кістки вперед і дещо вгору. Може ушкоджуватися глибока гілка променевого нерва.

Симптоми переломовивиху Монтеджі -хворий підтримує руку в дещо зігнутому у лікті положенні. -ліктьова поверхня передпліччя запала і викривлена, а ділянка ліктьової ямки випинає - передпліччя вкорочене - в ділянці ліктьової ямки - головка променевої кістки - активні рухи із-за болю не можливі, пасивні – пружинисті - при ушкодженні нерва кисть звисає і перший палець не відводиться

Лікування переломовивиху Монтеджа 1. Консервативне: одномоментне ручне вправлення-Під наркозом тракцією за кисть, при повній супінації передпліччя, усувають кутове і бокове зміщення уламка ліктьової кістки з одночасним опусканням головки променевої кістки. Після цього пальцями натискають на виступаючу в ліктьовому ямку головку променевої кістки і одночасно згинають і лікті супіноване предплічча до більш гострого кута (50 - 60 ). Потім іммобілізація гіпсовою пов’язкою на 4 -6 тиж. 2. Оперативне лікування( при інтерпозиції м’яких тканин, невправимість вивихнутої головки, рецидиви вивиху) : відкрита репозиція відламків з остеосинтезом, вправлення голівки з відновленням зв’язкового апарату

Переломовивих передпліччя типу Галеацці Це перелом променевої кістки з вивихом головки ліктьової кістки Механізм травми: падіння на випрямлену і проновану руку з опорою на долоню чи верх кисті, або при прямому ударі по проміневій ділянці пронованого передпліччя. Променева кістка, як правило, ламається в слабкому місці- на межі середньої і нижньої третини.

Симптоми переломовивиху Галеацці - кисть пронована - активна супінація із-за болю неможлива - головка ліктьової кістки виступає і чітко контурується з протилежного (дорзального) боку (у зв’язку з вивихом в радіоульнарному суглобі зі зміщенням дистального суглобового кінця проміневої кістки і кисті у волярний бік)

• Лікування При поперечних переломах променевої кістки під наркозом тракцією за віссю проміневої кістки класичним способом вправляють перелом, а потім, коли уламки зчепились, їх можна фіксувати стержневим апаратом або черезшкірно спицями Кіршнера і максимальною супінацією вивести супіновану кістку з вивиху. Для запобігання зміщення хірург тримає їх репонованими, зберігаючи вісь кістки, а помічник проводить перпендикулярно до осі передпліччя дві спиці Кіршнера: одну через супіновану проміневу кістку і головку ліктьової кістки на рівні радіоульнарного суглоба, а другу і третю - через обидва уламки на 1 -2 см вище і нище перелому. Накладають глибоку гіпсову лангету при зігнутому в лікті до 90 і супінованому передпліччі від верхньої третини плеча до основи пальців кисті. Роблять рентгеноконтроль. Спиці видаляють через 3 -4 тижні. Термін фіксації лангетою 2 -2, 5 місяці. Після цього призначають розробку рухів у суглобах, масаж і фізіотерапію. Тривалість непрацездатності - 3 -3, 5 місяці. • Якщо вивих усунено, але не вдалося репонувати уламки променевої кістки в наслідок косої лінії перелому чи надмірної контракції м’язів пронаторів, тоді необхіно хворого оперувати. • Для остеосинтезу променевої кістки можна застосовувати стержень або пластину, яка виключає ротаційні рухи в переломі під час усунення вивиху в радіоульнарному суглобі або закритий апаратний остеосинтез.

Перелом променевої кістки в типовому місці • Становлять понад 25% усіх переломів • Механізм травми: завжди непрямий – падіння з упором на кисть. Ламається кістка в дистальному епіметафізі на віддалі 1 -3 см від суглобової щілини. • Виникає два види перелому: 1) Розгинальний (екстензійний або перелом Колеса) - падіння на розігнуту кисть з опорою на долоню при цьому дистальний відламок зміщується в напрямку тильної поверхні передпліччя, а проксимальний - долонної

2) Згинальний ( флексійний або перелом Сміта) - під час падіння на зігнуту в променево- зап’ястковому суглобі кисть при цьому дистальний відламок зміщується в долонний бік, а проксимальний – в тильний.

Симптоми і діагностика • При екстензійних переломах променевої кістки в типовому місці наявні: - Припухання, виникаэ симптом багнета (симптом виделки). - при зміщеннях уламка типову багнетоподібну деформацію в ділянці перелому і радіальне відхилення кисті в наслідок вкорочення проміневої кістки - пальці кисті у напівзігнтутому положенні, активні рухи в них різко обмежені. • При флексійних переломах -деформація менш виражена( кисть, нахилена у волярнийи бік, приховує зміщення) -можна промацати зміщений уламок і тим самим визначити рівень і вид перелому - при відривах ліктьового шиловидного відростка кисть відхилена в радіальний бік, виступає головка ліктьової кістки, пальпаторно визначають різкий біль у ділянці відростка. • Рентгенологічно у двох проекціях уточнюють місце і особливості перелому. При епіфізеолізах у дітей та в сумнівних випадках роблять порівняльну рентгенографію здорої руки.

Лікування переломів променевої кістки в типовому місці • Перед репозицією, чи іншими маніпуляціями проводять знеболення вводять в гематому 20 мл - 1% новокаїну. При переломах променевої кістки та епіфізеолізах без зміщення уламків накладають дорзальну гіпсову шину від ліктьового суглоба до основи пальців, надаючи кисті середньо- фізіологічного положення. Термін фіксації – 4 - 6 тижні, у дітей - 10 -14 днів. • При переломах та епіфізеолізах зі зміщенням уламків їх вправляють під місцевою анестезією - у дорослих і під наркозом у дітей. Репозицію проводять ручним способом. • Техніка одномоментного ручного вправлення: • Тракція за кисть по осі передпліччя зігнутому в ліктьовому суглобі до 90. Для цього один помічник утримує нижню третину плеча, а другий тягне за перший палець однією рукою, а за три сусідні пальці - другою. • Репозиція уламка. При екстензійних переломах хірург охоплює ділянку перелома обома руками, при чому так, щоб усі чотири пальцікисті підтримували передпліччя і центральний уламок з волярної поверхні, а два великі пальці впирались у дистальний зміщений уламок проміневої кістки. • Після достатньої тракції помічник згинає і відхиляє кисть в ульнарний бік, при чому це відхилення повинно бути більшим при відривах шиловидного відростка, щоб його репонувати. В цей же момент хірург натискає на зміщений уламок променевої кістки і вправляє його. • Після того пімічник, не зменшуючи тяги, виводить кисть до 180 , а хірург накладає гіпсову пов’язку, утримуючи репонований уламок до її затвердіння. При косих переломах для того, щоб запобігти повторному зміщенню, уламок фіксують проведеними через шкіру двома спицями Кіршнера або залишають кисть у флексії на 2 -3 тижні і лише тоді виводять її до 180 (за віссю передпліччя). Але слід пам’ятати, що гіперфлексія кисті зумовлює стиснення серединного нерва у карпальному каналі з наступними нейротрофічними розладами.

• При екстензійних переломах рухи в пальцях кисті та ліктьовому суглобі призначаються з перших днів. Через 10 -12 днів гіпсову шину знімають і кисть обережно виводять із положення долонного згинання в одну площену із передпліччям і фіксують новою тильною гіпсовою шиною на 4 -5 тижнів. Обов зково перед цим призначають контрольні рентгенівські знімки, щоб виключити повторне зміщення кісткових фрагментів. Потім гіпсову шину знімають і роблять контрольні ренгенівськи знімки. Після консолідаціі перелому призначають ЛФК, масаж, фізіотерапію. На протязі першого тижня рухи в променево-зап’ястному суглобі повинні бути лише активними і нефорсованими. • При флексійних переломах вправлення зміщеного уломка променевої кістки проводять у зворотньому напрямі і кисть фіксують у легкій екстензії, або у середньо-фізіологічному положенні. Важливо відновити нормальні кутові співвідношення суглобового кінця променевої кістки. • Т- і V- подібні внутрішньосуглобові переломи в типовому місці вправляють таким же методом, але при більшій ульнарній девіаціі кисті, а після зближення і адаптаціі дорзального волярного уламків необхідно добре відмоделювати дорзальну гіпсову пов язку, щоб вона утримувала променеву кістку з трьох боків. • Очевидно, що більш надійною є фіксація уламків кількома спицями Кіршнера безпосередньо після репозиціі, перед накладанням гіпсової пов язки. Спиці виймають через 3 тижні. Термін фіксації гіпсовою пов’язкою - 5 -6 тижнів. • Досить частим (9 -12%) ускладненням при переломах променевої кістки в типовому місці є неврит серединного, а іноді і ліктьового нерва, рефлнкторно - вегетативні розлади. • Це пояснюється первинною травмою або перетисненням серединного нерва волярно виступаючим краєм недовправленого уламка, іноді затисненням долонної гілки ліктьового нерва в зап’ястково-ліктьовому межапоневротичному просторі, тісною гіпсовою пов’язкою в ділянці промінево-зап’ястково суглоба. 2 Оперативне лікування- коли неможливо закрито відновити конгруентність суглобової поверхні променевої кістки

Переломи кісток кисті

Актуальність теми • Кисть - важливий функціональний орган у життєдіяльності людини тому часто травмується • Переломи кісток кисті становлять майже третину переломів. • Вони найчастіше бувають у людей працездатного віку, переважно у чоловіків. Частота переломів кісток кисті: - переломи кісток зап’ясття - 1% - кісток п’ясття - 16% - переломів фаланг пальців - 83%.

Анатомія кисті

Переломи кісток зап’ястка Переломи човноподібної кістки Розрізняють: • Переломи середньої третини (70%); • Проксимальної частини (20%); • Дистальної частини (10%). Уламки можуть бути без зміщення і зі зміщенням, у стабільному і нестабільному стані.

Механогенез переломів Виникають при падінні на різко пере розігнуту і відхилену в променевий бік кисть. При радіальному відхиленні кисті в момент падіння, відросток променевої кістки діє на човноподібну кістку, як розколюючий клин. Лінія перелому тоді співпадає з щілиною міжп’ясткового суглоба і при рухах один уламок човноподібної кістки залишається з проксимальним рядом кісток, а другий - рахується з дистальним (нестабільний перелом). В 17% випадках переломи човноподібної кістки поєднуються з перелюнарним вивихом (переломовивих де Кервена), переломом багатогранної кістки чи суглобового кінця променевої, рідше з переломовивихом Бенета або вивихом півмісяцевої кістки.

Клініка і діагностика Перелом можна розпізнати на основі деякого припухлення променево-зап’ясткового суглоба за наявністю болю при розгинанні і відведенні кисті, особливо після зростання болю під час натиснення в ділянку анатомічної табакерки або на осі Ι -ΙΙ п’ясткових кісток. Характер перелому уточнюють рентгенологічних у двох або трьох проекціях, але обов’язково з виведенням човноподібної кістки у напівпронованій кисті, оскільки кістка має анатомічну кривизу у двох площинах. У сумнівних випадках перелому рентгенографію рекоментдують повторити через 2 -3 тижні, коли ліня перелому стане ширшою в наслідок розсмоктуваного шару кістки.

Лікування • При переломах тіла кістки без зміщення уламків кисті надають нейтрального положення або легкого розгинання і відхилення в радіальний бік, а Ι палець максимально відводять в опизицію. У такому положенні кисті накладають гіпсову циркулярну пов’язку від основи ΙΙ-V пальців до верхньої третини передпліччя з-захопленням пов’язкою проксимальної фаланги -го і (бажано) ΙΙ-го пальця. Така пов’язка виключає можливість рухів кисті у всіх площинах і забезпечує зрощення уламків у 95% хворих. Термін фіксації пов’язкою 2, 5 -3 місяці. • Яукщо уламки зміщені більше ніж 1 мм, або коли є кутове зміщення більше 15° стосовно півмісяцевої і головчастої кісток чи більше 45° у бічній проекції кістки, тоді застосовують тракцію кисті з натисканням на зап’ясток, щоб репонувати уламки, зафіксувати їх спицею Кіршнера, або лише типовою гіпсовою пов’язкою на 4 місяці.

Переломи п’ясткових кісток Найчастіше виникають переломи I п’ясткової кістки, далі йде V, на третьому місці- II і значно рідше спостерігаються переломи III і IV кісток. Механізм переломів: переважно прямий – удар або стиснення Класифікація: -внутрішньосуглобовічи навколосуглобові -діафізарні без зміщення або зі зміщенням відламків -поперечні, скісні , осколкові

Ушкодження Боннета: Це переломовивих I п’ясткової кістки Механізм перелому: непрямий. Травмівна сила спрямована на розігнутий чи зігнутий у міжфаланговому суглобі І палець по осі п’ясткової кістки, І палець перебуває в положенні опоненції – виникає внутрішньосуглобовий скісний перелом. п’ясткова кістка вивихується в бік і дещо проксимально, а невеликий уламок трикутної форми залишається на місці Симптоми: -припухлість і деформація основи І п’ясткової кістки -зпегладженість анатомічної табакерки - перший палець приведений, пальпується проксимальний кінець п’ясткової кістки

Лікування 1. консервативне • Під місцевою анастезією 1%-им розчином новокаїну, тракцією по осі за перший палець, одномоментно, натискаючи на основу п’ясткової кістки, виводять її. Не відпускаючи витягу за палець по осі, моделюють гіпсову пов’язку, яка охоплює основну фалангу першого пальця і фіксує у відведенні п’яскову кістку та сягає до верхньої третини передпліччя • Для того, щоб втримати переломовивих вправленим, застосовують транскутанну, трансартикулярну фіксацію уламка одною або двома спицями Кіршнера перед накладанням аналогічної гіпсової пов’язки. Спиці видаляють після 3 тижнів. Термін фіксації пов’язкою - 4 -6 тижнів. 2. оперативне • При невдалій одномоментній репозиції (інтерпозиція капсули, сухожилка), а також при не свіжих переломах - відкриту репозицію і фіксацію уламків.

Діафізарні переломи п’ясткових кісток Механізм травми: пряматравма найчастіше. Переломи можуть бути поперечні, косі чи осколкові однієї або кількох п’ясткових кісток. Типове зміщення уламків з утворенням кута, відкритого до долоні, зумовлене рефлекторним скороченням червоподібних і міжкісткових м’язів. Кут відкрито дорзально і бокові зміщення бувають лише при прямій травмі у дистальній метадіафізарній ділянці. Симптоматологія чітка і діагностика не важка, оскільки клінічні прояви такі ж, як і при переломах інших кісток. У діагностиці характеру перелому і зміщення уламків основним є рентгенологічне дослідження у двох проекціях. Лікування. При переломах п’ясткових кісток без зміщення уламків накладають волярну гіпсову шину від кінчиків пальців до середньої третини передпліччя у середньофізіологічному положенні кисті і пальців: розгинання кисті до 30 , згинання в п’ястково-фаланговому суглобі 20 -25 і в міжфалангових суглобах пальців 40 -45 . • При косих переломах декількох п’ясткових кісток одномоментної репозиції доцільно фіксувати уламки інтрамедулярно проведеними спицями Кіршнера через шкіру і головки п’ясткових кісток (збоку від сухожилків), а відтак - накласти гіпсову шину, як у попередніх випадках.

Переломи фаланг пальців кисті • Становлять майже 5% від всіх переломів скелета • Механізм травми: внаслідок прямої травми у людей фізичної праці , але можуть бути і при падінні з упором на кисть ( не прямий механізм трав ми ). • Переломи бувають закритими, найчастіше ближчої або середньої фаланги, і відкритими осколковими, які переважають при травмі кінцевих (нагтьових) фаланг • Діагностика перелому ближчої і середньої фаланг пальців неутруднена (біль, припухлість, деформація, укорочення, патологічна рухомість). У всіх випадках травм фаланги пальців обов’язково слід провести рентгенологічне дослідження, котре дозволяє виявити переломи без зміщення, крайові внутрішньосуглобові переломи з підвивихами фаланги.

Лікування. • Закриті переломи фаланг пальців лікують консервативними способами. При переломах ближчої і середньої фаланги без зміщення уламків підтравмований палець накладають гіпсову лангету, яка сягає до середньої третини передпліччя або стандартну шину терміном відповідно на 3 і 2 тижні. • Переломи середньої і, особливо ближчої фаланги зі зміщенням уламка потребують ідеальної репозиції, оскільки не правильне зрощення спричиняє порушення функції кисті • Після репозиції терміном на 3 -4 тижні накладають таку ж волярну гіпсову шину, як і при переломах без зміщення уламків. Для фіксації пальця можна використовувати дротяну шину Белера, алюмінієву - Ізелена або Черкес-Заде, Олекси, які дозволяють провести лікування витягуванням при косих або множинних переломах фаланг пальців. • Витягання за дистальну фалангу в шині здійснюють за допомогою лавсанової нитки, яку прошивають фронтально через м’якоть пучки, - сагітально через ніготь або дротом за Капланом, а найкраще - за допомогою спиці Розова, проведеної через кістку, яку згинають в дугу або кільце, що практично не дає ускладнень (прорізуванням м’яких ткини, нагноєння то що). Після зняття фіксаторів призначають ЛТК, масаж, теплі ванни. Працездатність відновлюється через 6 -7 тижнів після травми. • При відкритих переломах факланг пальців проводять класичну первинну хірургічну обробку рани, зберігачи усі життєздатні клапті шкіри. Після репозиції уламків їх фіксують черезшкірно з пучки спицею Кіршнера у функціонально вигідному положенні пальця. Рану зашивають, а при дифектаї шкіри застосовують первинну дермопластику. • При поперечних і осколкових переломах дистальної фаланги уламки майже не зміщуються, тому дастотньо фіксувати її декількома турами липкого пластиря (не порушуючи кровообігу) терміном на 2 тижні.

Дякую за увагу!