Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учнями (додаток до навчальної програми з історії України для основної школи)

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Виникнення та розквіт Київської Русі У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія позначена 1017 роком. Засновником собору літописні джерела визначають київського князя Ярослава Володимировича (Мудрого). Інші джерела дають можливість пов'язувати заснування собору з іменем Володимира Великого. Сучасник будівництва собору митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і Благодать», згадуючи Софійський собор, говорить, що в його створенні Ярослав завершив справу свого батька Володимира; німецький єпископ Тітмар Мерзебурзький (пом. 1018) згадує під 1017/18 роками функціонуючий Софійський монастир у Києві. Останніми роками набула популярності гіпотеза про заснування Софії Київської князем Володимиром. Доктор історичних наук Надія Нікітенко, підтримана кандидатом історичних наук Вячеславом Корнієнком, висунула гіпотезу: храм закладено 4 листопада 1011, освячено 11 травня 1018, спорудження розпочав Володимир Великий, завершив Ярослав Мудрий. Ця концепція побудована на підставі нової інтерпретації світських фресок та знайдених на фресках собору графіті, датованих 1018/21, 1019, 1022, 1023, 1028, 1033 і 1036 роками; на підставі свідчень Іларіона та Тітмара[1].

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Виникнення та розквіт Київської Русі Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти- розміщеної в центральній апсиді — фігури Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів в вишину. Унікальність: виконане на внутрішній поверхні куполу Собору, з різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах. Смальта виготовлена зі скла, забарвленого в різні кольори додаванням солей і окислів металів. Зображення виконані безпосередньо на стіні шляхом вдавлювання у вогку штукатурку кубиків смальти, розміри яких у середньому близько 1 см³. У наборі облич часто зустрічаються дрібніші кубики — близько 0,25 см³. Ґрунт під мозаїками тришаровий, загальна товщина його 4 — 6 см. Крім смальти, використано кубики з природного каміння. Мозаїка Богоматері Оранти із Софійського собору в Києві

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Виникнення та розквіт Київської Русі У зеніті центральної бані зображений Христос Пантократор (Вседержитель), який царює над усім простором. Навколо Христа-Вседержителя — чотири архангели, з яких лише один — мозаїчний, а інших в кінці XIX ст. домалював олією М.О.Врубель. У простінках між вікнами барабана зображені дванадцять апостолів, з них мозаїчною збереглася лише верхня частина постаті Павла. З чотирьох зображень євангелістів на парусах, що підтримують баню, цілком залишилась постать Марка на південно-західному парусі. На північній і південній підпружних арках розташовано п'ятнадцять мозаїчних медальйонів із зображенням мучеників. На стовпах передвівтарної арки — мозаїчна сцена «Благовіщення» Мозаїка Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Виникнення та розквіт Київської Русі Закладений до 1036-ого року сином Володимира Великого - чернігівським князем Мстиславом Володимировичем. У 1036(за іншим списком літопису — 1034) збудований на висоту «вершника, що стоїть на коні з піднятою рукою». Будівництво завершене за князя Святослава Ярославича. Спасо-Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного града» і був також усипальницею князів. Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Виникнення та розквіт Київської Русі З мініатюр « Остромирового Євангелія» краще за інших збереглося зображення євангеліста Луки , який , за церковним переданням , був першим іконописцем . на основі цієї ініатюри ми можемо скласти певне уявлення про прийоми середньовічних майстрів. Писали вони , за сучасними мірками , дивно : поклавши листи на коліна або розмістивши їх на книжковій підставці. На мініатюрі Лука встав , молитовно простягнувши руки до святого бичка (цей символ асоціювався з ним) , який передає йому текст Євангелія. Згідно з церковним вченням , євангелісти не за своїм власним призволенню написали Святе Письмо , але лише записали те, що їм було дано понад Духом Святим. На більшому столі , даному в зворотній перспективі , лежать інструменти писаря і іконописця . Перо відсутнє, замість нього лежать різні по товщині палички , хоча саме «Остромирове євангеліє» написано пером . Мініатюрист , щоб показати старовину Євангелія як такого , відбив старий спосіб письма - за допомогою «тростини ». Також на столі лежить губка , якою змивалися помилки по ще сирому тексту, і пемза , якій правили описки , виявлені пізніше . Ім'я євангеліста - Лука - на мініатюрі ретельно виписано прямими майже квадратними літерами . Ця найдавніша кирилична форма написання букв називалася у с т а в о м. Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056–1057

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Київська Русь за часів роздробленості (друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.) Михайлівський Золотоверхий Собор – хрестово-купольний шестистовповий храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом (від чого й походить назва) – закладений у 1108 р. внуком Ярослава Мудрого – київським князем Святополком Ізяславичем. У 1935 р. Монастирські будівлі по-варварськи висадили в повітря, у зв'язку з проектом створення на цьому місці урядового центру. Перед знищенням рештки мозаїк і фрески, що збереглися, зняли зі стін. В Софіївському соборі збереглися: «Євхаристія», «Стефан і Фаддей» – фрагменти фігур святих; фрески-сцени «Благовіщення», мозаїка «Дмитро Солунський» і верхня частина фрескової фігури Самуїла – знаходяться в Третьяковській галереї та Російському музеї в Санкт-Петербурзі. Через шість десятиліть зусиллями Київської влади, міської громади та небайдужих меценатів храм відродився у колишній пишноті. До відновлення будівлі Михайлівського Золотоверхого Собору були привернуті кращі творчі сили зі всієї України. Під час відновлення в храм були повернені вцілілі фрески та мозаїки. Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Київська Русь за часів роздробленості (друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.) Свенська-Печерська ікона Божої Матері була написана преподобним Аліпієм Печерським. На іконі зображена Божа Матір, що сидить на престолі, на колінах у Неї Богонемовля. Праворуч від трону стоїть преподобний Феодосій, а ліворуч - преподобний Антоній Печерські. До 1288 року вона знаходилася в Києво-Печерському монастирі, де прославилася чудесами, і в 1288 році була перенесена до Брянського Свенського монастиря, на честь Успіння Пресвятої Богородиці, в такий спосіб. Чернігівський князь Роман Михайлович, будучи в Брянську, осліп. Почувши про чудеса від ікони, писаної самим преподобним Аліпієм, князь послав у монастир гінця з проханням прислати до нього в Брянськ ікону для зцілення. Ікону відправили разом зі священиком по річці Десні. Під час плавання човен пристав до правого берега річки Свени. Після ночівлі подорожні вранці пішли до човна, щоб помолитися іконі, але не знайшли її там, а побачили на горі проти річки Свени. Ікона стояла на дубі між гілками. Звістка про це дійшла до князя Романа; його привели до ікони пішки. Князь гаряче молився і обіцяв побудувати на цьому місці монастир, віддавши йому усі землі, які побачить з гори. Після молитви князь почав прозрівати. Спочатку він побачив стежку, потім близькі предмети і, нарешті, всі околиці. Приклавшись до ікони, князь відслужив молебень, а потім усі присутні заснували дерев'яний храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Дерево, на якому перебувала ікона, зрубали і вжили на дошки для інших ікон. Тоді ж було встановлено свято Свенської іконі Божої Матері 16 травня. Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок ХІІ ст.)

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Київська Русь за часів роздробленості (друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.) Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері написана євангелистом Лукою на дошці від столу, за яким був за трапезою Спаситель з Пречистою Матір'ю і праведним Йосифом. Божа Мати, побачивши цей образ, промовила: "Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя з цією іконою нехай буде". У 1131році ікона була надіслана на Русь з Константинополя святому князю Мстиславу († 1132) і була поставлена в Дівочому монастирі Вишгорода - древнього удільного міста святої рівноапостольної великої княгині Ольги. Син Юрія Довгорукого святий Андрій Боголюбський у 1155 році переніс ікону у Володимир і помістив у спорудженому ним знаменитому Успенському соборі. З того часу ікона отримала іменування Володимирської. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). Перша половина ХІІ ст.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Київська Русь за часів роздробленості (друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.) Ізбо́рники 1073 та 1076 років — пам'ятки давньоруського перекладного письменства, створені для чернігівського князя Святослава Ярославича, відомі також як Ізборники Святослава. Одні з найдавніших писемних пам'яток давньослов'янської мови на теренах України-Русі. Обидва Ізборники містять статті релігійно-морального характеру, матеріали з граматики, поетики, риторики; стверджується користь знань і читання книжок. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Київська Русь за часів роздробленості (друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.) Побудований у 1073—1078 роках заходами Феодосія Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава II Ярославича. Наприкінці XI століття до собору здійснено ряд прибудов — зокрема, з північного боку хрещальню у формі малої церковці св. Івана. У XVII столітті надбудовано додаткові бані, а також здійснено декорування в стилі українського бароко. За однією версією, при відступі радянських військ із Києва 16-17 вересня 1941 року собор було таємно заміновано саперною командою спеціального призначення 18-ї дивізії НКВС у рамках ведення війни тактикою «спаленої землі», а 3 листопада — підірвано. Деякі сучасні публіцисти помилково приписують організацію вибуху диверсійній групі Івана Кудрі. За іншою версією, підрив було здійснено німецькою окупаційною владою під керівництвом рейхскомісара України Еріха Коха. Про це у своїх мемуарах розповідують Альберт Шпеєр та інші деячі Третього Рейху. У рамках нацистської ідеології, скорені народи не мусили мати символічних культових споруд, зміцнюючих їх ідентичність і прагнення до автономії. Також існує професійна німецька фотохроніка вибуху. Відбудовано 2000 року. Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073–1087. Реконструкція. Сучасний вигляд

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Київська Русь за часів роздробленості (друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.) Храм було споруджено як трапезну церкву П’ятницького монастиря в кінці ХІІ – на початку ХІІІ століття на чернігівському посаді, біля торгу, і названо на честь святої великомучениці Параскеви-П’ятниці (жінки, яка проповідувала християнство язичницьким народам у перші століття нашої ери) – покровительки торгівлі, сільського господарства, сім’ї. Церква має вигляд стрункої башти майже квадратного плану. Її розмір 11х13 м. Це невеликий одноглавий чотиристовпний трьохапсидний храм з товстими стінами, виведеними давньоруською технікою «в ящик». За цією технікою зовні та зсередини йдуть ряди цегли, а проміжки між ними заповнені вапно-бетоном. На другому ярусі в стінах, на рівні вікон та хорів, влаштовано галереї, пов’язані з вікнами-бійницями, що могли використовуватися під час оборони. П’ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ ст.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Галицько-Волинська держава Першу письмову згадку за Холмську Богородицю знаходимо у Галицько-Волинському літопису при описі подій за 1259 рік. Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмською, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223—1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм (нині місто Хелм в Польші). В 1765 році Богородиця з дитиною Ісусом були короновані золотими коронами Римським Папою Климентом XII. 2 вересня 1888 року перед Холмською Богородицею молилась царська родина:Олександр III, його дружина Марія Федорівна, син — Великий Князь Микола Олександрович (майбутній цар Микола I). Під час першої світової війни в 1915 році ікону вивезли до Москви, а в 1918 році до Києва у Флорівський жіночий монастир. З 1923 по 1941 роки Образ Богородиці переховували в київських приватних помешканнях віруючих християн. В 1942 році на кошти Митрополита Іларіона (Огієнка) професор мистецтв Микола Прахов здійснив реставрацію ікони. 27 вересня 1943 року з великими почестями Образ Богородиці повернувся в Холмський кафедральний собор . З 1944 по 1995 роки ікона зберігалась на Івано-Франківщині та Волині в приватних помешканнях. В 1996 році Надія Горлицька передала Холмську ікону Божої Матері Музею Волинської Ікони. Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). ХІ ст.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Галицько-Волинська держава Цей образ ікони «Богородиці-Одигітрії» виявивлено у 60-тих роках минулого століття українським мистецтвознавцем Павлом Жолтовським у напівзруйнованій церкві Успіння Пресвятої Богородиці в селі Дорогобуж на Рівненщині. Після реставраційних робіт ікону було передано до Рівненського обласного музею, де вона знаходиться по сьогоднішній день. Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина ХІІІ ст.)

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Галицько-Волинська держава Храм збудований волинським князем Мстиславом Ізяславичем у 1160 році. Стіни храму гармонійно розчленовані арками на півколонках; мав фрескові розписи; перебудований у 18 столітті. Успенський собор у Володимирі. 1161. Реконструкція

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Галицько-Волинська держава Найстаріший і єдиний із збережених храмів Галицько-Волинського князівства, розташований у селі Шевченкове поблизу сучасного Галича (Івано-Франківська область). Був заснований у 1194 році князем Романом Мстиславичем, раніше розміщувався у центрі добре укріпленого городища. Це монументальна хрестобанна церква зі зразками вишуканого білокам'яного різьблення і численними рисунками та графіті на стінах. В теперішній час церква Святого Пантелеймона є чинною греко-католицькою церквою і входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». Церква святого Пантелеймона в Галичі. Кінець ХІІ ст.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.) Гра рівних і ламаних ліній нагадує манеру сандомирських розписів. Подібний спосіб підкресленого лінійного трактування в рисунку обличчя і драпіровок спостерігається у монументальній іконі «Богородиця з пророками» з Підгородець . Богородиця з пророками. Ікона з Підгородець. Кінець XV ст. Львівський музей українського мистецтва. Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях. Друга половина ХV ст.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.) Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після утворення Королівства — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Воєводства Волинського. Верхній замок у Луцьку. Друга половина XIV ст.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.) Кам'янець-Подільська фортеця є мабуть одним з найпопулярніших серед всіх туристичних обє’ктів України. Недаремно у 2007 році вона ввійшла до переможців проекту "Сім чудес України". Перші згадки про фортецю походять з ХІІ ст. Кам'янецька фортеця мала європейське значення. Літопис приписує будівництво кам'яного замку литовським князям Коріатовичам, які в середині XIV ст. заволоділи Поділлям, а близько 1374 року зробили Кам'янець столицею свого князівства. Тому на початку XVI ст. було зведено і перебудовано 12 башт Старого замку. Безліч битв відбулось під її стінами, але лише двічі вона не встояла перед атаками ворогів. Не менш цікавий і Замковий міст, що є унікальною інженерною спорудою, і з'єднує місто з фортецею. Замковий міст досі викликає багато суперечок серед фахівців, щодо свого походження. Деякі з них стверджують, що міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Кам’янець-Подільська фортеця

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.) Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 10 столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв'язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано у фортецю, знаходився на важливих транспортних шляхах, що з'єднували Київ із Пониззям, пізнішим Поділлям, і Придунав'ям. Укріплення було споруджено на кам'янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра і долиною впадаючої дрібної притоки. На початку воно являло собою замкнений земляний вал з дерев'яними стінами і оборонними спорудами. Завданням форту було оборона поселення Хотин і переправи через річку. Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта, і простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню, вона потерпала і зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася. В середині замку знаходилася церква Св. Миколая,за переказами збудована грецькою княжною,пізніше турками перероблена на мечеть,в кінці 19 ст., з " допомогою росіян " , служила за військовий склад. У 1250—1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення. У другій половині 13 століття її перебудовували генуезці. Хотинська фортеця

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.) Мурована сакральна споруда оборонного типу, розташована у селі Сутківцях Ярмолинецького району Хмельницької області; репрезентує одночасно фортецю і храм. Покровська церква — унікальний взірець оборонного зодчества Поділля, нині є діючим храмом і музеєм, який відвідують численні українські й зарубіжні туристи. Вона є одним з найдавніших в Україні оборонних храмів і єдиним середньовічним оборонних храмом тетраконхового типу. Найближчим аналогом церкви-донжону є донжон в Етампі (Франція). Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1476

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.) Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV століття (1363–1370 роки) майстром Дорінгом (зустрічались також інші варіанти написання). Протягом століть вона була громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. У 1367 році церква стала соборною: у Львові був утворений єпархіальний центр вірменів Русі та Валахії. Надалі навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 рік, арх. Петро Красовський), палац архієпископа (XVIII століття), вірменський банк (XVII століття), монастир бенедиктинок (1682), пам'ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев'яний вівтар з композицією «Голгофа» (XVIII століття), огорожі з брамами (XVII—XIX століття). Вірменський собор у Львові. 1363

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.) Ханський палац у Бахчисараї (крим. Han Saray) — родова резиденція династії Ґераїв — правителів Кримського ханства у 1532—1783 р. Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Сахіб I Ґерай. Ханський палац у Бахчисараї

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині ХVІ ст. Перша ікона з авторським підписом, що дійшла до нас із середини XVI ст., - це ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича. 1547

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині ХVІ ст. Пересо́пницьке Єва́нгеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія. Один із символів української нації. Появу книги фундувала волинська княгиня Анастасія Юріївна Заславська Гольшанська Дубровицька. Відомо, що над перекладом і переписуванням євангелія працював Михайло Василієвич зі Сянока (Лемківщина). Крім нього, в записі до книги згадується ще архімандрит Пересопницького монастиря Григорій, щоправда його роль у створенні книги залишається нез'ясованою. Роботу над Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі (Заслав на Волині, нині місто Ізяслав Хмельницької області), завершили — 29 серпня 1561 р. в Пересопницькому монастирі Мініатюри Пересопницького Євангелія. Між 1556–1561

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині ХVІ ст. Збудована гончарами с. Потелич (Жовквівський район Львівської обл.) на місці церкви Бориса і Гліба. Ремонтувалась в січні 1936 р. майстром К. Домініковичем: замінено дубові підвалини, замінено перекриття східного об'єму, над яким встановлена барокова нава, відремонтоване піддашшя, а також південні і західні двері. Дерев'яна, трьохзрубна, двохголова з піддашшям на випусках вінців і кронштейнах. Складається з майже квадратного центрального зрубу, до якого приєднуються з заходу — квадратний бабинець, зі сходу — гранений п'ятистінний зруб з невеликими нішами з півночі і півдня. Центральний зруб перекритий шатровим верхом з одним заломом, східний — восьмигранним верхом з ліхтариком і верхівкою, бабинець накритий скатним дахом. Західні і південні двері прикрашені кованими петлями художньої роботи. Ковані решітки вікон виконані під час ремонту 1736 р. В інтер'єрі висотно відкритий простір центрального шатрового верху з одним заломом, східний зруб перекритий зімкнутим зрубним зводом, бабинець — плоскою стелею. На стінах — монументальний живопис 1620–1640 рр., якому було нанесено значну шкоду під час ремонту в XVIII ст. В 1970–1972 рр. ансамбль відреставрований (архітектори Б. Я. Кіндзельський, І. Р. Могитич). Тоді ж відреставрований живопис. Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині ХVІ ст. Успенська церква збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцеха Капіноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства. Вежа побудована як дзвіниця Успенської церкви, виконувала роль оборонної вежі під час облоги і дозорного пункту пожежної варти. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у 1572—1578 роках на кошти львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта. Успенська церква та вежа Корнякта у Львові

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині ХVІ ст. Купець-виноторговець, за походженням грек з острова Крит, Костянтин Корнякт отримав дворянство з рук короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа за свою вірну службу на посаді особистого королівського секретаря. Наступний король Стефан Баторій спеціальним декретом дозволив Корнякту спорудити на площі Ринок у Львові палац з шістьма вікнами[Джерело?] — привілей, який у місті на Магдебурзькому праві не можна було купити за жодні гроші, тільки отримати за особливо видатні заслуги перед містом та державою. Спадкоємці Корнякта 1623 року продали будинок кармелітам Босим. У середині XVII століття палац Корнякта перейшов до родини польського короля Яна ІІІ Собеського і відтоді почав називатися Королівською кам'яницею. 1686 року саме тут, в будинку Корнякта, було підписано «Вічний мир» між Росією і Польщею. Будинок Корнякта у Львові

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині ХVІ ст. пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття, виконана у стилі Ренесанс. Розташований у селищі Меджибіж Хмельницької області Меджибізький замок побудований на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок. Через таку топографію у плані він має форму видовженого трикутника з могутніми стінами і кутовими вежами, які значно виступають за лінію стін. Подвір'я замку має довжину 130 м, найбільшу ширину (з західного боку) — 85 м, його площа становить 0,75 га. Товщина мурів — до 4 м, висота у найвищих місцях — до 17 м. Меджибізький замок

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині ХVІ ст. Острозький замок — розташований на вершині 20-метрового пагорба над долиною ріки Вілії, в районному центрі Острог, Рівненської області. Замок був побудований у XІV – XVI cт. на місці дерев'яного укріплення зруйнованого монголо-татарами в 1241 році. Спочатку це була башта-донжон, яка тепер носить назву «Вежа Мурована». Замок був резиденцією князів Острозьких. Зараз на території Острозького замку розташований Острозький краєзнавчий музей. Замок був оточений глибоким ровом, наповненим водою. Башти служили оборонною системою для замку: Мурована вежа, Кругла Вежа, Богоявленська церква-фортеця і Надбрамна башта Острозький замок

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині ХVІ ст. Львівський Апостол виданий визначним російським та українським першодрукарем Іваном Федоровим (або Федоровичем) у власній, організованій бл. 1572 р., друкарні у Львові. Друкувався Апостол на кошти самого І. Федорова та на зібрані ним серед жителів міста гроші. Робота над виданням тривала з 25 лютого 1573 р. до 15 лютого 1574 р. Гравюра із зображенням Євангеліста Луки з львівського «Апостола». 1574

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в першій половині ХVІІ ст. ПЕТРАХНОВИЧ (Мороховський) Микола (імовірно, бл. 1600 — після 1666) — живописець. Жив у Львові. З 1610 навч. і працював у майстерні живописця Ф.Сеньковича, згодом став його спадкоємцем. 1666 був обраний «сеньйором» — старшиною львів. малярського цеху. Перший відомий твір П. — монументальна ікона Богоматері над вхідними дверима Успенської церкви у Львові (1635). 1638 на замовлення Львівського братства керував роботами з виконання іконостаса для цієї ж церкви, в іконах якого помітне творче засвоєння досягнень тогочасного західноєвроп. мист-ва. Цілковито зберігся деісусний ряд, який, як вважають, 1767 був проданий (перенесений) до с. Великі Грибовичі (нині село Жовківського р-ну Львів. обл.). Існує припущення, що П. (разом із Ф.Сеньковичем) є одним із авторів іконостаса П’ятницької церкви у Львові (1644). Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Храмова ікона "Святитель Миколай". Кін. 16 ст. Дерево, левкас. Церква Миколи "Набережного", Київ. Церква - пам'ятка української архітектури доби бароко, збудована у 1772-1775 рр. за проектом архітектора І.Г.Григоровича-Барського. Ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого Миколая Набережного

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в першій половині ХVІІ ст. пам'ятка архітектури епохи Ренесансу. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Замок було збудовано протягом 1635—1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630–1640-і

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Фундацію монастиря оо. Францисканів у Межирічу здійснив князь Януш Острозький. Протягом 1606–1612 років були зведені корпуси келій, оборонні мури і башти. За їхнього автора уважають архітектора Павла Ґродзіцького. З північної і південної сторін до церкви були прибудовані двоповерхові симетричні об'єми. На першому поверсі розташовувалися допоміжні приміщення, келії — на другому. На зовнішніх рогах прибудов зведено наріжні триярусні вежі. Третій ярус перекрито склепіннями еліптичного профілю, що були накриті гострими конусоподібними дахами. Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Художник невідомий. Криштоф Збаразький (1579-1628) — польський аристократ литовсько-руського походження. Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Касіян Сакович, світське ім ’я Калліст. Народився близько 1578 року в м. Потеличі на Галичині в родині православного священика. Навчався в Замойській та Краківській академіях, був домашнім учителем, навчав Адама Киселя, майбутнього київського воєводу, мав посаду дяка в Перемишлі. У 1620 р. прийняв чернецтво під іменем Касіяна і обійняв посаду ректора Київської братської школи. У 1624 р. став проповідником у Люблинському братстві, а 1625 р. перейшов до унії і став настоятелем Дубенського монастиря (до 1639р.). Певний час вів мандрівне життя. 1641 року прийняв римо-католицизм. Помер у Кракові в 1647 р. римо-католицьким священиком. Автор кількох полемічних творів, зокрема «Перспективи, або З’ясування про грецько-руську церкву» (1642) і філософського трактата про душу. Писав книжною українською та польською, мовами. Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». 1622

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Національно-визвольна війна середини ХVІІ ст. Зображення Богдана Хмельницького на іконі «Покрова Богородиці» — цікаве мистецьке явище. На іконі Богородиця, розвівши ру¬ки над персонажами, накрила їх плащем. Праворуч під захисним плащем, дивлячись на Богородицю, молиться єпископ Лазар Баранович, а за ним — монахи. Ліворуч зображений російський цар Олексій Михайлович у золотій короні, а за ним — Богдан Хмельницький. Він, на відміну від інших персонажів, дивиться прямо на споглядальника. Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Перша половина ХVІІ ст.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Національно-визвольна війна середини ХVІІ ст. Церква в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована у 1653 (за іншими даними— у 1656) році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця. Історія Іллінської церкви, як і всього Суботова, нерозривно пов'язана з гетьманом Богданом Хмельницьким. Суботів був родовим маєтком Хмельницьких. Тут гетьман провів значну частину свого життя. Коли у 1657 році Хмельницький помер, його поховали в Іллінській церкві праворуч від вівтаря. Церква збудована в стилі раннього українського бароко, маг оборонні риси (товщина стін — до 2 м, бійниці). Є пам'яткою архітектури національного значення. Її зображення вміщено на 5-гривнеиііі купюрі. Після II світової війни в церкві відкрили музей Богдана Хмельницького. З 1990 р. храм повернуто релігійній громаді. Іллінська церква—визначна архітектурна, історична і культурна пам'ятка другої половини XVII століття, що добре збереглася майже в первісному вигляді до наших днів. Іллінська церква в Суботові. Реконструкція. 1656

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Кафедральний собор Чернігівської єпархії Української Православ¬ної Церкви (Московського Патріархату), головний собор Троїцького монастиря. Закладений у 1679 р. Лазарем Барановичем за проектом архітектора Іоанна Баптиста. Збудований за кошти Івана Мазепи. Є визначною пам'яткою архітектури українського бароко. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1695

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Парафіяльний православний храм у Харкові, споруджений в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці. Сьогодні входить до складу Покровського монастиря. Є єдиним фрагментом забудови Харківської фортеці XVII ст., який дійшов до наших часів. Покровський собор у Харкові. 1689

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Представник українського бароко кінця XVII — поч. XVIII ст. Іван І'уткович уславився майстерно виконаними образами іконостасів у се¬лах Волиця-Деревлянська, Воля-Висоцька (фрагментом якого є дия¬конські двері із зображенням архангела Михаїла), Потелич (Львівська область) та іконостаса церкви Різдва Христового в м. Жовква. Ікона «Архангел Михаїл». З іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква. І. Руткович

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. «Український Рафаель» Йов Кондзелевич (1667 - після 1740), захоплювався західноєвропейськими живописними традиціями і на¬полегливо шукав нових виражальних засобів, відмовляючись від зо¬внішньої декоративності та віддаючи перевагу розкриттю внутріш¬нього світу людини. Такими, зокрема, є його ікони з Богородчанського іконостаса Манявського скиту. Ікона «Вознесіння». З іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й. Кондзелевич

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гравюра І. Мигури (1706) представляє гетьмана в образі покровителя та благодійника православної церкви. Традиційно її називають «Інші Мазепа серед своїх добрих справ», оскільки гетьмана зображено п оточенні персоніфікованих фігур Надії, Віри, Любові, Покою, Справедливості та Науки, а над ним уміщено зображення православних Святих, якими опікувався гетьман. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» І. Мигури. 1706

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Портрет лубенського полковника Григорія Гамалії (що до остан¬нього часу помилково публікувався як портрет Василя Гамалії другої половини XVIII ст.) вирізняється чудовою грою гармонійних ліній, прекрасним вишуканим колоритом. Художні прийоми цього твору є квінтесенцією всього портретного живопису кінця XVII ст. з його монументальною, урочистою, повнозвучною мовою. Портрет є кращим зразком козацького бароко. Портрет Григорія Гамалії. Кінець ХVІІ ст.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Центральна споруда в архітектурному ансамблі Видубицького монастиря в Києві. Один із найбільших шедеврів українського бароко, пам'ятка архітектури. Храм зведено на честь Георгія Побідоносця коштом полковника Михайла Ми^іашевського. Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696–1701

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України початку XVIII ст. Збудована у стилі українського бароко цер¬ква спочатку була дев'ятидільною, хрещатою у плані спорудою і мала дев'ять бань. Церкву було побудовано як храм-усипальницю гетьмана Данила Апостола на його кошт. Тут його і поховано. Після пожежі 1X00 р. чотири менші бані були зняті і нині їх лише п'ять. 1809 р. у ('масо-ГІреображенській церкві був охрещений Микола Гоголь. Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині XVIII ст. Іконостас Вознесенської церкви у Березні на Чернігівщині є зразком бароко в українському малярстві. У колориті домінують класичні барви. Золотаве царське вбрання Ісуса як іерея в «Чині Моління» виблискує на згинах пурпуровими відтінками, що створює ілюзію сяяння. Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині XVIII ст. Унікальна пам'ятка вітчизняної архітектури. Це єдиний в українському дерев'яному зодчестві приклад хрещатого, дев'ятикамер-ного, дев'ятиглавого храму. Троїцька соборна церква в Новомосковську. 1773–1779

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині XVIII ст. Православна церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури XVIII ст. За композицією належить до українських триверхих три- зрубних храмів. Споруджена у 1766-1772 рр. в стилі українського бароко відомим архітектором Іваном Григоровичем-Барським. Покровська церква в Києві. 1766

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині XVIII ст. Свято-Уепенська Почаївеька лавра — православний чоловічий монастир у Почаєві (Тернопільська область) зі статусом лаври. Найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври в Укріпні. З вершини гори піднімається хрестоподібний Успенський Собор Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771–1783

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині XVIII ст. Архікатедральний собор Святого Юра у Львові — греко- католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744- 1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків. На дзвіниці собору — найстаріший в Україні дзвін (1341 р.). Собор Святого Юра у Львові. 1744–1762

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині XVIII ст. Архітектурний ансамбль греко-католицького собору Святого Юра у Львові — справжня перлина архітектури доби бароко. Скуль¬птурне оформлення фасаду храму —- витвір геніального митця XVIII століття Івана Георгія Пінзеля. Створена ним скульптурна гру- нн Юрій Змієборець, якою увінчаний пірамідальний аттик собору Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС Українські землі в другій половині XVIII ст. Пам'ятка архітектури, частина Національного історико-куль- іурпоіо заповідника «Гетьманська столиця» на Чернігівщині. Побудований у класичному стилі. Палац Кирила Розумовського в Батурині

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. Найраніший із тепер відомих автопортретів (полотно, олія, 43 × 45, в овалі, Національний музей Тараса Шевченка) виконано на початку 1840 року в Петербурзі. Це одна з перших спроб Шевченка малювати олійними фарбами. У творі — романтично піднесений образ молодого художника-поета. В манері виконання — в легких лесируваннях, що подекуди поєднуються з корпусним накладанням фарб, у витонченому малюнку, в довершеному пластичному моделюванні, в колориті, побудованому на синьо-зелених тонах із вкрапленням червоних, а головне — в романтичному забарвленні образу — виразно відчувається вплив Карла Брюллова. Твір не завершено. Живописні твори Т. Шевченка: «Автопортрет» (1840)

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. “КАТЕРИНА” (полотно, олія; 93 х 72,3) – картина, що її намалював Шевченко влітку 1842 в Петербурзі. Праворуч унизу чорною фарбою авторський підпис і дата: “1842. Т.Шевченко”. Нижче – такий же підпис і дата червоною фарбою. Картину виконано на тему однойменної поеми (див. “Катерина”), яка на той час була вже широко відомою. В живописному полотні художник не прагнув ілюструвати свій власний поетичний твір, а дав темі нове ідейно-образне трактування. Про створення картини і її сюжет він повідомляв у листі до Г.Тарновського 25.І 1843. В цьому ж листі на третій сторінці є начерк композиції картини, зроблений пером та олівцем (25,2 х 20). Живописні твори Т. Шевченка: «Катерина» (1842)

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. «Живописная Украйна». Випуск офортів. Санкт-Петербург [XI] 1844.Дари в Чигрині 1649 року — малюнок Тараса Шевченка до однойменного офорта. Виконаний у Санкт-Петербурзі в 1844 році. Папір, туш. Розмір 19,7 × 27. На звороті зліва вгорі напис чорнилом: Дари в Чигрині 1649 року. Початкова дата визначається часом повернення Шевченка до Петербурга. Оскільки в листі до Бодянського в перших числах травня Шевченко повідомляє про те, що офорт «Дари в Чигрині» ним уже закінчений, підготовчий малюнок до нього виконаний, очевидно, не раніше часу повернення до Петербурга і не пізніше квітня місяця 1844 року. Зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка. Попередні місця збереження: Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові, Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка (Харків). Живописні твори Т. Шевченка: офорт «Дари в Чигирині 1649 року» (1844)

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. Ім'я видатного російського художника-портретиста Василя Андрійовича Тропініна відоме всім, хто цікавиться історією української та російської культури першої половини XIX століття. В Україні В. А. Тропінін багато працював над створенням портретів. З великої їх кількості виділяється група робіт, де втілені типи українських селян, епізоди їх повсякденного побуту, те, що умовно можна назвати «тропінінською Україною». Одна з найкращих ранніх робіт Тропініна — «Дівчина з Поділля». Образ відмічений особливою чистотою і святковістю, яку створює любовно переданий національний костюм. Образ подолянки пройде потім через всю творчість художника. Здається, що в ній втілилося все найкраще, що знайшов Тропінін в Україні. Картина «Дівчина з Поділля» В. Тропініна

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. Васи́ль Іва́нович Ште́рнберг (*12 лютого 1818, Петербург — †8 вересня 1845, Рим) — український живописець-пейзажист і жанрист. Народився у Петербурзі. У 1835—38 навчався у Петербурзькій Академії Мистецтв у професора М.Воробйова. Щороку влітку протягом 1836—38 працював в Україні. У 1838 познайомився з Т.Шевченком, став одним з найближчих його друзів. У Петербурзі Штернберг, живучи разом з Т.Шевченком на одній квартирі, виконав кілька портретів поета. Створив фронтиспіс до першого видання «Кобзаря» — офорт «Кобзар з поводирем» (1840). Т.Шевченко присвятив Штернбергу поему "Іван Підкова" та перед його від'їздом до Італії подарував «Кобзар», на якому написав вірш "На пам'ять Штернбергові" (1840). Картина «Садиба Г. Тарновського в Качанівці» В. Штернберга

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. Беретті Вікентій (Вінченцо) Іванович (*3 (14) червня 1781 — 6 серпня 1842) — російський та український архітектор італійського походження, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1809). Будівля університету являє собою монументальний замкнений квадрат з довжиною фасаду 145.68 м. Всередині будівлі знаходиться великий внутрішній дворик. Під час проектування архітектору Беретті не було відомо, з якого боку корпусу буде прокладена вулиця Володимирська. Тому він зробив університетську будівлю презентабельною як зі східного (сучасний університетській фасад на вулиці Володимирівській) так і з західного боку (зі сторони сучасного Ботанічного саду). Будівля Київського університету. 1837–1843

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. Пам'ятник одному із засновників Одеси і другому її градоначальнику (після де Рібаса) А.Е. Рішельє вперше було встановлено 22 квітня 1828 року. Цей своєрідний талісман Одеси створили відомий скульптор І. Мартос та архітектор А. Мельников. Пам’ятник А. де Рішельє в Одесі. Скульптор І. Мартос. 1828

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у другій половині ХІХ ст. Собор побудовано у російському псевдовізантійському стилі, початковий проект собору склали архітектори І. В. Штром і П. І. Спарро; пізніше його переробив архітектор О. В. Беретті. В споруджені собору брали участь архітектори Ю. Бернгардт, К. Я. Маєвський,В. М. Ніколаєв. Собор у плані — традиційний давньоруський шестистовпний триапсидний храм, але увінчаний сімома банями. Володимирський собор у Києві. 1862–1896

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у другій половині ХІХ ст. Проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йосеф Главка. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Цей проект неодноразово займав призові місця на відомих конкурсах архітекторів і був, зокрема, відзначений на Всесвітній виставці у Парижі. Композиція ансамблю досить складна, але при цьому відзначається чіткістю планування. Вона складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія. Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях. 1864–1873

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у другій половині ХІХ ст. Оде́ський націона́льний академі́чний теа́тр о́пери та бале́ту — один із найдавніших оперних театрів України. Найкращій театр Одеси та України на момент побудови. Відкриття першої споруди театру відбулося 1810 року, але у 1873 році відбулася пожежа, через яку театр згорів. Сучасна будівля зведена 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко.Архітектура глядацького залу витримана в стилі пізнього французького рококо. Унікальна акустика підковоподібного залу дозволяє доносити навіть шепіт з сцени в будь-який куточок залу. Будівлі театру в Одесі. 1883–1887

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у другій половині ХІХ ст. відома картина російського та українського художникаІллі Рєпіна, яку він створив в двох екземплярах. Величезне панно (3,58×2,03 м) було почато в 1880 і закінчено тільки в 1891 році. Етюди до картини художник писав в кубанській станиці Пашківській, Катеринославі та у маєтку Качанівка Чернігівської губернії. Сюжетом цієї картини став відомий Лист запорожців турецькому султану, написаний у 1676 році як відповідь запорозьких козаків на вимогу турецького султана МехмедаIV. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна. 1878–1891

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у другій половині ХІХ ст. Ідея створення пам'ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках. Після отримання дозволу царського уряду у 1860 було створено комітет на чолі з Михайлом Юзефовичем — професоромуніверситету, головою Київської археографічної комісії, теоретиком «великодержавного» руху в Україні та відомим українофобом. За такого керівництва перший проект пам'ятника, створений скульптором Михайлом Микешиним, був відвертошовіністичний — кінь Богдана Хмельницького скидав польського шляхтича, єврея-орендатора та єзуїта зі скелі, перед якоюмалорос, червонорос, білорус та великорос слухали пісню сліпого кобзаря. Барельєфи п'єдесталу зображували битву під Збаражем, Переяславську раду та сцену в'їзду козацького війська на чолі з Хмельницьким у Київ Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у другій половині ХІХ ст. Мико́ла Корни́лійович Пимоне́нко (*9 (21) березня 1862, Київ — †26 березня (8 квітня) 1912) — український художник-живописець, академік живопису Петербурзької Академії мистецтв, Член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури, автор багатьох картин на сільську та міську тематику. Картини «Сінокіс», «Святочне ворожіння» М. Пимоненка

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські земліу складі Російської та Австрійської імперій у другій половині ХІХ ст. Сергі́й Іва́нович Василькі́вський (*7 (19) жовтня 1854, Ізюм — 8 жовтня 1917) — український живописець, пейзажист. Картини «Козаки в степу», «Весняний день в Україні» С. Васильківського

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій на початку ХХ ст. споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, є головною архітектурною спорудою раннього декоративного стилю модерн міста Києва, столиці України. Свою назву отримала через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний та підводний світи, атрибути полювання, казкові істоти. Розташована по вулиці Банковій, 10. Архітектор — Владислав Городецький, який збудував її у 1901–1903 роках як прибутковий будинок із помешканням для своєї родини. Місце для будови обрав над крутим урвищем на Банковій вулиці. Скульптурні прикраси за власними ескізами виконав скульптор Еліо Саля. Будинок з химерами в Києві. 1902–1903

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій на початку ХХ ст. «Дністе́р» — український кооперативний банк з обмеженою порукою у Львові. Заснований 1895 р. з метою зберігати заощадження, надавати позички українському населенню. Розміщувався у будинку № 20 на вул. Руській. Ліквідований у 1939 р. Будівля банку «Дністер» у Львові. 1905–1906

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій на початку ХХ ст. пам'ятка історії та архітектури у Полтаві, що знаходиться на площі Конституції, 2. Будинок спорудежно у 1903—1908роках за проектом архітектора Василя Кричевського, з використанням первісних проектів Є.І. Ширшова, М.О. Ніколаєва. Будинок Полтавського губернського земства став першим зразком нового українського архітектурного стилю (див. Український архітектурний модерн) на Полтавщині. Сьогодні використовується як Полтавський краєзнавчий музей. Будинок Полтавського земства. 1903–1908