Скачать презентацию ПЕРЕДУМОВИ РОЗПАДУ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ Імператор Авреліан Вже в Скачать презентацию ПЕРЕДУМОВИ РОЗПАДУ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ Імператор Авреліан Вже в

Презентация Никоненко 2.pptx

  • Количество слайдов: 10

ПЕРЕДУМОВИ РОЗПАДУ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ Імператор Авреліан Вже в 1 -му столітті Римська імперія виросла ПЕРЕДУМОВИ РОЗПАДУ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ Імператор Авреліан Вже в 1 -му столітті Римська імперія виросла до таких розмірів, що управління віддаленими провінціями з Риму стало практично неможливим. Новини про події (бунти, природні катаклізми, епідемії) доставлялися до Риму кораблями або наземною поштовою службою із великим запізненням. Тому губернатори провінцій управляли ними самостійно, хоча від імені Риму. В 2 -му столітті на Апенінському півострові, в Італії, почався економічний застій, який супроводжувався відтоком виробництва і грошей у провінції. В 3 -му столітті Римська імперія пройшла через 50 -річний період безладу та громадянської війни, який отримав назву кризи третього стотліття. Криза розпочалася із вбивства імператора Александра Севера. Посилися проблеми як на сході, так і на заході. Бунт у західних провінціях призвів до утворення Галльської імперії зі столицею в Аугусті Треверор (сучасний Трір). Під контроль Галльської імерії попали германські та галльські провінції Риму, Іспанія і Британія. На сході приблизно водночас виникла Пальмірська імперія під проводом цариці Зинобії. Імператор Авреліан зумів захопити Пальміру в 272 році, а роком пізніше підкорити собі Галльську імперію. Проте після смерті Авреліана в 275 році безлад продовжувався і до 286 року принаймні 10 імператорів або претендентів на титул були вбиті.

ТЕТРАРХІЯ Діоклетіан Константин Великий Імператор Діоклетіан провів адміністративну реформу, розділивши велику імперію на чотири ТЕТРАРХІЯ Діоклетіан Константин Великий Імператор Діоклетіан провів адміністративну реформу, розділивши велику імперію на чотири частини. Ними правили два авґусти — сам Діоклетіан та Максиміан, та два цезарі. Така адміністративна система отримала назву тетрархії. Заходом імперії управляли Максиміан та цезар Констанцій I Хлор. Столичним містом Максиміана був Мілан (Медіолан), а Констанція — Трір. 1 -го травня 305 року два авґусти водночас добровільно відійшли від справ і їх замінили відповідні цезарі. В 306 році Констанцій Хлор несподівано помер. Дислоковані в Британії легіони негайно ж оголосили авґустом заходу його сина Константина. Таке рішення створило кризову ситуацію, оскільки претендентів на правління західною частиною імперії не бракувало. В 308 році після зустрічі в Карнунті тетрархія була відновлена . До 314 року вони зуміли виграти низку битв на сході та заході, знову об'єднавши всю Римську імперію, і розпочали боротьбу між собою за повний контроль над нею. Кульмінацією цієї боротьби стала битва при Христополі. Попри те, що період тетрархії завершився, ідея поділу імперії на дві частини закріпилася.

ДРУГИЙ ПОДІЛ Зі смертю Констянтина Великого в 337 році в імперії знову розпочалася війна ДРУГИЙ ПОДІЛ Зі смертю Констянтина Великого в 337 році в імперії знову розпочалася війна — між трьома синами покійного правителя. Як наслідок імперія була поділена на три частини. В 340 році були об'єднані західні частини, а в 353 році знову відбулося повне об'єднання — правителем імперії став Констанцій II, який зосередив свою увагу на східній частині В 361 році Констанцій II захворів і помер. Новим імператором став Юліан, онук Констанція Хлора. Юліан загинув на війні з персами в 363 році, а наступний імператор Йовіан правив тільки до 364 року. Імператор Юліан

ОСТАННІЙ ПОДІЛ Після смерті Йовіана імператором став Валентиніан I. Він негайно знову розділив імперію, ОСТАННІЙ ПОДІЛ Після смерті Йовіана імператором став Валентиніан I. Він негайно знову розділив імперію, віддавши західну частину своєму братові Валенту. Але жодна з частин не зуміла добитися стабільності, оскільки сутички із зовнішніми ворогами ставали дедалі небезпечнішими. В 376 році візиготи, втікаючи від гунів, отримали дозвіл перейти через Дунай і оселитися на Балканах у межах Східної імперії. Утиски римлян змусили їх повстати. В 378 році у битві при Адріанополі вони завдали силам Східної імперії важкої поразки. В цій битві загинув Валент. Після міграції Балканами візиготи зупинилися в Епірі на території сучасної Македонії, ставши постійною загрозою як Сходу так і Заходу. Після 400 року вони рушили далі в Італію. В 394— 395 Римська імперія була востаннє об'єднана під єдиним правлінням імператора Феодосія I. Феодосій змушений був втрутитися в справи заходу після вбивства тодішнього правителя заходу Валентиніана II полководцем-франком Арбоґастом. Після смерті Феодосія імперія знову була поділена на дві частини між його синами Гонорієм та Аркадієм. Стиліхон зумів захистити Італію від вторгнення готів, але був страчений за зраду в 408 році. В цей час на терени Західної Римської імперії вторглися вандали, алани та свеви. Тоді як східна частина імперії повільно відбудовувалася, захід став розвалюватися остаточно. Феодосій І Гонорій Аркадій

Економічні фактори Впродовж останнього століття свого існування Західна Римська імперія переживала економічний спад. Вона Економічні фактори Впродовж останнього століття свого існування Західна Римська імперія переживала економічний спад. Вона була менш урбанізованою і мала меншу густоту населення, ніж Східна частина, водночас займаючи більшу площу й маючи більшу довжину кордонів, що потребували захисту. Візантійська імперія могла утримувати великі військові сили і платити найманцям у разі потреби, а на заході такої можливості не було. Для власних сил не вистачало людей, а тому Західна Римська імперія більше покладалася на війська із варварів під керівництвом римських полководців. Оплачувати послуги найманого війська було важко. Часто із вождями варварських найманців розплачувалися землею, що призводило до зменшення збору податків, а отже нових труднощів з оплатою військ. Ослаблення центрального уряду викликало втрату контролю над кордонами і провінціями. Хоча імператори намагалися контролювати Середземне море, але після завоювання Північної Африки вандалами вони опинилися в ситуації, коли потрібно було утримувати надто великі території надто малими силами. В деяких областях поселення варварів на римських землях не призвело до великих змін, а в інших, римських землевласників проганяли, а їхні землі конфіскували.

Дякую за увагу!. Дякую за увагу!.