Передпатологічні стани та захворювання у спортсменів. Допінги. Реабілітація спортсменів. ------------------ Деякі клінічні проблеми спортивної медицини. Гострі передпатологічні стани у спортсменів. Хронічне фізичне перенапруження. Хронічне перенапруження серця. Спортивний травматизм. Допінги. Реабілітація спортсменів.
Проблеми патології спортсменів. Фізична культура та спорт є потужним і необхідним засобом для збереження та зміцнення здоровя людини, попередження захворювань, підвищення працездатності і неспецифічної опірності організму до різноманітних патогенних впливів та сповільнення старіння. Під впливом систематичних тренувань, шляхом вдосконалення нейрогуморальної регуляції, структурно-функціональних змін і розвитку компенсацій, наступає довготривала адаптація усіх систем організму. На основі цих змін, тренований організм легко переносять стресові ситуації, має високу опірність та працездатність. Однак тривале перенапруження компенсаторних механізмів може привести до їх виснаження і розбалансування, а це в свою чергу приведе до перенапруження, хронічної втоми і навіть до захворювань. На розвиток і прояви патології у спортсменів впливає специфіка спортивної діяльності, умови тренувань і змагань, кваліфікація та культура спортсмена. Наприклад захворювання периферичної НС частіше зустрічаються у стрибунів, метальників, барєристів, штангістів і футболістів. Захворювання ЛОР-органів та дихальних шляхів більше зустрічаються у стрільців, представників водних та зимових видів спорту. В силових видах спорту та роботі на витривалість найчастіше зустрічаються захворювання серцево-судинної системи та ополрно-рухового апарату.
Причини захворювань спортсменів Передпатологічні стани та захворювання у спортсменів можуть виникати у звязку з заняттями спортом, або від причин, незалежних від спорту. Неспецифічні причини: а) несприятлива дія зовнішніх факторів (перегрівання, охолодження, вода, високогіря. . . ), погане харчування б) епідемічні захворювання, глистна інвазія, шкідливі звички, допінги і наркотики. Специфічні причини: а) неправильна методика тренувань; б) форсування навантажень; в) надмірні навантаження ; г) часті мікротравми; нехтування рекомендаціями лікаря; Неповноцінний медичний контроль: а) недіагностовані захворювання, вади та відхилення в стані здоровя; б)порушення термінів реабілітації і відновлення після травм та захворювань: в) нехтування наявними джерелами хронічної інтоксикації (карієс, хр. тонзіліт, отит, гайморит, холецистит, аднексит і т. п. погані сан-гіг- умови та несправне оснащення.
Структура захворювань у спортсменів Передпатологічні стани - вегетодистонія; -печінковий больовий синдром; - неврастенія, депресія; - зниження опірності організму до простудних та вірусних захворювань Гострі стани: -гостре фізичне перенапруження; -гіпоглікемічний стан; -обморок, колапс; -гравітаційний шок; -раптова смерть; -травми; Хронічні стани: -перетренованість; -хронічне фізичне перевантаження; -дістрофія міокарда; -гіпер- і гіпотонічні стани; --”боксерська хвороба”
Передпатологічні стани являють собою симптоми дезадаптації - зриву пристосувальних механізмів. Є спроби систематизувати симптоми дезадаптації в окремі синдроми по системах: серцево-судинна, вегетативна, енергозабезпечуюча, кістково-мускульна, тощо. Ранньою ознакою порушення вегетативної дезадаптації є нейроциркуляторна вегето-дистонія (по гіпертонічному типу, частіше у юнаків і мужчин і по гіпотонічному типу – частіше у жінок). Клінічно вегетодистонія може проявлятися підвищеною збудливістю, дратівливістю, або навпаки, астенізацією з порушенням сну, апетиту та пониженням працездатності. Появляються функціональні зміни в роботі ССС (гіпер-або гіпотензія) аритмія та атипові реакції на навантаження. Різко зростає брадикардія, або поступово вона зникає. До ранніх ознак дезадаптації ССС відноситься поява транзиторної гіпертонії, вираженої дихальної аритмії, міогенної дилятації, поява екстрасистол, порушення процесів реполяризації, зниження функціонального резерву серця. Виникають зміни з боку гепатобіліарної системи – “печінковий больовий синдром”. Під час тривалої роботи в правому підребірї виникають болі, почуття важкості, гіркота в роті, збільшення печінки. Анемія, підвищення рівня АЛТ (аламінотрансферази, до 51 од. ) і АСТ (аспартатамінотрансферази, до 75 -138 од) та сечовини в крові також розцінюється як передпатологія. З боку ЦНС та аналізаторних систем погіршується психологічна стабільність та витривалість, вестибулярна реакція на зміну положення тіла, знижується час рухової реакції, швидкість і точність рухів. До ранніх ознак дезадаптації нервово-мязового апарату відноситься підвищення тонусу мязів, погіршення еластичності та пружності, що веде до їх перенапруження та мікротравмування.
Гостра судинна недостатність Першими ознаками передпатологічних станів можуть бути часті прояви судинної недостатності. Запаморочення раптове пониження судинного тонусу при стоянні, перебуванні в душному приміщенні, тощо. Появляється шум в вухах, блідість, млявість і мускульна слабкість. Ортостатичний колапс – запаморочення, вмлівання при різкому переході у вертикальне положення. Низька збудливість симпатичного відділу НС і сповільнена термінова реакція міокарду. Гравітаціний шок – втрата свідомості після фінішу внаслідок раптової зупинки після тривалого напруження. Виключається “мускульний насос” і зменшується присмоктуюча дія грудної клітки.
Гострі передпатологічні стани Стан “мертвої точки”- умовна назва гострого перенапруження, яке виникає на 2 - 5 хв. від початку інтенсивної роботи (в період впрацьовування). Характеризується ознаками важкої втоми – Різке зниження працездатності, тахікардія, болі або почуття важкості в ділянці серця, тахіпноє, задуха, слабкість і “вялість” мязів. Виражені вегетативні розладихолодний піт, блідість шкіри, нерідко нудота або блювота. Причиною є погано збалансована термінова адаптація в період впрацьовування внаслідок недостатніх тренувань В основі лежить токсикогіпоксичний вплив надлишку катехоламінів, тироксину, а також гіпоксемія, гіпоглікемія і спазм коронарних судин. Гостре фізичне перенапруження наступає під час тривалої максимальної роботи і може перебігати по типу: а) гіпоглікемічної коми; б)гострої серцевої недостатності (загальної, ліво- та правошлуночкової); в) інфаркт міокарда та вогнищевий крововилив в серцевий м`яз; г) гостра дистрофія міокарду. д) гостра емфізема легень; є) спонтанний пневмоторакс.
Гостра серцева недостатність Зустрічається систолічне і діастолічне гостре перенапруження правого і систолічного перенапруження лівого шлуночка. При систолічному перенапруженні правого шлуночка у відведенні V 1, 2 спостерігається збільшення амплітуди зубця R і зменшення зубця S, зміщення сегменту S-Т нижче ізолінії, появляється двохфазний або інвертований зубець Т. При діастолічному перенапруженні правого шлуночка на ЕКГ появляються ознаки неповної блокади пучка Гіса. Для систолічного перенапруження лівого шлуночка характерна поява двохфазних і відємних зубців Т в відведеннях V 5, 6. Лівошлуночкова недстатність викликає затруднене дихання, кашель, появу вологих хрипів в легенях, а в тяжких випадках розвивається серцева астма. Пульс стає слабким, частим; наростає задуха. Може спостерігатись збільшення розмірів лівого шлуночка за рахунок міогенної дилятації. Правошлуночкова недостатність серця викликає задуху, набряк легень. Спостерігається пульсація яремних вен та болючість і збільшення печінки. При загальній недостатності серця виникають відповідні симптоми.
Інфаркт міокарда та вогнищевий крововилив в серцевий м`яз. Дуже рідко при гострому фізичному перенапруженні у спортсменів може виникнути інфаркт міокарда або крововилив у серцевий мяз. Клінічно це проявляється приступами стенокардії, пониженням працездатності та іншими клінічними проявами. В окремих випадках в міокарді можуть виникати вогнища некрозу, які не повязані із змінами коронарних артерій. Вони мають назву метаболічних (некоронарогенних). Ці некрози не дають больового синдрому, на ЕКГ відсутні зубці Q. Ознаками некрозу можуть служити відємні, рівносторонні зубці Т. Вважається, що причинами тих явищ може бути ранній атеросклероз, вроджені аномалії коронарних судин та порушення нейрогуморальної регуляції. Гостра дистрофія міокарду - досить часте явище при надмірних навантаженнях у мало тренованих спортсменів. Клінічно це проявляється загальним дискомфортом, пониженням працездатності, невротичними проявами. На ЕКГ це виражається дифузними змінами в міокарді - зниження зубців Т, Р, подовження інтервалу Р- Q і Q -Т
Раптова смерть у спорті. Це випадки смерті, що наступили безпосередньо під час навантажень, або протягом 24 -х годин після перших проявів перенавантаження. Причиною може бути: а) недіагностована патологія (вроджена патологія коронарних судин, субаортальний стеноз), спазм коронарних судин, обумовлений деякими допінгами, алкоголем, кокаїном, тощо. б) короткотривала зупинка серця при ударі в ділянку серця, (удар“в дих”, бокс, мяч), в шию -синдром Гольца, “гравітаційний шок”
Хронічне фізичне перенапруження (перетренованість) Перетренованість це хронічне фізичне перена-пруження усіх регуляторних і функціональних систем при форсованих нерегулярних тренуваннях без достатнього відпочинку і реабілітації. Наступає своєрідне накопичення втоми (хронічна втома). В основі лежить перенапруження процесів збудження та гальмування в корі головного мозку, порушення їх рівноваги та сили, ендокринний дисбаланс. Сприяють розвитку перетренованості порушеня режиму тренувань, мікротравми та хронічна інфекція. Розрізняють 3 стадії: а) перехідна - скарги відсутні, але спортсмен відчуває проблеми в освоєнні нових навиків, відсутність росту результатів, появляються ознаки вегетодистонії; б) невротична – появляються скарги на поганий сон, втрату інтересу до змагань, дратівливість, швидку втому, зниження швидкісних реакцій, тощо. Є виражені вегетативні зміни - зменшення брадикардії, різка дихальна аритмія, гіпер- або гіпотензія. На ЕКГ появляються екстрасистоли, і блокади 1 ст. ч; в) патологічна – це критичний стан. Такі спортсмени мають характерний вигляд- блідість обличчя, запалі очі, синці під очима, синюшність носогубної складки, стурбованість, апатія. Можуть загострюватись хронічні процеси, швидко псуються зуби. Є зміни крові, імунітету.
Хронічне фізичне перенапруження серця u Внаслідок хронічного фізичного перенапруження у міокарді рзвиваються зміни, подібні до дистрофії міокарду. u Найбільш вірогідною причиною дистрофії вважється недостаток (Анічков В. 1969) або надлишок (Меєрсон Р. 1975) кетахоламінів (нейродистрофічна теорія). Доведено, що надлишок кетахоламінів стимулює перехід йонів Са в клітини міокарду, а це в свою чергу посилює вихід з саркоплазми йонів К. Це призводить до порушення процесів скорочення і розслаблення, погіршення трофіки і реполяризації міокардіальних клітин. u На ЕКГ реєструються зміни зубця Т – зміщення відносно ізолінії, частіше появляються відємні зубці Т. u Можливо, що до розвитку міокардіодистрофії приводитиь дизбаланс гормонів і електролітів, який виникає при тривалих надмірних фізичних навантаженнях (електролітно-стероїдна міокардіопатія).
Клініка u І стадія. Скарг немає, або вони носять неспецифічний характер. При обстеженні з боку серця аускультативно чи перкуторно змін немає, функціональний стан ССС як правило не змінений. На ЕКГ -зменшення амплітуди зубця Т, синдром ТV 1 > Т V 6, поява двогорбого зубця T або косе зміщення сегменту SТ вверх. 2 стадія. Появляються скарги на неприємні відчуття або болі в ділянці серця колючого характеру, зникає бажання тренуватись, немає росту результатів. Обєктивно - явища вегетодистонії: -пітливість, зменшення брадикардії, тремор рук, червоний дермографізм тони серця приглушені, може прослуховуватись систолічний шум. ЕКГ-термінальна або початкова інверсія зубця Т, повна інверсія Т, зміщення сегменту SТ вниз, збільшення зубця Т і U 3 стадія. Скарги на вялість, швидку втомлюваність, пониження результатів. Обєктивно - блідість, синці під очима, приглушені тони, тахікардія, розширення границь серця, зміни кровяного тиску. На ЕКГ повна інверсія зубця Т в багатьох відведеннях, зміщення сегменту SТ, іноді синдром, який симулює гостру коронарну недостатність – виражений підйом сегменту Т з термінальною інверсією зубця Т.
Диференціальний діагноз Важливе значення має динаміка ЕКГ при нагрузці. При 1 -2 ст. можливі зворотні зміни, нормалізація ЕКГпісля відпочинку. Медикаментозні проби. Штучна гіперкаліємія- КCl 6 -8 гр. натще з помірно солодким чаєм. Через 1, 5 год. визначають концентрацію КCl в плазмі крові і роблять ЕКГ. Проба позитивна, коли іде нормалізація ЕКГ. Блокада –адренергічних рецепторів (анаприлін, обзідан, індерал). Коли наступить виражена бадикардія ( 1, 5 год. ) роблять ЕКГ. Нормалізація ЕКГ свідчить про недостаток катехоламінів в міокарді. Подібний результат може дати проба з фізичним навантаженням. Лікування. 1 стадія лікується амбулаторно. 2 стадія- стаціонар. При калійчутли-вих змінах препарати КCl, панангін, оротат К. Проба на чутли-вість: КCl по 1 гр. 4 рази в день протягом пяти днів. В добовій сечі визначаємо рівень К. Якщо затримується 10 -15% К в організмі то препарати даємо 2 -3 тижні по 1 гр. 3 рази в день. При затримці 15 -20% назначаємо оротат К на 1 -1, 5 місяці
Спортивні травми Сюди відносяться травми які виникли на тренуваннях або на змаганнях. Вони складають 2 -3 % від усіх травм, які трапляються серед людей. Травми поділяються на: мікро- і макротравми; відкриті і закриті. По важкості вони є: легкі, середні і важкі. Найбільш характерними є закриті пошкодження : забій, розтягнення, розриви і надриви м`язів та зв’язок. Серед забоїв біля 50% припадає на суглоби, в тому числі 30% припадає на колінний суглоб. 47% усіх спортивних травм, які вимагають стаціонарного лікування складають пошкодження менісків.
Причини спортивних травм: -низька кваліфікаця спортсмена; -недоліки в організації занять і змагань; -невідповідність оснащення, одягу і взуття виду змагань; -несправний інвентар і оснащення; -недостатня страховка; -погані санітарно -гігієнічні умови; -нехтування індивідуальними засобами захисту; -порушення правил змагань та спортивної етики; -неправильний розподіл людей по снарядах, скупченість, зустрічні потоки; -недостатня розминка; -порушення дисципліни; -допуск до змагань в хворобливому стані; -недостатній відпочинок; - втома і перевтома
ФІЗіОЛОГіЧНІ ПРОЦЕСИ І МЕХАНІЗМИ ВІДНОВЛЕННЯ
Класифікація відновних засобів 1)Педагогічні засоби: а) активний відпочинок; б)чергування різноманітних вправ; в) дозування навантажень і втоми. 2) Психологічні: а) психолого-педагогічні: індивідуальний підхід, підбір спаринг-партнерів, створення робочої обстановки і відпочинку, співбесіди; б) психоіндуктивні: гіпноз, автотренінг, медитація, релакс-музика. 3) Медико-біологічні: а) харчування; б) вітамінізація; в) фармацевтичі: 1. коферменти; 2. антиоксиданти; 3. гепатопротектори; 4. ноотрони; 5. препарати пластичної дії; 6. препарати енергетичної; 7. коензими. 4) Фізичні засоби: гідро- та фізіотерепапія, кліматотерапія, масаж та фізичні вправи.
Роль нервово-психічного фактору Надзвичайно висока Висока Помірна Стратегія фармакологічних впливів Збільшення фонду Активація глюкомакроергів вуглеводів неогенезу Активація фосфорресинтезу АТФ Активація ліполізу генезу і гліколізу Підвищення Активація Боротьба з гіпоксією окисного потенпроникнення енергеціалу мітохондрій тичних речовин в Збільшення долі мітохондрії аеробного енергозабезпечення Боротьба з Покращення лактоцидемією і Збереження рефлекторного і перекисним гомеостазу, поповмотиваційного закисленням нення втрат води і забезпечення електролітів, дефіБоротьба з циту субстратів гіпоксією Очікувані результати Підвищення тривалості Збільшення потужності швидкісної швидкісно-силової витривалості і роботи (збільшення її роботи. (збільшення її опірності до тривалості сумнівне інтенсивності зовнішніх впливів або незначне) сумнівне)
Харчування спортсменів Харчування – це важливий природній засіб поповнення і віднов-лення пластичних і енергетичних ресурсів організму, це засіб реабілітації. Кількість, склад і калорійність їжі залежить від енерготрат і вона повинна повністю покривати потреби в залежності від виду спорту та величини навантажень. Концепція “збалансованого харчування” – баланс між приходом і розходом енергії, - баланс компонентів їжі, які не синтезуються в організмі, або синтезуються поволі, - баланс “швидких” і “повільних” енергопродуктів, вітамінів та мікроелементів, - баланс вуглеводів, білків та жирів. Правила харчування спортсменів: - Збільшена кратність прийому їжі; - прийом їжі за 1 год. до старту, добавка на дистанції -приблизне співвідношення білків, жирів, вуглеводів (4500 ккал) Білки – 14%; Жири – 22%; Вуглеводи – 64%. (При збільшенні калорійності на 1000 ккал. , білків зменшується на 1%; збільшення кількості незамінних амінокислот та вітамінів групи В (при роботі на швидкість).
Фармакологічні засоби відновлення Ці засоби вживають з метою: -оптимізації процесів відновлення; -профілактики перетренування і перенпруження; -підвищення опірності організму; -лікування і стимуляції (допінги). Коферменти (кокарбоксилаза, кобаламід, перидоксальфосфат, каротин, липолева кислота та інш. ). Це похідні віт. В , В , і др. , які 1 6 12 мають високу біологічну активність. Препарати пластичної дії: нуклеотиди і їх похідні (оратат К, фосфаден, рибоксин, інозин, АТФ, аденілова к-та, метилурацил; Вони сприяють відновленню структури клітин, ферментів, посилюють регенеративні процеси, мають антисклеротичний ефект. Препарати енергетичної дії: Карнітин, ліпо-єва, глютамінова, янтарна к-ти, панангін, гліцерофосфат, лецитин. Ці препарати підвищують стійкість до гіпоксії, приймають участь в циклі Кребса, підвищують активність ферментів і коферментів, створюють запаси енергопродуктів. Під їх впливом зменшується кількість прекисних сполук і радикалів.
Коферменти Коензим композитум, убіхінон композитум- коферменти в циклі Кребса які посилюють окисно-відновні процеси (окисне фосфорилювання), регулюють тканинний обмін при інтоксикаціях і гіпоксії. Ці препарати корисні при фізичному і психічному виснаженні, гіпоксії, гіповітамінозі, хронічних дегенеративних захворюваннях та при станах, коли заблоковано клітинне дихання. Застосовують також при мігрені, бронхіальній астмі, невралгіях, невритах, парезах, вегетодистонії і різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Антиоксиданти, адаптогени – препарати корисні при психоемоційних і фізичних навантаженнях, де потрібна увага, швидкість реакції. В більшості це препарати рослнного походження - жен-шень, китайський лимонник, левзея, золотий корінь, еутерокок, токоферол. Ноотропи – покращують трофіку ЦНС(церебролізин, аміналон, пірацетам). Гепатопротектори- есенціале, аллахол, гепаркоензим, леганол, Fe.
Вітаміни • • • У спортсменів потреба у вітамінах збільшується в 1, 5 - 2 рази, особливо зимою, на високогірї, та при психологічних навантаженнях. Слід уникати крайностей: 1)Не збільшувати необдумано сумарну дозу вітамінів – знижується здатність організму до їх синтезу в нормальних умовах. 2) Враховуючи сумарну кількість вітамінів в продуктах забувати про втрати при термічній обробці їжі. Коли в раціоні багато вуглеводів необхідно збільшити кількість віт. групи В; при білковій їжі рослинного походження зростає потреба у віт. РР, В , Є. Слід враховувати синергізм вітамінів: С і РР, В і РР; В , В і С; С і РР. 12 1 2 6 12 6 Віт В В В – сприяють кровотворенню, росту епітелію. Необ 12, С, 6 хідні для утворення метіоніну, холіну, беатину, приймають участь у синтезі фолієвої кислоти та ліпідному обміні. • • • Віт. В 6 (піридоксин)- входить до складу ферментів, які каталізують процеси обміну жирних амінокислот, утворення віт. В 12, фолієвої кислоти та гемоглобіну. • • Віт. Є (токоферола ацетат)- приймає участь в утворенні окисно-відновних систем, сповільнює окислення, сприяє функції мязів і міокарду. • • • Віт. В 5 (пантотенат кальцію)-перетворюючись в коєнзим А, каталізує об-мін вуглеводів, ліпідів, ацетилхоліну, стероїдів, порфіринів. Ці вітаміни особливо корисні після виснажливих навантажень ( декамевіт, аєровіт та інш. )
Інструкція для розподілу учнів і студентів на медичні групи Назва групи Основна Підготовча Спеціальна Медична характеристика групи Об’єм навантаження Особи цілком здорові, без відхилень у фізичному розвитку. Можливий допуск із незначними дефектами фізичного розвитку, при добрій підготовленості. Заняття в повному об’ємі навчальної програми. Можливі заняття в спортивних секціях, участь в змаганнях, кросах, масових спортивних заходах. Особи, що мають недостатній фізичний розвиток (ріст не відповідає віку і статі, слабо розвинені м’язи, порушення постави, плоскостопість); зайва вага (ожиріння різних ступенів), при недостатній фізичній підготовці, але здорові, без порушень функції органів. Заняття в об’ємі навчальної програми. Необхідно продовжити тренувальний період. Обмежити надмірні і тривалі навантаження. Участь в змаганнях які не вимагають значних фізичних навантажень (настільний теніс, шахи, піший турим). Особи із значними відхиленнями у здоров’ї і фізичному розвитку. Особи після важких захворювань, операцій, травм. Вроджені вади, виснаження. Вагітні до 6 міс і годуючи матері. Заняття по спеціальній програмі: заняття ЛФК в залежності від патології. Самостійні заняття по індивідуальній програмі. Реферативна робота. Залучення студентів до лікарського контролю на заняттях фізкультурою. Залік по спеціальних тестах.
Рівень здоров’я. Досвід і наука вказує, що наше здоров’я на 55 -60% залежить від спадковості, 28 -42% від соціальних і зовнішніх умов, способу життя і тільки на 9 -13% від медицини. Перехід від фізіологічного стану (від здоровя) до захворювання здійснюється непомітно і поступово (Г. Ф. Ланг, 1938). Добре самопочуття та висока працездатність не є абсолютним показником здоровя. Організм спортсмена має високі компенсаційні можливості і симптоми патології прояв-ляються нетипово. Здоров’я Передхвороба Хвороба
Види рухової активності Недостатня (гіподинамія) Швидке ослаблення основних процесів життєзабезпечення, зниження функціональних можливостей організму Не забезпечує суттєвих позитивних змін в організмі Мінімальна Оптимальна Надмірна Погіршення стану здоров`я, виникнення захворювання, передчасне старіння організму Розширення резервних можливостей організму та здатність максимально ефективно використовувати їх в різних умовах Перевтома та перенапруження діяльності основних систем життєзабезпечення організму Удосконалення процесів адаптації (пристосування) до умов оточуючого середовища, підвищення стійкості до впливу несприятливих чинників Розвиток передпатологічних змін та патологічних станів (навіть таких, які призводять до смертельних випадків)
Вікові межі допуску дітей до занять спортом Вік в роках Вид спорту Акробатика Баскетбол Бокс Боротьба Волейбол Гімнастика спорт Гімнастика художня Гірські лижі Гребля академічна Лижний спорт Легка атлетика Плавання Стрибки в воду Фігурне катання Хокей з шайбою Початкові групи Спеціалізація 8– 9 10 – 12 12 – 14 10 – 12 8– 9 7– 8 8– 9 10 – 11 10 – 12 7– 8 10 – 11 12 – 14 14 – 15 12 – 14 10 – 11 9 – 10 10 – 11 12 – 16 12 – 13 13 – 14 8 – 10 9 – 10 12 – 13
Скачать презентацию Передпатологічні стани та захворювання у спортсменів Допінги Реабілітація
4. Перед. стани та.ppt